Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №526/2778/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2778/25

Провадження № 2/526/211/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 березня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря – Широколави О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/2778/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

02 вересня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами в розмірі 35 311, 80 грн.

Ухвалою від 09 вересня 2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 09.09.2025, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримала, зворотне повідомлення повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, відповідач не повідомляв суд про зміну адреси реєстрації чи проживання. Оскільки згідно з інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610278356887, копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками відповідачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тому суд приходить до висновку, що згідно ч.6 ст. 272 ЦПК України відповідачу вручено вказане поштове відправлення і фактично вона є повідомленою про розгляд справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 25 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №73515833, на суму 7000,00 грн., строком на 30 днів, до 23.09.2024, денна процентна ставка 0,20000 % за кожен день, комісія за надання позики становить 15% , що у грошовому виразі складає 1050,00 грн., який підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 1 Договору позики, Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики або достроково та сплатити Позикодавцю плату від суми позики. Та комісію за надання позики.

Відповідно до п. 21 Договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу 14/06/21, згідно якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

28 липня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали Додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, якою сторони погодили внести зміни до пункту 1.3. договору та викладення його в наступній редакції: «1.3. Клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства».

13 червня 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали Додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, якою сторони погодили внести зміни до пункту 9.1. договору та викладення його в наступній редакції: «9.1 Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік».

21 лютого 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали Додаткову угоду № 48 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, якою сторони погодили, що загальна сума Прав Вимоги, що відступають згідно Реєстру Боржників №43 від 21 лютого 2025 року становить 46 358 003,25 грн., в якості ціни продажу згідно Реєстру Боржників №43 від 21 лютого 2025 року Фактор сплачує Клієнтові суму грошових коштів, яка становить 15% від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить 2 399897,90 грн, загальна сума Прав Вимоги , що відступають згідно Реєстру Боржників №44 від 21 лютого 2025 року становить 56 971 781,57 грн, в якості ціни продажу згідно реєстру боржників №44 від 21 лютого 2025 року Фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 15% від основної суми заборгованості, що становить 3 164501, 52 грн. положення даної додаткової годи діють виключно щодо Реєстру Боржників №43 від 21 лютого 2025 року та Реєстру Боржників №44 від 21 лютого 2025 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів.

Відповідно до Реєстру боржників №44 від 21.02.2025 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 024 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1988 грн - сума заборгованості за відсотками; 13 986 грн. – сума заборгованості за пенею; 1 050 грн. – комісія за надання позики.

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики № 73515833 від 25.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 73515833 від 25.08.2024 року станом на 21.02.2025 не погашена, залишок заборгованості складає 24 024 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Крім того, 11 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9959728.

Відповідно до умов даного договору відповідач мала отримати кредит (кредитна лінія) в розмірі 4500,00 грн., строком на 360 календарних дні, зі сплатою процентів за користування кредитом - фіксована стандартна процентна ставка в день 0, 94%, знижена 0,85%. Комісія за надання кредиту 20,00% від суми кредиту (що становить 900,00 грн).

Згідно п.1.1 договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.8 договору, кредитодавець забов`язаний надати кредит 11.09.2024. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 4500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника (платіжної картки) НОМЕР_1 .

19 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за договором факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ набуло право вимоги на виниклу заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9959728 від 11 вересня 2024 року, у розмірі 11 287,8 грн.

До позовної заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором №00-9959728 від 11.09.2024, згідно якого загальна заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 19.03.2025 становить 11 287, 8 грн, з яких 4500,00 грн. тіло кредиту, 3637,80 грн. відсотки, 2250,00 грн, штрафні санкції, 900,00 грн. комісії, що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу №19032025-МК/ЄАПБ від 19.03.2025 та актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №19032025-МК/ЄАПБ від 19.03.2025.

Частиною першоюстатті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст.626 ,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення відповідачем вищевказаного договору в електронній формі, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку погашення кредиту.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Таким чином, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 73515833 від 25.08.2024 року та кредитим договором №00-9959728 від 11.09.2024.

Договір факторингу не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована.

Отже, укладений між фінансовою установою та позивачем договір факторингу є належним доказом переходу права вимоги до боржника за кредитним договором.

Окрім того, з матеріалів справи чітко вбачається, що позивачем до позовної заяви додано копії договорів факторингу, акти прийому- передачі реєстру боржників, витяги з реєстру боржників, з якими і пов`язано набуття позивачем права вимоги.

Отже, судом було встановлено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ст. 76 ЦПК України.

Установлено, що 25 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 73515833, який підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та за умовами якого відповідач мав отримати кредит в сумі 7 000 грн строком на 30 днів.

Крім цього встановлено, що 11 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9959728, який підписано її електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідач мав отримати кредит в сумі 4500,00 грн загальним строком 360 календарних днів.

За змістом ст.1077, ст.1078 ЦК України фактор вправі передати в розпорядження клієнта лише право дійсної грошової вимоги. При цьому відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються.

Отже, за змістом наведених нормативних актів (закону і договорів) позивач як фактор мав право отримати від клієнтів докази існування заборгованості за укладеними кредитними договорами із відповідачем.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (подібні висновки містить постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 20 травня 2022 року у справі № 336/4796/18, від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19).

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Разом із тим, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі, що передбачений договором позики № 73515833 від 25.08.2024 року, а відповідач ці кошти отримав.

Зі змісту наданого до суду договору позики неможливо встановити, яким чином була перерахована сума позики.

Як і відсутні докази видачі та отримання відповідачем кредитних коштів за Договором кредитної лінії №00-9959728 від 11.09.2024. Матеріали справи не містять та стороною позивача також не надано виписок з рахунків відповідача, з яких можна було б встановити факт належності йому певного платіжного засобу, користування ним банківською карткою, банківським рахунком та наявність у нього заборгованості. Позивачем також не надано суду відповідний касовий документ, який відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Виписки з рахунку, платіжної інструкції, довідки про перерахування коштів за допомогою електронних платіжних систем, сервісів он-лайн платежів, тощо, які б підтверджували перерахування первісними кредиторами відповідачу ОСОБА_1 позивачем не надано.

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись до суду позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про витребування доказів, зокрема, інформації щодо належності відповідачу карткового рахунку та надходження на нього коштів, відповідної виписки з рахунку.

Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє сторону спору, у першу чергу позивача, від обов`язку доведення перед судом тих обставин, на які вона посилається у підтвердження своїх вимог або заперечень (ст.81 ЦПК України).

Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості за кредитними договорами не є належними доказами надання відповідачеві кредитних коштів та наявності заборгованості, оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику, а будь-яких доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано.

Вказані висновки ґрунтуються на правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18.

За вказаних обставин, у зв`язку з не доведенням позивачем належними та допустимими доказами виконання обов`язку щодо переказу коштів у позику відповідачу на його рахунок, або іншим способом, а також фактичного користування відповідачем коштами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

З огляду на викладене в задоволенні позову суд відмовляє.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд відмовляє позивачу і в стягнені з відповідача понесених ним судових витрат.

Керуючись статями 13, 81, 141, 259, 263-265,279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 березня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження - м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: С. А. Киричок