Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №340/8180/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 року справа 340/8180/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 (суддя Петренко О.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про призначення пенсії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.12.2025 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії; зобов`язати призначити пенсію з 21.08.2025.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №123950003340 від 19.11.2025; зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12.11.2025 із зарахуванням до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду його трудової діяльності з 20.08.1986 по 23.03.2000 та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Кіровоградській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що трудова книжка заповнена з порушенням постанови №310. До страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі за трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 з 20.08.1986 по 23.03.2000, оскільки записи внесені з порушенням постанови №310. Уточнююча довідка про встановлені та відпрацьовані вихододні та довідка про реорганізацію колгоспу до заяви не долучена.

Переглядаючи справу колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 12.11.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №123950003340 від 19.11.2025 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі з 20.08.1986 по 23.03.2000, оскільки записи внесені з порушенням постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.

Згідно пункту 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №110 від 17.08.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 “Про трудові книжки працівників”, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі №120/1089/19-а, від 18 листопада 2022 року у справі №560/3734/22, 04 липня 2023 року у справі №580/4012/19.

Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Згідно трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.09.1980 вбачається, що позивач за 1984 рік – відпрацьовано 24 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 24; 1986 рік – відпрацьовано 164 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 164; 1987 рік – відпрацьовано 282 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 260; 1988 рік – відпрацьовано 283 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 280; 1989 рік – відпрацьовано 305 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270; 1990 рік – відпрацьовано 285 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270, 1991 рік – відпрацьовано 304 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270, 1992 рік – відпрацьовано 282 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270, 1993 рік – відпрацьовано 307 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270, 1994 рік – відпрацьовано 285 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270, 1995 рік – відпрацьовано 300 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270, 1996 рік – відпрацьовано 305 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270, 1997 рік – відпрацьовано 256 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 270 (поважна причина), 1998 рік – відпрацьовано 256 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 230, 1999 рік – відпрацьовано 220 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 230, 2000 рік – відпрацьовано 29 трудоднів за рік, при встановленому мінімумі 29.

Колегія суддів наголошує, що відповідачем був застосований формальний підхід під час вирішення питання про зарахування до стажу роботи спірних періодів, оскільки формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 19.03.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко