Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №160/18260/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18260/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управлінню Державної казначейської служби у Центральному районі м. Дніпра на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 ( суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі №160/18260/25 за позовом ОСОБА_1 до Управлінню Державної казначейської служби у Центральному районі м. Дніпра про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра (далі – Управління, відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просить суд:

визнати незаконними дії Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра;

зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра провести повне виконання судового рішення Кіровського (Центрального) районного суду міста Дніпропетровська та постанови Дніпровського апеляційного суду за виконавчими листами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.04.2025 ОСОБА_1 , стягувач за виконавчими листами, виданими Кіровським (Центральним) районним судом міста Дніпра, звернулась до Управління із заявою про виконання рішення Кіровського (Центрального) районного суду м. Дніпропетровська та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду й надала 6 виконавчих листів про стягнення з боржника КЗ “База спеціального медичного постачання” ДОР”: 1) заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 174 645,55 грн; 2) заробітної плати за час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн; 3) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; 4) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн; 5) моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн; 6) судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7 570,00 грн. В рішенні Кіровського (Центрального) районного суду м. Дніпропетровська та в постанові Дніпровського апеляційного суду вказано про стягнення з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” ДОР” на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів; стягнення з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” ДОР” на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. Стосовно інших сум стягнення з відповідача, які вказані у судових рішеннях Кіровського (Центрального) районного суду м. Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду відсутнє вказання “з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів”. Однак, Управлінням стягнуто податки зі всіх сум, на які видано виконавчі листи: з суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн на картковий рахунок позивача зараховано 22 616,79 грн; з суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7570,00 грн – зараховано 5852,90 грн. Замість суми стягнення з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” ДОР” заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн – зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 суму 114 586,92 грн. Первинне зарахування на картковий рахунок позивача за всіма виконавчими листами відбулось з утриманням податків, в тому числі, з судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; з двох сум судових витрат на професійну правничу допомогу; з моральної шкоди. 29.04.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання відповіді про підстави нарахування на картковий рахунок ОСОБА_2 сум за виконавчими листами у неналежному розмірі. Після чого відповідачем здійснено перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 неправомірно стягнутих коштів, але не в повному обсязі. Так, відповідачем не здійснено перерахування відповідних сум щодо: 1) стягнення з заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 174 645,55 грн (залишалась недоплаченою сума 24 459,82 грн); 2) стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн (залишилось недоплаченою сума 6770,60 грн); 3) стягнення судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7 570,00 грн (залишилось недоплаченою сума 1717,10 грн). Крім того, сума заробітної плати в розмірі 174 645,55 грн зменшена відповідачем з посиланням на звернення боржника з заявою до суду про роз`яснення судового рішення. Однак, звернення будь-якої сторони до суду за роз`ясненням судового рішення не призупиняє його виконання. Стосовно стягнення з боржника двох сум на повернення витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, позивач вказує, що вона витратила особисті кошти (заробітна плата або пенсія) на оплату професійної допомоги під час судового розгляду справи за її позовом. Тобто, коли ОСОБА_1 отримувала заробітну плату або пенсію, вона вже сплатила всі податки з отриманих доходів. Повернення позивачу витраченої суми на професійну правничу допомогу не є доходом, який оподатковується, в судових рішеннях Кіровського районного суду міста Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду не вказано, що з сум, які будуть стягнуті з боржника на її користь на повернення витраченої сплати правничої допомоги, повинні оподаткуватись. На переконання позивача, в даному випадку відбулось подвійне оподаткування та безпідставне утримання податків з коштів, що стягнуті на користь ОСОБА_1 за понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра щодо списання на користь ОСОБА_1 за виконавчими листами Кіровського районного суду у справі №203/824/23 судових витрат на професійну правничу допомогу з утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра здійснити списання на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми судових витрат на професійну правничу допомогу за виконавчими листами Кіровського районного суду у справі №203/824/23 у загальному розмірі 8511 (вісім тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 70 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що у спірних правовідносинах орган Казначейства не виступає податковим агентом в частині нарахування податків та зборів. Сума, яка була зазначена у виконавчих документах, в загальному розмірі повністю перерахована з урахуванням податків та зборів. Враховуючи всі наданні роз`яснення ДПС України, як органу відповідального за формування податкової політики в країні, Управлінням здійснено всіх заходів, з урахуванням норм чинного законодавства, щодо виконання рішення суду.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 у справі №203/824/23 позов ОСОБА_1 до Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково:

- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради”;

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 372 456,35 грн (триста сімдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят шість гривень 35 копійок);

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 8894,48 грн (вісім тисяч вісімсот дев`яносто чотири гривні 48 копійок);

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок);

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального Медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1252,54 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят дві гривні 54 копійок);

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального Медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок);

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29437,39 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста тридцять сім гривень 39 копійок);

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 82 копійки).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі №203/824/23 апеляційну скаргу Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” задоволено частково; рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.224 змінено:

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів;

- в іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 залишено без змін.

Додатковим рішенням Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2025 у справі №203/824/23 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу “База спеціального Медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково: стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 в рахунок понесених судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7570,00 грн.

10.04.2025 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська позивачу видані виконавчі листи у справі №203/824/23.

14.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про стягнення з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” відповідно до виконавчих листів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23: середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн; моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн; судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; в рахунок понесених судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн (а.с. 26).

16.04.2025 Комунальний заклад “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” звернувся з листом за вих. №123 до Управління (а.с. 187-188), яким повідомив про розмір коштів, що підлягають перерахуванню на банківський рахунок ОСОБА_1

18.04.2025 відповідачем частково здійснено безспірне списання: середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 27 033,43 грн, військовий збір у сумі 8365,38 грн, залишок - 24 459,82 грн.

18.04.2025 Комунальний заклад “База спеціального Медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 в частині того, чи врахована заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн, в середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн, з утриманням із цієї суми податків на інших обов`язкових платежів.

В повідомленні Управління від 21.04.2025 №02-31-08/685 (а.с. 188, зв. бік) боржнику зазначено, що 18.04.2025 відповідачем частково здійснено безспірне списання: середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 27 033,43 грн, військовий збір у сумі 8365,38 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, залишок суми, що підлягає стягненню становить 24 459,82 грн; моральної шкоди у розмірі 3 850,00 грн., у т.ч. податок на доходи фізичних осіб у сумі 900,00 грн, військовий збір у сумі 250,00 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, залишок суми, що підлягає стягненню становить 1 150,00 грн.

В повідомленні Управління від 25.04.2025 №02-14-06/172 (а.с. 189) боржнику зазначено, що відповідачем 18.04.2025 здійснено безспірне списання коштів з боржника на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчих листів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23: судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 3 211,39 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 750,72 грн, військовий збір із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 208,53 грн.; моральної шкоди у сумі 3 850,00 грн., податок на доходи фізичних осіб із моральної шкоди у сумі 900,00 грн, військовий збір із моральної шкоди у сумі 250,00 грн; судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 5 828,90 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 1 362,60 грн, військовий збір із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 378,50 грн; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 666,79 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 298,73 грн, військовий збір із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 471,87 грн.; єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 33 040,86 грн. Управлінням 25.04.2025 здійснено безспірне списання моральної шкоди у сумі 900,00 грн та 250,00 грн.

Вказане підтверджується копією виписки за банківським рахунком ОСОБА_1 від 18.04.2025 (а.с. 148).

29.04.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання відповіді про підстави нарахування на картковий рахунок ОСОБА_2 сум за виконавчими листами у неналежному розмірі (а.с. 27-28).

Для підготовки відповіді ОСОБА_1 , Управлінням підготовлений лист боржнику про надання інформації щодо вжитих заходів боржником для отримання роз`яснень від Дніпровського апеляційного суду в частині: чи враховується сума платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн в середній заробіток за час вимушеного прогулу у суму 174 645,55 грн, яку необхідно стягнути відповідно до виконавчого листа від 10.04.2025 у справі №203/824/23.

30.04.2025 Комунальний заклад “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання роз`яснень щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн та судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн (а.с. 167, зв. бік).

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 06.05.2025 №41538/6/04-36-24-10-12 повідомило, що сума судового збору, яка відшкодовується фізичній особі за рішенням суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах (а.с. 153).

Листом від 27.05.2025 №02-14-06/873 від 27.05.2025 (а.с. 154-155) Управлінням повідомлено, що боржник в листі від 16.04.2023 №123 вказав, які суми необхідно перерахувати на користь стягувача та надіслав для реєстрації через систему дистанційного обслуговування “Клієнт казначейства - Казначейство” бюджетні зобов`язання та бюджетні фінансові зобов`язання відповідно до вищезазначених виконавчих документів. Враховуючи лист боржника та отримані через систему СДО Реєстри бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та Реєстри бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, Управлінням здійснено безспірне списання коштів 18.04.2025: частково середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 27 033,43 грн, військовий збір із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 8 365,38 грн; залишок - 24 459,82 грн; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 4 170,64 грн, у т.ч.: середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 3 211,39 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 750,72 грн, військовий збір із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 208,53 грн; судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн., у т.ч.: судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 5 828,90 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 1 362,60 грн, військовий збір із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 378,50 грн; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,90 грн, у т.ч. судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22 666,79 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 298,73 грн, військовий збір із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 471,87 грн; моральної шкоди у сумі 3 850,00 грн, податок на доходи фізичних осіб із моральної шкоди у сумі 900,00 грн., військовий збір із моральної шкоди у сумі 250,00 грн; 25.04.2025: моральної шкоди у сумі 900,00 грн та 250,00 грн. Боржником направлений лист до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 №132 про надання роз`яснень щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн та судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн. У свою чергу, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 06.05.2025 №41538/6/04-36-24-10-12 відшкодовується фізичній особі за рішенням суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Також, боржник листом від 22.04.2025 №125 повідомив Управління про направлення до Дніпровського апеляційного суду заяви про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2025 у справі №203/824/23 в частині правильності зменшення суми безспірного списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 24 459,82 грн, яка була стягнута 30.05.2024 з установи як негайне до виконання стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, про що Дніпровський апеляційний суд ухвалив призначити заяву до розгляду. Управлінням відкладено безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, керуючись листом боржника від 27.05.2025 №15, ухвалою про призначення роз`яснення рішення від 26.05.2025.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2025 у справі №203/824/23 заяву Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” про роз`яснення Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 залишено без задоволення; у роз`ясненні постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 відмовлено.

В обґрунтування постановленої ухвали Дніпровським апеляційним судом зазначено, що судом апеляційної інстанції при розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення його у розмірі 174 645,55 грн, заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн не враховувалася, а сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як судом 1 інстанції, так і судом апеляційної інстанції зазначена у загальному розмірі, що підлягає стягненню з утриманням із цієї суми лише податків та інших обов`язкових платежів.

04.08.2025 до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” про виправлення помилки у виконавчому листі в цивільній справі №203/824/23, в якій заявник просить суд:

- виправити помилку у виконавчому листі у справі №203/824/23 про стягнення з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням негайного виконання рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09.05.2024 в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах сум платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн;

- видати виконавчий лист у справі №203/824/23 про стягнення з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150185,73 грн (174645,55 грн - 24459,82 грн = 150185,73 грн), з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування вимог заяви заявник зазначив, що на виконання рішення суду в частині негайного виконання на користь ОСОБА_1 було сплачено суму платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн. Крім того, заявником був сплачений єдиний соціальний внесок на виплачену заробітну плату у розмірі 5381,16 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 змінене та стягнуто з Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. Однак, відповідно до виконавчого листа Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, середній заробіток за час вимушеного прогулу не був зменшений на суму негайного стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн. На думку заявника, при видачі виконавчого листа судом було допущено помилку, бо сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів не зменшена на суму платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 18.08.2025 у справі №203/824/23 у задоволенні заяви представника заявника (боржника) про виправлення помилки у виконавчому листі в цивільній справі №203/824/23 відмовлено.

Також, 07.08.2025 до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява Комунального закладу “База спеціального медичного постачання” Дніпропетровської обласної ради” про роз`яснення судового рішення та відстрочення виконання рішення суду в цивільній справі №203/824/23, в якій заявник просить суд роз`яснити резолютивну частину рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 у справі №203/824/23 в частині того, чи врахована заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн в середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування вимог заяви заявник зазначив, що на виконання рішення суду від 09.05.2024 у справі №203/824/23 відповідач сплатив позивачу у повному обсязі в порядку негайного виконання суму платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн. Так, 29-30.05.2024 здійснене безспірне списання та перераховано на рахунок ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць у розмірі 19690,15 грн, а також до бюджету було сплачено податок на доходи фізичних осіб 4402,77 грн та суму військового збору 366,90 грн, єдиний соціальний внесок на виплачену заробітну плату у розмірі 5381,16 грн. У подальшому після апеляційного оскарження рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 змінене, зокрема, в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. За твердженнями представника заявника, до загальної суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн входить сума заробітної плати за один місяць у розмірі 24459,82 грн, яка була 30.05.2024 виплачена та перерахована на рахунок позивача. Отже, залишок суми коштів заробітку за час вимушеного прогулу становить 150185,73 грн (174645,55 грн - 24459,82 грн = 150185,73 грн).

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 18.08.2025 у справі №203/824/23 у задоволенні заяви представника заявника (боржника) про роз`яснення судового рішення та відстрочення виконання рішення суду в цивільній справі №203/824/23 відмовлено.

В обґрунтування постановленої ухвали зазначено, що у ході судового розгляду заяви судом встановлено, що під час негайного виконання рішення суду 1-ої інстанції в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць з 27.01.2023 по 27.02.2023 (22 робочих днів) у розмірі 24459,82 грн за період вимушеного прогулу з 27.01.2023 по 09.05.2024, відповідач (боржник), як пояснила його представник, сплатив на користь позивача вказану суму у повному обсязі, чого не заперечувала і сама позивач. Суд, розраховуючи суму у розмірі 24459,82 грн (1111,81 грн х 22 робочі дні = 24459,82 грн), брав за основу розраховану ним середньоденну заробітну плату у розмірі 1111,81 грн, яка згодом була змінена судом апеляційної інстанції на середньоденну заробітну плату, відповідно, у розмірі 521,33 грн. Тому, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу була зазначена судом 1-ої інстанції у загальному розмірі, з вирахуванням з неї суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць з 27.01.2023 по 27.02.2023 у розмірі 24459,82 грн.

Листом від 10.10.2025 №02-14-10/1744 Управління повідомило, що відповідачем здійснено безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн на користь ОСОБА_1 :

як негайне до виконання стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2025 у справі №203/824/23, у т.ч. 29.05.2024: податок на доходи фізичних осіб у сумі 4 402,77 грн, військовий збір у сумі 366,90 грн та 30.05.2024 заробітна плата у межах платежу за один місяць у сумі 19 690,15 грн;

18.04.2025 безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 27 033,43 грн, військовий збір у сумі 8 365,38 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23.

Вважаючи, що відповідачем не проведено повного виконання судових рішень у справі №203/823/23 за виконавчими листами, позивач звернувся з позовом до суду.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Системний аналіз положень статей 2, 4 та 19 КАС України свідчить, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

З матеріалів цієї справи слідує, що предметом спірних правовідносин є невчинення ДКС України дій (бездіяльність) щодо виконання судових рішень у справі №203/823/23 за виконавчими листами.

Варто зазначити, що нормами процесуального закону законодавець передбачив декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах:

- зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (стаття 382 КАС України);

- визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Отже, КАС України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень, за якими боржником є держава, її державні органи, покладається на органи державної виконавчої служби.

Частиною другою статті 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами частини першої статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI у редакції Закону №1404-VIII) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011року № 845 (Порядок № 845).

Визначення «безспірного списання» міститься у пункті 2 Порядку № 845 та означає операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 47 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих, зокрема, органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Колегія суддів зауважує, що встановлений частиною четвертою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень.

Зі змісту пункту 49 Порядку №845 випливає, що у разі необхідності у додаткових коштах понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає до Міністерства фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом 10 днів з дня надходження відповідних виконавчих документів для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету.

Приписи цього пункту вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Міністерства фінансів України, направлене із дотримання строку, встановленого Порядком №845.

Аналогічний висновок щодо тлумачення частини четвертої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», абзацу другого пункту 48 Порядку №845 викладений у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі №826/7371/15, від 4 вересня 2020 року у справі №640/5757/19, від 29 квітня 2021 року у справі №826/13511/17 і підстави для відступу від нього відсутні.

Держказначейство не входить до системи органів Державної виконавчої служби України, не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Держказначейство є встановленим Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» органом, який здійснює гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду (рішення від 17 січня 2006 року у справі «Гордєєви і Гурбик проти України», заяви NN27370/03 і 30049/04, пункт 25).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (рішення від 29 червня 2004 року у справі «Войтенко проти України», заява №18966/02, пункт 53).

Згідно рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень», КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Стягнення витрат на правничу допомогу з органів Державної казначейської служби України регулюється спеціальним порядком, оскільки виконання рішень проти держави має свої особливості.

Механізм безспірного списання встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Казначейство здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника. Якщо на рахунках державного органу відсутні кошти, виконання здійснюється за рахунок бюджетної програми "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).

Статтею 25 Бюджетного кодексу України уповноважено Казначейство України здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» заборгованість за судовими рішеннями підлягає погашенню у такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва абоіншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Стягнення правничої допомоги зазвичай належить до третьої черги погашення заборгованості (після соціальних виплат та трудових спорів). Це може призводити до затримок у виплатах через обмежене фінансування відповідної бюджетної програми.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, матеріалами справи підтверджено співмірність та фактичність понесення витрат на правничу допомогу, а отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Стосовно витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір 5000 грн. є завищеним, оскільки на час розгляду справи обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, відзив на апеляційну скаргу фактично обґрунтований доводами адміністративного позову, текстова редакція такого відзиву містить виклад фактичних обставин справи, перелік і зміст норм права по суті спору.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом.

Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів вважає заявлений до відшкодування розмір правової допомоги за складення відзиву на апеляційну скаргу явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а доводи відзиву не відрізняються від доводів позову.

Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Відтак, суд апеляційної інстанції визначає співмірний розмір, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за вказану послугу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1500 грн.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управлінню Державної казначейської служби у Центральному районі м. Дніпра залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 в адміністративній справі №160/18260/25 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управлінню Державної казначейської служби у Центральному районі м. Дніпра витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1500,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 березня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова