Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №340/2971/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2971/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Казанчук Г.П.) в адміністративній справі №340/2971/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №0550181-2408-1101-UA35040030000074104 від 27.06.2024 року.

В обґрунтування позовних позивач посилається на те, що він є власником будівлі складу с/г призначення загальною площею 860 кв.м. і є членом та головою фермерського господарства "Заволока Микола Петрович". Вказаний об`єкт нерухомого майна на виконання пункту 6.2 Статуту новоствореного ФГ передано до складеного капіталу ФГ використовуються для сільськогосподарських цілей та потреб. Позивач вважає, що згідно з пунктом ''ж'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, будівлі складу с/г призначення не є об`єктом оподаткування так як використовуються позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року позов задоволений.

Відповідачем на вказане рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що рішення судом прийнято без врахування всіх доводів відповідача. Так основними умовами, які дають підстави платнику податку не враховувати належні йому об`єкти нерухомого майна у складі об`єктів оподаткування по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України є: належність власника таких об`єктів до сільськогосподарських товаровиробників; належність будівель та споруд до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) НК 018-2023; використання в господарській діяльності ( реєстрація фізичною особою – підприємцем) та ненадання таких об`єктів в оренду, лізинг, позичку. Проте судом першої інстанції не враховано, що платником підтверджено використання об`єктів у господарській діяльності з 15.11.2024 року. З цих підстав скаржник вважає, що спірне рішення прийнято правильно.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що судом ухвалено рішення з урахування доводів сторін та поданих ними доказів.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.06.1997 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, та здійснює наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду) 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (а.с.19-20).

ОСОБА_1 є членом та головою Фермерського господарства “Заволока Микола Петрович”, ЄДРПОУ 42708062 (а.с.31-37). Основним видом економічної діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП № 66321795 від 21.08.2016 року ОСОБА_1 є власником будівлі, складу с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47).

Відповідно до технічного паспорту та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 457/24 від 28.01.2022 року, склад сільськогосподарського призначення має наступний код ДКБС: 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші, про що чітко зазначено на сторінці 3 витягу з Реєстру будівельної діяльності (а.с.15-17).

Позивач вказує, що даний склад використовується ОСОБА_1 для сільськогосподарських цілей та потреб, зокрема для зберігання сільськогосподарської продукції вирощеної на земельних ділянках з кадастровими номерами 3520884800:02:000:0679, 3520888000:02:000:0073, 3520888000:02:000:5167, 3520888000:02:000:5180, 3520888000:02:000:0027, 3520888000:02:000:0172, 3520888000:02:000:0173, 3520888000:02:000:0175, що перебувають в користуванні ФОП ОСОБА_1 , та 3520888000:02:000:9005 що перебуває в користуванні ФГ “Заволока М.П.”.

ГУ ДПС у Кіровоградській області винесене податкове повідомлення-рішення від 27.06.2024 року №0550181-2408-1101-UA35040030000074104, яким ОСОБА_1 визначено податкового зобов`язання за 2023 рік з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 538100 грн (а.с.14).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням податкового органу, звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірним у справі є правомірність прийняття податковим органом рішення яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання за 2023 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, щодо нежилої будівлі та доводи позивача, що нерухоме майно не є об`єктом оподаткування відповідно до приписів пп. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

За приписами статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 згаданої статті Кодексу, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Статтею 14 ПК України передбачено, що об`єкти нежитлової нерухомості будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, чинного на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, відповідно до якого будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади за надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва; 1271.2 Будівлі для птахівництва"; 1271.3 Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Відповідно до ДК 018-2000 клас 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

Водночас, сама по собі специфіка об`єкта оподаткування наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу "будівлі сільськогосподарського призначення", не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Враховуючи поняття "сільськогосподарське призначення", у зв`язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки з його статусом (придатністю його застосування у сільськогосподарській діяльності, лісівництві та рибному господарстві), а насамперед з використанням будівлі з метою провадження сільськогосподарської діяльності.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для ведення сільськогосподарської діяльності, лісівництва та рибного господарства.

Так, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу, як власнику об`єктів нежитлової нерухомості, було визначене грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу на праві власності належить об`єкт нерухомості - склад с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., щодо якого контролюючим органом прийнято рішення про донарахування податкових зобов`язань, є будівлею, що може використовуватися у сільськогосподарській діяльності. Позивач такоє є одним із засновників ФГ “Заволюк Микола Петрович”, головним видом діяльності якого є виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, використовує об`єкти нерухомого майна сільськогосподарського призначення та як ФОП, використовують таку будівлю у своїй діяльності.

Той факт, що нежитлова будівля, на яку нараховані грошові зобов`язання, позивачем не здається в оренду (лізинг, позичку) відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність обов`язкових умов, які є необхідними для звільнення від оподаткування належного позивачу об`єкта нежитлової нерухомості, відмінного від земельної ділянки, відповідно до положень пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України за 2022-2024 роки.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що позивачем не надано доказів використання нерухомості за призначенням саме у 2023 році, враховуючи звіт форми 20-ОПП, та відхиляє їх, оскільки Законом № 3603-IX від 23.02.2024, який набрав чинності з 16.03.2024, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, а саме: ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року в адміністративній справі №340/2971/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак