Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №520/813/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 р.Справа № 520/813/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 (суддя: Мар`єнко Л.М., м. Харків) по справі № 520/813/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА"

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА" (далі по тексту – позивач, ТОВ "ЛАУНЧ УКРАЇНА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту – відповідач, ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 27.09.2024 №4657/ІПК/99-00-21-03-02, надану Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА";

- зобов`язати Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію з питання, поставленого у запиті Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА" про надання індивідуальної податкової консультації від 03.09.2024, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що індивідуальна податкова консультація від 27.09.2024 №4657/ІПК/99-00-21-03-02, надана Державною податковою службою України, є протиправною, необґрунтованою та такою, що не відповідає положенням ст.52 ПК України, відповідно, підлягає скасуванню в судовому порядку. Крім того, наявні правові підстави для зобов`язання ДПС України надати нову індивідуальну податкову консультацію з питання, поставленого у зверненні ТОВ "ЛАУНЧ УКРАЇНА" про надання індивідуальної податкової консультації від 03.09.2024, з урахуванням висновків та правової оцінки суду в цій справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 по справі № 520/813/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА" (вул. Клочківська, буд. 99А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39803574) до Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 27.09.2024 року №4657/ІПК/99-00-21-03-02, надану Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА".

Зобов`язано Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію з питання, поставленого у запиті Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА" про надання індивідуальної податкової консультації від 03.09.2024 з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА" (вул. Клочківська, буд. 99А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39803574) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 по справі № 520/813/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що нульова ставка ПДВ, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178, застосовується до операцій з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджуючих рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо), визначених нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильних матеріалів, при умові, що такі операції з постачання здійснюють категорії суб`єктів, що визначені Постановою № 178, із змінами, та відповідають положенням (умовам), визначеним такою Постановою.

У Постанові № 178 зазначено, що нульова ставка з податку на додану вартість застосовується до операцій з постачання товарів, додаткового обладнання для транспортних засобів. Перелік таких товарів є не вичерпним, але такі товари повинні бути визначені нормативними та технічними документами для транспортних засобів та бути складовими частинами таких транспортних засобів. До операцій з постачання інструментів та обладнання, які згідно з відповідними нормативними та технічними документами не є складовими частинами транспортних засобів і можуть використовуватися окремо, зокрема, як при ремонті автомобіля в майстерні (СТО), так і перевозитися в автомобілі для екстреного ремонту в польових умовах, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178, не застосовується.

Тобто, у спірних правовідносинах відповідач виконав вимоги статті 52 ПК України та надав позивачу податкову консультацію, яка містить необхідну інформацію і надає відповідь на зазначеному у зверненні питанні.

Враховуючи вищезазначене, дана податкова консультація не суперечить нормам ПК України та не порушує право платника податків, таким чином не є протиправно та не може бути скасованою.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі № 520/813/25 - без змін.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2015 за №14801020000066136, ідентифікаційний код - 39803574.

Основний вид діяльності за КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

03.09.2024 ТОВ "ЛАУНЧ УКРАЇНА", в порядку ст.52 Податкового кодексу України, через електронний кабінет платника звернулось до Державної податкової служби України з запитом №1 на надання індивідуальної податкової консультації з питання практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.

У запиті ТОВ "ЛАУНЧ УКРАЇНА" вказало, що платник податків на підставі договорів здійснює постачання товарів Збройним Силам, Національній гвардії, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, розвідувальним органам, Міністерству оборони, Державній прикордонній службі, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерству внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони, закладам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

В договорі передбачено, що товар використовується виключно для забезпечення військових цілей, потреб забезпечення національної безпеки та оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави і не підлягає подальшому продажу.

Товар, а конкретно інструменти та обладнання, не є складовими частинами транспортних засобів і можуть використовуватися як при ремонті автомобіля в майстерні (СТО), так і перевозитися в автомобілі для екстреного ремонту в польових умовах.

Постанова КМ України №178 від 01.03.2022 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставку у період воєнного стану" в підпункті "г" підпункту 195.1.2 пункту 195 статті 195 ПК України визначає операції, які оподатковуються за нульовою ставкою, зокрема: "операції з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджуючих рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо)". Разом з тим, вказаний підзаконний нормативно-правовий акт не містить визначення поняття "тощо", як і не вказує законодавчий акт, в якому наводиться перелік товарів, які можуть постачатися за ставкою ПДВ 0%.

Таким чином, позивачем визначено питання, що потребує індивідуальної податкової консультації: "1. Чи підлягають операції з постачання товарів Збройним Силам, Національній гвардії, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, розвідувальним органам, Міністерству оборони, Державній прикордонній службі, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерству внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони, закладам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, а саме інструменти та обладнання, які не є складовими частинами транспортних засобів і можуть використовуватися окремо, обкладенню податком на додану вартість за нульовою ставкою відповідно до постанови КМУ №178 від 02.03.2022?".

Державна податкова служба України надала Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА" індивідуальну податкову консультацію від 27.09.2024 №4657/ІПК/99-00-21-03-02, в якій з приводу поставленого питання повідомила, що нульова ставка ПДВ, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2. пункту 195.1 статті 195 розділу V ПК України та Постанови №178, застосовується до операцій з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджуючих рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо), а також пально-мастильних матеріалів, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категорії суб`єктів, що визначені Постановою КМУ №178, та відповідають положенням (умовам) визначеним такою Постановою. До операцій з постачання інструментів та обладнання, які згідно з відповідними нормативними та технічними документами не є складовими частинами транспортних засобів і можуть використовуватися окремо, зокрема, як при ремонті автомобіля в майстерні (СТО), так і перевозитися в автомобілі для екстреного ремонту в польових умовах, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2. пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови №178 не застосовується.

Не погоджуючись з наданою відповідачем індивідуальною податковою консультацію, оскільки така не містить повної відповіді на поставлене питання та не відповідає змісту постанови КМУ №178 від 02.03.2022, не надає платнику розуміння, як він має правильно діяти в своїй господарській діяльності, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкова консультація Державної податкової служби України від 27.09.2024 №4657/ІПк/99-00-21-03-02 не відповідає приписам Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставку у період воєнного стану".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

В силу пунктів 52.1, 52.2, 52.3, 52.4 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також державними податковими інспекціями; у паперовій та електронній формах - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Пунктом 53.2 статті 53 ПК України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже, законодавець самостійно визначив порядок дій суб`єкта владних повноважень в разі скасування судом, зокрема індивідуальної податкової консультації, і такий порядок має бути дотриманий ним без додаткового зобов`язання судом вчинити подальші дії.

Індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана.

При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Разом із тим, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем до ДПС України направлено звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питання: "Чи підлягають операції з постачання товарів Збройним Силам, Національній гвардії, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, розвідувальним органам, Міністерству оборони, Державній прикордонній службі, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерству внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони, закладам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, а саме інструменти та обладнання, які не є складовими частинами транспортних засобів і можуть використовуватися окремо, обкладенню податком на додану вартість за нульовою ставкою відповідно до постанови КМУ №178 від 02.03.2022?".

Необхідність отримання податкової консультації зумовлена складністю застосування ПК України, а також Постанови КМ України №178 від 02.03.2022 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставку у період воєнного стану" (зі змінами), зокрема відсутністю чітко визначеного переліку поняття "додаткове обладнання тощо", що підпадають під її дію.

Податковий орган, надаючи індивідуальну податкову консультацію від 27.09.2024 №4657/ІПК/99-00-21-03-02, цитує положення чинного законодавства та постанову КМУ від 01.03.2022 №178 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставку у період воєнного стану" та викладає висновок про те, що до операцій з постачання інструментів та обладнання, які згідно з відповідними нормативними та технічними документами не є складовими частинами транспортних засобів і можуть використовуватися окремо, зокрема, як при ремонті автомобіля в майстерні (СТО), так і перевозитися в автомобілі для екстреного ремонту в польових умовах, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2. пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови №178, не застосовується.

Разом з тим, позивач стверджує, що при наданні консультації, податковий орган вийшов за межі наданих повноважень, оскільки фактично, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган встановив (змінив) відповідну норму законодавства, а не надав роз`яснення щодо практичного її застосування.

Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в постанові КМУ №178 від 02.03.2022 року (зі змінами) передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", операції з постачання товарів (запасних частин, акумуляторних батарей, автомобільних шин, охолоджуючих рідин, комплектуючих, додаткового обладнання тощо), визначених нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильних матеріалів Збройним Силам, Національній гвардії, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, розвідувальним органам, Міністерству оборони, Державній прикордонній службі, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерству внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони, закладам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення національної безпеки та оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

При цьому, постанова КМУ №178 від 02.03.2022 (зі змінами) не містить вичерпного переліку товарів, які можуть поставлятися перерахованим суб`єктам за нульовою ставкою ПДВ, що, в свою чергу, має ознаки юридичної невизначеності для суб`єктів господарювання при виконанні ними обов`язку по нарахуванню та сплаті податків.

Задля усунення правової невизначеності та мінімізації конфліктних ситуацій щодо неоднакового тлумачення норм права ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платників податків.

Колегія суддів зазначає, що, в силу норм ст.4 ПК України, податкове законодавство базується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказані висновки також викладені Європейським судом з прав людини, зокрема, у рішенні від 07.10.2011 у справі "Серков проти України" (заява № 39766/05), яким передбачено, що відповідне національне законодавство має відповідати вимозі "якості" закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні. У разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, та в остаточному рішенні від 14.01.2011 у справі "Щокін проти України" (заяви №№23759/03 та 37943/06), де Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку.

Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування.

Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких, платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Такий правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 05.10.2023 у справі №300/2906/22.

Колегія суддів вказує, що в спірних правовідносинах відповідач, в порушення принципу презумпції правомірності рішень платника податків, задекларованого в статті 4 ПК України, надав індивідуальну податкову консультацію, застосування якої в подальшому ставить у невигідне становище саме платника, але є вигідною для Державної податкової служби України.

Державною податковою службою України при прийнятті індивідуальної податкової консультації на запит ТОВ "ЛАУНЧ УКРАЇНА" надано інформацію в ситуації неоднозначного трактування норм ПКУ та підзаконного нормативно-правого акта на користь податкового органу.

Зі змісту наданої консультації можна дійти висновку, що відповідач не надав належне роз`яснення змісту постанови КМ України №178 від 02.03.2022, не врахував, що вказана постанова не містить вичерпного переліку товарів, не зазначив інші підзаконні нормативно-правові акти, які містять перелік таких товарів, обмежившись висновком, за результатами аналізу приписів Постанови КМУ №178 від 02.03.2022, залишивши платника податків в ситуації правової невизначеності.

При цьому, на офіційному вебсайті Державної податкової служби України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/807610.html в розділі новини 30.07.2024 пресслужбою Державної податкової служби України розміщено інформацію щодо внесення змін до Постанови КМУ від 02.03.2022 №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану". Згідно з розміщеною інформацією на сайті, ДПС України пояснює, що "18 липня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України №831 (далі – Постанова №831) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі – Постанова №178).

Постанова №831 опублікована 23.07.2024 в газеті "Урядовий кур`єр" №148. Згідно з пунктом 2 Постанови № 831, зміни, внесені до Постанови №178, застосовуються з 01.08.2024.

Прийнятими змінами деталізовано категорії установ, операції з постачання яких товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До таких установ Постановою №178, з урахуванням змін, з 01.08.2024 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, інші утворені відповідно до законів військові формування, їх з`єднання, військові частини, підрозділи, розвідувальні органи, Міністерство оборони України, Державну прикордонну службу України, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Державну службу з надзвичайних ситуацій України, Управління державної охорони України, заклади, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, змінами до Постанови №178 частково деталізовано перелік товарів, щодо яких застосовується нульова ставка, однак не визначено такий перелік вичерпним.

Так, до таких товарів віднесено запасні частини, акумуляторні батареї, автомобільні шини, охолоджуючі рідини, комплектуючі, додаткове обладнання тощо, визначені нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема, спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильні матеріали.

Вказаним повідомленням, платникам податків надано роз`яснення щодо пільгового оподаткування щодо товарів, так і видів транспортних засобів, на які поширюються положення Постанови №178 від 02.03.2022, вказано на невичерпність такого переліку.

Однак, відповідач не надав такої інформації в податковій консультації позивачу.

Колегія суддів зазначає, що при ненаданні, наданні неякісної та/або незаконної податкової консультації контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 ПК України у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності, а також вирішити проблемні питання, які виникли при застосуванні податкового законодавства.

Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 804/8131/16.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкова консультація Державної податкової служби України від 27.09.2024 №4657/ІПк/99-00-21-03-02 не відповідає приписам Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставку у період воєнного стану", у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем наданими у справі доказами не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відтак, за встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУНЧ УКРАЇНА".

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 по справі № 520/813/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова