Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №283/441/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/441/26

провадження №1-кп/283/193/2026

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді – ОСОБА_1 ,

з секретарем судових засідань - ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

його захисника - ОСОБА_6 ,

його законного представника - ОСОБА_7 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Малині кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14 січня 2026 року за № 12026060510000021 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, учня 8-го класу Пиріжківської гімназії Малинської міської ради, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2026 року близько 18-ї години, неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи в гостях за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки АТ «КБ» Приватбанк», діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, викрав з полиці речової шафи ОСОБА_4 офіційний документ – пластикову картку акціонерного товариства «комерційний банк «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка відповідно до ст. 1 Закону «Про інформацію», пп 7,13, 56, 63 ст. 1 Закону «Про платіжні послуги», п.1 ст. 5 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 51 Закону «Про банки і банківську діяльність» та примітки до ст. 358 КК України є електронним платіжним документом та офіційним документом, з метою її подальшого використання у злочинних цілях, а саме з метою викрадення грошових коштів з банківського рахунку, відкритого на ім`я потерпілої, та розпорядився нею на власний розсуд (матеріали з вказаним суспільно-небезпечним діянням, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України виділені в окреме провадження).

Після цього, цього ж дня близько 19-ї години, обвинувачений з банкомату №6194302, розташованого за адресою: м. Малин вул. Грушевського 3В, використовуючи пластикову картку АТ «КБ» Приватбанк» , належну ОСОБА_4 , ввів відомий йому цифровий пароль (пін-код) та о 19 годині 45 хвилин зняв за одну операцію належні останній грошові кошти у сумі 8000 грн та о 19 годині 46 хвилин зняв грошові кошти у сумі 1000 грн, тим самим таємно викрав належні потерпілій грошові кошти у загальній сумі 9000 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним повністю в інкримінованому йому суспільно небезпечному діянні.

11 березня 2026 року між прокурором Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим з участю його захисника адвоката ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згоду на укладення угоди про визнання винуватості прокурором Коростенської окружної прокуратури 06 березня 2026 року надано потерпілою ОСОБА_4 .

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних умов для даного провадження по його обвинуваченню за ч.4 ст. 185 КК України, який в повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинений кримінальний злочин за ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 01 рік.

Учасники кримінального провадження просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винним, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом враховується, що ОСОБА_5 має повних 14 років, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, навчається у 08 класі.

Обставиною, яка пом`якшує його покарання згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, повне відшкодування збитків. Він також прийняв участь у Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення та успішно її пройшов.

Обставиною, яка обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, участь у програмі відновного правосуддя, відшкодування завданої шкоди.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Таким чином, умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та обвинуваченому належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді пробаційного нагляду.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного злочину і особою винного, його молодого віку та прагненням виправитись, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, 394, 474 та 475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12026060510000021 угоду про визнання винуватості від 11 березня 2026 року між прокурором Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.69 КК України, з переходом до іншого, більш м`якого виду покарання не зазначеного в санкції статті 185 ч.4 КК України, у виді одного року пробаційного нагляду.

Відповідно до ст. 59-1, 101 КК України суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_5 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до обвинуваченого у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_7 залишити чинним до набрання вироком законної сили .

Речові докази по справі: DVD-R диски з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_5 , слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 – залишити в наглядовому провадженні прокурора,

банківську картку АТ «КБ`Приватбанк» № НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 600 гривень (однією купюрою номіналом 500 гривень серії ЄЗ9860926 та 100 гривень серії АП2698619), які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , залишити останній за належністю, після вступу вироку в законну силу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, в порядку передбаченому ст. 394 КПК України.

Суддя