Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №520/7368/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 р. Справа № 520/7368/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 (головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г.) по справі № 520/7368/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД"

до Київської митниці

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2025/000009/1 від 10.02.2025;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2025/000111.

В обґрунтування позову зазначило, що при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення та картку відмови, а також неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позов задоволено.

Київська митниця (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не надання належної оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, в них відсутні всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказує на розбіжності у відомостях, вказаних у митній декларації країни відправлення, відсутність достатньої інформації щодо ціни товару у наданому до митного оформлення прайс-листі, неможливість врахування експертного висновку з огляду на опис у ньому товару, відмінного від того, що ввозився.

Також, зазначає, що декларантом на підтвердження транспортних витрат надано документи по взаємовідносинам із ТОВ «Євро Форвардінг», яке фактично не є перевізником товару. В свою чергу, до митного оформлення не надано документи, які підтверджують договірні відносини між перевізниками та експедитором, що ставить під сумнів врахування всіх складових митної вартості товару.

На підтвердження правильності своєї позиції посилається на постанови Верховного Суду від 22.12.2020 по справі № 810/2463/17, від 04.08.2021 по справі №520/4787/19 та від 04.08.2021 по справі № 520/3421/19.

Зауважує, що декларантом не надано документи на підтвердження транспортних витрат щодо транзиту товару митною територією ЄС.

З урахуванням наведеного, вважає, що ним правомірно прийняті спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 15.01.2019 між ТОВ «Модус, ЛТД» (покупець) та Shandong Donglin New Materials CO., LTD (Китай)(продавець) укладено контракт №3/2019, предметом якого є поставка товарів в кількості та асортименті згідно специфікацій, які є додатками до Контракту.

Відповідно до розділу 2 Контракту умови поставки кожної партії товару зазначаються згідно правил «Інкортемс 2010» у специфікаціях, які є додатками до Контракту. Загальна сума Контракту складається з суми всіх специфікацій за ним.

Згідно розділу 3 Контракту строки поставки кожної партії товару зазначаються в специфікаціях до Контракту.

Оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США (абз. 1 розділу 4 Контракту).

Додатковою угодою № 4 від 07.08.2023 до Контракту сторони узгодили викласти п. 4 цього Контракту в наступній редакції: застосовуються такі умови оплати: покупець сплачує 100% суми оплати за замовлену продукцію на підставі специфікації перед відвантаженням. Сума попередньої оплати на розсуд покупця, але повна оплата до відвантаження товару.

За Специфікацією № 31 від 28.10.2024 до Контракту сторони погодили поставку ТОВ «Модус, ЛТД» акрилової перероблюючої добавки, модифікатору удароміцності, внутрішньої змазки, відбілювача, зовнішньої змазки на загальну суму 49 925,00 доларів США.

Також специфікацією № 31 визначено наступні умови щодо поставки товару: відвантаження товару з порту Qingdao (Китай) до порту Констанція (Румунія) з подальшим транспортуванням на митну територію України; виробником є компанія Shandong Donglin New Materials CO., LTD; доставка впродовж 160 днів з моменту передоплати; оплата: повна попередня оплата; пакування: вантаж завантажено у контейнер 40 футів; дозволяється зміна кількості та асортименту продукції в рамках суми специфікації; країна походження товару: Китай.

ТОВ «Модус, ЛТД» сплачено вартість товару в розмірі 49 925,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 99 від 01.11.2024.

18.11.2024 Shandong Donglin New Materials CO., LTD поставлено позивачу акрилову перероблюючу добавку, модифікатори удароміцності, внутрішню змазку, відбілювачі, зовнішню змазку на загальну суму 49 925,00 доларів США, що підтверджується комерційним інвойсом № 2024DNAC840.

В інвойсі зазначено умови поставки: FOB, Qingdao.

У лютому 2025 р. з метою митного оформлення товару, позивач подав до Київської митниці митну декларацію № 25UA100100422854U5, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 49 925,00 доларів США.

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивач надав, зокрема: пакувальний лист (Packing list) 2024DNAC840 від 18.11.2024; iнвойс (Commercial invoice) 246082037 від 20.11.2024; мастерконосамент (Master bill of lading) HS124110965 від 20.11.2024; коносамент (Bill of lading) №867 від 03.02.2025; автотранспортну накладну (Road consignment note) 2024DNAC606 від 14.09.2024; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) KT-UA500030-0020-2020 від 03.07.20204; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №99 від 01.11.2024; платіжну інструкцію №1226 від 03.02.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №030225-3 від 03.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 11.10.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару 1614/20 від 24.12.2020; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 06-ЦВ/25 від 29.01.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3/2019 від 15.01.2019 з додатковими угодами; договір (контракт) про перевезення від 06.02.2025; заявку № 000035122 від 10.11.2024; характеристики (CPE 135A) від 24.06.2021, (DL-175) від 24.06.2021, (DL-901) від 27.01.2021, (TL-60) від 15.11.2023, (Відбілювач OB) від 24.06.2021, (СР100) від 24.06.2021; копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

10.02.2025 митний орган за результатами опрацювання документів, поданих разом із декларацією встановив, що останні містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Зокрема, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів «полімери етилену в первинних формах», що декларується за кодом згідно з УКТЗЕД 3901400000 та «полімери стиролу в первинних формах», що декларується за кодом згідно з УКТЗЕД 3903200000 є меншою від мінімального рівня митної вартості подібних товарів інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

При перевірці наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору від 15.01.2019 № 3/2019 з`ясовано наявність рішень про коригування митної вартості на подібні товари.

При митному оформленні надано рахунок на оплату перевезення від 03.02.2025 № 1226 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 03.02.2025 № 030225-3 від ТОВ "Євро Форвардінг", яке не є перевізником вантажу. Відповідно до інформації, зазначеної у коносаменті (Bill of lading) від 20.11.2024 № HS124110965, виконавець морського перевезення з Qingdao (Китай) до порту Constanta, (Румунія) є «Hunicorn Shpping CO., LTD.». Відповідно до інформації, зазначеної в міжнародній автотранспортній накладній, фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару є ТОВ «Альфа Віталіті Трак 928». Тобто, відбулося залучення третіх осіб, що ставить під сумнів врахування всіх складових митної вартості товару. Від перевізників, зазначених у транспортних документах, жодного документа не надано. За результатами митного контролю, встановити всі обставини наданих транспортно-експедиційних послуг неможливо.

Перевезення товару з Китаю (Qingdao) здійснювалось морським транспортом в порт призначення Constanta (Румунія), потім, вантаж прямував з Constanta до м. Києва автомобільним транспортом. Отже, перевезення товару здійснювалось з Китаю з подальшим перевантаженням у порту Constanta (Румунія). У рахунку на оплату перевезення від 03.02.2025 № 1226 зазначено: транспортно-експедиторське обслуговування за межами території Укра включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1. Контейнер/а: MRKU2284867 на суму 17 438,09 грн. Проте, зазначені витрати не зазначені окремо у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості.

Декларантом надано прайс-лист від 11.10.2024, у якому зазначено скорочений опис товару без його характеристик, не вказано систему знижок виробника, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів, які зазвичай вказуються у прайс-листах для необмеженої кількості потенційних покупців.

Копія митної декларації країни відправлення від 16.11.2024 № 431020240000271907 не містить відміток митних органів Китаю та експортера. Також факт здійснення експортної операції не підтверджений (графа "Дата експортної операції" не заповнена). При зчитуванні QR-коду з митної декларації виявлено, що за посиланням по QR-коду, який присутній на документі, зчитуються лише цифри «*431020240000271907*», але будь-яка інформація стосовно даної операції відсутня.

В митній декларації країни відправлення у позиції 2 вказаний код товару 3901909000, який відрізняється від коду товару № 2, заявленому у митній декларації - 3901400000, по позиції 4 вказаний код товару 3904900090, якій відрізняється від коду товару № 6 заявленому у митній декларації 3404900020, по позиції 5 вказаний код товару 2917349999, якій відрізняється від коду товару № 4 заявленому у митній декларації 2917340000.

З урахуванням наведеного, відповідачем запропоновано декларанту надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; інформацію біржових організацій про вартість сировини (тов. № 2); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599; за бажанням декларанта інші додаткові документи.

10.02.2025 декларант на вимогу митного органу надав пояснення з приводу зауважень, висловлених у запиті та зауважив, що всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару ним надавались під час митного оформлення товару та жодних інших документів надано не буде.

10.02.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100100/2025/000009/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA100100/2025/000111.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення та картка відмови прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправними.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною контракту від 15.01.2019) з урахуванням специфікації та комерційного інвойсу.

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

- при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів «полімери етилену в первинних формах», що декларується за кодом згідно з УКТЗЕД 3901400000 та «полімери стиролу в первинних формах», що декларується за кодом згідно з УКТЗЕД 3903200000 є меншою від мінімального рівня митної вартості подібних товарів інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України;

- при перевірці наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору від 15.01.2019 № 3/2019 з`ясовано наявність рішень про коригування митної вартості на подібні товари: від 09.09.2024 № UA100100/2024/000037/1, від 08.04.2024 № UA500490/2024/000011/1, від 24.05.2024 № UA100100/2024/000027/1;

- при митному оформленні надано рахунок на оплату перевезення від 03.02.2025 № 1226 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 03.02.2025 № 030225-3 від ТОВ "Євро Форвардінг", яке не є перевізником вантажу. Відповідно до інформації, зазначеної у коносаменті (Bill of lading) від 20.11.2024 № HS124110965, виконавець морського перевезення з Qingdao (Китай) до порту Constanta, (Румунія) є «Hunicorn Shpping CO., LTD.». Відповідно до інформації, зазначеної в міжнародній автотранспортній накладній від 03.02.2024, фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару є ТОВ «Альфа Віталіті Трак 928». Тобто, відбулося залучення третіх осіб, що ставить під сумнів врахування всіх складових митної вартості товару. Від перевізників, зазначених у транспортних документах, жодного документа не надано. За результатами митного контролю, встановити всі обставини наданих транспортно-експедиційних послуг неможливо;

- перевезення товару з Китаю (Qingdao) здійснювалось морським транспортом в порт призначення Constanta (Румунія), потім, вантаж прямував з Constanta до м. Києва автомобільним транспортом. Отже, перевезення товару здійснювалось з Китаю з подальшим перевантаженням у порту Constanta (Румунія). У рахунку на оплату перевезення від 03.02.2025 № 1226 зазначено: транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1. Контейнер/а: MRKU2284867 на суму 17 438,09 грн. Проте, зазначені витрати не зазначені окремо у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості;

- декларантом надано прайс-лист від 11.10.2024, у якому зазначено скорочений опис товару без його характеристик, не вказано систему знижок виробника, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів, які зазвичай вказуються у прайс-листах для необмеженої кількості потенційних покупців.

- копія митної декларації країни відправлення від 16.11.2024 № 431020240000271907 не містить відміток митних органів Китаю та експортера. Також факт здійснення експортної операції не підтверджений (графа "Дата експортної операції" не заповнена). При зчитуванні QR-коду з митної декларації виявлено, що за посиланням по QR-коду, який присутній на документі, зчитуються лише цифри «*431020240000271907*», але будь-яка інформація стосовно даної операції відсутня;

- коди УКТ ЗЕД товарів, зазначені у експортній митній декларації не відповідають кодам УКТ ЗЕД, визначеним у митній декларації, поданій до митного оформлення;

- відсутність детальної інформації щодо товару на сайті, зазначеному декларантом у додаткових поясненнях на підтвердження оформлення експортної митної декларації, при цьому сайт представлений іноземною мовою, що потребує перекладу та унеможливлює розуміння наведеної у ньому інформації;

- в експертному висновку Харківської ТПП від 29.01.2025 наявні посилання на сайти, на основі яких проводилось порівняння аналогічних цінових позицій на ринку Китаю, проте у зазначених товарах відрізняється реєстраційний номер сполук із ввезеним товаром, що свідчить про некоректність проведених порівнянь.

Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме: МД №24UA50049000562U2 від 09.04.2024, де розрахунок митної вартості складає: тов. № 2- 2,11 дол. США/кг; тов. № 3 – 2,84 дол. США/кг. При порівнянні враховано країну походження – Китай, комерційні умови купівлі-продажу, стороною контракту якого є виробник - Shandong Donglin New Materials CO., LTD, країна відправлення товару – Китай, умови поставки товару – FOB Qingdao, характеристики товарів.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів апелянта про наявність інших рішень про коригування митної вартості на ідентичний товар.

Так, митний орган посилається на те, що при перевірці наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору від 15.01.2019 № 3/2019 з`ясовано наявність рішень про коригування митної вартості на подібні товари: від 09.09.2024 № UA100100/2024/000037/1, від 08.04.2024 № UA500490/2024/000011/1, від 24.05.2024 № UA100100/2024/000027/1.

Водночас, колегія суддів зауважує, що рішення про коригування митної вартості складається тільки на ту партію товару, яка проходить митне оформлення і не може впливати на подальше оформлення інших товарів (партій товарів) по ціні, вказаній у попередніх рішеннях про коригування митної вартості.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань з докладною інформацією, яка використовувалася ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Між тим, спірне рішення містить лише посилання на номери та дати митних декларацій. Докладна інформація, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості товару у спірному рішенні відсутня.

Доводи скаржника щодо невідповідності визначеної декларантом ціни товару «полімери етилену в первинних формах» та «полімери стиролу в первинних формах» ціні, що міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої Інформаційної системи Держмитслужби України колегія суддів оцінює критично, оскільки використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Разом з тим, як зазначено вище, митним органом у спірному рішенні не наведено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару, окрім посилання на номер та дату митної декларації.

Щодо доводів скаржника про те, що наданий декларантом до митного оформлення прайс-лист від 11.10.2024 не містить систему знижок виробника, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів, які зазвичай вказуються у прайс-листах для необмеженої кількості потенційних покупців колегія суддів зазначає, що прайс-лист - це перелік пропозицій товару та цін, що складається виробником (продавцем) товару в процесі здійснення його господарської діяльності та не є товаросупровідним документом. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника (продавця) товару вказаного документу чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Отже, відомості, наведені у прайс-листі, не мають імперативного характеру і у разі його наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.

В постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постановах від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, від 01 березня 2023 року у справі № 420/18880/21.

Також колегія суддів зауважує, що продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Так, долучений декларантом прайс-лист оформлено саме для двосторонніх відносин між позивачем та фірмою Shandong Donglin New Materials CO., LTD. Відповідно до рівня цін вказаних у такому документі безпосередньо здійснювалась поставка товару покупцю, що не заперечується відповідачем.

Доводи апелянта про відсутність на копії митної декларації країни відправлення від 16.11.2024 № 431020240000271907 відміток митних органів Китаю та експортера, дати експортної операції колегія суддів вважає такими, що не є достатніми підставами для коригування митної вартості товару, оскільки документом, який підтверджує митну вартість товарів є інвойс, яким визначено вартість та умови його поставки а не митна декларація країни відправлення.

Колегія суддів зауважує, що ч. 2 ст. 53 МК України законодавцем встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутня митна декларація країни відправлення відсутня.

В свою чергу, п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема, копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Таким чином, зауваження митниці до експортної митної декларації не є підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, адже ч. 2 ст. 53 МК України такий документ не віднесений до обов`язкових для подання та не впливає на митну вартість.

Щодо доводів апеляційної скарги, що коди УКТ ЗЕД товарів, зазначені у експортній митній декларації не відповідають кодам УКТ ЗЕД, визначеним у митній декларації, поданій до митного оформлення колегія суддів зазначає, що визначення коду товару в експортній декларації, не має жодного значення для визначення декларантом коду товару в імпортній митній декларації та жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Відповідно до частин 1-5 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган мас право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведених положень слідує, що: класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією, при цьому митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відповідач не ставив під сумнів правильність визначення позивачем коду товару, про що свідчить відсутність рішення відповідача про визначення іншого коду за УКТ ЗЕД щодо імпортованого позивачем товару.

Щодо висновків суду першої інстанції про не надання декларантом достатніх документів на підтвердження витрат на транспортування товару, зокрема, відсутність документів від безпосередніх перевізників.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Пунктом 5 ч. 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Колегія суддів зазначає, що Митний кодекс України не містить положень, які зобов`язують для підтвердження витрат на транспортування подавати виключно первинні документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таких вимог не містять і Правила заповнення декларації митної вартості.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Судом встановлено, що на підтвердження транспортних витрат позивач надав митному органу мастерконосамент (Master bill of lading) HS124110965 від 20.11.2024; коносамент (Bill of lading) №867 від 03.02.2025; автотранспортну накладну (Road consignment note) 2024DNAC606 від 14.09.2024; платіжну інструкцію №1226 від 03.02.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №030225-3 від 03.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 11.10.2024; довідку від 03.02.2025.

Так, 07.04.2022 між позивачем та ТОВ «Євро Форвардінг» укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 070422, за умовами якого експедитор зобов`язався за рахунок клієнта організувати транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що експедитор зобов`язаний, зокрема, за рахунок клієнта організовувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ – коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна, залізнична накладна. В узгоджений термін надавати клієнтові інформацію про виконання цього договору і пересилати документацію, пов`язану з перевезенням.

Відповідно до пункту 2.2 Договору експедитор має право, зокрема, за дорученням та за рахунок клієнта здійснювати страхування вантажів клієнта; доручити виконання цього договору третій особі.

Пунктом 4.1.1 Договору передбачено, що перелік послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюється за згодою сторін.

Додаткові витрати, пов`язані із будь-якими перевірками вантажу контролюючими державними органами оплачуються по факту надання таких послуг (п. 4.1.2 Договору).

Клієнт оплачує при перевезенні вантажу морським сполучанням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п., протягом трьох банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту; в режимі експорт протягом одного банківського дня від дати виходу вантажу на борту судна з порту навантаження. Оригінал коносамента для отримання вантажу в порту призначення, видається тільки при оплаті клієнтом за рахунком експедитора у повному обсязі; при перевезенні вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом оплата здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку (п. 4.1.3 Договору).

Цього ж дня, ТОВ «Євро Форвардінг» повідомило ТОВ «Модус, ЛТД», що до закінчення воєнного стану не буде вимагати від останнього 100% передоплати фрахту до приходу контейнерів в порт призначення, як узгоджено у п. 4.1.3 Договору від 07.04.2022 та надає відстрочку платежу 14 днів з дати доставки контейнерів в порт призначення.

03.02.2025 ТОВ «Євро Форвардінг» виставило TOB «Модус, ЛТД» рахунок на оплату № 1236, за умовами якого сплаті підлягали:

морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом. Qingdao, Китай - Constanta. Румунія. Контейнер: MRKU2284867 – 257 213,21 грн;

транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1 – 17 438,09 грн;

транспортні послуги по маршруту, м. Констанца, Румунія - кордон України м/п Орлівка. Автомобіль: ВН 5951 РМ/ НОМЕР_1 – 30 000,00 грн;

транспортні послуги по маршруту: м/п Орлівка, Україна - м. Харків, Україна 100 260,45 грн;

експедиційні послуги по території України – 7 407,21 грн.

Також 03.02.2025 ТОВ «Євро Форвардінг» видало TOB «Модус, ЛТД» довідку про транспортно-експедиційні витрати, за якою витрати на перевезення вантажу в контейнері MRKU2284867 за межами державного кордону України по маршруту Qingdao (China) - Constanta, Румунія - кордон України м/п Орлівка (Україна) складають 304 651,30 грн, а саме:

- морське перевезення вантажу в контейнері MRKU2284867 за межами державного кордону України за маршрутом. Qingdao, Китай - Constanta. Румунія – 257 213,21 грн;

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи вартість на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Констанца (Румунія), та оформлення Т1 – 17 438,09 грн;

- транспортні послуги по маршруту: м. Константа, Румунія - кордон України м/п Орлівка (Україна) – 30 000,00 грн.

Транспортні витрати, зазначені в довідці про транспортно-експедиційні витрати та рахунку-фактурі до митної території України (як морське так і наземне транспортування товару) додані до митної вартості товару.

Отже, надані документи підтверджують вартість перевезення товару та не містять розбіжностей, які необхідно було б усувати.

За умови надання таких документів у митного органу є можливість ідентифікувати належність транспортних витрат по доставці товару для підтвердження складової митної вартості товару.

Колегія суддів зауважує, що договором транспортно-експедиторського обслуговування від 07.04.2022 надавались експедитору повноваження на залучення третіх осіб для перевезення товару.

Таким чином, залучення ТОВ «Євро Форвардінг» для перевезення товару третіх осіб – Hunicorn Shpping CO., LTD та ТОВ «Альфа Віталіті Трак 928» повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.

В свою чергу, довідка про транспортні витрати містить належні та достатні відомості щодо витрат на транспортування товару.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Не надання декларантом лише документів, що підтверджують договірні відносини між перевізниками та експедитором не є достатньою та беззаперечною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 22.12.2020 по справі № 810/2463/17, від 04.08.2021 по справі №520/4787/19 та від 04.08.2021 по справі № 520/3421/19 колегія суддів відхиляє з огляду на відмінність обставин в порівнянні з обставинами у цій справі.

Доводи апелянта у спірному рішенні про не зазначення у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України в сумі 17 438,09 грн колегія суддів вважає помилковими, оскільки спірна сума включена позивачем до митної вартості товару, про що ТОВ «Модус ЛТД» повідомляло митний орган.

Натомість, лише не зазначення у митній декларації окремої графи із спірною сумою достеменно не свідчить про заниження позивачем митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про надання позивачем всіх необхідних документів на підтвердження транспортних витрат.

Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість врахування експертного висновку з огляду на опис у ньому товару, відмінного від того, що ввозився колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа.

Колегія суддів наголошує, що відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані позивачем товари, встановлено не у висновку експерта, а безпосередньо в iнвойсі (Commercial invoice) 246082037 від 20.11.2024. При цьому, висновок експерта наданий позивачем додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.04.2023 у справі № 826/7411/15, висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковим документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та повинні оцінюватися у комплексі з іншими документами, поданими позивачем, а інформація, що міститься в таких висновках має виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Доводи апеляційної скарги про не надання позивачем документів на підтвердження транспортних витрат щодо транзиту товару митною територією ЄС колегія суддів вважає такими, що не свідчать про правомірність спірного рішення, оскільки про відсутність таких документів та пропозицію надати їх з метою митного оформлення відповідач не повідомляв ТОВ «Модус ЛТД». Крім того, зазначені обставини не були підставою для коригування митної вартості товару.

Інші підстави коригування митної вартості товару, вказані у рішенні від 10.02.2025, які за наслідками судового розгляду визнані судом безпідставними, апелянтом не зазначені.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару та додатково під час оскарження спірного рішення, вважає, що останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Колегія суддів також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, колегія суддів зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач обмежився лише посиланням на номер митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В свою чергу, позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі № 520/7368/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова