Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №644/11426/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/11426/25

Провадження № 1-кп/644/137/26

19.03.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025221180001416 від 08 жовтня 2025 року у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, утриманців не має, працював на посаді оператора конвеєрної лінії заводу ХСМ «Основ`янське відділення», зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -22.07.2021 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 09.05.2025 року за відбуттям строку покарання; -03.11.2025 року Слобідським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонений, і наркотичних засобів та рослин - метадону, обіг яких обмежено, усупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», знаходячись у невстановленому місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 08.10.2025 року, незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, і наркотичний засіб та рослини - метадон, обіг яких обмежено, для подальшого збуту.

Після придбання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонений, і наркотичних засобів та рослин - метадону, обіг яких обмежено, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправність, діючи з прямим умислом, з метою подальшого незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено, і наркотичних засобів та рослин - метадону, обіг яких обмежено, став незаконного зберігати їх при собі.

Однак, 08.10.2025 року о 17.30 год. протиправні злочинні дії ОСОБА_5 було припинено співробітниками УПП в Харківській області та в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 було затримано. Після цього в ході особистого обшуку у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено вісім полімерних згортків чорного кольору, всередині яких знаходились полімерні пакети з кристалоподібною речовиною білого кольору, в семи з яких згідно висновків судових експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № СЕ- 19/121-25/25543-НЗПРАП від 09.10.2025 та № СЕ-19/121-25/25712-НЗПРАП від 27.10.2025, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину- PVP, обіг якої заборонено, в перерахунку на масу речовини, склала 0,3087 грам, 0,4814 грам, 0,1179 грам, 0,5328 грам, 0,4599 грам, 0,4340 грам, 0,4187 грам, загальною вагою - 2,7534 грам, та в одному з яких згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № СЕ-19/121-25/25711-НЗПРАП від 15.10.2025, містить у своєму складі - наркотичний засіб та рослини - метадон, обіг яких обмежено, в перерахунку на масу речовини, склала - 0,1266 грам.

Так, ОСОБА_5 у зазначений вище період часу, всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» виконав всі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети щодо незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено, що відноситься до таблиці № І списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», і наркотичних засобів та рослин - метадону, обіг яких обмежено, що відноситься до таблиці № II списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджених постановою КМУ від 06.05.2000 № 770.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, визнав повністю та пояснив, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, він після звільнення з Темнівської виправної колонії пішов працювати на завод оператором конвеєрної лінії. Зазначив, що вживав наркотичні засоби, які замовляв на сайті в застосунку Телеграм, був на метадоновій програмі. З метою отримати додатковий заробіток, вирішив розносити закладки. Після першої закладки його затримала поліція. У вчиненому щиро розкаявся, вказав, що готовий нести покарання, висловив бажання захищати Батьківщину.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Вказані показання надані у присутності адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи вищевикладені докази суд висновує, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України кваліфіковані вірно, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини і наркотичних засобів та рослин.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, дані про особу обвинуваченого, на час вчинення кримінального правопорушення працював на посаді оператора конвеєрної лінії заводу ХСМ «Основ`янське відділення», не одружений, раніше неодноразово судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом визнається щире каяття.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 69-1 КК України приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення до скоєного злочину, щире каяття, обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення-злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на відповідний строк з конфіскацією належного на праві власності майна.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. 75 КК України чи призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України таке покарання на переконання суду є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_5 вчинив даний злочин до постановлення вироку Слобідським районним судом м. Харкова від 03.11.2025 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, то остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Крім цього, з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 фактично затриманий 08.10.2025 року, ухвалою слідчого судді від 10.10.2025 року відносно останнього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 181680 грн. Застава визначена ухвалою слідчого судді від 10.10.2025 року внесена не була, ОСОБА_5 з моменту фактичного затримання перебуває під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою та зарахувати обвинуваченому у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати необхідно стягнути з ОСОБА_5 .

Арешт на майно, накладений ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 10.10.2025 року, слід скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеним згідно вироку Слобідського районного суду м. Харкова від 03.11.2025 року, більш суворим, ОСОБА_5 остаточно призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08.10.2025 року.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження з 08.10.2025 року до набрання цим вироком законної сили згідно ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Арешт, накладений ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 10.10.2025 року на майно, вилучене в ході проведення обшуку 08.10.2025 року затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 ,- скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 10.10.2025 року на майно виявлене та вилучене під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 ,-скасувати.

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 120 грн., мобільний телефон Redmi 14C IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , в який вставлені сім-карти НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , електронні ваги, передані на зберігання до камери схову ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, - конфіскувати в дохід держави;

- 16 прозорих зіп пакетів, 2 мотки полімерної стрічки чорного кольору, передані на зберігання до камери схову ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області,- знищити;

- спец-пакет «МВС Експертна служба» №6637726, в якому знаходиться речовина масою 0,0041 г., 0,0193 г. (PVP); спец-пакет «НПУ» №NPU 5037318, речовина масою 0,3087 г. (PVP), дві скляні піпетки, пластиковий наперсток із нашаруванням речовини чорного кольору, порошкоподібна речовина білого кольору в прозорому полімерному зіп-пакеті з полімерною стрічкою, передані на зберігання до УЛМТЗ ГУНП в Харківській області,- знищити;

- банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Витрати на залучення експерта, у зв`язку з проведенням судових експертиз № СЕ-19/121-25/25543-НЗПРАП від 09.10.2025 року у розмірі 1782,80 гривень; № СЕ-19/121-25/25711-НЗПРАП від 15.10.2025 року у розмірі 3565,60 гривень; № СЕ-19/121-25/25712-НЗПРАП від 27.10.2025 року у розмірі 4457 гривень стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст. ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Індустріальному районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий: