Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №520/31300/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 р. Справа № 520/31300/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025, по справі № 520/31300/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які не виконали: рішення ВЛК, вимоги Закону України та усунулися від виконання своїх службових обов`язків, якими з 29.12.2012 по 12.11.2024 не зняли з військового обліку ОСОБА_1 , від свідоцтва про хворобу №55 від 29.03.2012 Військово-лікарська комісія госпіталю ГУМВС Україна в Харківській області за розпорядженням ВКПС ПМ ДПА в Харківській області, наказ №85 МВС України від 06.02.2001" за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку" та наказом №1100-0 від 21.05.2012 Державної податкової служби (через хворобу), підтверджено рішенням та постановою вищестоящою ВЛК "за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку" за постановою Військово-лікарської комісії (протокол №8 від 11.04.2012);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зняти, виключити, з військового обліку, внести в реєстр "Оберіг" та військовий квиток № НОМЕР_1 від 01.08.1985 відомості про зняття, виключення, з військового обліку ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про хворобу №55 від 29.03.2012 Військово-лікарської комісії госпіталю ГУМВС України в Харківській області за розпорядженням ВКПС ПМ ДПА в Харківській області, наказ №85 МВС України від 06.02.2021" за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку" та наказом №1100-0 від 21.05.2012 Державної податкової служби (через хворобу), що було підтверджено рішенням та постановою вищестоящою ВЛК "за сукупністю захворювань непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку" за Постановою Військово-лікарської комісії (протокол №8 від 11.04.2012);

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, якими порушено Закон України "Про звернення громадян", якими проігноровано цінні листи з повідомленням (з описом) 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024 проігноровано, відповідь не надано, рішення не прийнято, а відповідь на лист 6120602782686 від 16.05.2024 надана 11.11.2024;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті цінні листи з повідомленням (з описом) 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024 проігноровано, відповідь не надано, рішення не прийнято;

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, якими здійснюється підробка офіційних документів, перевищення своїх службових повноважень, якими до військового квитка № НОМЕР_1 від 01.08.1985 в вересні 2024 ставиться квадратна печатка, нібито, взяття позивача до військового обліку 09.06.1988, саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , який станом на 1988 не існував, а був на той час ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду та протиправними дії з неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 , надісланих листами з повідомленням про вручення (з описом) 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяви ОСОБА_1 , направлені цінними листами з повідомленням про вручення 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024 та ухвалити за ними відповідні рішення з урахуванням висновків суду.

29.05.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив:

- здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі № 520/31300/24 у порядку, встановленому ст. ст. 287, 382-382-3 і 383 КАС України;

- зобов`язати подати звіт у 10-денний термін про виконання судового рішення №520/31300/24 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, встановленому ст. 382 КАС України;

- накласти на керівника суб`єкта владних повноважень/начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за систематичне невиконання судових рішень № 520/31300/24 Харківського окружного адміністративного суду, штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, від 60560 грн. до 121120 грн.;

- винести окрему ухвалу, направити до правоохоронного органу для внесення відомостей до ЄРДР щодо неправомірних, а можливо навіть злочинних дій/ злісне невиконання судових рішень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі № 520/31300/24, в діях якої вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідно до вимог 382 КК України (невиконання рішення суду службовою особою), зловживання владою та службовим становищем, службова недбалість, перевищення службових повноважень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі №520/31300/24.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі №520/31300/24.

Накладено на ІНФОРМАЦІЯ_2 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560,00 грн.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 штраф у сумі 30280,00 грн.

Стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30280,00 грн. визначено ОСОБА_1 .

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280,00 грн.

Стягувачем в частині стягнення штрафу у сумі 30280,00 грн. визначити Державну судову адміністрацію України

Позивач, не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу, ухвалити нове рішення, яким накласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 штраф у розмірі 60560 грн., стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 штраф у розмірі 30280 грн., стягувачем визначити ОСОБА_1 , стягнути з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 штраф у розмірі 30280 грн. на користь Державного бюджету України, стягувачем визначити Державну судову адміністрацію України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу без повідомлення позивача. Стосовно суті ухвали апелянт зазначав, що відповідачем не надано доказів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 до суду та не надано звіт про виконання позивачу.

Одночасно у апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання щодо витребування у відповідача особової справи ОСОБА_1 , матеріалів розгляду заяв 6120600006476, 6120602882796, 6120600000940, заявою №5 (вх. №21918) від 08.10.2024, 6120602782686 від 16.05.2024.

Стосовно зазначеного клопотання колегія суддів зазначає, що позивачем не обґрунтовано підстав для прийняття судом апеляційної інстанції рішення про витребування доказів з урахуванням вимог ч. 4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Виходячи зі змісту апеляційної скарги, незгода позивача із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 обґрунтована невірним, на його думку, застосуванням судом першої інстанції штрафу до ІНФОРМАЦІЯ_1 як суб`єкта владних повноважень, а не до керівника - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 .

З цього приводу колегія суддів зазначає, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, за наслідками розгляду якого суд може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.

Отже, з метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду».

Водночас, колегія суддів враховує, що в подальшому ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 звільнено ІНФОРМАЦІЯ_2 від сплати штрафу, накладеного згідно ухвали суду від 03.11.2025 в цій справі.

Скасовано ухвалу суду від 03.11.2025 в частині накладення на ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560,00 грн. та стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 штрафу у сумі 30280,00 грн. та стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280,00 грн.

При цьому, скасовуючи вказану ухвалу судом враховано надані докази вчинення відповідачем дій на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі №520/31300/24.

Колегія суддів враховує, що штраф як вид санкції (покарання), яку застосовують суди за наслідками розгляду питання про виконання судових рішень, у процедурі судового контролю покликаний виконувати не тільки і не стільки «каральну» функцію, як діяти з профілактичною (превентивною) метою, націленою на те, щоб спонукати до реалізації покладених обов`язків, які необхідні для виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За змістом ч. 2 ст. 382-3 КАС України відмова у прийнятті звіту - як обставина, з якою закон пов`язує накладення штрафу - передбачає (з боку суду) оцінювання достатності заходів, які вжито для виконання судового рішення. Отже, це має означати, що накладенню штрафу передує з`ясування обставин, причин, які спричинили невиконання судового рішення, у зіставленні з участю, роллю чи функцією (повноваженнями) керівника суб`єкта владних повноважень в організації процесу цього виконання.

Іншими словами, накладення штрафу вимагає з`ясування, пояснення за які саме діяння (їх об`єктивну сторону) - в аспекті (не)виконання судового рішення - до керівника суб`єкта владних повноважень застосовується санкція у вигляді штрафу, зокрема у тому випадку, коли для цієї посадової особи зазначена санкція (покарання) настає повторно.

Запровадження механізму судового контролю за виконанням судового рішення пов`язується, передусім, з тим, щоб особа, на користь якої ухвалено судове рішення, домоглася його виконання, що, властиво, є доконечною метою захисту прав, свобод та інтересів, порушених рішеннями, діями, бездіяльністю органів публічної влади, їх посадовими і службовими особами.

Таким чином, враховуючи, що на теперішній час судом першої інстанції відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в частині накладення штрафу була скасована на підставі доказів, що підтверджують здійснення дій, які спрямовані на виконання судового рішення, колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали.

Стосовно доводів відповідача щодо постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції за наслідками розгляду, проведеного без повідомлення позивача, колегія суддів зазначає, що положеннями КАС України, якими врегульовані питання судового контролю за виконанням судових рішень, передбачений розгляд у судовому засіданні з повідомленням учасників справи заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та безпосередньо звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, натомість у даному випадку судом вирішувалось питання застосування наслідків, визначених ч. 10 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строку, встановлений судом.

Інші доводи апелянта висновків суду не спростовують, оскільки спірним у даному випадку є не питання можливості прийняття звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого за наслідками виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі №520/31300/24.

Таким чином, суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/31300/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло