Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №200/333/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Справа№200/333/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Бажана В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) щодо обчислення з 01 вересня 2025 року пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 вересня 2025 року пенсію по інвалідності, передбачену статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження з 01.11.1986 по 30.11.1986, без обмеження її максимального розміру.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказує, що після перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року по справі № 200/2754/25 позивач отримав пенсію у розмірі близько 17 000 грн.

У зв`язку із вищевикладеним 08.09.2025 року адвокатом Бажаном В.П. було направлено адвокатський запит до Відповідача із проханням надати інформацію з пенсійної справи ОСОБА_1 , а саме: законні підстави зменшення та недоплати пенсії у вересні 2025 року у розмірі близько 6000 грн, яка на даний час є обмеженою максимальним розміром – 23 610 грн; рішення про перерахунок пенсії.

Листом від 15.09.2025 року відповідач повідомив, що у зв`язку із відсутністю в матеріалах електронної пенсійної справи довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.09.2025 року обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

03 лютого 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, що на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 200/2754/25 з 14.10.2024 Головним управлінням проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум, як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов`язаного з наслідками аварії ЧАЕС, без обмеження пенсії її максимальним розміром із врахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 та норм Закону № 796-ХІІ.

Зазначає, що під час перевірки електронної пенсійної справи Позивача було встановлено, що довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження відсутня, у зв`язку з чим, з 01.09.2025 електронна пенсійна справа ОСОБА_1 приведена у відповідність до вимог чинного законодавства. Розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року без обмеження граничного розміру пенсії 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Вважає, що за відсутності довідок про заробітну плату та інших первинних документів, які видаються підприємствами на підставі бухгалтерських даних, Головним управлінням законно проведено перерахунок пенсії Позивача з урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено статтями 54 і 57 Закону № 796.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року витребувано у відповідача довідку про нараховані та фактично виплачені суми пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2025 по теперішній час.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Добропілля) та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796- XII.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року по справі № 200/2754/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром з 14.10.2024;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з 14.10.2024, з урахуванням раніше виплачених сум, як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов`язаного з наслідками аварії ЧАЕС, без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром із врахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2 р(ІІ)/2024 та Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ зі змінами.

У позовній заяві позивач вказує, що після набрання законної сили рішення суду у справі № 200/2754/25 отримав пенсію у розмірі близько 17 000 грн, тобто зменшену на 6000 грн від суми 23 610,00 грн, яка є обмеженою максимальним розміром.

08.09.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом в якому просив надати інформацію з пенсійної справи ОСОБА_1 , а саме: законні підстави зменшення та недоплати пенсії у вересні 2025 року у розмірі близько 6000 грн, яка на даний час є обмеженою максимальним розміром – 23 610 грн.; рішення про перерахунок пенсії.

Листом від 15.09.2025 № 0500-0202-8/93247 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило представника позивача, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідно року, у зв`язку з відсутністю в матеріалах електронної пенсійної справи довідки про заробітну плату в зоні відчуження.

07.11.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом в якому просив надати інформацію та документи з приводу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 року.

Листом від 09.12.2025 № 0500-0202-8/140879 відповідач повідомив, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, тому розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.09.2025 року обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідно року.

Згідно з рішенням № 914220136278 від 20.08.2025 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.09.2025. Основний розмір пенсії від середнього заробітку – 16 809,91 грн. Підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів 2 групи (40% від 2361 грн) – 944,40 грн. Додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №122 п.5 – 379,60 грн. Цільова допомога інвалідам війни ІІ групи – 50,00 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 – «-798,27» грн. Обмеження в індексації з 01.03.2025 – «-340,94» грн. Розмір пенсії з надбавками – 17 044,70 грн.

Згідно з рішенням № 914220136278 «про перерахунок пенсії» позивачу здійснено перерахунок пенсії з 14.10.2024 на підставі рішення суду. Основний розмір пенсії від середнього заробітку – 33 297,63 грн. Додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №122 п.5 – 379,60 грн. Цільова допомога інвалідам війни ІІ групи – 50,00 грн. Підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів 2 групи (40% від 2361 грн) – 944,40 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 – «-3576,03» грн. Обмеження в індексації з 01.03.2024 – «-955,06» грн. Розмір пенсії з надбавками – 30 14054 грн.

Згідно з рішенням № 914220136278 від 02.12.2025 «про перерахунок пенсії» позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.09.2025. Основний розмір пенсії від середнього заробітку – 16 809,91 грн. Підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів 2 групи (40% від 2361 грн) – 944,40 грн. Додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №122 п.5 – 379,60 грн. Цільова допомога інвалідам війни ІІ групи – 50,00 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 – «-798,27» грн. Обмеження в індексації з 01.03.2025 – «-340,94» грн. Розмір пенсії з надбавками – 17 044,70 грн.

Позивач, вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-XII).

За змістом статті 1 Закону № 796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до ч. 1 і ч. 2 статті 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 31.08.2025 обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII.

З 01.09.2025 ГУ ПФУ перерахувало пенсію позивача, її розмір пенсії з 01.09.2025 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII, що не заперечується між сторонами.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як випливає з обставин справи, ОСОБА_1 не висловлював бажання на розрахунок його пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідач посилається на відсутність первинних документів, у тому числі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100 % тарифної ставки, які підлягають врахуванню при обчисленні пенсії.

Проте, указані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивача до 31.08.2025 включно.

Крім того, суд зауважує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості її видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

Відсутність первинних документів, що стали підставою для видачі довідки, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

Разом з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що у грудні 2025 року Головним управлінням проведено додаткову перевірку матеріалів пенсійної справи Позивача, за результатами якої переглянуто рішення про перерахунок пенсії Позивача з 01.09.2025, відповідно до якого розмір пенсії обчислено, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, та виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 200/2754/25.

Згідно з рішенням № 914220136278 від 12.12.2025 «про перерахунок пенсії» позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025. Основний розмір пенсії від середнього заробітку - 37126.84 грн. Цільова допомога інвалідам війни II-ї групи - 50.00 грн. Додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 379.60. Підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи(40% від 2361 грн.) - 944.40 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 року – «-3576.03» грн. Обмеження в індексації з 01.03.2024 року – «-955.06» грн. Обмеження індексації з 01.03.2025 року – «-2329.21» грн. Розмір пенсії з надбавками - 31640.54 грн. Виплачується з пониженням на 4676.98грн. згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 – 26 963.56 грн.

З 01.01.2026 розмір пенсії позивача обчислено із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, без обмеження граничного розміру пенсії 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з рішенням № 914220136278 (дата-час розрахунку: 05.01.2026 16:53) «про перерахунок пенсії» позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2026. Основний розмір пенсії від середнього заробітку - 37126.84 грн. Додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 - 379.60 грн. Підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2595 грн.) - 1038.00 грн. Цільова допомога інвалідам війни II-ї групи - 50.00 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 року – «-3576.03» грн. Обмеження в індексації з 01.03.2024 року – «-955.06» грн. Обмеження індексації з 01.03.2025 року – «-2329.21» грн. Розмір пенсії з надбавками - 31734.14 грн. Виплачується з пониженням на 3210.98грн. згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025 - 28523.16 грн.

Внаслідок проведеного перерахунку утворилася заборгованість за період з вересня 2025 по березень 2026 року в загальному розмірі 56 269,83 грн, що відповідачем не заперечується та підтверджується довідкою від 10.03.2026 № 2796/05-1.

Отже, станом на момент розгляду справи відповідачем формально усунуто порушення в частині обчислення розміру пенсії позивача з 01.09.2025, зокрема здійснено перерахунок виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження з 01.11.1986 по 30.11.1986, без обмеження граничного розміру пенсії 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, як встановлено судом, фактична виплата пенсії позивачу здійснюється у значно меншому розмірі, ніж визначено за результатами проведеного перерахунку, а саме: 17 044,70 грн за період з вересня по грудень 2025 року, 17 138,30 грн за період з січня по лютий 2026 року та 19 172,25 грн за березень 2026 року, тоді як нарахований розмір пенсії становить відповідно 26 963,56 грн, 28 523,16 грн та 29 501,74 грн.

Крім того, виплату заборгованості, що виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії, відповідачем не здійснено.

При цьому відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності виплати пенсії у зменшеному розмірі або наявності передбачених законом підстав для такого зменшення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право позивача на належне пенсійне забезпечення залишається порушеним, а вжиті відповідачем заходи не призвели до його фактичного відновлення.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи те, що відповідачем частково усунуто порушення прав позивача, а саме здійснено перерахунок пенсії з 01.09.2025 року із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження з 01.11.1986 по 30.11.1986, без обмеження граничного розміру пенсії 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, однак порушення в частині виплати заборгованості, що утворилася внаслідок такого перерахунку, а також виплати пенсії у розмірі, меншому ніж передбачено рішеннями відповідача про перерахунок пенсії, триває, суд з метою повного, всебічного та ефективного захисту прав позивача дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2025 у розмірі, меншому ніж визначено за результатами її перерахунку;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.09.2025, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у належному розмірі, з урахуванням висновків суду у цій справі та раніше виплачених сум.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2025 у розмірі, меншому ніж визначено за результатами її перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) здійснити виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності з 01.09.2025, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у належному розмірі, з урахуванням висновків суду у цій справі та раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Крилова