Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №520/3173/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 р. Справа № 520/3173/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 , головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/3173/24

за позовом ОСОБА_1

до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області , Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, заявник) до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (далі – Височанська селищна рада, відповідач 1), Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича (далі – відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 520/3173/24 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Височанської селищної ради надати повну та достовірну відповідь по суті на депутатське звернення ОСОБА_1 від 24.11.2023.

В скасованій частині прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано Височанську селищну раду надати повну та достовірну відповідь по суті на депутатське звернення ОСОБА_1 від 24.11.2023.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі №520/3173/24 залишено без змін.

10.03.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому заявник просить:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Височанської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу понесені при розгляді справи в суді першої інстанції в сумі 6000,00 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Височанської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції у сумі 3000,00 грн.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями частини 1-5 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із вищезазначеного вбачається, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд перевіряє їх на предмет відповідності таким критеріям, як дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Положення статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно з пунктом 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пунктом 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пунктом 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Також, положеннями пункту 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) передбачено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до частини 1 статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI представництво є видом адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI до інших видів адвокатської діяльності, крім захисту та представництва, відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Види адвокатської діяльності визначені в статті 19 Закону № 5076-VI.

За змістом статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 27.01.2022 у справі № 813/2241/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 було надано копії таких документів:

1) в суді першої інстанції:

- договору № 12/01/24 про надання правничої допомоги від 27.01.2024;

- детального опису виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги від 28.02.2024;

- рахунку для сплати правничої допомоги адвоката від 28.02.2024;

2) в суді апеляційної інстанції:

- договору № 2/05/24 про надання правничої допомоги від 04.05.2024;

- рахунку для сплати правничої допомоги адвоката від 07.03.2026;

- детального опису виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги від 07.03.2026.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача колегія суддів враховує критерії дійсності, обґрунтованості та розумності, з урахуванням складності та значення справи для сторін, а також практику Верховного Суду з аналогічних питань.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Проаналізувавши надані заявником докази понесення витрат на професійну правничу допомогу з урахування визначених процесуальних законом критеріїв колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 12/01/24 про надання правничої допомоги від 27.01.2024 в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат Голубов С.Г. зобов`язується протягом визначеного в договорі терміну надавати клієнту ОСОБА_1 за винагороду (гонорар) юридичні послуги з представництва і захисту його (Клієнта) прав і законних інтересів в системі загальних судів України, у справі Клієнта щодо представництва в судах з питань оскарження протиправних дій та бездіяльності Височанської селищної ради Харківської області щодо неналежного розгляду депутатського звернення від 24.11.2023 року та проєкту рішення, яким пропонувалось затвердити Програму надання матеріально- технічного забезпечення військовим частинам Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та підрозділам територіальної оборони на 2024 рік та бездіяльності її службових осіб.

За змістом пунктів 5.1, 5.2 договору № 12/01/24 про надання правничої допомоги від 27.01.2024 визначення значення розміру оплати праці (гонорару) Адвоката проводиться за попередньою домовленістю з громадянином ОСОБА_1 фіксованому розмірі, яка дорівнює 6000,00 грн без ПДВ, що підлягатиме стягненню за рішенням суду на користь Клієнта з відповідача за рахунок його асигнувань. Оплата правової допомоги Адвоката в обумовленому розмірі, здійснюється Клієнтом на підставі виставлених Адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки. Складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється.

Відповідно до детального опису виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги від 28.02.2024 адвокат Голубов С.Г. надав ОСОБА_1 такі послуги:

- попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування;

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та вивчення судової практики;

- підготовка та складання позовної заяви про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії до Харківського окружного адміністративного суду;

- ознайомлення з відзивом на позов, підготовка та складання відповіді на відзив відповідача по справі № 520/3173/24.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 2/05/24 про надання правничої допомоги від 04.05.2024 в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат Голубов С.Г. зобов`язується протягом визначеного в договорі терміну надавати клієнту ОСОБА_1 за винагороду (гонорар) юридичні послуги з представництва і захисту його (Клієнта) прав і законних інтересів в системі загальних судів України, у справі Клієнта щодо складання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 520/3173/24.

За змістом пунктів 5.1, 5.2 договору № 2/05/24 про надання правничої допомоги від 04.05.2024 визначення значення розміру оплати праці (гонорару) Адвоката проводиться за попередньою домовленістю з громадянином ОСОБА_1 фіксованому розмірі, яка дорівнює 3000,00 грн без ПДВ, що підлягатиме стягненню за рішенням суду на користь Клієнта з відповідача за рахунок його асигнувань. Оплата правової допомоги Адвоката в обумовленому розмірі, здійснюється Клієнтом на підставі виставлених Адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки. Складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється.

Відповідно до детального опису виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги від 07.03.2026 адвокат Голубов С.Г. надав ОСОБА_1 такі послуги:

- консультування з клієнтом, ознайомлення з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 520/3173/24, формування позиції;

- складання та подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 520/3173/24 до Другого апеляційного адміністративного суду.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх пропорційності складності правового супроводу справи, колегія суддів зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в судах першої та апеляційної інстанцій, а саме представником позивача були складені такі процесуальні документи: позовну заяву, відповідь на відзив, апеляційну скаргу.

Колегія суддів зауважує, що послуга щодо попереднього вивчення матеріалів, формування позиції та консультування і послуга опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та вивчення судової практики є складовими частинами послуги з підготовки та складання позовної заяви про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії до Харківського окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для окремого відшкодування витрат на правничу допомогу в частині цих двох послуг.

Надаючи оцінку послугам у частині складання та подання позовної заяви колегія суддів, дослідивши її зміст, зазначає, що заявлений розмір витрат є завищеним та не відповідає критеріям розумності, оскільки позовна заява майже повністю складається лише з викладення фактичних обставин справи, цитування норм чинного законодавства та норм щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, що загалом не потребувало значних інтелектуальних зусиль чи витрат часу.

Щодо поданої відповіді на відзив колегія суддів зазначає, що вона частково дублює подану позовну заяву, а отже підготовка такої відповіді також не потребувала багато часу та інтелектуальних зусиль.

Крім того, відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на вищевикладене, колегія судів вважає, що розумно обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 1000,00 грн.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що послуга консультування з клієнтом, ознайомлення з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 520/3173/24, формування позиції фактично є складовою частиною послуги щодо складання та подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі № 520/3173/24 до Другого апеляційного адміністративного суду, а отже відсутні правові підстави для окремого відшкодування витрат на правничу допомогу в частині першої послуги.

Також колегія суддів зауважує, що подана апеляційна скарга за змістом майже повністю дублює подану в першу інстанцію позовну заяву, тобто складання такої апеляційної скарги не вимагало великого обсягу аналітичної й технічної роботи та витраченого часу, тому заявлений розмір витрат у розмірі 3000,00 грн є явно завищеним.

У зв`язку із зазначеним, колегія суддів вважає, що розумно обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 500,00 грн.

Отже, перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, проаналізувавши надані позивачем документи, фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, колегія суддів вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак, таким, що підлягає зменшенню.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 243, 250, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Височанської селищної ради (62459, Харківська область, Харківський район, смт Високий, вул. Бульварна, 12, ЄДРПОУ 04396503) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та в суді апеляційної інстанції 500 (п`ятсот) грн. 00 коп., а всього 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Любчич Л.В.

Судді Присяжнюк О.В. Жигилій С.П.