Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №280/90/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Справа № 280/90/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України (далі – відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ про призов на військову службу за мобілізацією виданий відносно ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії та призову на військову службу;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України видати наказ про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що згідно Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , вбачається, що відмітка про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , датується - 24.02.2011, й останній був виключений з військового обліку саме на підставі висновку ВЛК, за ст. 30 - а, Положення № 402, за фактом проблем із зором. Вказує, що ОСОБА_1 , на законних підставах був виключений з військового обліку та відповідно, дана особа не є військовозобов`язаною. Зазначає, що має місце протиправна зміна статусу ОСОБА_1 , на військовозобов`язаного, та подальша мобілізація, за умови юридичного статусу «виключений з військового обліку». Вказує також, що ОСОБА_1 , не був присутнім на військово-лікарській комісії та не проходив її взагалі, обов`язкових процедур визначених п. 6.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 - не проводилось. Вважає протиправним наказ про призов його на військову службу. Тому, просить задовольнити позов.

Відповідач 1 позовну заяву не визнав. У відзиві від 20.01.2026 вх. № 3299 вказує, що з долучених документів, а саме довідки військово-лікарської комісії Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_3 № «2025-1126-1251-1945-0 від 26.11.2025 року ОСОБА_1 придатний до військової служби. Вважає, що твердження позивача про не проходження медичного огляду не відповідає дійсності та спростовується документально. Покликається на те, що позивач не заперечує встановлений діагноз, а лише вважає, що він є підставою для визнання його непридатним до військової служби. Покликається на те, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 (справа № 806/526/16) зазначив, що суд не вправі оцінювати професійні дії членів ВЛК, оскільки це потребує спеціальних медичних знань. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 (справа № 810/5009/18). Наказом МОУ № 602 від 20.11.2017 розділ III Положення № 402 виключено, тому посилання позивача на нього є безпідставним. Вважає, що усі доводи позивача недоведені та необґрунтовані. Покликається на те, що, згідно з даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено: позивача було включено до поіменного списку (тобто мобілізовано) 29.11.2025 згідно Витягу з наказу № 1917 від 29.11.2025 року про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період до військової частини НОМЕР_3 . Крім того, позивач перебуває у військовій частині НОМЕР_3 , тобто є військовослужбовцем. Просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 1 позовну заяву не визнав. У відзиві від 23.01.2026 вх. № 3895 вказує, що позивача призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 №65/2022. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 348 від 26.11.2025 з 26 листопада 2025 року відповідач зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Покликається на те, що із долучених відповідачем 1 документів, а саме довідки військово-лікарської комісії Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2025-1126-1251-1945-0 від 26.11.2025 року ОСОБА_1 долученого відповідачем 2 зазначено, що позивач придатний до військової служби. Вважає, що відсутні порушення прав чи інтересів позивача у сфері спірних відносин, а отже не вбачається підстав для задоволення позову та відповідно, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/90/26.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , згідно Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , 24.02.2011 на підставі висновку ВЛК, за ст. 30 - а, Положення № 402.

Згідно довідки військово-лікарської комісії Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_3 №2025-1126-1251-1945-0 від 26.11.2025 року ОСОБА_1 придатний до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1917 від 29.11.2025 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до військової частини НОМЕР_3 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 348 від 26.11.2025 з 26 листопада 2025 року відповідач зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_4 №09/4096 від 26 листопада 2025 року.

Вважаючи протиправними дії та накази відповідачів та з вимогою зобов`язати відповідача 2 вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ зі змінами (далі - Закон №3543-ХІІ), Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).

Згідно з частинами першою та другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу вимоги статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України №64/2022 “Про введення воєнною стану в Україні” від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-ХІІ.

Закон №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок - це захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Приписами частин 2-3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття її добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до пунктів 81, 82, 88, 89 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок, в редакції станом на дату призову позивача), призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють:

військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;військовозобов`язаних та резервістів, які добровільно виявили бажання проходити військову службу в обраній ними військовій частині, - командири військових частин або районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Перелік військових частин, командирами яких здійснюється призов військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві) під час мобілізації, визначається Генеральним штабом Збройних Сил;

військовозобов`язаних, які добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, - начальники підрозділів, органів, закладів, установ СБУ відповідно до переліку підрозділів, органів, закладів, установ СБУ, визначених Генеральним штабом Збройних Сил;

військовозобов`язаних та резервістів СБУ - Центральне управління або регіональні органи СБУ

військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів - керівники розвідувальних органів або визначені їх наказами керівники відповідних підрозділів;

резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві, - командири військових частин, з якими резервісти уклали такі контракти.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається:

керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи);

командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

На основі результатів проведення медичного огляду та професійно - психологічного відбору резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання такої повістки або невиконання вимог щодо прибуття для відправлення до військової частини (установи) у визначений у повістці час та місце такі особи несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 та абзацу 3 пункту 69 Порядку №560, особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.

Відповідно до пункту 12 цього Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Так, в обґрунтування протиправності дій та наказу відповідача 1 щодо призову позивача на військову службу, представник покликається на те, що згідно Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , позивач є виключеним з військового обліку 24.02.2011 на підставі висновку ВЛК, за ст. 30 - а, Положення № 402, за фактом проблем із зором. Вказані обставини також підтверджуються копією Тимчасового посвідчення.

Крім того, представник зазначає про на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії.

Оцінюючи такі доводи, суд зазначає наступне.

Дійсно, копія Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 містить відмітку про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з вкилюченням з військового обліку 24.02.2011 згідно ст. 30 а, групи І Розкладу хвороб Положення № 402

В свою чергу, з наданого позивачем скріншоту електронного військово-облікового документу Резрев+ вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься відмітка, що позивач знятий з обліку. Проте, відсутні відомості про висновок ВЛК та непридатність, навпаки, у розділі «Постанова ВЛК» значиться, що ОСОБА_1 придатний до війсськової служби.

Враховуючи відсутність позивачем в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про висновок ВЛК щодо позивача, в силу положень Порядку № 560 його було направлено на військово-лікарську комісію.

Згідно довідки військово-лікарської комісії Запорізького об`єднаного мобілізаційного центру при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2025-1126-1251-1945-0 від 26.11.2025 року ОСОБА_1 встановлено діагноз Міопія середнього ступеню в 5.0Д обох очей та вказано, що на підставі статті 30в графи ІІ розкладу хвороб. графи ТДВ позивач придатний до військової служби.

Слід зазначити, що пункт в статті 30 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністерство оборони України від 14.08.2008 № 402 в чинній редакції на момент проходження позивачем ВЛК 26.11.2025 передбачає такі діагнози в) короткозорість або далекозорість будь-якого ока в одному із меридіанів більше 3,0 дптр і до 6,0 дптр або астигматизм будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних меридіанах більше 2,0 дптр і до 3,0 дптр, з якими особи є придатними до військової служби.

Отже на момент прийняття рішення щодо призову позивача на військову службу в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервісті відомостей про виключення з військового обліку за станом здоров`я ОСОБА_1 у відповідача 1 не було.

Суд зауважує, що відомості про виключення з обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться виключно на підставі офіційних документів, зокрема на підставі витягів з рішення BЛK.

Твердження представника позивача про той факт, що ОСОБА_1 взагалі не був присутнім при проведенні BЛK не підтверджено будь-якими доказами.

При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем дій щодо проведення медичного огляду, неврахування наявних діагнозів чи наданих медичних документів, скасування висновку ВЛК про придатність до військової служби тощо.

У цьому контексті також варто звернути увагу на практику Верховного Суду викладену у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 в яких зазначено, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а.

З огляду на встановлені обставини, суд не вбачає підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказк про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог про зобов`язання видати наказ про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, суд зазначає наступне.

На теперішній час позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка є підрозділом Військової частини НОМЕР_3 , про що свідчить довідка від 22.01.2026 № 2456/5590, видана вказаною військовою частиною.

Відповідно до п. б) ч.1 ст.26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби.

Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби ВИКЛЮЧНО за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Направлення на медогляд ВЛК формує начальник медичної служби з підписом командира військової частини. В такому випадку, потрібно:

- отримати направлення від начмеда на проходження ВЛК з підписом командира в/ч (Додаток 11 до Положення №402).

- отримати від начальника медичної служби інформацію щодо місця, часу та дати твого прибуття до закладу охорони здоров`я для проходження військово-лікарської комісії

Також суд звертає увагу, що для направлення на ВЛК необхідно написати на ім`я командира військової частини рапорт про направлення на ВЛК.

Згідно статті 20 Закону України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Доказів звернення з відповідним рапортом до командира Військової частини матеріали справи не містять.

В зв`язку з чим вимога до відповідача 2 є передчасною.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18 березня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко