Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №460/1190/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 року м. Рівне№460/1190/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся (далі - позивач) до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо не списання податкового боргу, який рахується за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за даними ІКС «Податковий борг» в розмірі 126 921,56 грн та визнаний безнадійним згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23;

зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області списати податковий борг, який рахується за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за даними ІКС «Податковий борг» в розмірі 126 921,56 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області щодо відмови у списанні безнадійного боргу, який рахується за ОСОБА_1 поза межами 1095 днів у сумі 146948,71грн відповідно податкового повідомлення-рішення № 0035272/5202-1705 від 23.03.2018, податкового повідомлення-рішення № 0035271/5202-1705 від 23.03.2018, податкового повідомлення-рішення № 0019508-5213-1705 від 04.03.2019, податкового повідомлення-рішення № 0019509-5213-1705 від 04.03.2019. Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та його списання згідно заяви ОСОБА_1 від 22.12.2022 б/н з урахуванням висновків суду. У рішенні суду від 31.03.2023 суд зазначив, що податковий борг ОСОБА_1 є безнадійним та підлягав списанню відповідно до норм законодавства. Однак, на виконання рішення суду, 16.01.2024, на засіданні робочої групи відповідачем прийнято рішення, що підстав для визнання податкового боргу безнадійним немає, так як строки, передбачені ст. 102 ПК України не закінчились. Отже, на думку позивача, відповідачем вчинено дії, які нібито формально спрямовані на виконання рішення суду від 31.03.2023, однак фактично рішення суду залишилось не виконаним, оскільки податковий борг ОСОБА_1 не визнано безнадійним та він станом на дату звернення позовом до суду продовжує обліковуватись за позивачем в ІКП. З наведених у позові підстав позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

11.02.2026 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що 16.01.2024 податковим органом виконано судове рішення у справі № 460/2510/23 шляхом розгляду робочою групою Головного управління ДПС у Рівненській області питання визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та його списання згідно заяви від 22.12.2022 з урахуванням висновків суду. Податковим органом дотримано норму статті 370 КАС України та виконано судове рішення у справі № 460/2510/23. За наслідками засідання такої робочої групи вирішено, що за даною заборгованістю не минув строк давності, встановлений ст. 102 ПКУ, тому у Головного управління ДПС у Рівненській області відсутні підстави для визнання безнадійним та списання податкового боргу ОСОБА_1 , а також виключення з ІКПП інформації про наявність податкового боргу. Позиція податкового органу підтверджується листом Міністерства фінансів України від 06.12.2023 № 11120-08-62/33865, даним листом надається детальне роз`яснення зупинення та перебігу строків давності, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області щодо відмови у списанні безнадійного боргу, який рахується за ОСОБА_1 поза межами 1095 днів у сумі 146948,71грн відповідно податкового повідомлення-рішення № 0035272/5202-1705 від 23.03.2018, податкового повідомлення-рішення № 0035271/5202-1705 від 23.03.2018, податкового повідомлення-рішення № 0019508-5213-1705 від 04.03.2019, податкового повідомлення-рішення № 0019509-5213-1705 від 04.03.2019.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та його списання згідно заяви ОСОБА_1 від 22.12.2022 б/н з урахуванням висновків суду.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23 набрало законної сили 23.06.2023.

Постановою державного виконавця від 25.08.2023 відкрито виконавче провадження № 724739553.

16.01.2024 на засіданні робочої групи Головного управління ДПС у Рівненській області було розглянуто питання визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та його списання згідно заяви від 22.12.2022 з урахуванням висновків суду. За наслідками засідання такої робочої групи вирішено, що за даною заборгованістю не минув строк давності, встановлений ст. 102 ПКУ, тому у ГУ ДПС у Рівненській області відсутні підстави для визнання безнадійним та списання податкового боргу ОСОБА_1 , а також виключення з ІКПП інформації про наявність податкового боргу.

Ухвалою суду від 25.01.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 31.03.2023 в адміністративній справі № 460/2510/23, - відмовлено повністю з посиланням на те, що 16.01.2024 відповідачем повторно розглянуто питання щодо визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та його списання згідно заяви ОСОБА_1 від 22.12.2022 б/н, отже рішення суду було виконано, та з урахуванням того, що встановлення судового контролю є правом суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

Постановою державного виконавця від 26.09.2024 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 460/2510/23 від 14.07.2023 закінчено у зв`язку з виконанням рішення суду у справі № 460/2510/23.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 460/45795/22 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024, а також рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі № 460/4287/25 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю з посиланням на те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23 податковий борг ОСОБА_1 було визнано безнадійним, а тому підстави для його стягнення у судовому порядку відсутні.

У грудні 2025 року позивач повторно подав до Головного управління ДПС у Рівненській області заяву про списання податкового боргу в розмірі 126 921,56 грн, який визнано безнадійним згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23.

24.12.2025 відповідачем надано відповідь на заяву ОСОБА_1 згідно якої встановлено, що робочою групою з розгляду спірних питань при визначенні достатності підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання згідно ст. 101 ПК України, вирішено що за даною заборгованістю не минув строк позовної давності, визначений ст. 102 ПК України, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 19.01.2024 № 479/6/17-00-13-02-09, тому відсутні підстави для визнання його безнадійним та списання. Заяву про списання податкового боргу буде розглянуто на найближчому засіданні робочої групи.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2026 відповідач повторно розглянув питання щодо списання податкового боргу ОСОБА_1 на засіданні робочої групи з розгляду спірних питань при визначенні достатності підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання відповідно до ст. 101 ПК України. Із даного протоколу судом встановлено, що податковий орган відмовив у списанні боргу ОСОБА_1 в сумі 126 951,26 грн посилаючись на те, що відсутні достатні підстави для визнання податкового боргу безнадійним та проведення його списання, а також на те, що відсутнє судове рішення яке зобов`язує контролюючий орган визнати податковий борг безнадійним та його списати.

Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління ДПС у Рівненській області щодо не списання податкового боргу та вважаючи її притиправною, позивач звернувся до суду з адімінстративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

За приписами підпункту 14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156. п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

За правилами підпункту 14.1.162. п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов`язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов`язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки";

Згідно з підпункту 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи (органи ДПС) мають право приймати рішення, зокрема, про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченого законодавством.

Процедуру списання безнадійного податкового боргу реґламентовано положеннями ст. 101 ПК України та Порядком списання безнадійного боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (надалі – Порядок № 220).

У відповідності до пунктів 101.1, 101.2 ст. 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

101.2. Під терміном "безнадійний" розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

101.2.6. податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.

За правилами пункту 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Дія Порядку № 220 згідно з ПК України поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, і на яких покладено обов`язок сплати податків та зборів.

Згідно з підпунктом 5) п. 2 розділу II Порядку № 220, безнадійним податковим боргом є:

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 ПКУ, – станом на дату прийняття рішення керівником територіального органу ДПС.

Відповідно до вимог п. 3 розд. ІІ Порядку № 220 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно – комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з зазначених вище випадків.

У разі якщо станом на день прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу за даними ІКС податковий борг повністю або часткового погашено (у тому числі за рахунок зарахування коштів відповідно до п. 87.9 ст. 87 глави 9 розд. II Кодексу), рішення про списання безнадійного податкового боргу не приймається (у разі повного погашення) або приймається на залишок непогашеної суми, що обліковується за даними ІКС (у разі часткового погашення) (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 220).

Списання податкового боргу відбувається на підставі рішення, прийнятого керівником територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Рішення про списання оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку № 220.

Списання безнадійного податкового боргу здійснює структурний підрозділ територіального органу ДПС щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 220 вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно.

Аналізуючи зазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг, який обліковується за позивачем в інтегрованій картці ОСОБА_1 сумі 126 921,56 грн, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0035272/5202-1705 від 23.03.2018, податкового повідомлення-рішення № 0035271/5202-1705 від 23.03.2018, податкового повідомлення-рішення № 0019508-5213-1705 від 04.03.2019, податкового повідомлення-рішення № 0019509-5213-1705 від 04.03.2019 був визнаний судом безнадійним згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року у справі № 460/2510/23. Рішення набрало законної сили 23.06.2023.

Згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що податковий борг ОСОБА_1 у розмірі 126 921,56 грн є безнадійним та підлягав списанню відповідачем відповідно до Порядку №220.

Суд зазначає, що у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України(податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом).

Такі правові висновки щодо визнання податкового боргу безнадійним викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2021 (справа № 2a-3025/11/0970, адміністративне провадження № К/9901/37631/18) зазначив такий правовий висновок: наявність судового провадження про стягнення податкового боргу не дає підстав для списання такого боргу як безнадійного до отримання судового рішення про відмову у такому стягненні.

Як вже зазначав суд, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі № 460/4287/25 у задоволенні позову Головному управлінню ДПС у Рівненській області про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 відмовлено.

Суд виходив з того, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/2510/23, яке набрало законної сили 23.06.2023, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області про стягнення податкового боргу в розмірі 126921,56 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0035271/5202-1705 від 23.03.2018 по терміну сплати 29.08.2018, № 0019509-5213-1705 від 04.03.2019 по терміну сплати 26.08.2019 є безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

Натомість відповідач не надав суду доказів щодо наявності судового провадження про стягнення податкового боргу позивача в розмірі 126 921,56 грн станом на дату розгляду цієї справи, який в силу вказаних вище норм та рішення суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23 є безнадійним боргом.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Рівненській області щодо не списання податкового боргу, який рахується за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за даними ІКС «Податковий борг» в розмірі 126 921,56 грн та визнаний безнадійним згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року у справі № 460/2510/23.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області списати податковий борг, який рахується за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за даними ІКС «Податковий борг» в розмірі 126 921,56 грн, то суд зазначає наступне.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд справі № 910/7164/19.

Ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання; усі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки якості роботи судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів. Такі правові висновки містяться у постанові Верховного суду від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22.

Схожі за змістом висновки містяться у постанові Верховного суду від 13.04.2023 у справі № 757/30991/18-а, де суд вказав, що адміністративний суд, використовуючи всі надані йому процесуальним законом повноваження, з урахуванням фактичних обставин справи та положень законодавства, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав позивача, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій з боку відповідача – суб`єкта владних повноважень; ефективний спосіб захисту повинен забезпечити негайне поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, призводити до потрібних (бажаних) позивачу результатів (наслідків); ухвалення судами рішень, які безпосередньо не призводять до необхідних змін в обсязі прав позивача або не гарантують забезпечення можливого примусового виконання судового рішення, не відповідає змісту цього поняття. Із питанням щодо забезпечення ефективності судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов`язане питання щодо меж розгляду судами позовних вимог, апеляційної чи касаційної скарг, зокрема, право суду самостійно, з виходом за межі позовних вимог або вимог апеляційної чи касаційної скарг, застосовувати найбільш ефективний за даних обставин спосіб захисту прав позивача.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, Конституційний Суд України узагальнив, що визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на суд було б ілюзорним, якби юридична система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019). (абзац четвертий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів“, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“, абзацу дев`ятого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“ від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020

Судовий захист та поновлення прав, свобод, інтересів особи, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами, неможливий без забезпечення виконання судового рішення, ухваленого на користь особи. (Абзац другий пункту 6 мотивувальної частини) Рішення від 1 березня 2023 року № 2-р(ІІ)/2023 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини першої статті 294, частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення).

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області списати податковий борг, який рахується за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за даними ІКС «Податковий борг» в розмірі 126 921,56 грн.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши доводи суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3766-1078-7501-5939 від 23.01.2026, яка знаходиться в матеріалах справи. Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Рівненській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо не списання податкового боргу, який рахується за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за даними ІКС «Податковий борг» в розмірі 126 921,56 грн та визнаний безнадійним згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 460/2510/23.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області списати податковий борг, який рахується за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за даними ІКС «Податковий борг» в розмірі 126 921,56 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК