Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №460/22842/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №460/22842/25

Суддя: У.М. Нор

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 року м. Рівне№460/22842/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув, третьої особи на стороні відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

доУправління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , у якому просить:

- визнати неправомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн від 28.11.2025;

- скасувати постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100,00 грн. від 28.11.2025 року за ВП №73497489.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 460/51088/22 з урахуванням окремої ухвали проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановлено доплату в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно із законом про Державний бюджет України на 2022 рік з 19.06.2022 в розмірі 13000,00 грн, з 01.10.2022 по 31.12.2023 в розмірі 13400,00 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлені розміри мінімальної заробітної плати: у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 42,6 гривні, з 1 квітня - 48 гривень. Також цим законом визначено, що розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 31.12.2024 нараховувалася доплата до пенсії в розмірі 3200,00 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії. Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня. Окрім того зазначає, що за період з 19.06.2022 по 31.03.2024 нараховано доплату в сумі 200 218,00 грн., виплату якої розпочато з 01.10.2025 в сумі 187,35 грн, у листопаді 2025 виплачено 187,35 грн, з урахуванням норм Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Враховуючи викладене, позивачем в межах своїх повноважень вчинено всі необхідні дії для належного виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22. Просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами, встановленими статтею 287 КАС України, з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі – третя особа).

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначивши, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №73497489 з примусового виконання виконавчого листа №460/51088/22 виданого 24.10.2023 Рівненським окружним адміністративним судом, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19 червня 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача. На підставі статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 13.12.2023 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії зазначеної постанови, відповідно до вимог Закону, направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома. У зв`язку з тим, що у визначені державним виконавцем строки боржником не надано підтверджуючі документи щодо виконання вищезазначеного судового рішення, 18.01.2024 державним виконавцем до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано вимогу щодо виконання рішення суду, відповідь на яку не надана. 24.06.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно скеровано вимогу щодо виконання рішення суду. Листом від 01.07.2025 ГУ ПФУ у Рівненській області повідомило державного виконавця, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/51088/22, виконано відповідно до покладених зобов`язань, в установленому законодавством порядку, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії. Сума нарахованої доплати за період з 19.06.2022 по 31.12.2023 становить 200218,00 грн та буде виплачена після виділення коштів на ці цілі. Станом на 30.06.2025 року рішення суду № 460/51087/22 перебуває на обліку в реєстрі судових рішень за № 411993. Також відповідач зазначає, 26.09.2025 державним виконавцем до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано другу вимогу, якою просив зазначити в розрізі за кожен місяць з 19.06.2022 , розмір нарахованої доплати (стаття 39 ЗУ №796 ) від мін. заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), вказати причини такого перерахунку (обчислення). Зазначити суму доплати пенсії (ст.39), що була фактично виплачена стягувачу в розрізі за кожен місяць з 19.06.2022. Зазначити причини виниклої заборгованості щодо виконання рішення суду. Станом на 28.11.2025 року відповідь до Відділу не надійшла. Відповідач зазначає, що боржник не вчинив жодних дій спрямованих на реальне виконання виконавчого листа № 460/51088/22 виданого Рівненським окружним адміністративним судом, не надав відповіді на вимогу державного виконавця від 26.09.2025року, не надав жодного підтвердження поважності причин невиконання рішення суду. Ураховуючи викладене 28.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу на підставі статтей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в сумі 5100,00 грн. Таким чином при виконанні виконавчого листа 460/51088/22, виданого Рівненським окружним адміністративним судом державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства з повним з`ясуванням всіх обставин. Просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представником третьої особи подано пояснення по суті позову, у яких вказано, що боржнику встановлений строк, у який він мав змогу виконати рішення суду та вимогу державного виконавця про надання інформації та документи для вжиття заходів з примусового виконання рішення суду до моменту накладення штрафу, однак судове рішення ним не виконується по сьогодні так і до моменту застосування до нього санкцій у вигляді штрафу 5100,00 гривень. Просив відмовити у задоволені позову.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 18.03.2025 залишено без задоволення клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, щодо витребування додаткових доказів.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення учасників справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 460/51088/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 19 червня 2022 року доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19 червня 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 10.07.2023 року, у зв`язку із чим Рівненським окружним адміністративним судом 24.10.2023 року було видано ОСОБА_1 виконавчий лист.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Восінською І.А. винесено постанову від 13 грудня 2023 року ВП №73497489 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 460/51088/22, виданого 24.10.2023 року Рівненським окружним адміністративним судом, та вказано про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Державним виконавцем І.Восінською. скеровано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області вимогу державного виконавця від 24.06.2025 року №1136, у якій зобов`язано надати інформацію щодо виконання виконавчого листа № 460/51088/25 з наданням підтверджуючих документів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 01 липня 2025 року № 1700-0802-5/48153 на цю вимогу державного виконавця повідомило, що в результаті перерахунку пенсії стягувача на виконання рішення суду у справі № 460/51088/22 за період з 19.06.2022 по 31.12.2023 нарахована доплата до пенсії становить 200218,00 грн. та буде виплачена після виділення коштів на ці цілі. Станом на 30.06.2025 рішення суду у справі №460/51088/22 перебуває на обліку в реєстрі судових рішень за №411993. З 01 січня 2025 року пенсійним органом продовжено виплату підвищення на підставі положень статті 45 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (надалі – Закон № 4059-IX) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1524 "Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення" (надалі – Постанова № 1524), оскільки стягувач зареєстрований у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2361 грн. Пенсійним органом зазначено, що рішення суду виконано у межах наданих компетенції та фінансування. Також повідомлено про те, що натепер Головним управлінням виплачено заборгованість за рішеннями судів, які набрали чинності по 20 листопада 2020 року; виплата заборгованості, утвореної внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, погашатиметься за умови надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України.

Суд з`ясував, що згідно з розрахунком суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 956110124025 ОСОБА_1 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/51088/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області нараховано доплату (підвищення) до пенсії за статтею 39 Закону № 796-ХІІ за період з 01.04.2022 по 31.03.2024 у сумі 200218,00 грн, яка облікована як сума заборгованості за рішенням суду у справі № 460/51088/22.

Відповідно до перерахунку пенсії розмір пенсії з надбавками з 01.07.2022 по 30.09.2022 становить 17388,82 грн., у тому числі 13000,00 грн сума підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення з 01.10.2022 по 30.11.2022 становить 17788,82 у тому числі 13400,00 грн сума підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення, з 01.12.2022 по 31.12.2022 становить 17788,82 грн., у тому числі 13400,00 грн сума підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення, з 01.01.2023 по 28.02.2023 становить 17788,82 грн у тому числі 13400,00 грн сума підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення, з 01.03.2023 по 31.12.2023 становить 18619,77 грн., у тому числі 13400,00 грн сума підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення, з 01.01.2024 по 29.02.2024 становить 8419,77 у тому числі 3200,00 грн сума підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення, з 01.03.2024 по 22.02.2025 становить 8821,66 грн., у тому числі 3200,00 грн сума підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення.

З 01 січня 2025 року розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 складає 9660,12 грн, у складі якої 2361,00 грн. нараховано підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення за статтею 45 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» (ст. 39 № 796-ХІІ).

Державним виконавцем І.Восінською. скеровано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області вимогу державного виконавця від 26 вересня 2025 року №73497480, у якій зобов`язано надати інформацію щодо виконання виконавчого листа № 460/51088/25 з наданням підтверджуючих документів.

28 листопада 2025 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Восінською І.А. винесено постанову про накладення на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення у справі № 460/51088/22.

В оскаржуваній постанові боржнику встановлено обов`язок виконати рішення протягом десяти робочих днів.

За змістом позовної заяви, представник пенсійного органу наголошує, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії, ОСОБА_1 встановлено доплату на виконання рішення суду у справі №460/51088/22 за періоди:

з 19.06.2022 по 30.09.2022 - 13000 грн.

з 01.10.2022 по 31.12.2023 - 13400 грн.

з 01.01.2024 - 3200 грн.

з 01.01.2025 - 2361 грн.

Додатково зазначено, що сума заборгованості на виконання рішення за період з 19.06.2022 по 31.03.2024 становить 200218,00 грн., виплату якої розпочато з 01.10.2025 в сумі 187,35 грн, у листопаді 2025 виплачено 187,35 грн, з урахуванням норм Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Тому, вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі – Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у виді накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200,00грн.

За змістом ст. 75 Закону №1404-VIII, підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин.

Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вже зазначалося судом державним виконавцем І. Восінською скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області другу вимогу державного виконавця від 26 вересня 2025 року №73497480, у якій зобов`язано надати інформацію щодо виконання виконавчого листа № 460/51088/25 з наданням підтверджуючих документів.

Однак станом на 28.11.2025 відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, до відповідача не надійшла.

Суд вказує, що для реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини.

Накладення штрафу є заходом покарання, а тому можливість накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Також суд зазначає, що боржник не вчинив жодних дій спрямованих на реальне виконання виконавчого листа № 460/51088/22 виданого Рівненським окружним адміністративним судом, не надав відповіді на вимогу державного виконавця від 26.09.2025року, не надав жодного підтвердження поважності причин невиконання рішення суду.

Суд зауважує, що наявні у матеріалах справи докази не дають підстав вважати, що рішення суду Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/51088/22 виконане.

В матеріалах справи наявний лист від 26.02.2026, який скерований до Пенсійного фонду України, в якому зазначено про вжиття додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/2, шляхом ініціювати перед Пенсійним фондом України питання про внесення змін до відповідного бюджету Пенсійного фонду України, а за потреби – і до Державного бюджету України, з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості.

Однак суд зазначає, що позивач почав вчиняти активні дії щодо виконання рішення суду тільки після винесення постанови про накладення штрафу.

Натомість, державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, в тому числі перевіряє виконання рішення боржником, і у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції», п.40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi» проти Італії», заява №22774/93, п.66, ECHR 1999-V).

Так, у п.53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26.04.2005р., і у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19.02.2009р.).

Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав позивача (стягувача). Заради цього відновлення Держава визначає пріоритет інтересів постраждалої сторони - стягувача, порушені права якої було визнано та поновлено судом і видано відповідний виконавчий документ.

Таким чином, ураховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника.

Принцип «res judicata» (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

У силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи та докази по справі, судом не встановлено поважних причин невиконання рішення суду та жодних порушень процедури передбаченої Законом № 1404-VІІІ з приводу винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 28.11.2025.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і не порушив права та інтереси позивача у справі. Тому вказане рішення відповідає встановленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Натомість позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування постанови – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Замкова, 29,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 45813957)

Суддя У.М. Нор

Оригінал: reyestr.court.gov.ua