Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №520/28697/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 р.Справа № 520/28697/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.01.26 по справі № 520/28697/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просив:

- прийняти дану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та визнання протиправними дій відповідача до розгляду;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №520/28697/24 відповідно до ст.382 КАС України;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом строк звіт про повне виконання рішення суду від 13.06.2025;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного виконання рішення суду, що виразилися у здійсненні неповного перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.04.2022 по 03.02.2023 без урахування всіх складових;

- зобов`язати Відповідача завершити виконання рішення суду шляхом проведення повного перерахунку та виплати різниці між належними сумами (розрахованими з прожиткового мінімуму 2481 грн та 2684 грн для всіх видів виплат) та фактично виплаченими сумами;

- попередити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про можливість накладення штрафу, передбаченого ст. 382 КАС України, у разі неподання звіту або подання звіту, що свідчитиме про подальше невиконання рішення суду;

- у разі підтвердження факту невиконання рішення накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 штраф у розмірі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно зі ст. 382 КАС України, з виплатою 50% суми штрафу на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №520/28697/24 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності ухвали суду першої інстанції та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частина рішення суду не містить будь-яких зобов`язань в частині визначення конкретного розміру надбавок та премії. Судом не вирішувалось питання про розмір надбавки за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби та премії за період з 16.04.2022 по 03.02.2023, а тому у задоволенні заяв слід відмовити.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом функції контролюю за суб`єктом владних повноважень стосовно дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Водночас, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно з ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Тобто, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Судовим розглядом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, що включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; премія) за період з 16.04.2022 по 03.02.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у розмірі 2481,00 грн. та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684,00 грн.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 16.04.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок всіх інших належних за період з 16.04.2022 по 31.12.2022 додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 03.02.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023» рік станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №520/28697/24 було, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 16.04.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; здійснити ОСОБА_1 перерахунок всіх інших належних за період з 16.04.2022 по 31.12.2022 додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум; здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 03.02.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023» рік станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду ввід 13.06.2025 по справі №520/28697/24 набрало законної сили 23.07.2025.

Так, на виконання рішення суду у справі № 520/28697/24, відповідач здійснив ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 16.04.2022 по 31.12.2022 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня 2022 року у розмірі 2481 грн., за період з 01.01.2023 по 03.02.2023 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня 2022 року у розмірі 2684 грн., що підтверджено перерахунком розміру грошового забезпечення\, за результатами якого розмір грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат становить 7956,65 грн.

Обґрунтовуючи свою заяву, подану у порядку статті 382 КАС України, протиправністю таких дій відповідача при виконанні рішення суду від 13.06.2025 по справі №520/28697/24, позивач вказує, що при здійсненні перерахунку щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги з урахуванням чітко визначених розмірів прожиткового мінімуму (2481 грн, 2684 грн) відповідачем було зменшено розмір надбавки за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби та премії, а тому рішення суду у даній справі виконано не у повному обсязі.

З приводу наведеного суд зауважує, що резолютивна частина рішення суду від 13.06.2025 по справі №520/28697/24 не містить будь-яких зобов`язань в частині визначення конкретного розміру надбавок та премії.

Колегія суддів зазначає, що судом не вирішувалось питання про розмір надбавки за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби та премії за період з 16.04.2022 по 03.02.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 січня 2026 року №12/6 відповідач зазначив, що головним розпорядником коштів ІНФОРМАЦІЯ_3 є ІНФОРМАЦІЯ_4 . Кошторисні призначення ІНФОРМАЦІЯ_3 за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» не затверджується на поточний рік, надання коштів відбувається за наступним порядком: юридична служба ІНФОРМАЦІЯ_3 у разі необхідності сплат коштів на виконання рішення суду направляє до відділу фінансового забезпечення відповідний рапорт разом із рішення суду з метою проведення розрахунку потреби коштів, останній у свою чергу формує відповідну заявку на виділення коштів та направляє до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Остання заявка розрахунок за грудень 2025 року від 05.12.2025 № 5/2321.

Колегія суддів зазначає, що стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта владних повноважень, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанести шкоду необмеженій кількості осіб.

Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.

Що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18.

Відсутність додаткового фінансування бюджету є об`єктивними обставинами, що перешкоджають швидкому виконанню рішення суду.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи (Постанова Верховного Суду від 4 жовтня 2022 року у справі № 200/3958/19-а).

Таким чином, колегія суддів зауважує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 року у справі № 520/28697/24 виконано частково, а саме: лише в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку грошового забезпечення. При цьому доказів виплати позивачеві перерахованої суми пенсії відповідачем не надано.

Відповідно до п. “ґ” ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Отже, враховуючи, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є дискреційним правом суду, колегія суддів вважає достатнім строк для подання звіту тривалістю у місяць.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає наявними підстави для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 520/28697/24 протягом одного місяця з моменту отримання копії постанови.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України” (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 по справі № 520/28697/24 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 520/28697/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 520/28697/24 протягом одного місяця з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 19.03.2026 року