Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №357/2772/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2772/26

3/357/1484/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Зінченка Павла Леонідовича,

У С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581230 від 02.02.2026 вбачається, що 02.02.2026 о 11:35 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 в м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 226, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродня блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він ПДР України не порушував, в стані наркотичного сп`яніння не перебував та не мав ознак такого сп`яніння, а також зазначив, що погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак працівники поліції проігнорували це та склали відносно нього протокол за ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 пройшов самостійно огляд на стан наркотичного сп`яніння, результат огляду негативний.

В судовому засіданні захисник - адвокат Зінченко П. Л, який діяв в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення у зв`язку з порушенням працівниками поліції при огляді вимогам ст. 256 КУпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Захисник зазначив, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 . Окрім цього, не надали жодних доказів такого порушення. Отже, захисник вважає, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 було зупинено без встановленої на те явної підстави у відповідності до вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, долученого до матеріалів справи на CD-диску, дії поліцейського по відношенню до ОСОБА_1 захисник вважає явно упередженими. Захисник посилається на відео (БК № 477298 clip-0.mp4: о 11:37:18 год.) де зафіксовано, як поліцейський ставить питання: «Миколайович, коли останній раз вживали наркотичні речовини?», відповідь Омельченка «Не вживаю». Поліцейський знову запитує: «місяць, два..». Та не зважаючи на упереджене ставлення поліцейського ОСОБА_1 всерівно не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння (БК № 477298 clip-0.mp4: 11:42:36 год).

Більше того, з відеозапису вбачається, що поліцейський перебуваючи у службовому автомобіл, повідомив колегам про те, що водій нібито відмовився від проходження огляду, хоча фактично такої відмови з боку ОСОБА_1 не було висловлено (БК № 477298 clip-0.mp4: 11:44:13 год).

Таким чином, захисник вважає, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді відмови від проходження огляду відсутня.

Також, захисиник посилався на те, що одразу після того, як працівники поліції припинили спілкування з водієм та відпустили його, ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу та у встановленому законом порядку пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Вказаний огляд було проведено відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Згідно з висновком медичного огляду: «Ознак сп`яніння не виявлено».

Крім того, лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) методом імунохроматографічного аналізу встановило: результати на всі досліджувані наркотичні речовини – негативні.

Отже, твердження працівників поліції про нібито відмову від проходження огляду не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується об`єктивними доказами.

Таким чином, захисник посилається на те, що наявні у справі докази не підтверджують факту відмови від проходження огляду, а результати медичного огляду спростовують припущення працівників поліції щодо наявності стану наркотичного сп`яніння.

Захисник долучив до матеріалів справи клопотання про закритя провадження разом з додатками.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п. 22 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв`язку із цим при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Згідно п.1.1розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Отже, об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.

Так, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що 02.02.2026 о 11:35 год. в м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 226, було зупинено ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 . Поліцейський повідомив, що причиною зупинки було порушення ПДР України, а саме непристебнутий ременем безпеки (Диск 1 Сlip 0 відео 11:35:40).

Разом з тим, судддя зазначає, що в матеріалах справи відсутні та поліцейським не складались відносно ОСОБА_1 постанови за порушення ПДР України, що викликає сумніви у зконності підстав зупинки транспортного засобу Volkswagen ID.4 з д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Отже, досліджений відеозапис та матеріали справи не містять достатніх обґрунтованих обставин, якими була викликана необхідність зупинки автомобіля засобу Volkswagen ID.4 з д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).

Також з переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі смт Рокитне, при цьому ОСОБА_1 погодився пройти вказаний огляд (Диск 1 Сlip 0 відео 11:37:32).

Після чого, працівник поліції ще неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 пропонує проїхати до медичного закладу, який знаходиться в м. Біла Церква, однак, працівник поліції повідомляє, що огляд будуть проводити в смт Рокитне (Диск 1 Сlip 0 відео 11:38:30).

Після чого, на неодноразові пропозиції поліцейського проїхати до медичного закладу, ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду.

Разом з тим, з наданих захисником додатків встановлено, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу та у встановленому законом порядку пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується наступними документами: висновком медичного огляду щодо результатів медичного огляду особи; результатами лабораторного дослідження №246; листом КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня»; актом приймання-передачі медичних послуг. Згідно з висновком медичного огляду: «Ознак сп`яніння не виявлено». Крім того, лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) методом імунохроматографічного аналізу встановило: результати на всі досліджувані наркотичні речовини – негативні. Зокрема: морфін (опіати) – негативно, канабіноїди – негативно, кокаїн – негативно, амфетамін – негативно, метамфетамін – негативно, МДМА – негативно, метадон – негативно, кетамін – негативно, інші наркотичні речовини – негативно.

З досліджених доказів убачається, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я в СМТ Рокитне та пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується відповідними медичними документами. Згідно з висновком медичного огляду №525 від 12.02.2026 та результатами лабораторного дослідження №246 від 06.02.2026 ознак наркотичного чи іншого сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

Крім цього, ОСОБА_1 проходив медичний огляд 19.01.2026 у зв`зку з виконанням професійних обов`язків, згідно висновку №59 від 19.01.2026 у ОСОБА_1 психоактивних речовин не виявлено.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи обставини, встановлені в судовому засіданні, при яких водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, суддя зазначає, що працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи проїхати до медичного закладу.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що у працівників поліції не було достатньо підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку не відмовлявся.

Так, огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ