Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №520/30703/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 р.Справа № 520/30703/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/30703/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 03.08.2022 по 19.05.2023 на виконання судового рішення справи № 520/27632/24;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, а саме щомісячних премій з 03.08.2022 по 19.05.2023 у належних відсоткових розмірах: серпень 2022-січень 2023 – 260%, лютий 2023-травень 2023 – 510% посадового окладу, установлених Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України з урахуванням судового рішення по справі № 520/27632/24 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 р. по даній справі було відкрито провадження у порядку ст. 262 КАС України, а відповідача зобов`язано у строк не пізніше 15 днів з дати отримання копії ухвали подати до суду, зокрема, усі докази на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору та спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно докази про проходження заявником публічної служби із відображенням дати зарахування на кожну нову штатну посаду та звільнення/переміщення/переведення; докази про розмір, структуру, складові грошового забезпечення протягом усього періоду проходження служби у спірних правовідносинах у розрізі кожного окремого календарного місяця; докази відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень з приводу призначення, обчислення, нарахування, виплату видів грошового забезпечення вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) 3.328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) штрафу у порядку пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України на Держави Україна в особі Державної судової адміністрації України (код за ЄДРПОУ - 26255795, місцезнаходження - 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету - 21081100).

Повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України докази усі на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору та спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно докази про проходження заявником публічної служби із відображенням дати зарахування на кожну нову штатну посаду та звільнення/переміщення/переведення; докази про розмір, структуру, складові грошового забезпечення протягом усього періоду проходження служби у спірних правовідносинах у розрізі кожного окремого календарного місяця; докази відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу призначення, обчислення, нарахування, виплату видів грошового забезпечення вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову), у тому числі і докази про причини суперечностей у складених Військовою частиною НОМЕР_1 офіційних письмових документах стосовно показника відсоткового значення розміру премій призначених ОСОБА_1 за період з 03.08.2022 по 19.05.2023 до виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/27632/24 та після виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/27632/24 із наданням підтвердних первинних фінансово-облікових документів.

Зобов`язано подати витребувані докази до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.

Роз`яснено, що суд може скасувати ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі № 520/30703/25 в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження АДРЕСА_1 ) 3.328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) штрафу у порядку пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України та змінити формулювання резолютивної частини з «повторно витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази» на «витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази».

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що ухвала суду від 24.12.2025 не є ухвалою про витребування доказів у розумінні статті 80 КАС України.

Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України).

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, який у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України є суб`єктом владних повноважень (за відсутності доказів існування будь-яких поважних причин), не забезпечено виконання ані вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025р. у справі №520/30703/25 про прийняття позову до розгляду, ані положень ст.162 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, згідно ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Згідно ч. 8 ст. 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно ч. 1 ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Згідно ч. 2 ст. 119 КАС України, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно ч. 3 ст. 144 КАС України, про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пп. 5 ч. 1 ст. 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Згідно ч. 1 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Згідно ч. 2 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 р. по даній справі було відкрито провадження у порядку ст. 262 КАС України, а відповідача зобов`язано у строк не пізніше 15 днів з дати отримання копії ухвали подати до суду, зокрема, усі докази на підтвердження власних аргументів проти позову, а також повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору та спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно докази про проходження заявником публічної служби із відображенням дати зарахування на кожну нову штатну посаду та звільнення/переміщення/переведення; докази про розмір, структуру, складові грошового забезпечення протягом усього періоду проходження служби у спірних правовідносинах у розрізі кожного окремого календарного місяця; докази відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень з приводу призначення, обчислення, нарахування, виплату видів грошового забезпечення вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а також будь-які інші докази, котрі доводять необґрунтованість позову.

В оскаржуваній ухвалі від 09.01.2026, суд першої інстанції зазначив, що станом на 09.01.2026р. суб"єкт владних повноважень - відповідач жодних з витребуваних документів до суду не подав.

Усупереч ч.2 ст.44, п.2 ч.5 ст.44, п.4 ч.5 ст.44, п.5 ч.5 ст.44, ч.3 ст.79, ч.2 ст.162, ч.4 ст.162 КАС України відповідач не подав до суду ЖОДНОГО доказу з приводу грошового забезпечення заявника у межах спірних правовідносин до виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/27632/24 та після виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/27632/24 і не зазначив у тексті відзиву на позов ЖОДНОЇ обставини про розміри та відсоткові значення такого виду грошового забезпечення заявника як премія до виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/27632/24 та після виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/27632/24.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ухвала від 24.12.2025 р. не є ухвалою про витребування доказів у розумінні ст. 80 КАС України, оскільки не містить жодного словосполучення із зазначенням про витребування доказів та посилання на ст.80 КАС України.

Крім того, в ухвалі суду від 24.11.2025 було відсутня жодна вимога до відповідача про витребування конкретних документів, тому зазначена судом відповідальність не може бути застосована у вказаній справі до Відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали про застосування заходів процесуального примусу допущено порушення вимог норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України” (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з п. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає наявними підстави для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 3.328,00 грн штрафу у порядку пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України та зміни формулювання резолютивної частини з "повторно витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази" на "витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази".

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 по справі № 520/30703/25 скасувати в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) 3.328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) штрафу у порядку пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України .

Змінити формулювання резолютивної частини з "повторно витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази" на "витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази".

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич

Повний текст постанови складено 19.03.2026 року