Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №367/2566/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2566/26

Провадження №3/367/731/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,

за участю особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , якому роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якім роз`яснено положення статті 269 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною другою статті 173-2 КУпАП, –

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення (серія ВАД № 970204 від 16.02.2026) стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ВАД № 970204 від 16.02.2026, 04.02.2026 близько 21:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї падчерки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, розмовляв на підвищених тонах, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною другою статті 173-2 КУпАП.

У судових засіданнях 11.03.2026 та 12.03.2026 ОСОБА_1 зазначив, що відбувся словесний конфлікт з падчеркою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який склався на побутовому ґрунті, оскільки ОСОБА_2 відмовилася прибирати у своїй кімнаті та мити посуд. Наголосив, що звинувачення ОСОБА_2 в свій бік вважає безпідставними, будь-якого насильства вчинено не було, шкоди фізичному чи психічному здоров`ю не було завдано.

У судовому засіданнях 11.03.2026 та 12.03.2026 ОСОБА_3 підтвердила слова ОСОБА_1 , зазначила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (її дочка від першого шлюбу) відбувся конфлікт у зв`язку з побутовими питаннями, оскільки дочка не прибирає у своїй кімнаті.

У судовому засіданні 12.03.2026 ОСОБА_2 зазначила, що будь-яких дій, які могли б бути кваліфіковані як домашнє насильство, ОСОБА_1 вчинено не було. Між ними дійсно виник словесний конфлікт, який мав виключно побутовий характер, стався через непорозуміння щодо виконання домашніх обов`язків, зокрема прибирання у кімнаті та інших побутових справ, у зв`язку з чим погарячкувала та звернулася до поліції. Будь-якої шкоди фізичному чи психічному здоров`ю діями ОСОБА_1 їй завдано не було. Взагалі у них родині теплі відносини, вітчим лише постійно контролює, щоб всі за собою прибирали, слідкували за меншими дітьми. Саме того дня після його зауваження вона на емоціях зателефонувала у поліцію, потім писала заяву, щоб помститися, у подальшому зрозуміла наслідки своїх дій, однак працівники поліції вже склали протокол. Будь-якого насилля вдома вона не відчує.

Дослідивши матеріли справи про адміністративні правопорушення та заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у суді, суддею встановлено таке.

За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду,

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони. У випадку відсутності будь-якої зі складових, то адміністративна відповідальність не наступає.

Адміністративна відповідальність за частиною другою статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Отже, основним безпосереднім об`єктом домашнього насильства є суспільні відносини щодо захисту здоров`я як фізичного, так і психологічного.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу додано: копію рапорту чергового від 26.01.2026; копію рапорту поліцейського СРПП ІП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 26.01.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , заяву ОСОБА_2 , копії документів, що посвідчують особу.

Водночас суддею враховується таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Тобто основною ознакою домашнього насильства як діяння, за яке передбачене покарання, є відносини, що склалися між особою, яка вчинила насильство, та особою, постраждалою від такого насильства, в результаті спільного побуту або спільного проживання і залежності постраждалої особи від особи, яка чинить щодо неї насильство.

В Законі також визначено, що запобігання домашньому насильству це система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються

На підставі системного аналізу наведених в Законі визначень, суд вважає, що раптова сварка, викликана емоційним сплеском між членами сім`ї, що не має ознак системності та/або продовжуваності, не може розглядатися як домашнє насильство.

Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, суд має встановити наявність ознак так званих «аб`юзивних» стосунків, тобто взаємин, в яких одна людина (насильник, кривдник) шляхом насильства (фізичного, сексуального, психологічного чи економічного) порушує особисті кордони іншої (постраждалої або жертви) з метою придушення волі та підкорення. І саме за наявності ознак таких стосунків суд може вирішити питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення на підставі поданих доказів.

Відповідно до приписів статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Тобто, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вини особи, стосовно якої складено такий протокол. Доказом в даному випадку виступають лише фактичні дані, що можуть встановлюватися у такому протоколі та підтверджуватися також іншими належними та допустимими доказами.

Як вбачається з протоколу серії ВАД № 970204 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно падчерки, а саме: виражався нецензурною лайкою, розмовляв на підвищених тонах. Тому потерпілою у вказаних адміністративних правопорушеннях зазначено падчерку – ОСОБА_2 . Однак доказів вчинення саме домашнього насильства 04.02.2026 в розумінні статті 251 КУпАП суду надано не було, у той час як сам ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 у судовому засіданні категорично заперечували наявність факту домашнього насильства. Крім того у засіданні ОСОБА_2 запевнювала суд, що такі покази вона надає суду не під будь-яким впливом, це її вільна позиція та думка.

Таким чином, дослідивши матеріли справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд уважає, що у поведінці та ОСОБА_1 04.02.2026 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою 173-2 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 276-279, 283-285 КУпАП,

постановив:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Білогруд