Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №200/1100/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Справа№200/1100/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов позов Кіптіли М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37 044, 74 грн з суми, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 р. у справі № 200/4268/24, без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

- стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію у розмірі 37 044, 74 грн для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що була утримана з грошового забезпечення ОСОБА_1 з суми, виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 р. у справі № 200/4268/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо утримання військового збору в сумі 3087,06 грн з грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 р. у справі № 200/4268/24;

- стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 3087,06 грн військового збору, утриманого з грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 р. у справі № 200/4268/24.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 200/4268/24, у листопаді 2025 року відповідачем здійснено розрахунок додаткової грошової винагороди за період перебування у відпустці після тяжкого поранення у розмірі 77 419,35 грн, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік – 23 789,40 грн, одноразової грошової допомоги при звільненні – 45 578,80 грн та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки - 59 016,60 грн.

Водночас, відповідач, під час виконання спірного рішення, із нарахованої суми утримав передбачені законом податки та обов`язкові платежів при її виплаті, а саме ПДФО у розмірі 37 044,74 грн та військовий збір у розмірі 3087,06 грн.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Від Військово частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що з грошового забезпечення ОСОБА_1 з суми, виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 200/4268/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів, утримано грошову компенсацію у розмірі 37 044,74 грн для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб. Також з ОСОБА_1 утримано з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 200/4268/24 3087,06 грн військового збору.

Ваказує, що оскільки дохід у вигляді доплат, розрахований на підставі рішення суду, виплачується фізичній особі – звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень п. 168.5 ст. 168 Кодексу, і військовим збором на загальних підставах. При цьому зазначений дохід також не є базою нарахування єдиного внеску.

10 березня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву у якій сторона позивача не погодилась із доводами відповідача наведеними у відзиві на позовну заяву, навела свої аргументи та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи і має право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 08.02.2024.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року у справі № 200/4268/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо непроведення ОСОБА_1 виплати компенсації вартості речового майна.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо непроведення ОСОБА_1 виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки: 10 діб щорічної основної відпустки за 2021 рік, 30 діб основної відпустки за 2024 рік та 14 діб додаткової відпустки за 2021 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки: 10 діб щорічної основної відпустки за 2021 рік, 30 діб основної відпустки за 2024 рік та 14 діб додаткової відпустки за 2021 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди,

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо непроведення виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 нараховану грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік у розмірі 11630,85 грн, за 2023 рік у розмірі 15299,40 грн, за 2024 рік у розмірі 23789,40 грн та на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік у розмірі 740 грн., за 2022 рік у розмірі 6884,73 грн; нарахувати та виплатити грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 роки, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо непроведення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період: з 21.12.1994 по 31.05.1996, з 29.01.2015 по 19.10.2019, з 08.11.2019 по 07.11.2020, з 22.04.2021 по 11.01.2024.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо непроведення виплати ОСОБА_1 нарахованої індексації грошового забезпечення за 2021 рік у розмірі 4398,79 грн, за 2022 рік у розмірі 12317,49 грн, ненарахуванні та невиплаті за 2023 та 2024 роки.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 нараховану індексацію грошового забезпечення за 2021 рік у розмірі 4398,79 грн, за 2022 рік у розмірі 12317,49 грн, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за 2023 та 2024 роки.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо непроведення виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період перебування у відпустці після тяжкого поранення – в період з 25.11.2023 по 24.12.2023.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду за період перебування у відпустці після тяжкого поранення – в період з 25.11.2023 по 24.12.2023.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 200/4268/24 задоволено частково апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 200/4268/24 за позовом Кіптіли Марини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії скасовано в частині:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо непроведення виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 роки;

- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2023 та 2024 роки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 200/4268/24 змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №200/4268/24 (з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі №200/4268/24) в частині «зобов`язання здійснити виплату» на наступний:

«Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) грошові кошти у сумі 205804 (двісті п`ять тисяч вісімсот чотири) 15 коп., в т.ч. додаткова грошова винагорода за період перебування у відпустці після тяжкого поранення - 77419,35 грн; грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік – 23789,40 грн; одноразова грошова допомога при звільненні – 45578,80 грн; компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки – 59016,60 грн, з відрахуванням обов`язкових платежів та внесків».

З листа Головного управління ДКС України у Донецькій області від 14.11.2025 № 02-24-06/1531 вбачається, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4268/24 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 (далі - Боржник) на користь ОСОБА_1 (далі - Стягувач) грошових коштів у сумі 205804,15 грн до Управління Боржником 28.10.2025 року було надано розрахунок обов`язкових платежів та внесків, а саме: нараховано – 205 804,15 грн; утримання ПДФО 18% - 37 044,74 грн; утримання ВЗ 1,5% - 3087,06 грн; до виплати – 165 672,35 грн.

Також вказано, що Управлінням 31.10.2025 року виконано рішення суду в повному обсязі згідно чинного законодавства.

Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 200/4268/24 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).

31 травня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 375 Про внесення змін до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, згідно із якими грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

За пунктами 3-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

У п.4 Порядку № 44 зазначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Такі норми кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за якими суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

За п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 (далі - Положення №1115), особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

За пунктом 292 цього Положення після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 року у справі № 814/142/17.

З урахуванням наведеного вище, суд вказує, що на відповідача як суб`єкта владних повноважень, у якому позивач проходив військову службу та перебував на усіх видах забезпечення було покладено обов`язок вжити заходів з проведення з позивачем повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день виключення із списків особового складу. Однак, відповідні заходи щодо повного розрахунку з позивачем на час його звільнення з військової служби вжито не було через протиправні дії відповідача, що підтверджується рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 200/4268/24.

Таким чином, грошову компенсацію ПДФО позивач повинен був отримати під час проходження військової служби чи принаймні не пізніше дня звільнення, разом із грошовим забезпеченням у належному розмірі, однак не отримав з вини відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про:

- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року у справі №200/4268/24 (з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі № 200/4268/24) та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від від 02.06.2025 року у справі № 200/4268/24;

- стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37 044,74 грн, при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року у справі №200/4268/24 (з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі № 200/4268/24) та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від від 02.06.2025 року у справі № 200/4268/24.

Суд зазначає, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність останнього призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.

Щодо утримання військового збору у розмірі 3087,06 грн (1,5%) з суми грошового забезпечення виплаченої позивачу на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року у справі №200/4268/24 (з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі № 200/4268/24) та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від від 02.06.2025 року у справі № 200/4268/24, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Зокрема, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Між тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року №4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Як установлено судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року у справі №200/4268/24 (з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі № 200/4268/24) та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від від 02.06.2025 року у справі № 200/4268/24 відповідач виплатив додаткову грошову винагороду за період перебування у відпустці після тяжкого поранення, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію грошової допомоги на оздоровлення та компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки з утриманням з нарахованого доходу військовий збір за ставкою 1,5%, що відповідає приписам чинного законодавства України. Відтак, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року у справі №200/4268/24 (з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі № 200/4268/24) та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від від 02.06.2025 року у справі № 200/4268/24.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 37 044,74 грн (тридцять сім тисяч сорок чотири гривні 74 коп.) при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року у справі №200/4268/24 (з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі № 200/4268/24) та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від від 02.06.2025 року у справі № 200/4268/24.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова