Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №580/121/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року справа № 580/121/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 (вх. 463/26) ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішених Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області рішення №231050005750 від 10.12.2025, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її періоди роботи з липня 1996 року по вересень 2025 року включно на посаді доярка (оператор машинного доїння) у Сільськогосподарсько- виробничий кооператив «Козацький» в пільговий трудовий стаж та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.09.2025 пенсію за віком на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 03.02.2026 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків. 30.01.2026 позивач надала до суду заяву з доказом сплати судового збору.

В обгрунтування позовної заяви вважає, що має достатньо пільгового стажу для призначення пенсії.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження.

06.03.2026 від відповідача суду надійшло клопотання, де просить долучити досправи витребувані судом документи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Позивачка згідно з паспортом НОМЕР_1 є громадянкою України. Згідно відомостей копії трудової книжки НОМЕР_2 Позиввач з лтпня 1996 року по березень 2000 року працювала дояркою та з квітня 2000 року по даний час працює оператором машиного доїння.

Відомостями Реєстру застрахованих осіб форми ОК-5 підтверджується обчислення її страхового стажу 36 років 2 місяці 10 днів станом на 03.12.2025.

03.12.2025 Позивачка звернулася заявою до ПФУ, в якій просила призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заяву розглянув відповідач за принципом екстериторіальності та, урахувавши вказані відомості про обчислення стажу, виніс рішення №231050005750 від 10.12.2025 про відмову в призначенні пенсії. Обґрунтовуючи зазначив, що за результом розгляду документів, доданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки №131 від 02.12.2025, оскільки відповідно до акта перевірки не виявлено первинних документів за 1996 - 2017 р.р. щодо кількості обслуговування корів, а з 2018 встановлені норми не виконувались.

Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 24 Закону №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До дати набрання чинності Законом №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників на той час регулювався Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі Основні положення), які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310.

Отже, до стажу роботи має бути зараховано роботу, виконану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Статтею 44 Закону №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.

На підставі ч.1 ст.62 Закону №1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію за віком, підтверджуючими документами можуть бути довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.

Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, відповідач після надходження заяви щодо призначення пенсії зобов`язаний прийняти відповідне рішення. Такий спосіб дій відповідачем дотримано.

У позивачки наявний передбачений ст.26 Закону №1058-ІV відповідний страховий стаж, який дає право на пенсію за віком.

Аргументи про недостатній пільговий стаж для призначення пенсії не обґрунтовані з таких підстав.

Пунктом 5 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Отже, умовою отримання права виходу на пенсію на пільгових умовах для жінок є вік 55років, професія - доярки (операторами машинного доїння), свинарки-оператора в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, стаж на такі роботі не менше 20 років, а також дотримання встановлених норм обслуговування.

Оскільки позивачка 1970р.н., на дату звернення - 03.12.2025 їй виповнилося повних 55 років, вказаний стаж для отримання пільгових умов призначення пенсії мав становити не менше 20 років. Не врахована відповідачем довідка №131 від 02.12.2025 стосувалася періоду роботи з липня 1996 року до дати видачі довідки від 02.12.2025, що становить 29 років з місяці. Вказуючи про відсутність доказів виконання нормативу, не деталізував, який саме і чи передбачений він законом, таких відомостей не містять і акти Головного управління ПФУ в Черкаській області. Тому суд дійшов висновку про невідповідність критерію обґрунтованості Спірного рішення. Дії щодо не призначення пенсії об`єктивізовані в результат - акт розпорядчого характеру, з огляду на що самі по собі не порушують заявленого права. Отже, відповідач, відмовивши у призначенні пенсії позивачці, Спірне рішення виніс передчасно, не достатньо вмотивовано, тобто протиправно. Тому воно підлягає скасуванню з зобов`язанням у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути всі отримані від неї документи та прийняті обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. Решта позовних вимог заявлені передчасно, позаяк до часу належної перевірки відомостей пільгового стажу визнати підтвердженим право на призначення пенсії не обґрунтовано.

Судові витрати, підтверджені квитанцією про сплату позивачкою судового збору в сумі 1211,20 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас суд вважає, що позивач має право на відшкодування всієї суми судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, тоді як прийняття судом рішення про часткове задоволення позову пов`язується виключно зі способом захисту порушених прав позивача.

Крім того, у даному випадку розмір компенсації судових витрат необхідно визначати виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог немайнового характеру. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішених Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області рішення №231050005750 від 10.12.2025, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути додані до заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах документи та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 17.03.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО