Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №580/254/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року справа № 580/254/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвокатки Кищенко М.В. від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

12.01.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Кищенко М.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу (далі – ЗУ №2232-XII);

зобов`язання внести до Реєстру інформацію про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 ЗУ №2232-XII;

стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

Обґрунтовуючи зазначили, що відповідач безпідставно не вніс відомості відносно позивача в Реєстр про визнання його непридатним до військової служби та не виключення позивача із військового обліку.

Ухвалою від 19.01.2026 суд позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив спрощене провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного провадження.

Відповідач подав відзив (вх.від 04.02.2026) з проханням відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні протокол ВЛК та постанова щодо непридатності позивача до військової служби.

06.02.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити, оскільки в книзі протоколів ВЛК відповідача наявний запис про проходження позивачем медичного огляду 22.07.2022 і додатку «Резерв+» наявні відомості про постанову ВЛК щодо непридатності в мирний час і обмежену придатність у воєнний час. Зокрема, наявна така довідка від 22.07.2022 №21/2796 з підписами уповноважених осіб та печаткою. 02.08.2022 позивачу видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного №ТП/5251 з усіма необхідними реквізитами. Також позивач просив провести розгляд справи з викликом його представника в судове засідання для надання пояснень.

12.02.2026 на адресу суду надійшло заперечення відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні записи в книзі про проходження медичних оглядів позивачем та достовірність вказаної позивачем довідки ВЛК сумнівна.

Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Щодо форми судового розгляду суд урахував таке.

Суд згідно з ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Тобто, письмова форма судового розгляду справи не свідчить про позбавлення особи права на судовий захист та порушення принципу змагальності сторін.

З огляду на вимоги ч.3 ст.257 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог та предмет доказування, обсяг наданих доказів, зазначена справа не має значної складності. Кількість учасників спору невелика. Підстави позову свідчать про необхідність з`ясування фактичних обставин спору з письмових доказів, адже встановленню підлягають факти щодо правомірності прийняття відповідачем вказаних вище карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що можливо з`ясувати виключно з письмових доказів. Клопотання про призначення експертизи або виклик для допиту свідків суду не надходили та відсутня доцільність їх призначення. Зважаючи, що на предмет спору, передумови та підстави виникнення спірних правовідносин, пріоритетним є швидке вирішення спору. Тому суд дійшов висновку відмовити у задоволенні Клопотання відповідача.

Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Внаслідок викладеного на час вирішення цієї справи в Україні діють особливі умови щодо переміщення та перебування осіб, що вимагають забезпечення створення умов для їх фізичного захисту та безпеки. Суд врахував місцезнаходження сторін на території, що зі значною інтенсивністю протягом всього запровадженого воєнного стану перебуває під загрозою повітряної тривоги. Періодичність оголошених повітряних тривог у Черкаській області дають підстави для висновку щодо ризикованості переміщення осіб до місцезнаходження суду та іноді унеможливлення проведення відкритих судових засідань протягом їх дії.

Проведення відкритих судових засідань в інших, аніж зали відповідного суду приміщеннях на дату розгляду Клопотання чинним процесуальним законом не передбачено.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Тому діяльність органів державної влади не повинна створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд врахував та акцентує увагу сторін, що усні пояснення особи не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В Клопотанні не зазначено жодних доводів з приводу обставин, з`ясування яких може становити труднощі та потребують проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідач не зазначив жодного обґрунтованого доводу, що характер і предмет доказування доцільно встановити під час відкритих засідань. Не вказав підстав, наявність яких може свідчити про доцільність розгляду справи саме у відкритому судовому засіданні. Обставини спору та факти, на які посилаються сторони, можливо встановити з письмових доказів. Трактування змісту цих документів, зважаючи на відсутність в них відомостей, які би потребували спеціальних фахових знань, не доцільне.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Позивач згідно з паспортом НОМЕР_3 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2 01.08.2022 йому видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , в якому наявні записи:

про встановлення 22.07.2022 медичною комісією при відповідачу його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.41 «а», 39 «а», 10 «в» гр.ІІ (наказ МОУ №402 від 2008р.);

призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахований у запас 01.10.2012;

не підлягає повторному медичному пересвідченню.

Згідно з відомостями «Резерв+» станом на 06.01.2026 позивач на військовому обліку відповідача, згідно з рішенням ВЛК від 22.07.2022 непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дані уточнені 20.02.2025. Також наявне повідомлення, що ТЦК та СП звернувся до Нацполіції 11.08.2025, наявний розшук ТЦК.

Протягом 2025 року адвокат та позивач звернулися до відповідача заявами, в яких просили внести інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання його непридатним згідно зі вказаним вище тимчасовим посвідченням, виправити недостовірні відомості.

Не отримавши відповіді, позивач звернувся до суду позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі – Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до п.12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки представляє інтереси Збройних Сил у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами та громадянами на відповідній території.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, саме на нього покладено обов`язок щодо прийняття рішення про взяття чи виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Частина 10 ст.1 Закону №2232-ХІІ приписує, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Крім того відповідно до ч.11 ст.38 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані, резервісти у разі змін (сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади) зобов`язані особисто повідомити про них органи, де вони перебувають на військовому обліку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 Закону №2232-ХІІ для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі – Порядок №1487). Цією ж постановою КМУ №1487 затверджені в додатку 2 Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пункт 2 яких приписує, що якщо за будь-яких обставин повістка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на базову військову службу, визначеного указом Президента України.

Тобто, особа може прибути до ТЦК щоб стати на військовий облік, уточнити військово-облікові дані без окремого виклику.

Згідно з п.14-2 Порядку №1487 громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, визначений пунктом 14-1 цього Порядку, беруться на такий облік лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться, відповідно до п.14-3 цього Порядку, на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Відповідно до п.14-4 Порядку №1487 обсяг та структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної інформаційної взаємодії у випадках, передбачених пунктом 14-3 цього Порядку, через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 “Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721). У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” електронна інформаційна взаємодія суб`єктів електронної взаємодії здійснюється з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із дотриманням вимог щодо захисту інформації відповідно до статті 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.

Крім того Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб - платників податків затверджено наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України 21 серпня 2023 року № 494/446, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2023 року за № 1564/40620. Порядок електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів і Державним реєстром актів цивільного стану громадян затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України 10 серпня 2023 року № 464/2887/5, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2023 року за № 1401/40457.

Тобто, відомості про осіб з метою мобілізації інтегровані в електронні реєстри та використовуються уповноваженими державними органами для виконання покладених на них законом завдань.

Згідно з п.34 ч.1 ст.7 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – ЗУ №1951-VIII) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації належать до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що на підставі п.1 ч.1 ст.6 цього Закону вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр).

Відповідно до ст.3 ЗУ №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Стаття 5 ЗУ №1951-VIII передбачає таких суб`єктів: держателі, адміністратори, розпорядники та органи адміністрування Реєстру.

Відповідно до ч.9 вказаної статті органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч.8 ст.5 ЗУ №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі – Закон №3621). Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до норм розділу «II. Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621 установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто, окремого виклику для вказаної категорії громадян не передбачено обов`язком відповідача. Водночас відсутні докази виконання вказаної норми позивачем у вказаний строк.

16 травня 2024 року КМУ ухвалив постанову № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», якою затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560).

Пункт 28 Порядку №560 приписує, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Повістка, згідно з п.30 Порядку №560, може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Відомості про вручення військовозобов`язаному або резервісту повістки на бланку вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для оповіщення військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ.

Отже, форма повістки може бути як письмово оформленою, так і електронною.

Згідно з п.23 Порядку №560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Згідно з п.24 Порядку №560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

У зв`язку з припиненням мирного стану законодавство України змінилося та деталізовано нормами законів обов`язки громадян України в умовах воєнного стану. Як зазначено вище, серед них військовий обов`язок.

Вчасне уточнення позивачем військово-облікових даних є складовим, але не тотожне загальному поняттю виконання військового обов`язку громадянина України, не позбавляє виконання обов`язку прибути за повісткою (у т.ч. електронною, сформованою в Реєстрі чи без її надходження згідно з п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів), права прибути особисто для уточнення військово-облікових даних, обов`язку уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника. Натомість свідчать про виконання відповідачем передбачених законом владних повноважень органу військового управління в умовах воєнного стану в Україні. У зв`язку з відсутністю доказів виконання позивачем обов`язку самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 04.05.2024 до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, як передбачено розділом «II. Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621, відсутні підстави вважати саме відповідач порушив закон та зобов`язувати його вилучити такі дані.

Відомості про встановлену у 2022 році ВЛК непридатність у мирний час та обмежену придатність у воєнний час у додатку «Резерв +» наявні. Проте із-за невиконання позивачем вимог розділу «II. Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621, відсутні підстави для повного його виключення з військового обліку.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

З огляду на результат вирішеного спору, понесені судові витрати, вони розподілу не підлягають згідно зі ст.ст.132-139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову 12.01.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Кищенко М.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про:

визнання протиправною бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу;

зобов`язання внести до Реєстру інформацію про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 ЗУ №2232-XII.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ