Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №460/607/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 року м. Рівне№460/607/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду поданого рапорту про звільнення позивача в порядку ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та такою, що порушує законні права та інтереси позивача; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути направлений рапорт позивача на звільнення та долучені підтверджуючі документи та прийняти рішення про звільнення солдата ОСОБА_1 за ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Як вказує позивач, ним засобами поштового зв`язку направлено відповідачу рапорт із відповідними документами про звільнення з військової служби. Однак, рапорт позивача не розглянутий, про результати розгляду позивачу нічого не повідомлено. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною та просить суд позовні вимоги задовольнити.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 10.11.2025 на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання адвоката позивача про прийняття до розгляду та розгляд рапорту позивача про його звільнення з військової служби, який був зареєстрований за реєстраційним номером № 16518-25-Вх. 12.11.2025 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 представнику позивача було надано відповідь у якій зазначено, що відсутні підстави для розгляду адвокатського звернення, зокрема через ордер. Уважає позов безпідставним та необґрунтованим і просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також звертає увагу на пропущення позивачем строків звернення до суду.

Представник позивача подав відповідь на відзив в якій стверджує, що позивачем строк звернення до суду не пропущений, оскільки безпосередньо позивача не повідомляли про розгляд його рапорту.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в якому зазначає, що відповідач не відмовляв у розгляді рапорту по суті. Натомість було повернуто звернення представника позивача у зв`язку з тим, що останній не підтвердив повноваження на представлення інтересів позивача належним чином. За таких обставин звернення не могло бути прийняте до розгляду. Водночас рапорт, на який посилається сторона позивача, окремо до військової частини НОМЕР_1 не надходив, а був долучений як додаток до відповідного звернення саме представника позивача. Відтак у випадку, коли звернення представника не підлягає розгляду, відсутні будь-які правові підстави для розгляду документів, що були подані як додатки. Таким чином, намагаючись ототожнити повернення звернення представника з нібито бездіяльності відносно розгляду рапорту, сторона позивача фактично підміняє зміст правовідносин та намагається покласти на відповідача наслідки неналежного оформлення та подання власного звернення. Наведені доводи позивача не свідчать про наявність протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , а лише підтверджують неналежний спосіб подання відповідного звернення та документів до нього. Відповідач, у свою чергу, не може нести негативні правові наслідки та відповідальність за процесуальні недоліки, допущені представником позивача під час оформлення та подання звернення. Також вважає, що позивачем пропущені строки звернення до суду.

Позовна заява надійшла до суду 15.01.2026.

Ухвалою суду від 19.01.2026 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.02.2026 відповідач подав до суду заяви: 1) про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що предмет спору стосується проходження публічної служби; 2) про повернення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із невиконанням позивачем ухвали суду про залишення позову без руху; 3) повернення позовної заяви без розгляду у зв`язку із тим, що остання не підписана.

Ухвалою суду від 25.02.2026 в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову в адміністративній справі № 460/607/26 без розгляду, відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі № 460/607/26 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з дня вручення даної ухвали. В задоволенні заяв Військової частини НОМЕР_2 про повернення позову без розгляду, відмовлено.

02.03.2026 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.03.2026 поновлений ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 460/607/26.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що стверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 13.09.2024 та не заперечується відповідачем.

16.10.2025 адвокат Павленко Марією Олександрівною, яка діє в інтересах позивача - ОСОБА_1 , подала до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання в порядку Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У вказаному клопотанні адвокат просив: 1) розглянути рапорт на звільнення ОСОБА_1 та прийняти вішення у відповідності до законодавства України; 2) Про результати розгляду клопотання адвоката та прийняте рішення повідомити засобами електронного зв`язку на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також поштовим повідомленням на адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до додатків до вказаного клопотання адвокат зазначає наступні документи: копія договору про здійснення правової допомоги на 1арк, копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю на 1арк; ордер адвоката на 1арк; Рапорт про звільнення ОСОБА_2 з військової служби на 1арк, підтверджуючі документи - на 11арк, у 1 прим.

Таке клопотання із документами надійшло на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Відповідно до акту від 24.10.2025 № 493 про перенаправлення кореспонденції, наведене клопотання адвоката, Адміністрацією Державної прикордонної служби України перенаправлено до НОМЕР_4 прикордонного закону Державної прикордонної служби України.

12.11.2025 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 представнику позивача було надано відповідь, оформленого листом «Про розгляд рапорта» № 08/20076-25.

У наведеному листі відповідач повідомив, що у ордері, який долучений до адвокатського запиту в полі «назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом» зазначено «Адміністрація Державної прикордонної служби, військова частина НОМЕР_1 ». Проте, відповідно до Положення про ордер, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 17.12.2012 № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Неналежне оформлення адвокатського запиту є підставою для відмови у його розгляді.

Зважаючи на викладене, відповідачем вказано на відсутність підстав для розгляду адвокатського запиту.

Відповідно до трекінгу Укрпошта даний лист вручено представнику позивача 25.11.2025.

В подальшому, безпосередньо позивачем подано позовну заяву, яка надійшла до суду 15.01.2026, в якій позивач стверджує, що його не повідомлено про розгляд рапорту на звільнення з військової служби, у зв`язку із чим була подана скарга його адвокатом до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Листом від 11.11.2025 № 08/П-12792/22759 Адміністрація Державна прикордонна служба України повідомила адвоката позивача, що скарга направлена за належністю для розгляду по суті та надання відповіді.

Проте, як стверджує позивач, його знову не повідомили про розгляд поданого рапорту, в зв`язку із чим він звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи дану справу та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За змістом статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут ЗСУ), про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження, військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо)

Відповідно до статті 14 Статуту ЗСУ, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника, тобто «по команді».

Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання.

Відповідно до абзацу 21 пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 (надалі Інструкція № 40), рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту, визначений Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим Наказ Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 531, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 р. за № 1214/42559 (далі - Порядок № 531).

Згідно п. 2 Розділу 1 Порядку № 531, з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).

Згідно розділу ІІ Порядку № 531, рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку. Відповідь на усний рапорт надається усно.

Особливості подання та розгляду рапортів в паперовій формі встановлені розділом ІІІ Порядку № 531.

Так, у паперовому рапорті військовослужбовець вказує:

найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;

заголовок «Рапорт»;

суть порушеного питання;

перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);

найменування займаної посади;

військове звання, власне ім`я та прізвище;

дату;

особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Забороняється:

1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:

подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;

недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;

наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;

2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо;

3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;

4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

8. Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Як стверджує позивач, його не повідомлено про розгляд рапорту від 16.10.2025, проте суд не погоджується із таким твердженням з огляду на наступне.

Вище по тексту наведено та стверджується матеріалами справи, що позивач дійсно оформив письмовий рапорт у паперовій формі про звільнення військової служби. До вказаного рапорту долучені також відповідні документи, які, на думку позивача, підтверджують підстави його звільнення.

Разом з тим, судом встановлено, що вказаний рапорт із документами безпосередньо позивачем до військової частини не направлялися.

Матеріалами справи стверджується, що такий рапорт із відповідними документами долучений до адвокатського запиту та направлений безпосередньо адвокатом позивача 16.10.2025 до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вказаному запиті саме адвокат в інтересах позивача просив: 1) розглянути рапорт на звільнення ОСОБА_1 та прийняти вішення у відповідності до законодавства України; 2) Про результати розгляду клопотання адвоката та прийняте рішення повідомити засобами електронного зв`язку на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також поштовим повідомленням на адресу: АДРЕСА_1 .

Даний запит із документами надійшов на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України та відповідно до акту від 24.10.2025 № 493 про перенаправлення кореспонденції, перенаправлений до НОМЕР_4 прикордонного закону Державної прикордонної служби України, яким є військова частина НОМЕР_1 .

12.11.2025 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 представнику позивача було надано відповідь, оформлену листом про розгляд рапорта № 08/20076-25.

У наведеному листі відповідач повідомив, що у ордері, який долучений до адвокатського запиту в полі «назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом» зазначено «Адміністрація Державної прикордонної служб, військова частина НОМЕР_1 ». Проте, відповідно до Положення про ордер, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 17.12.2012 № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Неналежне оформлення адвокатського запиту є підставою для відмови у його розгляді. Зважаючи на викладене, відповідачем вказано на відсутність підстав для розгляду адвокатського запиту.

Відповідно до трекінгу Укрпошта даний лист вручено адвокату позивача 25.11.2025.

Суд зауважує, що правова допомога надається адвокатами (професійна правнича допомога) відповідно до Закону № 5076 та іншими суб`єктами (законними представниками, органами влади/місцевого самоврядування для БПД) відповідно до Конституції України (ст. 59) та Закону «Про безоплатну правничу допомогу».

Вона охоплює захист, представництво, консультації, складання документів, зокрема, приписами частини першої статті 19 Закону № 5076 встановлено, що видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 26 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Павленко Марією Олександрівною 17.05.2025 укладений договір № 3 про надання правової допомоги.

За змістом розділу 1 договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

надає Клієнту консультації та юридичну допомогу щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, органах Національної поліції України та її територіальних органах, слідчих органах, органах Державної фіскальної служби України та її територіальних органах, СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

представляє Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Клієнта не передбачених даним Договором;

представляє інтереси Клієнта в судах, органах прокуратури, СБУ, органах Національної поліції України та її територіальних органах, слідчих органах, під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів Замовника.

При виконанні зобов`язань, передбачених в п. 1.2. Договору, адвокат керується національним законодавством України і цим Договором.

Клієнт зобов`язується: своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим Договором, зокрема, документами та інформацією; оплачувати витрати, в тому числу, судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги адвоката.

Отже позивач в повній мірі скористався правом на правовий захист, позаяк укладений відповідний договір.

В свою чергу, адвокат виконує свої обов`язки, визначені таким договором.

Водночас, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку відповідача дублювати прийняті ним рішення, що стосуються, зокрема, позивача, особисто останньому, якщо його доставлено адвокату на його адресу, ним же зазначену, навіть якщо адвокат його проігнорував.

Суд зауважує, що вибір адвоката є правом особи, але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків, передовсім для самого позивача (як у процесуальних питаннях, так і в матеріальному плані).

Тому, якщо адвокат, отримавши лист відповідача щодо повернення його адвокатського запиту без розгляду з підстав не підтвердження повноважень, не повідомив про це позивача, якого він представляє, то негативні наслідки нестиме сам позивач.

Отже, надсилання відповіді адвокату на його адвокатське звернення як представнику позивача засобами поштового зв`язку на адресу, яку вказав сам же адвокат, є належним і достатнім способом повідомлення і позивача про прийняте відповідачем рішення.

Суд наголошує, що відповідач не відмовляв у розгляді саме належним чином поданого рапорту та не приймав жодного рішення по суті питання звільнення позивача. Натомість документи були повернуті виключно з процесуальних підстав - через не підтвердження повноважень адвоката, який подавав такий рапорт в інтересах свого клієнта.

Суд вважає, що у даній справі фактично відсутній належний об`єкт для розгляду, позаяк позивач самостійно рапорт на звільнення до відповідача не подавав.

За наведеного, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності військової частини щодо не повідомлення позивача про розгляд поданого саме ним рапорту про звільнення в порядку ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та такою, що порушує законні права та інтереси позивача є безпідставними, та необґрунтованими, як наслідок, задоволенню не належать.

Позовні вимоги щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 розглянути направлений рапорт позивача на звільнення та долучені підтверджуючі документи та прийняти рішення про звільнення солдата ОСОБА_1 за ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», є похідними від першої вимоги, в задоволенні якої відмовлено, у зв`язку з чим також не підлягають задоволенню.

Також не може бути задоволена позовна вимога щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби, позаяк відсутній належно поданий та розглянутий відповідний рапорт.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач повністю довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не належать.

Правові підстави для відшкодування судового збору у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Суддя Т.О. Комшелюк