Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №120/8592/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 березня 2026 р. Справа № 120/8592/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 )

про: визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування п. 5 наказу відповідача від 22.05.2025 № 2728-АГ «Про результати службового розслідування» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошення дисциплінарного стягнення «Догани»; визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 22.05.2025 № 2728-АГ «Про результати службового розслідування» в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності у розмірі 76 542,90 грн; зобов`язання відповідача повернути позивачеві безпідставно стягнуті грошові кошти під час виконання наказу від 22.05.2025 № 2728-АГ «Про результати службового розслідування».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 22.05.2025 на підставі наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону № 2728-АГ «Про результати службового розслідування» його притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі завданої шкоди 76 542, 90 грн шляхом стягнення із грошового забезпечення військовослужбовця вказаної суми. Водночас вказаний наказ позивач вважає протиправним і таким, що суперечить Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 30.06.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою у відповідача витребувано належним чином засвідчену копію наказу від 22.05.2025 №2728-АГ «Про результати службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності, а також копії матеріалів службового розслідування, за результатами якого винесено оскаржуваний наказ.

Суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача 02.07.2025.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

04.08.2025 з вх.№49161/25 позивачем подано до суду додаткові пояснення та докази.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у відповідача на посаді начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону № 2728-АГ «Про результати службового розслідування», за порушення вимог абз. 5 ст. 11 в частині належного виконання своїх обов?язків, ст. 16, абз. 4, 13 ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в частині здійснення негайної доповіді про адміністративне правопорушення вчинене підлеглим військовослужбовцем та запобігання правопорушенням серед особового складу, невиконання вимог абз. 2 п. 6 розділу 14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, позивачеві оголошено дисциплінарне стягнення «Догана» (п. 5 наказу). Крім того, зазначеним наказом позивача також притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі завданої шкоди 76 542 грн 90 коп за неподання до управління прикордонного загону рапорту щодо вчинення окремими військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень та непозбавлення таких осіб премії, що призвело до завдання державі в особі НОМЕР_1 прикордонного загону шкоди у вигляді неправомірно нарахованої та виплаченої премії за січень 2024 року у розмірі 26 014 грн 80 коп., за лютий 2024 року у розмірі 25 518 грн 50 коп., за липень 2024 року у розмірі 25 009 грн 60 коп.

Водночас позивач вважає наказ №2728-АГ в частині притягнення його до матеріальної відповідальності та оголошення догани протиправним, оскільки, на його переконання, службове розслідування проведено відповідачем з грубим порушенням строків та процедури, визначених спеціальним законом. Зокрема, розслідування тривало майже чотири місяці, хоча ст. 8 Закону № 160-ІХ обмежує цей строк одним місяцем із можливістю продовження максимум ще на один місяць, не передбачаючи при цьому неодноразових призупинень процесу. Крім того, наказ не був доведений до позивача під підпис, що є обов`язковою вимогою закону. Також позивач вважає висновок про завдання матеріальної шкоди державі у розмірі 76 542 грн 90 коп є передчасним та необґрунтованим, оскільки на момент виплати премій підлеглим були відсутні постанови суду про їх притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач також наголошує на неповноті розслідування, оскільки ним вживалися заходи щодо документування порушень підлеглих та подавалися відповідні рапорти через діловодство, проте ці факти не були належним чином перевірені, а його пояснення щодо перебування у відпустці та відсутності доступу до електронного документообігу були проігноровані.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах (далі - Статут).

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно зі ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені в Дисциплінарному статуту Збройних Сил України, затвердженому Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до ст.ст.1-2 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

У відповідності до ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

За приписами ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов`язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування визначає Порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.11.2021 № 815 (далі - Порядок №815).

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку №815 підставою для призначення службового розслідування є: наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень; виявлення фактів завдання шкоди; припис Національного агентства з питань запобігання корупції або подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції; установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань; неправомірне застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки.

Згідно з п. 7 розділу І Порядку №815, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який учинив правопорушення; порушення вимог законодавства, організаційно-розпорядчих актів Адміністрації Держприкордонслужби, посадових інструкцій, які було допущено військовослужбовцем; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків; наявність шкоди та її розмір.

П. 1 розділу ІІ Порядку №815 визначає, що службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.

Розділ ІV Поряду №815 регламентує строки проведення службового розслідування.

Так, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення.

У разі потреби за мотивованим рапортом особи, якій доручено проведення службового розслідування, або голови комісії строк службового розслідування може бути продовжено начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив таке розслідування, або старшим начальником (командиром), але не більш як на один місяць, про що видається письмовий наказ.

Строк проведення службового розслідування не включає часу перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або часу відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Продовження строку проведення службового розслідування здійснюється посадовою особою, яка призначила службове розслідування, про що видається письмовий наказ.

Службове розслідування починається з дня, визначеного в наказі про призначення службового розслідування. Днем закінчення службового розслідування є день затвердження висновку службового розслідування начальником (командиром), який призначив службове розслідування.

Відповідно до пп. 2 п. 2 розділу V Порядку №815 особи, які проводять службове розслідування, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин правопорушення або подій, що стали підставою для призначення службового розслідування: зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства під час проведення службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування; не допускати упередженості, приниження честі та гідності осіб, зокрема тих, стосовно яких проводиться службове розслідування; доповідати начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення вимог законодавства, а також інші недоліки; виявляти та досліджувати причини й умови, що сприяли вчиненню порушення, готувати пропозиції щодо їх усунення; записувати усне пояснення опитуваної особи за сутністю предмета службового розслідування в разі відмови (неможливості) надавати пояснення в письмовій формі; у разі відмови опитуваної особи давати пояснення засвідчувати таку відмову шляхом складання акта про відмову від надання пояснень за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, та долучати його до матеріалів службового розслідування; отримувати пояснення від військовослужбовця, який перебуває в прикордонному наряді або на чергуванні, лише після закінчення ним несення служби в добовому наряді, чергування або заміни його іншим військовослужбовцем, а від військовослужбовця, який перебуває в стані сп`яніння,- після його протверезіння; у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповісти про це начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, задля вжиття заходів у межах компетенції; письмово повідомити начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, який може вплинути на повноту, всебічність та об`єктивність проведення службового розслідування; у визначений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, висновок службового розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування (п. 1 розділу VI Порядку №815).

Згідно з п. 1, 3 розділу VIІ Порядку №815 за результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли начальникові (командирові) стало відомо про правопорушення, а в разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

У разі доведення вини військовослужбовця в завданні шкоди державі начальник (командир) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, а якщо шкода завдана кількома військовослужбовцями,- суми, що підлягає стягненню окремо з кожного військовослужбовця, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначається Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-ІХ).

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону № 160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Ст. 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (ст. 4 Закону №160-ІХ).

За змістом ст. 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Ст. 8 Закону №160-ІХ визначено, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

У свою чергу, ст. 10 Закону №160-ІХ передбачено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

З аналізу наведених норм слідує, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення можуть бути притягнуті, зокрема, до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, кожна з яких має свою специфічну правову природу та порядок застосування. Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні стягнень за порушення військової дисципліни, тоді як матеріальна відповідальність спрямована на повне або часткове відшкодування прямої дійсної шкоди, завданої державному майну чи грошовим коштам під час виконання службових обов`язків. Процедурною основою для прийняття рішення про притягнення до будь-якого з цих видів відповідальності є службове розслідування. Його метою є об`єктивне з`ясування обставин події, ступеня вини особи та причинного зв`язку між її діями (бездіяльністю) і наслідками, що настали. За результатами такого розслідування складається висновок, який має містити вичерпні відповіді на питання щодо наявності чи відсутності в діях військовослужбовця складу правопорушення. Притягнення до відповідальності здійснюється на підставі письмового наказу командира, який видається лише у разі, якщо вину особи повністю доведено матеріалами розслідування.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до наказу начальника мобільного прикордонного загону від 31.01.2025 №587-АГ «Про призначення службового розслідування» стосовно позивача призначено службове розслідування з метою з`ясування причин та обставин щодо фактів не позбавлення премії НОМЕР_3 військовослужбовців загону у 2024 році, виявлених відділом юридичного забезпечення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону під час перевірки стану розгляду справ про військові адміністративні правопорушення за 2024 рік.

Термін службового розслідування продовжено відповідно до наказів НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 27.02.2025 №1074АГ «Про продовження терміну службового розслідування», від 29.03.2025 №1684-АГ «Про призупинення та продовження терміну службового розслідування», від 26.04.2025 №2230-АГ «Про продовження терміну службового розслідування», від 14.05.2025 №2569-АГ «Про внесення змін до наказу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 26.04.2025 №2230 АГ «Про продовження терміну службового розслідування».

Під час розслідування встановлено, що підлеглі позивача вчиняли військові адміністративні правопорушення (зокрема, за ст. 172-20 КУпАП). Попри те, що факти порушень були задокументовані протоколами, позивач не вжив заходів щодо своєчасної доповіді старшому командиру про ці факти; не подав рапорти про правові наслідки порушень, а саме - про позбавлення підлеглих премій за відповідні місяці.

З метою повного та всебічного проведення службового розслідування у позивача було відібрано пояснення.

Так, позивач вказав, що ним відпрацьовувались рапорти про позбавлення премії відповідних військовослужбовців за скоєні адміністративні правопорушення та передано оригінали рапортів до діловодства третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, оскільки на той час у нього не було електронного ключа до системи електронного документообігу.

Водночас, комісія дійшла висновку, що неналежне виконання позивачем своїх обов`язків призвело до надлишкових виплат грошових коштів.

Наказом відповідача №2728-АГ від 22.05.2025 «Про результати службового розслідування» за порушення вимог абз. 5 ст. 11 в частині належного виконання своїх обов?язків, ст. 16, абз. 4, 13 ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в частині здійснення негайної доповіді про адміністративне правопорушення вчинене підлеглим військовослужбовцем та запобігання правопорушенням серед особового складу, невиконання вимог абз. 2 п. 6 розділу 14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, позивачеві оголошено дисциплінарне стягнення «Догана» (п. 5 наказу). Крім того, зазначеним наказом позивача також притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі завданої шкоди 76 542 грн 90 коп за неподання до управління прикордонного загону рапорту щодо вчинення окремими військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень та непозбавлення таких осіб премії, що призвело до завдання державі в особі НОМЕР_1 прикордонного загону шкоди у вигляді неправомірно нарахованої та виплаченої премії за січень 2024 року у розмірі 26 014 грн 80 коп., за лютий 2024 року у розмірі 25 518 грн 50 коп., за липень 2024 року у розмірі 25 009 грн 60 коп.

Оцінюючи позицію позивача в сукупності з встановленими обставинами та наданими доказами, суд приходить до наступних висновків щодо процесуальних порушень та процедури доведення наказу.

Щодо порушення строків проведення службового розслідування, то суд зазначає, що за сталою судовою практикою підставою для скасування наказу, виданого за результатами службового розслідування, є не будь-які процедурні порушення, а лише ті, що мають істотний характер. Тобто такі порушення, які об`єктивно могли вплинути на правильність висновків комісії або позбавили особу можливості ефективно захищати свої права.

У даній справі позивач, наголошуючи на перевищенні строків розслідування, не обґрунтував, яким саме чином тривалість розслідування вплинула на зміст встановлених фактів. Сам по собі факт порушення строків (без доведення впливу на об`єктивність висновку) не може бути самостійною та достатньою підставою для визнання наказу протиправним.

Щодо ознайомлення з оскаржуваним наказом, то твердження позивача про те, що він не був ознайомлений з наказом від 22.05.2025 № 2728-АГ, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Згідно з листом відповідача від 27.06.2025 наказ доведений до позивача вже наступного дня після його видання — 23.05.2025. Факт ознайомлення підтверджується електронним цифровим підписом (ЕЦП) самого позивача від 24.05.2025. Позивачем особисто було проставлено відмітку: «Виконано. Доведено до особового складу в частині, що стосується».

Cтосовно суті порушень, за які позивача притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 6 глави 14 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 №558, начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє військовослужбовців премії повністю, зокрема, за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території органу Держприкордонслужби як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) (за місяць, у якому здійснено таке порушення).

Як встановив суд, позивача притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, за те, що він не подав до управління прикордонного загону рапорт про вчинене підлеглими військовослужбовцями військового правопорушення (перебування на території органу Держприкордонслужби з ознаками алкогольного сп`яніння), відтак бездіяв у запобіганні правопорушенням серед особового складу, чим заподіяв державі в особі НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону матеріальної шкоди у вигляді неправомірно нарахованої та виплаченої премії військовослужбовцям, на яких були складені протоколи про адміністративне правопорушення.

З пояснень позивача, наданих під час службового розслідування слідує, що він складав, крім іншого, протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП ЧЦП №000723, № 000355, №000715 відносно військовослужбовців, за виплату премії яким позивача й притягнуто до матеріальної відповідальності.

Про прийняті правові рішення судом за результатами розгляду матеріалів справ про адміністративні правопорушення відносно військовослужбовців підрозділу, позивачеві було невідомо.

Також позивач пояснив, що ним відпрацьовувались рапорти про позбавлення премії відповідних військовослужбовців за скоєні адміністративні правопорушення та передано оригінали рапортів до діловодства третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, оскільки на той час у нього не було електронного ключа до системи електронного документообігу.

Суд зауважує, що з матеріалів службового розслідування встановлено, що перевірка факту неподання позивачем рапортів про позбавлення премій була здійснена лише шляхом аналізу даних Системи електронного документообігу, без належного дослідження альтернативного способу ведення документообігу, який фактично застосовувався у відповідному підрозділі в спірний період.

Позивач зазначив, що відповідні рапорти ним фактично готувалися та передавалися до діловодства для подальшого направлення за належністю.

Водночас, ці обставини залишилися поза увагою комісії, яка проводила службове розслідування. Відповідачем не було вжито заходів для перевірки зазначених доводів позивача.

За таких обставин, комісією не встановлено, чи дійсно позивач вчиняв необхідні дії щодо ініціювання питання про позбавлення премій, а також чи мала місце об`єктивна можливість належного виконання ним відповідних обов`язків у спосіб, визначений внутрішніми процедурами.

Таким чином, службове розслідування проведено без дотримання принципів повноти, всебічності та об`єктивності дослідження обставин справи, що прямо суперечить вимогам Порядку №815.

Зазначене свідчить про те, що висновки службового розслідування щодо наявності у діях позивача порушень службової дисципліни та причинного зв`язку між його діями і настанням матеріальної шкоди ґрунтуються на неповно з`ясованих обставинах та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Окремо суд звертає увагу, що для притягнення до матеріальної відповідальності обов`язковим є встановлення сукупності умов, зокрема протиправної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між такою поведінкою та шкодою, а також вини особи. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає можливість покладення матеріальної відповідальності.

У даному випадку відповідачем не доведено належним чином ані факту протиправної бездіяльності позивача, ані наявності прямого причинного зв`язку між його діями та здійсненими виплатами премій, оскільки не встановлено, що саме дії (бездіяльність) позивача, а не інші організаційні чи процедурні недоліки, призвели до таких виплат.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку та у заподіянні матеріальної шкоди державі не доведена у встановленому законом порядку.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 22.05.2025 № 2728-АГ «Про результати службового розслідування», в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошення дисциплінарного стягнення «догана» та в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності у розмірі 76 542 грн 90 коп.

Водночас щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачеві грошові кошти, які, за твердженням останнього, були безпідставно стягнуті на виконання наказу від 22.05.2025 № 2728-АГ «Про результати службового розслідування», то суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на виконання вказаного наказу з позивача фактично було здійснено утримання грошових коштів.

Зокрема, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували факт стягнення з нього визначеної суми, таких як довідки про грошове забезпечення, розрахункові листи, відомості про утримання чи інші фінансові документи. Сам по собі факт видання наказу про притягнення до матеріальної відповідальності не є безумовним підтвердженням того, що відповідні грошові кошти фактично стягнуто, оскільки реалізація такого наказу потребує вчинення окремих дій щодо утримання коштів із грошового забезпечення військовослужбовця.

За відсутності доказів фактичного стягнення коштів, суд позбавлений можливості встановити наявність порушеного права позивача у цій частині та, відповідно, підстав для його судового захисту шляхом зобов`язання відповідача повернути грошові кошти.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) від 22.05.2025 № 2728-АГ «Про результати службового розслідування», в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення дисциплінарного стягнення «догана», а також в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у розмірі 76 542 грн 90 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.03.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна