Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 18 березня 2026 р.
Справа: №520/32297/25
Суддя: Ральченко І.М.
Головуючий І інстанції: Ширант А.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2026 р. Справа № 520/32297/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.01.26 по справі № 520/32297/25
за позовом ОСОБА_1
до Національного університету цивільного захисту України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету цивільного захисту України, в якому просив суд:
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 06.09.2018 по 23.11.2025, але не більше 6 місяців, у сумі 101 258,88 грн.
Ухвалою суду від 16.12.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направлено до електронного кабінету представника позивача 17.12.2025.
Отже, позивач належним чином був повідомлений про постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху та наслідки її невиконання.
Проте, до теперішнього часу позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, причин неусунення таких недоліків позивачем також не повідомлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 позовну заяву - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, суд першої інстанції помилково вважає, що початок перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені пов`язаний з фактом звільнення зі служби, а така вимога, повинна бути заявлена разом з вимогою про стягнення належних сум грошового забезпечення (заробітної плати).
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що враховуючи відсутність заяви про поновлення строку на виконання вимог ухвали суду від 16.12.2025 по справі №520/32297/25 судом першої інстанції правомірно застосовано передбачені законом вимоги - п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, причин неусунення таких недоліків позивачем також не повідомлено.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, приписами частини першої ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 11.02.2021р. у справі №240/532/20, відповідаючи на питання про строк звернення до адміністративного суду у спорах, які пов`язані з публічною службою (у згаданій вище справі спір стосувався стягнення з військової частини середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України), з-поміж іншого, зазначив, що строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у ст.122 КАС України і ч.5 цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо ч.2 цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ст.122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ч.1 ст.233 КЗпП України.
Ухвалюючи відповідне рішення (постанова від 11.02.2021р. у справі №240/532/20), Верховний Суд одночасно відступив від висновку стосовно застосування ч.1 ст.233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в його постановах, а також погодився з висновком щодо застосування ч.5 ст.122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в інших його постановах, зокрема, від 04.12.2019р. у справі №815/2681/17 і від 22.01.2020р. у справі №620/1982/19.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком (ч.5 ст.122 КАС України).
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.09.2022 у справі №320/2675/21 та від 28.06.2023 у справі №560/11489/22.
А тому, в даному випадку на вимоги про зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені розповсюджується строк звернення до суду, визначений частиною 5 ст.122 КАС України, який необхідно обраховувати з дня проведення остаточного розрахунку.
Як встановлено судом, остаточний розрахунок з позивачем проведений 23.11.2025, отже місячний строк звернення до суду з цим позовом обраховується саме з цієї дати.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2025 у справі №320/26833/23.
З даним позовом представник позивача звернувся через систему "Електронний суд" 10.12.2025, тобто в місячний строк, встановлений ст. 122 КАС України.
Отже, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про повернення позовної заяви, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 520/32297/25 скасувати.
Адміністративну справу № 520/32297/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua