Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №285/5915/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №285/5915/25

Суддя: Мозговий В. Б.

Єдиний унікальний номер № 285/5915/25

Провадження № 1-кп/0285/333/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Звягель кримінальне провадження № 12025065530000259 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 125 КК України, -

встановив:

06.09.2025 близько 23 год 50 хв, поблизу Будинку культури, що розташований за адресою: вул. Дубницька, 1 в селищі Городниця Звягельського району Житомирської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, сталася словесна суперечка, під час якої ОСОБА_4 вирішив умисно заподіяти ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля Volkswagen Passat В6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , із-за керма якого вийшов ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя.

У результаті протиправних дій, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока з переходом у виличну ділянку зліва, на ніс та внутрішні частини повік правого ока.

В цей же час, у вказаному вище місці, з автомобіля Volkswagen Passat В6, також вийшов ОСОБА_8 , який намагався припинити і протиправні дії ОСОБА_4 щодо ОСОБА_6 .

Однак, ОСОБА_4 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дії, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_8 , який стояв біля автомобіля зі сторони водія навпроти нього та наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_8 , присів. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 перебуваючи поблизу ОСОБА_8 , який сидів навпроти нього, наніс ще удари кулаком правої руки в область лівої щелепи та потиличну частину голови останнього. Після вказаного удару ОСОБА_8 підійнявся та мав намір залишити місце події, однак ОСОБА_4 , стоячи навпроти нього, наніс ще один удар кулаком правої руки в область грудної клітини останнього.

У результаті вчинення протиправних дій, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні грудної клітини вліво від середньої часини грудини, на передній поверхні правого передпліччя у середній частині, які належать до легких тілесних ушкоджень, та тілесні ушкодження у вигляді синця на носі з переходом на внутрішні частини повік очей, перелом кісток носа.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме 06.09.2025 близько 23 год 50 хв, поблизу Будинку культури в селищі Городниця Звягельського району між ним та ОСОБА_6 сталася словесна суперечка, під час якої він підійшов до автомобіля Volkswagen Passat В6, із-за керма якого вийшов ОСОБА_6 , та він наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя. В цей же час завтомобіля Volkswagen Passat В6, також вийшов ОСОБА_8 , він підійшов до останнього та наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_8 , присів. Після чого він наніс ще удари кулаком правої руки в область лівої щелепи та потиличну частину голови останнього. Після вказаного удару ОСОБА_8 підійнявся та мав намір залишити місце події, однак він наніс ще один удар кулаком правої руки в область грудної клітини останнього. В судовому засіданні ОСОБА_4 попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_9 .

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження та за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, є інвалідом 3 групи, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді штрафу, що буде максимально сприяти досягненню мети покарання.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази відсутні

На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 66-68 КК України, ст.ст. ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію повного тексту вироку в порядку ст. 615 КПК України, негайно після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua