Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №356/1080/25 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/76/26

Справа № 356/1080/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області завернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на неповнолітнього сина.

Позов обґрунтований тим, що 29.11.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано- Франківській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис №292. Шлюб розірваний заочним рішенням Березанського міського суду Київської області 12.05.2022. Від шлюбу народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Березанського міського суду Київської області від 08.08.2022 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не меньше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.05.2022 та до досягнення повноліття. Станом на день прийняття рішення працюв ПП «Ромукртейдсервіс», мав стабільний дохід, з того часу стан здоров`я погіршився, сплата аліментів є непосильною. Як зазначає позивач, станом на час звернення до суду з вказаним позовом з нього стягуються аліменти в середньому по 10 000,00 грн. щомісяця. У жовтні 2025 року звернувся за медичною допомогою КП «Городенківкиий некомерційний центр первинної медичної допомоги» Городенківської міської ради у зв`язку з хворобою шлунково - кишкового тракту, виявлено камені у нирках та доброякісне новоутворення сечових шляхів, призначено оперативне втручання, лікування та дієту. З 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, у ОСОБА_5 є син ОСОБА_6 2014 року народження, тому є обов`язок утримувати нову родину. Земельні ділянки та інше нерухоме майно відсутнє. Відповідно до ст.183 СК України розмір аліментів на одну дитину становить частку доходу, тоді як 1/3 заробітку передбачено на утримання двох дітей. Розмір аліментів за рішенням суду не є незмінним, погіршення матеріального становища батьків або стану здоров`я. Відтак, досягнення балансу між утриманням рідної дитини ОСОБА_7 та нової родини, лікування, ОСОБА_2 просить ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів визначений рішенням Березанького міського суду Київської області від 08.08.2022 на утримання з на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/3 на частику заробітку (доходу), починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 03.12.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 12.01.2026 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду повідомлений належним чином, поданому позові просив здійснити розгляд справи за його відсутності (а.с.7,47,49,50,57а,61,65,68).

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення не надходило.

Відповідач у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити. Відповідач у судовому засіданні проти пред`явленого позову заперечила та пояснила, що з початку повномасштабного вторгнення позивач надав лише 2 000,00 грн. на утримання дитини, більше допомоги не надавав. На прохання надати кошти отримала від позивача відмову та звинувачення, у зв`язку з чим вона змушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. ОСОБА_1 вказувала, що позивач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами в школі та в спортивних секціях, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування дитини, допомоги окрім аліментів батько не надає, дзвонить дитині у стані алкогольного сп`яніння, поводить себе у розмові неадекватно та неналежно у зв`язку з чим, син просив тимчасово заблокувати свого батька ОСОБА_4 . Відповідачу позивач телефонував декілька разів з 2022 року теж у стані алкогольного сп`яніння та ображав, нецензурно лаявся разом з своєю цивільною дружиною. ОСОБА_4 виховує сама, тому зменшення розміру аліментів не є доцільним виходячи з інтересів дитини.

За таких обставин, керуючись ч. 8 ст. 178, ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи зібрані у справі докази, керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 12.03.2020, яке набрало законної сили 12.05.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 29.11.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано- Франківській області, актовий запис 292, розірвано (12-15).

Згідно витягу з системи «Дія», актового запису про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком є ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 складений 29.11.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано- Франківській області, свідоцтво НОМЕР_1 (а.с.11)

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 08.08.2022 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частин заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.05.2022 (а.с.18).

Згідно з довідкою КП «Городенківський некомерційний центр первинної медичної допомоги» Городенківської міської ради від 30.10.2025, ОСОБА_2 встановлено діагноз: основний D87 Розлад функції шлунка МКХ-10 АМ: К31.88 Інші уточнені хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Супутній: А82 Вторинний ефект травми. R97 Алергічний риніт МКХ-10 АМ: J30.0 Вазомоторний риніт. U78 Доброякісне новоутворення сечових шляхів. U95 Сечокам`яна хвороба МКХ-10 АМ: N20.0 Камені нирки. R88 Травма органів дихання, інші. L84 Спинний синдром без іррадіації болю МКХ-10 АМ: М54.80 Інша дорсалгія, множинні відділи хребта. Призначення: рекомендовано стаціонарне лікування 2 рази на рік (а.с.19).

Згідно з актом №21-274 обстеження житлово- побутових умов домогосподарства /фактичного місця проживання особи від 30.10.2025 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 не зареєстрований, але фактично проживає. (а.с.20).

У відповідності до Інформаційної довідки від 04.11.2025 №450486478складеної державним реєстратором Шемега Л.Б., з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості стосовно ОСОБА_2 , відсутні (а.с.21).

З довідки виданої Виконавчим комітетом Долинської міської ради від 30.10.2025 №503 вбачається, що ОСОБА_2 ,зареєстований АДРЕСА_2 , не є членом ОСГ.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За змістом статті 179 СК України, аліменти є власністю дитини, а обов`язок суду полягає, в першу чергу, забезпечити дитині право на належне утримання.

У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Під час розгляду справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів суд може змінити розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20, від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те ,що загальний розмір утриманих з нього аліментів становить частину його доходів. На даний час позивач ОСОБА_2 не має можливості виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини його заробітку.

У статті 192 СК України визначені ті обставини, які враховуються для зменшення розміру аліментів. Такі обставини є оціночними. Тобто в кожному конкретному випадку суд, з урахуванням судового розсуду, повинен навести, які саме обставини змінилися, і чому визначений розмір є необхідним і достатнім. Завдання розсуду полягає в тому, щоб знайти справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків; застосування конструкції судового розсуду вимагає від суду пояснення які обставини враховані судом при зменшенні розміру аліментів і як розмір узгоджується з інтересами дитини. Суд може враховувати поведінку платника, зокрема ухилення від сплати, приховування доходів, відчуження майна на шкоду дитині, як обставини, що свідчать про недобросовісність.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша статті 76 ЦПК України, частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.

З урахуванням викладеного, позивач має не лише зазначити про зміну матеріального становища в бік погіршення, а й надати докази про зміну свого матеріального становища.

Факт відсутності у батька можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини, відтак не може бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що обставини позову не узгоджуються з вимогами ст. 192 СК України.

Посилання відповідача на те, що він створив нову сім`ю, утримує нову дружину у яких перебуває у фактичних шлюбних відносинах та її сина, а також медичні обстеження не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Окрім того, будь яких документів на підтвердження доходів і витрат відповідачем ОСОБА_2 не надано.

З наданої суду довідки КП «Городенківський некомерційний центр первинної медичної допомоги» Городенківської міської ради від 30.10.2025 неможливо встановити істотність погіршення стану здоров`я позивача, ступінь тяжкості захворювання, його тривалість, а також обумовлені цими змінами наслідки у вигляді обмеження до працевлаштування або інші зміни в організації життєдіяльності, що мають істотне значення і впливають на можливість сплачувати аліменти.

Зазначені в довідці рекомендації щодо проходження стаціонарного лікування двічі на рік носять загальний характер та не містить жодних вказівок щодо характеру такого лікування, його тривалості, обсягу необхідних обстежень чи прийому ліків.

Окрім того, відсутні також будь-які докази на підтвердження обумовлених таким лікуванням матеріальних витрат та їх розміру, зокрема, рецептів на ліки чи квитанцій про їх придбання, вартість обстежень тощо.

Будь-яких інших медичних документів, що характеризували б стан здоров`я позивача, суду надано не було.

Факт створення нової сім`ї та утримання їх позивачем не носить характеру обов`язкової та обтяжуючої фінансовий стан позивача обставини, а тому не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Зменшення розміру аліментів є правом суду, а не його обов`язком, виходячи з диспозиції ст. 192 СК України, тобто навіть за умови доведеності факту зміни матеріального стану платника аліментів, суд, який розглядає справу, може не задовольняти вимоги останнього про зменшення розміру аліментів, зважаючи на інші обставини справи, зокрема, у разі, якщо зменшення розміру аліментів не відповідатиме інтересам малолітньої дитини, яка має право на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Будь-яких доказів, що з моменту ухвалення вказаного вище рішення від 08.08.2022 про стягнення аліментів його майновий стан погіршився, зокрема, зменшився рівень доходів, позивачем суду надано не було.

Водночас, як було зазначено позивачем, щомісячно з нього проводиться стягнення аліментів в середньому в розмірі 10 000,00 грн., що відповідним чином характеризує сукупний дохід відповідача та його майновий стан.

Такі обставини позивачем вільно зазначені у позові, сумнівів не викликають, а тому суд визнає їх щирими та приймає до уваги на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України під час вирішення спору.

Отже, з урахуванням викладеного, розмір визнаного середньомісячного доходу позивача, з якого стягуються аліменти, становить в середньому 30 000,00 грн., що, на переконання суду, є цілком достатнім, щоб мати можливість належним чином забезпечувати себе та свою неповнолітню дитину.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано.

Також, позивачем не надано і доказів матеріального стану та його зміни, а саме його погіршення, і погіршення стану здоров`я настільки, що внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Крім того, стороною позивача в ході розгляду даного спору не надано суду переконливих доказів, які б вказували на вагомі підстави щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Отже, за обставинами даної справи судом встановлено та не спростовано сторонами, що визначений рішенням Березанського міського суду Київської області від 08.08.2022 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства та фінансовим можливостям позивача, а його зменшення у зв`язку з наведеними позивачем обставинами без доведення погіршення його майнового стану не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам.

Аналогічні за змістом висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 03.07.2024 у справі № 552/2073/23, від 06.06.2022 у справі № 523/8403/19, від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20.

Крім того, вказаний розмір аліментів не порушує прав позивача, визначених ст. 128 КЗпП України та ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими у випадку стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань має не перевищувати 70 відсотків.

Враховуючи вказане, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем підстав для про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Березанського міського суду Київської області від 08.08.2022, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 180-182, 192 СК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І. О. Капшученко