Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: стягнення податкового боргу
Дата: 17 березня 2026 р.
Справа: №620/6536/25
Суддя: Ольга ТКАЧЕНКО
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/6536/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути в дохід бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти у сумі 46339,86 (сорок шість тисяч триста тридцять дев`ять гривень 86 копійок) гривень для погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб на р/р UA718999980334139815000025653; отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Сновськ/18010900, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує податки до бюджету, а тому станом на 11.02.2025 за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 46339,86 грн. (в т.ч. основний платіж – 45201,73 грн, штрафні санкції – 169,20 грн, пеня – 968,93 грн).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Копію ухвали суду про відкриття провадження відповідач отримав 05.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39). Правом подання відзиву відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 20.05.1996 зареєстрований у встановленому порядку як фізична-особа підприємець, про що до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Відповідач перебуває на обліку в Сновській ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області.
Станом на 11.02.2025 за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 46339,86 грн. (в т.ч. основний платіж – 45201,73 грн., штрафні санкції – 169,20 грн., пеня – 968,93 грн.).
Оскільки податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України є платником податку та згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами.
Положеннями пункту 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
З огляду на матеріали справи, відповідач подав наступну податкову звітність:
- податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік №744 від 03.02.2020 року, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано суму зобов`язань по податку у розмірі 12078,24 грн. з розбивкою щомісячних платежів у сумі 1006,52 грн (а.с. 14–15).
У зв`язку із несплатою самостійно задекларованих зобов`язань за квітень-грудень 2020 року (граничний термін сплати 29.06.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020 та 01.02.2021), а також враховуючи переплату у сумі 435,18 грн, яка була зарахована в рахунок погашення зобов`язань за квітень 2020 року, несплаченими залишились зобов`язання у розмірі 8623,50 грн.
Також відповідач подав:
- податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік №13506714 від 31.03.2022, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано суму зобов`язань по податку у розмірі 12078,24 грн. з розбивкою щомісячних платежів у сумі 1006,52 грн (а.с. 16–17);
- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік №19974940 від 02.07.2022, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано до збільшення податкового зобов`язання по податку у розмірі 2098,54 грн. та нараховано суму штрафу в розмірі 63 грн. та пені в розмірі 4,34 грн (а.с. 18–19);
- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік №20640666 від 10.07.2022, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано до збільшення податкового зобов`язання по податку у розмірі 1180,60 грн та нараховано суму штрафу в розмірі 35,40 грн та пені в розмірі 490,61 грн (а.с. 20–21);
- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік №20980794 від 13.07.2022, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано до збільшення податкового зобов`язання по податку у розмірі 1180,60 грн та нараховано суму штрафу в розмірі 35,40 грн та пені в розмірі 180,37 грн (а.с. 22–23);
- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік №21149527 від 14.07.2022, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано до збільшення податкового зобов`язання по податку у розмірі 1180,60 грн та нараховано суму штрафу в розмірі 35,40 грн та пені в розмірі 293,61 грн (а.с. 24–25);
- податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік №4066000 від 08.02.2023, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано суму зобов`язань по податку у розмірі 16303,22 грн з розбивкою щомісячних платежів за січень-листопад у сумі 1358,61 грн та за грудень у сумі 1358,51 грн (а.с. 26–27).
Таким чином, сума самостійно нарахованих грошових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб, що становить 43783,43 грн (у т.ч. основний платіж – 42645,30 грн, штрафні санкції – 169,20 грн, пеня – 968,93 грн), згідно з приписами п.54.1 ст.54 ПК України є узгодженою, проте не сплачена відповідачем.
Отже, не сплачене відповідачем у встановлений строк узгоджене грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 43783,43 грн (у т.ч. основний платіж – 42645,30 грн, штрафні санкції – 169,20 грн, пеня – 968,93 грн), набуло статусу податкового боргу.
Також, податковим повідомленням-рішенням №646740-2407-2523-UA74020050000033944 від 20.05.2024 податковим органом визначено відповідачу суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 2556,43 грн (а.с. 28).
Зазначене податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу з дотриманням вимог пункту 58.3 статті 58 ПК України (за місцезнаходженням рекомендованим листом з повідомленням про вручення) та отримано ним особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28).
На момент розгляду справи в суді в адміністративному або судовому порядку вищезазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.
Таким чином, грошові зобов`язання вважаються узгодженими, проте не сплачені у встановлений строк, тому набули статусу податкового боргу з огляду на положення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Підстави нарахування та розмір податкового боргу підтверджуються довідкою про суму боргу станом на 14.02.2025, а також інтегрованою карткою платника, що містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (а.с. 6, 7–8).
Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних норм позивачем надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 08.07.2019 №127270-50 (а.с. 9), яка була вручена відповідачу 23.07.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9 зворот).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що податковий борг у розмірі 46339,86 грн виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Відповідно до пункту 41.4 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Наведеними положеннями норм права чітко встановлений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, і контроль за дотриманням такого обов`язку платниками податків покладений на позивача.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Зважаючи на вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Головного управління ДПС у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 46339,86 (сорок шість тисяч триста тридцять дев`ять гривень 86 копійок) гривень для погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб на р/р UA718999980334139815000025653; отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Сновськ/18010900, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду складено 18 березня 2026 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua