Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №285/6196/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/6196/25

Провадження № 1-кп/0285/341/26

18 березня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025060530000730 від 14.09.2025

по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП -відсутній

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 14.09.2025 близько 16 год. 30 хв., разом з ОСОБА_6 , перебували на алеї імені Ліпаткіна, розташованої по вул. Романа Шухевича в м. Звягель, де на одній із лавок разом вживали алкогольні напої.

У цей день, час, місці та за вказаних вище обставин, під час вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, під час якого на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_4 , який перебував вже у стані алкогольного сп`яніння, виник злочинний умисел спрямований на заподіяння ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_4 в цей день, час та місці, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився до ОСОБА_6 та витягнувши з правої кишені своїх штанів розкладний ніж, тримаючи його в правій руці, умисно клинком ножа наніс один удар в живіт потерпілому ОСОБА_6 , від якого останній присів та, тримаючись рукою за живіт, приліг на землю.

У результаті своїх протиправних дій по відношенню до ОСОБА_6 , що виразились в умисному нанесенні йому одного удару клинком розкладного ножа в область живота, ОСОБА_4 спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження за ознаками небезпеки для життя у вигляді поранення передньої черевної стінки з раною на шкірі в лівій здухвинній ділянці, що проникають в черевну порожнину з ушкодженням тонкої кишки та її брижі.

Після завданого ОСОБА_4 тілесного ушкодження ОСОБА_6 , перехожими цього ж дня о 16 год. 36 хв. викликано екстрену медичну допомогу, бригадою якої ОСОБА_6 госпіталізовано до Звягельської багатопрофільної лікарні, де останньому була надана медична допомога.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що 14.09.2025 разом з ОСОБА_6 , перебували на алеї імені Ліпаткіна в м. Звягель. Між ним та потерпілим виник словесний конфлікт, під час якого він наніс ножем один удар в живіт потерпілому. Від його удару потерпілий присів.

У скоєному щиро розкаявся, згодний з кваліфікацією своїх дій.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. З приводу призначення покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Крім повного визнання вини ОСОБА_4 його вина підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події від 14.09.2025 із фототаблицею до нього, відповідно до яких описано та зафіксовано загальний вигляд алеї ім. Ліпаткіна в м. Звягель.

Протоколом огляду місця події від 15.09.2025 із фототаблицею до нього, відповідно до яких описано та зафіксовано одяг ОСОБА_6 , який був вилучений у КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня».

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_6 заявив, що 14.09.2025 близько 16 год. 35 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на алеї ім. Ліпаткіна в м. Звягель, наніс удар ножем в живіт, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини.

Повідомленням та копією талону до супровідного листка КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» від 15.09.2025 про те, що 14.09.2025 о 17 год. 15 хв. бригадою екстреної медичної допомоги був доставлений ОСОБА_6 до відділення анестезіології та інтенсивної терапії з діагнозом: колото-різана рана здухвиної ділянки.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2025 та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_4 та, що саме він наніс ножове поранення іншому чоловіку.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2025 та довідкою до нього, відповідно до якого ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 та, що саме він наніс йому ножове поранення.

Протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_8 та фототаблицею до нього від 16.09.2025, згідно якого останнійпоказав та пояснив про обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_7 та фототаблицею до нього від 16.09.2025, згідно якого останній показав та пояснив про обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_8 та фототаблицею до нього від 16.10.2025, згідно якого останній показав та пояснив механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ОСОБА_4 .

Протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_4 та фототаблицею до нього від 31.10.2025, згідно якого останній показав та пояснив про обставини вчинення ним кримінального правопорушення.

Протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_6 та відеозаписом до нього від 04.11.2025, згідно якого останній показав та пояснив про обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Висновком експерта №350 від 17.09.2025, згідно якого тілесні ушкодження у ОСОБА_6 у вигляді поранення передньої черевної стінки з раною на шкірі в лівій здухвинній ділянці, що проникають в черевну порожнину з ушкодженням тонкої кишки та її брижі утворились від одноразової дії колючо-ріжучого предмета, давністю можливо 14.09.2025, належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.

Висновком експерта №429 від 29.10.2025, згідно якого не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , описаних у Висновку експерта №350 від 17.09.2025, за обставин, вказаних свідком ОСОБА_8 при проведенні слідчого експерименту 16.10.2025.

Висновком експерта №406 від 14.10.2025, згідно якого тілесні ушкодження у ОСОБА_4 , описані в медичних документах у вигляді синця в ділянці лівої вушної раковини, саден на носі утворились не менш ніж від 2-разової дії тупого (их) предмета (ів), давністю можливо 14.09.2025, належать до легких тілесних ушкоджень.

Висновком експерта №436 від 05.11.2025, згідно якого в показах свідка ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту 16.10.2025 зазначено, що ОСОБА_6 . Наніс два удари рукою по голові ОСОБА_4 без зазначення конкретних ділянок, куди могли бути нанесені ці удари. Не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , описаних у Висновку експерта №406 від 13.10.2025 за обставин, вказаних свідком ОСОБА_8 .

Висновком експерта №162 від 10.10.2025, згідно якого при медико-криміналістичному дослідженні ножа, одягу та даних копії Висновку експерта №350 від 17.09.2025 судово-медичної експертизи по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Було встановлено, що пошкодження на тілі та на одязі утворилися від дії клинка ножа.

Висновком експерта №438 від 05.11.2025, згідно якого не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , за обставин, вказаних ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту 31.10.2025.

Висновком експерта №437 від 05.11.2025, згідно якого не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , за обставин, вказаних ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту 31.10.2025.

Висновком експерта №439 від 05.11.2025, згідно якого не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , за обставин, вказаних ним при проведенні слідчого експерименту 04.11.2025.

Питання спрямованості умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію поранень, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є і суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд приходить до висновку, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно

ОСОБА_4 цінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При обранні виду і міри покарання ОСОБА_4 суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, його характер;

вік та дані про особу, який раніше не судимий; вину у скоєному визнав; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває;

положення ст.ст.50, 65 КК України, згідно яким особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Також варта уваги позиція потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій мають використовуватися не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою заходи. Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу, це ті певні зміни в особистості винної особи, які утримують її в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення обвинуваченого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Резюмуючи викладене, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який усвідомив протиправність своїх дій, відношення до скоєного, думку прокурора та потерпілого, - суд приходить висновку про те, що обвинувачений не є особою, небезпечною для суспільства, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.75 КК України в умовах звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням. На підставі ст.76 КК України на обвинуваченого покладатимуться відповідні обов`язки кримінально-виправного характеру.

Саме таке покарання відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню винної та попередженню вчинення нею нових злочинів, а також не буде становити «особистого надмірного тягаря для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.

Суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.

Підлягає зміні обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 337, 370, 371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В изнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 змінити із тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першою вимогою.

Звільнити ОСОБА_4 негайно з-під варти.

Арешт накладений ухвалами слідчого суді від 17.09.2025, 18.09.2025 - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- належні потерпілому ОСОБА_6 речі, у які він був одягнений, а саме:

футболку військового зразка «піксель», шорти чоловічі чорного кольору, кофту чорного кольору, чоловічі труси сірого кольору, кросівки чорного кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Звягельського РВП - повернути ОСОБА_6 ;

- вилучені під час затримання ОСОБА_4 речі, а саме:

ніж, змиви із його руків`я та клинка - знищити;

мобільний телефон марки «Samsung» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 ; кофту спортивну чорну - повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, вирок набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1