Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №293/672/25 — Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/672/25

Провадження № 2/293/37/2026

10 березня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про виділення майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

17.06.2025 позивач через свого представника, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за змістом якого просить:

- виділити ОСОБА_1 належну йому частку у спільному майні: будинку АДРЕСА_1 з урахуванням запропонованих судовим експертом варіантів виділу/поділу;

- встановити порядок користування землею, закріпленою за будинком АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи.

18.06.2025 суд, у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до Виконавчого комітету Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .

26.06.2025 на адресу суду від Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно якого встановлено, що гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 11.08.2025.

Одночасно п.9 даної ухвали суд, в порядку ст. 84 ЦПК України, витребував у Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради інформацію про зареєстроване право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

11.07.2025 на адресу суду надійшла запитувана судом інформація від Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.

Ухвалою від 11.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав підготовче судове засідання на 22.09.2025.

22.09.2025 розгляд справи не відбувся через перебування головуючої судді в нарадчій кімнаті у кримінальній справі №276/109/24. Наступне підготовче судове засідання суд відклав на 13.10.2025.

Ухвалою від 13.10.2025, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 11.11.2025.

Ухвалою від 11.11.2025, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи по суті на 16.12.2025.

Ухвалою від 16.12.2025, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи по суті на 05.01.2026.

Ухвалою від 05.01.2026 , занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи по суті на 27.01.2026.

Ухвалою від 27.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд оголосити перерву до 19.02.2026.

Ухвалою від 19.02.2026 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив оголосити перерву у справі до 10.03.2026.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що є власником 1/2 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 грудня 2019 року та договору дарування частини житлового будинку від 18 березня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л., реєстровий номер 1193.

Співвласником іншої частини житлового будинку, а саме 1/2 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , набуте ним у порядку спадкування в 1982-1984 роках.

Позивач пояснює, що між ним та відповідачем існує спір щодо користування житловим будинком та земельною ділянкою, що унеможливлює поділ майна, що є у спільній частковій власності у позасудовому порядку.

Вказане доводить, зокрема, ухваленим рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №293/2376/20 від 16 січня 2025 року, яким зобов`язано відповідача не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житловим будинком шляхом вселення зазначених осіб до житлового будинку та передачі їм ключів.

Також зазначає, що уході розгляду справи була призначено та проведена комплексна судова будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза, виконання якої доручено ТОВ "Центр будівельних та земельних експертиз".

Відповідно до висновку експерта №684/06-2024 від 05 червня 2024 року встановлено, що здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , між трьома співвласниками відповідно до розміру часток із виділенням кожному окремої квартири з окремим входом не вбачається можливим. Разом із тим поділ будинку є можливим за умови об`єднання часток ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відтак, зважаючи, що на час подання позову об`єднано частки співвласників позивача та ОСОБА_3 і позивач є власником частки житлового будинку, що відповідно робить можливим поділ будинку за варіантами поділу будинку та варіантами порядку користування земельною ділянкою, наведених у висновку експерта.

Позивач вказує, що прийнятним для нього є варіант поділу житлового будинку АДРЕСА_2 , а щодо користування земельною ділянкою варіант №2.

Позивач за захистом своїх прав звернувся з позовом до суду за місцем знаходження спадкового майна.

Сторони у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Від представника позивача 09.03.2026 надійшла заява, за змістом якої просить проводити розгляд справи без участі сторони позивача та ухвалити рішення про поділ будинку згідно Додатку № 2 до висновку експерта № 684/06-2024 (до варіанту № 1 (див. таблицю № 22)), а щодо порядку користування земельною ділянкою: Додаток № 8 до висновку експерта № 684/06/2024 (варіант № 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою до варіанту № 1 поділу житлового будинку, господарських будівель і споруд (див. разом з табл. № 22 та дод. № 2)).

Позивач в судовому засіданні також зазначив, що не заперечує проти меншої ідеальної частки, запропонованої у варіанті поділу №1.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його вдсутності до суду не надійшло.

Виклик відповідача здійснювався шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 та через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 10.03.2026 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд оголосив скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 (позивач) є власником 1/2 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2019 (а.с. 28), копією договору дарування частини житлового будинку від 18.03.2025, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л., реєстровий номер 1193 (а.с.23-26).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав за датою формування від 20.03.2025 ОСОБА_1 є власником 1/4 частки будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 18.03.2025 (а.с.27).

За даними копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за датою формування від 12.12.2019 ОСОБА_1 є власником 1/4 частки будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2019 (а.с.31).

Із копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, значиться реєстрація видачі свідоцтва про право на спадщину від 12.12.2019/спадкоємець ОСОБА_1 /спадкодавець ОСОБА_4 (а.с.29-30).

Відповідно до інформації, отриманої від Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, за матеріалами інвентаризаційної справи №1768 на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на січень 2003 року (до внесення даних в електронний Реєстр прав власності), право власності на житловий будинок за вказаною адресою було зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках на підставі свідоцтва про право на спадщину законом, посвідченого Черняхівською державною нотаріальною конторою 10.06.1983 року за реєстром №609 (а.с. 123).

За даними копії витягу з реєстру територіальної громади та довідки, виданої Черняхівською селищною радою від 25.08.2025, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) (а.с.21,114).

Згідно технічного паспорту, спірний будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв.м., житловою – 37,2 кв. м. складається з двох кімнат площею по 18,6 кв.м., кухні площею 6,5 кв.м., комори, площею 3,0 кв.м., коридора площею 3,2 кв.м. та веранди площею 16,3 кв.м (а.с. 32-36).

Згідно із довідкою №2, виданої Черняхівською селищною радою від 08.01.2026 за домогосподарством по АДРЕСА_1 обліковується земельна ділянка для ОБЖ 0,07 га, для ведення ОСГ – 0,4693 га (а.с.204).

Відповідно до висновку експерта №684/06-2024 від 05.06.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (а.с.45-99, 205-210), встановлено, що здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , між трьома співвласниками відповідно до розміру часток із виділенням кожному окремої квартири з окремим входом не вбачається можливим.

Разом із тим поділ будинку є можливим за умови об`єднання часток ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; експертом запропоновані 5 варіантів технічно можливих варіантів розподілу житлового будинку та господарських будівель і споруд за вищевказаною адресою, що розроблені із відступом від ідеальних часток співвласників.

Висновком експерта встановлений і порядок користування земельною ділянкою площею 0,06945 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог нормативно-правових актів та часток співвласників з урахуванням запропонованих варіантів поділу земельних поліпшень технічно можливий лише за умови об`єднання часток ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Експертом запропоновані 10 можливих варіантів порядку користування земельною ділянкою (а.с. 113-209).

Позивач зазначає, що прийнятним варіантом поділу домоволодіння та порядку користування земельною ділянкою є: щодо поділу будинку: Додаток № 2 до висновку експерта № 684/06-2024 (до варіанту № 1 (див. таблицю № 22)); щодо порядку користування земельною ділянкою: Додаток № 8 до висновку експерта № 684/06/2024 (варіант № 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою до варіанту № 1 поділу житлового будинку, господарських будівель і споруд (див. разом з табл. № 22 та дод. АДРЕСА_3 )).

Позивач вказує, що між ним та відповідачем існує спір щодо користування житловим будинком та земельною ділянкою, що, зокрема, доводить ухваленим рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №293/2376/20 від 16.01.2025, яким зобов`язано відповідача не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житловим будинком шляхом вселення зазначених осіб до житлового будинку та передачі їм ключів (а.с.37-41).

Відтак, зважаючи на те, що в позасудовому порядку реалізувати своє право на виділ належної йому частки житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою не має можливості за наявності спору з відповідачем, а тому за захистом своїх прав звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом спору у цій справі є виділ у натурі частки майна – житлового будинку, що належить сторонам на праві спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок.

У статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно з частинами першою-третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об`єкта майна.

Отже, у спорах про поділ (виділ частки) в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину нерухомого майна, яка відповідає розміру їх частки у праві власності. Якщо виділ (поділ) можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 607/4891/15-ц зазначив, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників (постанова Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 2114/2-3819/11).

Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №2-413/11, від 10.05.2023 у справі №404/7307/14, від 13.07.2023 у справі № 583/2924/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2).

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Як встановлено судом, спірне майно сторін - житловий будинок АДРЕСА_1 є об`єктом нерухомого майна і виділ частки з нього відповідно до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 684/06-2024 від 05.06.2024 є можливим з відхиленням від ідеальних часток співвласників.

За твердженням позивача прийнятним варіантом поділу будинку є варіант №1 (таблиця №22), зображеного в додатку №2 до даного висновку. Окрім того, позивач зазначив, що не заперечує проти меншої ідеальної частки, запропонованої у варіанті поділу №1.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у справі наявні всі передбачені законом умови для виділу позивачу належної йому частки у спільному майні: будинку АДРЕСА_1 , за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 684/06-2024 від 05.06.2024, а саме згідно варіанту №1 (таблиця №22/співвласник №1 (1/2 частки), зображеного в додатку №2 до даного висновку, розробленого з відхиленням від ідеальних часток співвласників, що становить 41/100 частки.

Суд уважає, що такий виділ забезпечить реалізацію гарантованих статтями 316, 317, 319, 364, 367 ЦК України правомочностей власника, усуне правову невизначеність у відносинах між співвласниками, припинить режим спільної часткової власності щодо виділеної частки та створить умови для самостійного володіння, користування і розпорядження позивачем належним їй майном без залежності від волі інших осіб.

Стосовно вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою загальною площею 0,06954, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов наступного висновку.

Статтею 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У частині четвертій статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

У частині першій статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Пунктом 21 Постанови № 7 Пленуму верховного Суду України від 16.04.2004 (із змінами та доповненнями) "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Судом встановлено, що у користуванні сторін перебуває земельна ділянка загальною площею 0,06954 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана земельна ділянка згідно із довідкою №2, виданою Черняхівською селищною радою від 08.01.2026 обліковується за домогосподарством по АДРЕСА_1 для ОБЖ 0,07 га, для ведення ОСГ – 0,4693 га.

Оскільки між співвласниками житлового будинку не досягнуто угоди про порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок, враховуючи частки сторін у спільній власності на будинок, прийнятний для позивача варіант поділу будинку, визначений у висновку експерта, суд приймає до уваги наведений у висновку експерта порядок користування земельною ділянкою у варіанті №2 (до варіанту №1 поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), зображеного в додатку №8 до даного висновку.

При цьому, суд зазначає, що встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд має лише визначити умови, на яких співвласники її використовуватимуть з метою забезпечення ефективної реалізації ними своїх прав щодо користування майном. Будь-яких вимог, пов`язаних із розпорядженням земельною ділянкою, чи правом власності на неї, суд у такій справі не вирішує.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат.

У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) належну йому частку у спільному майні: будинку АДРЕСА_1 , за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 684/06-2024 від 05.06.2024, а саме згідно варіанту №1 (таблиця №22/співвласник №1 (1/2 частки), зображеного в додатку №2 до даного висновку, розробленого з відхиленням від ідеальних часток співвласників, що становить 41/100 частки та включає в себе:

веранда (1-1) - площею 16,30 кв.м., коридор (1-2) - площею 3,20 кв.м., комора (1-3) - площею 3,00 кв.м., кухня (1-4) - площею 6,50 кв.м., 9/50 частин кімнати (1-5-9/50) - площею 3,30 м.кв. - всього по будинку - 32,30 кв.м.; господарські будівлі та споруди - сарай (В).

Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам в житловому будинку, згідно варіанту №1, необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:

- в зовнішній стіні головного фасаду житлового будинку, а саме в кімнаті №1-6 (площею 18,6 кв.м) демонтувати віконний блок, пробити новий дверний проріз з подальшим влаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів, влаштувати нові сходи;

- в зовнішній стіні тильного фасаду житлового будинку а саме в веранді № 1-1 (площею 16,3 кв.м) частково демонтувати віконний блок, пробити новий дверний проріз з подальшим влаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів, влаштувати нові сходи;

- між верандою № 1-1 (площею 16,3 кв.м) та кімнатою № 1-5 (площею 18,6 кв.м) демонтувати віконний блок з подальшим закладанням віконного прорізу із штукатуренням з обох сторін;

- влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить кімнату № 1-5 (площею 18,6 кв.м) в частках 9/50 та 41/50, з відповідним функціональним призначенням: житлова кімната та житлова кімната,

та для відповідності вимогам будівельних норм, необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:

- між коридором № 1-2 (площею 3,2 кв.м), коморою № 1-3 (площею 3,0 кв.м), кухнею М 1-4 (площею 6,5 кв.м) та кімнатою № 1-5 (площею 18,6 кв.м) демонтувати суміжні перегородки;

- влаштувати нову перегородку з дверним прорізом, яка розділить веранду № 1-І (площею 16,3 кв.м) в частках 35/50 та 15/50 з відповідним функціональним призначенням: тамбур та санвузол, передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з веранди та санвузол (влаштувати системи вентиляції, каналізації, водопостачання та ін.);

- влаштувати нову перегородку з дверними прорізами, яка розділить кімнату № 1-6 (площею 18,6 кв.м) в частках 17/100, 57/100 та 26/100 з відповідним, функціональним призначенням: тамбур, кухня та санвузол, передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з кімнати на кухню та санвузол (влаштувати системи вентиляції, каналізації, водопостачання та ін.);

- в кухні № 1-4 (площею 6,5 кв.м) передбачити заходи щодо влаштування електрифікованої кухні-ніші (влаштування систем електропостачання, водопостачання, примусової вентиляції, та ін.).

3. Встановити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,06954, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за № 684/06-2024 від 05.06.2024, а саме згідно варіанту № 2 (до варіанту №1 поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), зображеного в додатку №8 до даного висновку, як співвласнику №1 - загальною площею 347,7 кв.м. (0,03477 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-39-38-34-35-36-37-30-27-26-25-4 зі сторонами: 3,34м-3,56м-1,47м-2,66 м -2,16 м -1,63 м -13,23 м - 2,25 м -7,79 м - 3,49 м - 11,87 м - 8,31 м - 0,55м -1,0 м -4,7 м - 0,13 м- 4,25 м - лінія приходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А») -5,14 м - 1,0 м - 3,34 м, в тому числі ділянку площею 6,0 кв.м (0,0006 га), що на схемі позначена під № 1-1 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 25-26-27-28-29-25 зі сторонами: 1,0 м - 5,14 м -1,0 м - 6,19 м-1,0 м пропонується надати з обмеженим використанням для забезпечення співвласнику № 2 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту житлового будинку відповідно до п.6.1.41 ДБНБ.2.2-12:2019.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 937,92 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 )

Повне рішення буде складено протягом десяти днів.

Повне рішення складено 19.03.2026.

Суддя Людмила ЛОСЬ