Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №620/13113/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/13113/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 05.12.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 29.11.2024 по 17.12.2024 , з 29.01.2025 по 25.02.2025 та з 26.05.2025 по 18.06.2025, а також у період відпустки для лікування після травми з 26.02.2025 по 27.03.2025 включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання (травми), пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 29.11.2024 по 17.12.2024, з 29.01.2025 по 25.02.2025 та з 26.05.2025 по 18.06.2025, а також у період відпустки для лікування після травми з 26.02.2025 по 27.03.2025 включно з урахуванням фактично виплачених сум.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час проходження військової служби він отримав травму хребта та в подальшому переніс оперативне втручання по заміні диску в шийному відділі хребта із встановленням титанового імпланту та проходив тривале лікування у медичних закладах, проте відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Ухвалою судді від 26.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.02.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 5-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.02.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 5-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.03.2026 продовжено розгляд справи.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що оскільки позивач отримав захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини, та захворювання, пов`язані з проходженням військової служби, підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні відсутні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується військом квитком серії НОМЕР_2 (а.с.11-13).

У період з 29.11.2024 по 17.12.2024 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування в КНП «Чернігівська міська лікарня №4» Чернігівської міської ради, що підтверджується випискою №2711 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.19-20).

У період з 29.01.2025 по 25.02.2025 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування в КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради, на підтвердження чого надана виписка №2097 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.15-16).

Згідно із довідкою ВЛК №1115 головному сержанту ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР 25.02.2025. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після оперативного лікування з приводу ураження міжхребетного диску шийного відділу хребта з радикулопатією, остеохондрозу шийного відділу хребта, полідискозу, гриж міжхребцевих дисків С5-С6,С6-С7, радикулопатією С5,С6 ліворуч,лівобічного синдрому плече- кисть. Операція від 03.02.2025 року-дискектомія С6-С7, передній корпородез С6-С7 кейджем, передній спонділодез С6-С7 титановим імплантом. Порушення статичної та динамічної функції хребта III (третього ) ступеня. Захворювання, Так, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів (а.с.21).

Відповідно до довідки №2390 гарнізонної військово-лікарської комісії головному сержанту ОСОБА_1 проведено медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України 06.05.2025. Діагноз та постанова гарнізонною військово—лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Обмежений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз шийного, грудного, поперекового відділів хребта. Хронічна вертеброгенна цервікоторакалгія, люмоалгія, нестійка ремісія. Залишкові явища після операції; (03.02.2025 року) — дискектомія С6-С7 з переднім доступом, передній корпородез С6-С7 кейджем у вигляді повного спонділодезу С6-С7 титановим імплантом. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Артроз обох колінних суглобів І ст. Дегенеративні зміни медіальної пателофеморальної зв`язки лівого колінного суглобу. Повздовжня плоскостопість обох стоп III ст. з наявністю артрозних змін в таранночовникоподібному суглобу II ст. Hallux valgus правої стопи. Облітеруючий атеросклероз лівої нижньої кінцівки, стеноз лівої ЗСА. Хронічний внутрішній геморой І ст. з рідкими загостреннями. ІХС. Стенокардія напруги II ФК. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій (КТ коронарографія від 05.09.2024 року у багатосудинне ураження). Гіпертонічна хвороба ТІ ст., З ст., ризик 4 (дуже високий). CH І ст. зі збереженою функцією лівого шлуночка (ФВ 64%) (ЕхоКГ від 04.09.2024 року). Ангіопатія сітківки. Стенозуюче атеросклеротичне ураження ураження екстракраніальних відділів БЦА. Цукровий діабет II тип, середнього ступеня важкості, стадія медикаментозної компенсації. Аліментарне ожиріння І ст. Астено-невротичний синдром з порушенням формули сну. Часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелеп. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (а.с.14).

У період з 26.05.2025 по 18.06.2025 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування в КНП «Чернігівська міська лікарня №4» Чернігівської міської ради, що підтверджується випискою №1112 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.17-18).

ОСОБА_1 звернувся із рапортом до відповідача, у якому просив виплатити збільшене грошове забезпечення за період лікування після отриманого захворювання. До рапорту надав відповідний пакет документів (а.с.22-24).

На рапорт позивача відповідач листом від 21.10.2025 №08/Т-11245/21330, зокрема, повідомив, що з наявних документів встановлено, що позивач отримав захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, а не поранення (контузію, травму, каліцтво), отже підстави, щодо виплати додаткової винагороди, у розмірі 100 000 гривень, відповідно до підпункту 1 пункту 13 Особливостей відсутні (а.с.25).

Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не виплачена йому додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, що стало підставою для звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2-4 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану "введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено та який триває на день розгляду справи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку да

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

До постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 від 01.04.2022 внесено зміни, згідно яких до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, постановлено включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.

Тобто у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Спірним питанням в межах розгляду даної справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.

Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.02.2025 проведено медичний огляд ВЛК КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР та довідкою ВЛК від 25.02.2025 №1115 встановлено: «Захворювання, Так, пов`язане із захистом Батьківщини». Потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних дів.

06.05.2025 ОСОБА_1 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України та довідкою гарнізонної ВЛК від 06.05.2025 №2390 встановлено: «Захворювання, Так, пов`язане із захистом Батьківщини».

Однак, як вбачається із наданих позивачем доказів, наявних в матеріалах справи, захворювання позивача отримані не у зв`язку з пораненням, травмою, контузією чи каліцтвом, пов`язаним із захистом БАТЬКІВЩИНИ.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що позивач не довів право на нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та за період відпустки для лікування.

На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов`язку, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В. Бородавкіна