Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №646/1378/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/1378/25

№ провадження 1-кп/646/446/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221100003105 від 24.12.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця Збройних сил України, командира бойової машини – командира третього розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , головного сержанта, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження :

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_15 ,

представника потерпілого ОСОБА_14 – адвоката ОСОБА_16 ,

представника потерпілої ОСОБА_12 та законного представника потерпілого ОСОБА_15 – адвоката ОСОБА_17 ,

захисника ОСОБА_18 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

13 грудня 2023 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 призваний на військову службу по мобілізації та направлений для її проходження у військову частину НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 05.01.2024 №5-РС зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду у військову частину НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №238 (по стройовій частині) від 23.08.2024 головний сержант ОСОБА_7 , призначений на посаду командира бойової машини – командира третього розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно відомості закріплення зброї за особовим складом військової частини НОМЕР_1 , за головним сержантом ОСОБА_7 закріплено автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023 .

Згідно з ст. 68 Конституції України ОСОБА_7 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов`язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1,4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_7 був зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до спів службовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативна, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах:

Так, 23.12.2024 близько 22:20, військовослужбовець Збройних сил України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місцем фактичного мешкання (дислокації) за адресою: АДРЕСА_2 , де в порушенні статуту Збройних сил України розпивав спиртні напої.

Після вживання спиртних напоїв, у головного сержанта ОСОБА_7 на ґрунті раптових виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , використовуючи при цьому у якості знаряддя вчинення злочину, закріплену за ним автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та бажаючи настання саме таких наслідків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, головний сержант служби за мобілізацією, командир бойової машини – командир третього розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вийшов зі своєї кімнати – спальні, при цьому тримаючи в руках закріплену за ним автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023 та у приміщенні коридору, зняв зброю із запобіжника, доклавши патрон в патронник та здійснив більше ніж 10 пострілів, у напрямку ОСОБА_19 , в результаті чого настала смерть потерпілого на місці.

Згідно з висновком експерта № 12-17/526-Шт/24 від 24.12.2024 смерть ОСОБА_19 , настала від вогнепальних кульових поранень грудної клітини і голови з ушкодженням кісток черепа, тканини головного мозку та внутрішніх органів плевральної та черевної порожнини. По ступеню тяжкості встановлені ушкодження, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті. (наказ №6 від 17.05.1995 року «Про розвиток і удосконалення судово-медичної служби України», «Правила визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», п.2.1.3 а, б, й).

23.12.2024 близько 22:20 год., військовослужбовець Збройних сил України, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем фактичного мешкання (дислокації) за адресою: АДРЕСА_2 .

Продовжуючи свою протиправну діяльність, спрямовану на вбивство двох або більше осіб, бажаючи настання саме таких наслідків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, головний сержант служби за мобілізацією, командир бойової машини – командир третього розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вийшов зі своєї кімнати – спальні, при цьому тримаючи в руках закріплену за ним автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023 та у приміщенні коридору, здійснив більше ніж 2 постріли, у напрямку потерпілого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/6-Зм/25 від 13.01.2025 ізольоване вогнепальне кульове сліпе поранення правого стегна з багатоуламковим переломом нижньої третини стегнової кістки зі зміщенням уламків, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) однак не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_14 , вжито заходів для самозахисту, а також припинення протиправного посягання на життя потерпілого.

Отже, головний сержант ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_14 , вжито заходів для самозахисту, а також припинення протиправного посягання на життя потерпілого свідками вчиненого кримінального правопорушення.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України – вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Крім цього, дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме, закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше особам.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, як вони викладені в зміненому обвинувальному акті визнав, пояснив суду, що 23.12.2024 близько 22:20 год. він перебував за місцем фактичного мешкання (дислокації) за адресою: АДРЕСА_2 , де розпивав спиртні напої. ОСОБА_7 вийшов зі своєї кімнати – спальні, в руках тримав закріплену за ним автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023 та у приміщенні коридору, зняв зброю із запобіжника, дославши патрон в патронник та здійснив більше ніж 10 пострілів, у напрямку ОСОБА_19 , в результаті чого останній помер, а також здійснив більше ніж 2 постріли, у напрямку потерпілого ОСОБА_14 , в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження. ОСОБА_7 розкаявся у вчиненому, жалкує за те що сталося та вибачився. Цивільні позови, заявлені ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_20 та ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та судові витрати понесені за правову допомогу визнав повністю, та зазначив про бажання відшкодувати завдану потерпілим шкоду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 просила не застосовувати до обвинуваченого суворе покарання, враховуючи щире каяття та визнання обвинуваченим своєї вини. Також захисник просила суд врахувати, що ОСОБА_7 військовий і має намір продовжувати військову службу, визнав всі цивільні позови, подані до нього.

Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , та законний представник потерпілого ОСОБА_15 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_20 , зазначили, що вони не були очевидцями події, про те що сталося їм стало відомо зі слів командира військової частини, подані ними цивільні позови підтримали та просили призначити міру покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив суду, що він, військовослужбовець на позивний « ОСОБА_21 », ОСОБА_19 та військовослужбовець на ім`я ОСОБА_22 сиділи за адресою: АДРЕСА_2 вийшов курити, ОСОБА_19 говорив з дружиною по телефону, поки сидів, потім ОСОБА_14 почув два постріли, побачив, як полетіла куля в голову ОСОБА_19 , він та інші почали ховатися, почув, що коло нього літають кулі і коли хотів вийти з кімнати отримав два поранення в нижню кінцівку, а потім впав. ОСОБА_14 відповз в іншу кімнату, заховався під диван, через хвилин 10 до ОСОБА_7 підійшов «Шах» і спитав, що наробив ОСОБА_7 . У той день ОСОБА_7 був у стані алкогольного сп`яніння. Усього пострілів ОСОБА_7 здійснив більше 10.

Допит свідків за згодою всіх учасників провадження виключено з порядку дослідження доказів у зв`язку з визнанням обвинуваченим своєї вини.

Крім визнання вини в скоєнні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме:

-доповіддю про подію (стрільбу) з автоматичної зброї т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої 23.12.2024 приблизно о 22:10 год. відбулася стрільба з автоматичної зброї, а саме військовослужбовець ОСОБА_7 здійснив стрільбу зі своєї штурмової гвинтівки COLT М4, в результаті чого військовослужбовець ОСОБА_19 загинув на місці, а військовослужбовець ОСОБА_14 отримав поранення ;

- первинною медичною карткою, виданою військовою частиною НОМЕР_1 на ОСОБА_14 від 23.12.2024, згідно з якою ОСОБА_14 отримав перелом правого стегна, кульове поранення ;

-протоколом огляду місця події від 24.12.2024, описом вилученого майна до нього, відповідно до якого проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме приватного домоволодіння, де посередині кімнати №4 знаходився труп ОСОБА_19 в положенні лежачи на правому боці в густій великій плямі РБК, позаду тіла розкидані речі. Під час огляду вилучено: автомат Кольт М4 АІ з № А0914940 зі спорядженим магазином набоями калібру 5,56 х 45 у кількості 30 шт., запаковані до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - 439025; автомат Кольт М4 А1 з № НОМЕР_3 , всередині якого в патроннику виявлено патрон калібру 5,56 х 45 у кількості 1 шт. та набої у кількості 16 шт., які перебували в магазині автомату, автомат запаковано до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - В439022, набої у кількості 17 шт. запаковано до експертного пакету №PSP261678; автомат Кольт М4 А1 з № НОМЕР_4 з магазином споряджений патронами калібру 5,56 х 45 у кількості 30 шт., запаковані до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - В439023; автомат Кольт М4 А1 з № НОМЕР_5 з магазином споряджений патронами калібру 5,56 х 45 у кількості 30 шт. запаковані до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - В439024; предмет ззовні схожий на деформовану кулю (під №10) з кімнати № 5, запакований до експертного пакету №PSP126468; предмет ззовні схожий на деформовану кулю (під №7) з кімнати № 4, запакований до експертного пакету №1264677; гільза калібру 5,56 х 45 (під № 1) вилучена з коридору та запакована до експертного пакету № CRI1038405; три гільзи калібру 5,56 х 45 (під № 2) вилучені з коридору та запаковані до експертного пакету № CRI1038407; чотири гільзи калібру 5,56 х 45 (під № 3) вилучені з коридору та запаковані до експертного пакету № CRI1179050; три гільзи калібру 5,56 х 45 (під № 4) вилучені з кімнати №3 та запаковані до експертного пакету № PSP 1264676; змив з пістолетної рукоятки карабіну Кольт M4 A1 № НОМЕР_3 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з цівки карабіну Кольт М4 А1 № A0914023, запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з затвору карабіну Кольт М4 А1 № НОМЕР_3 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з магазину карабіну Кольт М4 А1 № НОМЕР_3 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з коврового покриття плями РБК з кімнати №5, запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з правої та лівої руки трупа ОСОБА_19 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами ;

-протоколом огляду місця події від 24.12.2024, ілюстративним та відеоматеріалом до нього, відповідно до якого проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме приватного домоволодіння, під час якого вилучено гільза калібру 5,56*45 – 1 шт., уламки кулі з кімнати №4, уламки кулі з кімнати №5 (т.1 кримінального провадження, а.с. 37-61);

-постановою про визнання речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 24.12.2024, відповідно до якої вилучені під час оглядів місця події від 24.12.2024 речі та у ОСОБА_7 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України визнані речовими доказами;

-протоколом огляду місця події від 28.12.2024, ілюстративним матеріалом до нього, відповідно до якого проведено огляд місця події у приміщенні секційного відділення ДСУ ХОБСМЕ Шевченківського відділення за адресою: Харківська область, сел. Шевченкове, вул. Бубліченка, 15, під час якого ОСОБА_23 добровільно видав одяг трупа ОСОБА_19 , а саме: футболку з короткими рукавами, темно-зеленого кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, яка належить загиблому ОСОБА_19 ; кофту з довгими рукавами, темно-зеленого кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, яка належить загиблому ОСОБА_19 ; кофту з довгими рукавами «мультикам», темно-зеленого кольору, зі слідами, РБК та пошкодженнями, яка належить загиблому ОСОБА_19 ; штани бавовняні чорного кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, які належить загиблому ОСОБА_19 ; підштаники темно-зеленого кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, які належить загиблому ОСОБА_19 , а також два металеві фрагменти кулі, які були вилучені 24.12.2024 в ході розтину трупа ОСОБА_19 в черевній порожнині та правій руці та передано до камери речових доказів ВПД №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ;

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 28.12.2024, відповідно до якої вилучені під час огляду місця події від 28.12.2024 речі з трупа ОСОБА_19 визнані речовими доказами ;

- направленням трупа ОСОБА_19 на адресу Шевченківського відділення

ХОБСМЕ від 24.12.2024 ;

-лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_19 , згідно з яким причиною смерті стала відкрита рана лоба, напад з використанням ручної вогнепальної зброї з метою вбивства ;

-висновком експерта № 12-17-/526-шт/24 від 06.02.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_19 на трупі ОСОБА_19 встановлено шість вхідних і п`ять вихідних вогнепальних кульових ран. Характер і локалізація встановлених тілесних ушкоджень свідчить про те, що заподіяння собі вказаних вогнепальних поранень ОСОБА_19 , виключено. Всі встановлені ушкодження прижиттєві і утворились незадовго до смерті. По ступеню тяжкості встановлені ушкодження грудної клітки, за винятком рани задньої поверхні справа, і голови, як відокремлено, так і в своїй сукупності, мають знаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходиться в причинному зв`язку з настанням смерті. (Наказ №6 від 17.05.1995 «Про розвиток і удосконалення судово-медичної служби України», «Правила визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», п. 2.1.3 а, б, й). Садна правого плеча і лівого передпліччя по ступеню тяжкості як відокремлено, так і в своєї сукупності, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. («Правила визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень». Наказ №6 від 17.05.1995 року «Про розвиток та удосконалення судово-медичної служби України», п.2.3.26). Смерть ОСОБА_19 настала від вогнепальних кульових поранень грудної клітки і голови з ушкодженням кісток черепа, тканини головного мозку га внутрішніх органів плевральної та черевної порожнини. Характер та локалізація ушкоджень на трупі ОСОБА_19 свідчити про те, що смерть його настала миттєво через ушкодження життєва важливих внутрішніх органів. З наявними ушкодженнями голови і грудної клітини ОСОБА_19 не міг здійснювати цілеспрямовані дії. З моменту смерті до дослідження трупу у морзі, пройшло 12-16 годин ;

-висновком експерта № 17-9-МК/526-Шт/25 від 27.01.2025, за результатами проведення судово-медичної експертизи клапотя шкіри із області лоба, клапотя шкіри з раною із області правого надпліччя, клапотя шкіри з раною із області правого плеча від трупу ОСОБА_19 . Цим висновком встановлено, що встановлені рани, які мають ознаки вогнепальних, що утворитись від пострілів з вогнепальної зброї: на шкірному клапоті, умовно позначеному під №1 - рана, яка має ознаки вхідної вогнепальної рани, що утворилась від дії кінетичного снаряду, яким могла бути куля (фрагмент кулі), вірогідніше, із порушеним рухом і зниженою пробивною дією, що можливо після її проходження через перешкоду; на шкірному клапоті, умовно позначеному під №2, яка має ознаки вихідної вогнепальної рани, яка утворилась від дії кінетичного снаряду, яким вірогідніше була деформована або фрагментовано куля (фрагменти «сорочки» кулі); на шкірному клапоті, умовно позначеному під №3 – рана, яка має ознаки вхідної вогнепальної рани, що утворилась від дії кінетичного снаряду, яким могла бути куля ;

-консультативним висновком №38670 від 24.12.2024, згідно з яким у ОСОБА_14 медичною частиною А4759 встановлено діагноз: ізольоване вогнепальне кульове сліпе поранення правого стегна з багатоуламковим переломом нижньої третини стегнової кістки зі зміщенням (23.12.2024) (т.1 кримінального провадження;

-випискою з медичної картки стаціонарного хворого КНП «МКЛШНМД» ім. проф. Мещанінова» ХМР №25280 від 27.12.2024, згідно з якою ОСОБА_14 має діагноз: ізольоване кульове поранення правого стегна з переломом нижньої третини стегнової кістки зі зміщенням фіксований АЗФ (23.12.2024);

-висновком експерта № 12-14/6-Зм/25 від 15.01.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_14 встановлено, що у останнього мали місце: ізольоване вогнепальне кульове сліпе поранення правого стегна, з багатоуламковим переломом нижньої третини стегнової кістки зі зміщенням уламків; вказане вище тілесне ушкодження утворилося в результаті проходження через шкіру снаряду (кулі), який володів високою кінетичною енергією та пробивною дією, при пострілу з вогнепальної зброї (пристрою), випущеного з каналу ствола вогнепальної зброї (пристрою), по напряму спереду назад, як справа наліво, так і зліва направо в область правого стегна потерпілого, по ступеню тяжкості це тілесне ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995), виключена можливість утворення вищевказаного тілесного ушкодження внаслідок самоспричиненням потерпілим ОСОБА_14 , що не характерно для даного виду травми;

-даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 03.01.2025 разом з технічним носієм за участю свідка ОСОБА_24 у присутності понятих, в ході якого свідок ОСОБА_24 докладно розповів про обставини події 23.12.2024 та показав механізм здійснення ОСОБА_7 вогнепальних пострілів, завдавши смертельних тілесних ушкоджень ОСОБА_19 та тілесних ушкоджень ОСОБА_14 за допомогою автоматичної вогнепальної зброї, яка була закріплена за ОСОБА_7 ;

-висновком судово-медичного експерта № 15-12/11-Дм/Ц/2025 від 22.01.2025 з додатком за результатами дослідження змива на тампоні-зонді з коврового покриття з кім. 5, згідно з яким на тампоні-зонді встановлено наявність слідів крові, можна пропустити, що сліди крові можуть походити від потерпілого ОСОБА_14 ;

-витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №238 (по стройовій частині) від 23.08.2024, згідно з яким ОСОБА_7 зараховано на посаду командира бойової машини – командира третього розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 ;

-витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №250 (по стройовій частині) від 04.09.2024 згідно з яким ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 05.09.2024 прибули у відрядження до ТГР « ІНФОРМАЦІЯ_6 » м. Святогірськ Донецької області до окремого розпорядження ;

-витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №305 (по стройовій частині) від 29.10.2024, згідно з яким ОСОБА_19 прибув на виконання бойового розпорядження ОТУ «Старобільськ» 29.10.2024 до ТГР « ІНФОРМАЦІЯ_6 » АДРЕСА_3 до окремого розпорядження ;

-відомістю закріплення зброї за особовим складом військової частини НОМЕР_1 , з якої вбачається, що за головним сержантом ОСОБА_7 закріплено автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023;

-завіреною копією матеріалів службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.12.2024 №615 «Про призначення службового розслідування за фактами, викладеними у рапорті №5838 від 24.12.2024 лейтенанта ОСОБА_25 ;

-висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 24.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено за допомогою технічного пристрою «Алкофор-505» з результатом 1,35 проміле ;

-даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 23.01.2025 разом з технічним носієм за участю ОСОБА_7 та його захисника, а також у присутності понятих, в ході якого ОСОБА_7 розповів про обставини події 23.12.2024 та показав механізм здійснення ним вогнепальних пострілів, завдавши смертельних тілесних ушкоджень ОСОБА_19 та тілесних ушкоджень ОСОБА_14 за допомогою автоматичної вогнепальної зброї, яка була закріплена за ним ;

-додатковим висновком судово-медичного експерта №12-14/23-Зм/25 від 10.02.2025, в якому додатково зазначено, що свідчення ОСОБА_7 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_14 та відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи .

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Враховуючи викладені у вироку докази, колегія суддів виходить з того, що за умови фактичного заподіяння смерті одній людині у разі посягання на життя двох потерпілих (за наявності єдиного умислу) точною є кваліфікація вчиненого визначена органами досудового розслідування, яка підтримана прокурором, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»(далі - Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм права, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 вересня 2020 року (справа № 640/18653/17, провадження № 51-543кмо20).

Отже, щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК та ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, що зводяться про наявність умислу на вчинення таких злочинів, слід зазначити наступне.

Під час встановлення вини та її змісту, колегія суду виходила з того, що вона об`єктивно існує в реальній дійсності, встановлює її на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів. Суд пізнає вину так, як він встановлює й пізнає інші факти об`єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю суддів. Ознаки суб`єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судом на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, на підставі встановлених судом фактичних обставин вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК. Принцип суб`єктивного ставлення у провину в кримінальному праві має фундаментальне і основоположне значення для кваліфікації кримінального правопорушення.

З урахуванням усталених підходів до кваліфікації кримінальних правопорушень проти життя і здоров`я питання про умисел під час такої кваліфікації вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.

Вбивство, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, характеризується єдиним наміром щодо вбивства двох (або більше) потерпілих, змістом якого охоплюється умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті декільком фізичним особам. Смерть двох або більше потерпілих утворює собою зміст мисленого уявлення винної особи про результат своїх дій, що є метою вчинення цього злочину як обов`язкової ознаки його суб`єктивної сторони. Єдність умислу щодо таких дій є характерною відмінною ознакою цього виду вбивства.

Враховуючи викладені у вироку вище докази, які були беззаперечно досліджені під час судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність у діянні обвинуваченого ознак зазначеного злочину за ч. 1 ст. 115 КК та ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, оскільки колегією суддів встановлено під час судового розгляду фактичні обставини, зокрема щодо змісту суб`єктивної сторони вчиненого злочину, які свідчать про наявність у ОСОБА_7 єдиного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом потерпілим.

Питання про зміст і спрямованість умислу обвинуваченого під час кваліфікації його дій вирішене з огляду на сукупність встановлених фактичних обставин вчиненого, зокрема характер вчиненого діяння, спосіб, використання знаряддя, кількість пострілів, локалізацію ушкоджень на тілі потерпілих та причини, з яких не настала смерть потерпілого ОСОБА_14 , оскільки останнім було вжито заходів для самозахисту, а також припинення протиправного посягання на життя потерпілого свідками кримінального правопорушення. Встановлені судом фактичні обставини підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так, колегією суддів враховано, 23.12.2024 близько 22:20, військовослужбовець Збройних Сил України, ОСОБА_7 , перебував за місцем фактичного мешкання (дислокації) за адресою: АДРЕСА_2 , де в порушенні статуту Збройних сил України розпивав спиртні напої. На ґрунті раптових виниклих неприязних відносин, вийшов зі своєї кімнати – спальні, при цьому тримаючи в руках закріплену за ним автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023, у приміщенні коридору зняв зброю із запобіжника, доклавши патрон в патронник та здійснив більше ніж 10 пострілів, у напрямку ОСОБА_19 , в результаті чого смерть потерпілого, згідно з висновком експерта № 12-17/526-Шт/24 від 24.12.2024, настала від вогнепальних кульових поранень грудної клітини і голови з ушкодженням кісток черепа, тканини головного мозку та внутрішніх органів плевральної та черевної порожнини, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті. Продовжуючи свою протиправну діяльність, тримаючи в руках закріплену за ним автоматичну гвинтівку COLT М4 №0914023 здійснив більше ніж 2 постріли, у напрямку потерпілого ОСОБА_14 , в результаті чого спричинив тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/6-Зм/25 від 13.01.2025 ізольоване вогнепальне кульове сліпе поранення правого стегна з багатоуламковим переломом нижньої третини стегнової кістки зі зміщенням уламків, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, однак не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак смерть потерпілого ОСОБА_14 не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_7 , оскільки потерпілим, вжито заходів для самозахисту, а також припинення протиправного посягання на життя потерпілого свідками кримінального правопорушення.

Для кваліфікації безпосереднє і вкрай важливе значення має встановлення виду прямого умислу за ступенем конкретизації у свідомості суб`єкта злочину передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків, до яких відносять визначений, альтернативний і невизначений умисел, оскільки вчинене може бути кваліфіковане як замах на злочин лише за умови встановлення прямого визначеного умислу, де особа має конкретне, точне уявлення про індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість (неминучість) настання конкретних суспільно небезпечних наслідків. При цьому, якщо винний діяв з прямим визначеним умислом на вбивство, тривалість часу, що минув із моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого або відвернення смерті внаслідок втручання третіх осіб, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

На відміну від нього за альтернативного або невизначеного умислу свідомість винного охоплює можливість настання двох або більше конкретно визначених наслідків (альтернативний) або широкого спектру негативних наслідків у межах одного виду шкоди чи різних її видів, що, хоча і охоплюються передбаченням винного, але індивідуальне не визначені в його свідомості (невизначений). За невизначеного умислу, різновидом якого є альтернативний умисел, кваліфікація здійснюється залежно від тих наслідків, які були фактично заподіяні потерпілому.

У цьому провадженні характер застосованого насильства, знаряддя злочину, використання автоматичної гвинтівки, як способу вчинення злочину, свідчить про усвідомлення винним суспільно небезпечного характеру своїх дій, розуміння ним такої високої вірогідності заподіяння смерті як ОСОБА_19 , так і ОСОБА_14 , що наближається до передбачення ним неминучості її настання як результату його протиправного впливу на потерпілих. Передбачення такої високої вірогідності суспільно небезпечних наслідків завжди свідчить про бажання винного їх настання.

Умисне заподіяння смерті двом або більше особам кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК за умови, що їх убивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при заподіянні смерті кожному з потерпілих.

Крім того, кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК та ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не порушує принципу «non bis in idem», що виключає подвійне ставлення у провину (інкримінування) згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КК, адже наслідок у виді смерті однієї людини не є обов`язковою (конститутивною) ознакою замаху на життя двох чи більше потерпілих, тому окрема кримінально-правова оцінка такого наслідку в формулі кваліфікації не є подвійним ставленням у провину. Формула кваліфікації, що включає лише ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, не відображає заподіяння смерті одній людині, яка за своїм характером є найбільш небезпечним наслідком, який є незворотним.

Отже, колегія суддів виходить з того, що встановлені судом обставини свідчать про вчинення ОСОБА_7 злочину з прямим визначеним умислом. Правова позиція, згідно з якою вбивство однієї людини і замах на життя другої, де злочинного наміру убити двох осіб не було здійснено засудженим із причин, що не залежали від його волі, є правильною та слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 і ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК.

З урахуванням викладене вище, і проаналізувавши викладені у даному кримінальному провадженні докази, подані стороною обвинувачення, та оцінивши їх у сукупності, суд вважає пред`явлене обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України, знайшло своє підтвердження і колегія суддів дійшла переконання, що подія вчинених кримінальних правопорушень мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України доведена, а вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та за ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше особам.

Враховуючи викладене , колегія суддів вважає винним обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, за які він підлягає покаранню.

Вирішуючи питання про міру покарання, колегія суддів враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його покарання.

ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, які є особливо тяжкими злочинами відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, спрямовані проти життя та здоров`я особи.

Обставинами, що пом`якшують покарання, в силу ст. 66 КК України, для обвинуваченого є визнання провини, щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, в силу ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено наступне.

ОСОБА_7 з середньою освітою, розлучений, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець Збройних сил України, командир бойової машини – командир третього розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , головний сержант, має постійне місце реєстрації та фактичного мешкання, раніше не судимий. Відповідно до медичної характеристики за місцем проходження військової служби ОСОБА_7 за медичною допомогою не звертався. Відповідно до службової характеристики зарекомендував себе з посередньої сторони, у професійному плані підготовлений добре, за медичною допомогою у КНП «Ярмолинецька багатопрофільна лікарня» під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, з 01.01.2023 по 01.01.2025 за медичною допомогою до закладу не звертався.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №20 від 13.01.2025, виконаного комісією експертів Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» встановлено, що ОСОБА_7 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення ОСОБА_7 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 кримінального провадження, а.с. 105-108).

Обираючи ОСОБА_7 вид та міру покарання, колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, фактичні обставини їх вчинення та наслідки, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого.

Виходячи з указаної мети й принципів, повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують відповідно до положень ст.ст. 66, 67 КК України.

Визначення ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення полягає у з`ясуванні судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у зазначеній статті КК України міститься лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що відображається у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення.

Також, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 суди зобов`язані дотримуватись загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При цьому обвинуваченому за скоєні злочини має бути призначене покарання, яке необхідне і достатнє для виправлення та попередження з його боку нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 колегія суддів виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими злочинами, відношення особи до скоєних кримінальних правопорушень, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої обставин, дані про особу обвинуваченого, який має статус військовослужбовця та брав участь у відсічі військової агресії рф проти України, боронив Батьківщину та має бажання нести далі свій військовий обов`язок, думку сторони обвинувачення, та захисту, позицію потерпілих та законного представника малолітнього потерпілого, наявність цивільних позовів про стягнення матеріальної та моральної шкоди,які визнав обвинувачений та зазначив про бажання відшкодувати завдану потерпілим шкоду, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі та остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення йому найсуворішого покарання у виді довічного позбавлення волі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 68 КК України довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується.

Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого, колегія суддів не знаходить у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

На думку колегії суддів, таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не суперечить таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, колегія суддів вважає доцільним залишити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 24.12.2024 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Щодо цивільних позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В рамках даного кримінального провадження подані цивільні позови:

- ОСОБА_13 до ОСОБА_7 , в якому просила стягнути з ОСОБА_7 на її користь 31430,00 грн. матеріальної шкоди, 2 000 000 грн. моральної шкоди, а також 10 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги. Позов обґрунтований тим, що вона є дружиною загиблого ОСОБА_19 . Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 їй була спричинена матеріальна шкода у зв`язку з понесеними витратами на поховання її чоловіка у розмірі 31430,00 грн., які вона підтверджує листом-замовленням від 27.12.2024 за №46. Також ОСОБА_26 просить стягнути з ОСОБА_7 витрати, понесені нею на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Крім цього, ОСОБА_13 просила стягнути моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн. Моральну шкоду ОСОБА_13 обґрунтовує душевними стражданнями та переживанням у зв`язку з раптовою смертю її чоловіка. Смерть чоловіка вплинула негативно на її життя, а саме викликала психотравмуючі переживання та спогади, тривога, емоційні реакції при згадуванні, переживання фізичних та психологічних незручностей, виникли тимчасова відірваність від нормального соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, нервозність, дратівливість;

- ОСОБА_12 до ОСОБА_7 , в якому просила стягнути з ОСОБА_7 на її користь 2 000 000 грн. моральної шкоди, а також 10 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги. Позов обґрунтований тим, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_19 . Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 їй була спричинена матеріальна шкода у зв`язку з понесеними витратами на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Крім цього, ОСОБА_12 просила стягнути моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн. Моральну шкоду ОСОБА_12 обґрунтовує душевними стражданнями та переживанням у зв`язку з раптовою смертю її сина. Смерть сина вплинула негативно на її життя, а саме викликала психотравмуючі переживання та спогади, тривога, емоційні реакції при згадуванні, переживання фізичних та психологічних незручностей, виникли тимчасова відірваність від нормального соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, нервозність, дратівливість;

- ОСОБА_15 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_20 до ОСОБА_7 , в якому просила стягнути з ОСОБА_7 на її користь 2 000 000 грн. моральної шкоди, а також 10 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги. Позов обґрунтований тим, що неповнолітній ОСОБА_20 є сином загиблого ОСОБА_19 . Просила стягнути з ОСОБА_7 витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Крім цього, ОСОБА_15 просила стягнути моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн. Моральну шкоду ОСОБА_15 обґрунтовує душевними стражданнями та переживанням у зв`язку з раптовою смертю батька її сина. Смерть батька її сина вплинула негативно на життя дитини, а саме викликала психотравмуючі переживання та спогади, тривога, емоційні реакції при згадуванні, переживання фізичних та психологічних незручностей, виникли тимчасова відірваність від нормального соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, нервозність, дратівливість;

- ОСОБА_14 до ОСОБА_7 , в якому просив суд стягнути з ОСОБА_7 на його користь 3 000 000 грн. моральної шкоди, а також 20 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_27 продовжує лікування та згідно із довідкою ВЛК №2025-0422-1509-4792-7 від 22.04.2025 травма ОСОБА_27 відноситься до тяжких та на підставі ст. 81 графи ІІ розкладу хворобу потребує тривалого лікування протягом 120 календарних днів. ОСОБА_14 кожного дня відчуває постійні болі в ділянці правого стегна, має рани та накладено АЗФ, має обмеження рухів в правому колінному суглобі, внаслідок поранення порушилася хода. Отримане вогнепальне поранення правого стегна з багатоуламковим переломом зі зміщенням уламків не лише завдало фізичного болю, але й спричинило довготривале лікування, обмеження у пересуванні та необхідність щоденного медичного догляду. У зв`язку з отриманими ушкодженнями ОСОБА_14 постійно відчуває сильні болі, страждає від обмеження рухливості, втратив можливість самостійно пересуватись, змушений користуватись милицями, проходить складне лікування та реабілітацію, включаючи перев`язки, прийом знеболювальних препаратів, фізіотерапію та інші процедури. Ці обставини істотно вплинули на його психологічний стан — потерпілий щодня переживає психологічне потрясіння, пов`язане не лише з самим фактом замаху на його життя, а й із постійним усвідомленням того, що він міг загинути внаслідок необґрунтованої жорстокості. ОСОБА_14 відчуває тривогу, страх, емоційне виснаження, порушення сну, втратив відчуття безпеки, а його звичний спосіб життя. істотно змінено — він втратив можливість займатись звичною діяльністю, спілкуванням, потребує сторонньої допомоги у побуті. Усе вищевказане об`єктивно свідчить про глибокі фізичні та моральні страждання, яких зазнав ОСОБА_14 . Моральну шкоду ОСОБА_14 оцінює у розмірі 3 000 000 грн. Крім цього, ОСОБА_14 просив стягнути з ОСОБА_7 20 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги.

Усі цивільні позивачі свої позови підтримали та просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 визнав усі заявлені до нього цивільні позови, щиро покаявся у вчиненому та зазначив про бажання відшкодувати завдану потерпілим шкоду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження та цивільні позови, судом встановлено наступне, виходячи з огляду на таке.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 в частині відшкодування матеріальної шкоди, понесені у зв`язку з похованням ОСОБА_19 у розмірі 31430,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами.

Так, зі змісту ст. 1201 ЦК України вбачається, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Стаття 2 3акону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

З долученого до позову листа-замовлення №46 від 27.12.2024 вбачається, що загальна сума здійснених ОСОБА_13 витрат на поховання загиблого чоловіка становить 31430 грн., з яких 20480,00 грн. становлять ритуальні товари, 10950,00 грн. становлять ритуальні послуги.

Зазначені потерпілою витрати є очевидними та нерозривно пов`язаними з подією, що сталася.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що зазначена потерпілою матеріальна шкода підтверджена відповідними доказами та є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування витрат потерпілих та законного представника неповнолітнього потерпілого, понесених на правову допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_15 уклали з адвокатом ОСОБА_17 договір про надання останньою правничої допомоги. Адвокат ОСОБА_17 склала цивільні позови та клопотання про залучення своїх клієнтів як потерпілих у кримінальному провадження, упродовж судового розгляду здійснювала представництво інтересів ОСОБА_12 та законного представника потерпілого ОСОБА_15 . Згідно з поданими актами надання послуг ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , кожна окремо, просять стягнути з обвинуваченого 10000 грн. понесених витрат на правову допомогу адвоката ОСОБА_17 . Дані вимоги були визнані обвинуваченим.

Крім цього, між ОСОБА_14 та адвокатом ОСОБА_16 також був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги від 24.03.2025, який склав цивільний позов та брав участь у засіданнях у даному кримінальному провадженні. Згідно з поданим актом про надання юридичних послуг та виконаних робіт ОСОБА_14 просить стягнути з обвинуваченого 20000 грн. понесених витрат на правову допомогу адвоката ОСОБА_16 . Дана вимога була визнана обвинуваченим.

Щодо позовних вимог потерпілих та законного представника потерпілого про відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Згідно з п. 9 і п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_7 потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та неповнолітньому ОСОБА_20 , суд враховує, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України, загинув ОСОБА_19 , який був батьком, чоловіком та сином потерпілих, які втратили рідну людину, через що зазнали сильних душевних страждань та переживань, змушені були змінити свій звичний уклад життя, а також, що жодна майнова компенсація не в змозі відновити попередній стан, який існував до вчинення злочину, повернути до життя їх рідну людину.

Колегія суддів погоджується з доводами потерпілих, що протиправна винна поведінка обвинуваченого (цивільного відповідача) перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з душевними стражданнями потерпілих, істотними негативними змінами в їх житті, через втрату їх близької людини, який був чоловіком, сином та батьком потерпілих, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою, а також враховує положення ст.ст. 12, 76, 81 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1168, 1177 ЦК України, бере до уваги визнання позову обвинуваченим, його статус військовослужбовця, який брав участь у відсічі військової агресії рф проти України, боронив Батьківщину та має бажання нести далі свій військовий обов`язок, з огляду на фактичні обставини справи, характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілих, суд вважає, що підтримані цивільні позови потерпілими та законним представником потерпілого підлягають задоволенню, а саме у розмірі 2 000 000 грн. на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 . Відтак, зазначений розмір задоволених позовних вимог, на думку колегії суддів, відповідає засадам, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілих, з іншого.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_14 , суд враховує, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 злочину, потерпілому було завдано тяжке тілесне ушкодження, що потребувало тривалого лікування та у подальшому потребує тривалої реабілітації. Отримане вогнепальне поранення не лише завдало фізичного болю, але й спричинило довготривале лікування, обмеження у пересуванні та необхідність щоденного медичного догляду. ОСОБА_14 відчуває сильні болі, переживає психологічне потрясіння, відчуває тривогу, страх, емоційне виснаження, порушення сну, звичний спосіб його життя істотно змінений.

Колегія суддів також погоджується з доводами потерпілого, що протиправна винна поведінка обвинуваченого (цивільного відповідача) перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з душевними стражданнями ОСОБА_14 , істотними негативними змінами в його житті, перебування на лікарняному та подальшій реабілітації, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою, а також враховує положення ст.ст. 12, 76, 81 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1168, 1177 ЦК України, бере до уваги визнання позову обвинуваченим, його статус військовослужбовця, який брав участь у відсічі військової агресії рф проти України, боронив Батьківщину та має бажання нести далі свій військовий обов`язок, тому з огляду на фактичні обставини справи, характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілого, колегія суддів вважає, що підтриманий цивільний позов потерпілим ОСОБА_14 підлягає задоволенню, а саме у розмірі 3 000 000 грн. Відтак, зазначений розмір задоволених позовних вимог, на думку колегії суддів, відповідає засадам, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого ОСОБА_14 , з іншого.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.12.2024, 02.01.2025 скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

У ході досудового розслідування у справі проведено Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судово-балістичну експертизу № СЕ-19/121-24/457-БЛ від 14.02.2025 16713,90 грн. Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 318, 322, 337, 342-351, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Визнати винуватим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 10 ( десяти) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15 п.1, ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 24.12.2024 по день набрання цим вироком законної сили.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.12.2024, 02.01.2025 -після набрання вироком законної сили скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та витрат, понесених на правову допомогу – задовольнити.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та витрат, понесених на правову допомогу – задовольнити.

Цивільний позов ОСОБА_15 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_20 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та витрат, понесених на правову допомогу – задовольнити.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 , витрати на поховання загиблого чоловіка у розмірі 31430 грн., 2 000 000 грн. моральної шкоди, а також 10 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 , 2 000 000 грн. моральної шкоди, а також 10 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_9 , 2 000 000 грн. моральної шкоди, а також 10 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 , 3 000 000 грн. моральної шкоди, а також 20 000 грн. судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги.

Речові докази:

- автомат Кольт М4 А1 з № А0914940 зі спорядженим магазином набоями калібру 5,56 х 45 у кількості 30 шт., запаковані до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - В439025; автомат Кольт М4 А1 з № НОМЕР_11 , всередині якого в патроннику виявлено патрон калібру 5,56 х 45 у кількості 1 шт. та набої у кількості 16 шт., які перебували в магазині автомату, автомат запаковано до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - В439022, набої у кількості 17 шт. запаковано до експертного пакету №РSР264678; автомат Кольт М4 А1 з № НОМЕР_4 з магазином споряджений патронами калібру 5,56 х 45 у кількості 30 шт., запаковані до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - В439023; автомат Кольт М4 А1 з № НОМЕР_12 з магазином споряджений патронами калібру 5,56 х 45 у кількості 30 шт. запаковані до експертного пакету з пломбою жовтого кольору - В439024 - передати після набрання вироком законної сили Військовій частині НОМЕР_1 ;

- предмет зовні схожий на деформовану кулю (під №10) з кімнати № 5, запакований до експертного пакету №РSР126468; предмет зовні схожий на деформовану кулю (під №7) з кімнати № 4, запакований до експертного пакету №1264677; гільза калібру 5,56 х 45 (під № 1) вилучена з коридору та запакована до експертного пакету № CRI1038405; три гільзи калібру 5,56 х 45 (під № 2) вилучені з коридору та запаковані до експертного пакету № СRI1038407; чотири гільзи калібру 5,56 х 45 (під № 3) вилучені з коридору та запаковані до експертного пакету № СRI1179050; три гільзи калібру 5,56 х 45 (під № 4) вилучені з кімнати №3 та запаковані до експертного пакету № РSР 1264676; змив з пістолетної рукоятки карабіну Кольт М4 А1 № НОМЕР_11 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з цівки карабіну Кольт М4 А1 № А0914023, запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з затвору карабіну Кольт М4 А1 № НОМЕР_11 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з магазину карабіну Кольт М4 А1 № НОМЕР_11 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з коврового покриття плями РБК з кімнати № 5, запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; змив з правої та лівої руки трупа ОСОБА_19 , запакований до коричневого паперового конверту з пояснювальними написами; гільза калібру 5,56 х 45 з кімнати № 3; уламки кулі з кімнати № 4; уламки кулі з кімнати № 5; футболку з короткими рукавами, темно-зеленого кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, яка належить загиблому ОСОБА_19 ; кофту з довгими рукавами, темно-зеленого кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, яка належить загиблому ОСОБА_19 ; кофту з довгими рукавами «мультикам», темно-зеленого кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, яка належать загиблому ОСОБА_19 ; штани бавовняні чорного кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, які належать загиблому ОСОБА_19 ; підштаники темно-зеленого кольору, зі слідами РБК та пошкодженнями, які належать загиблому ОСОБА_19 , а також два металеві фрагменти кулі, які були вилучені 24.12.2024 в ході розтину трупа ОСОБА_19 - після набрання вироком законної сили знищити;

-термобілизну у вигляді підштаників зеленого кольору; кофту з довгим рукавом зеленого-коричневого кольору - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-25/457-БЛ від 14.02.2025 у сумі 16713,90 грн.

Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку суду - направити його копію.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_7 – у той же строк з моменту вручення йому копії.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3