Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №175/14244/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

18 березня 2026 року

Справа № 175/14244/25

Провадження № 2/642/237/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Степанової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якій представник позивача просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором оренди з правом викупу №1144210921040 від 21.09.2021 у розмірі 41 876,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.09.2021 між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210921040 у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію». 21.09.2021 відповідачка через веб-сайт Орендодавця (https://domcomfort.ua), на якому станом на момент укладення договору була розміщена публічна оферта договору оренди майна з правом викупу з усіма його істотними умовами, в особистому кабінеті подала заявку на укладення договору з наданням необхідної інформації та копій документів для вчинення електронного правочину. Після цього відповідачка здійснила послідовність дій в особистому кабінеті у порядку визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (вхід до особистого кабінету за допомогою ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі, ознайомлення з офертою договору, вибрала опцію «підписати» та підписала одноразовим ідентифікатором із отриманого на її телефон НОМЕР_2 електронного повідомлення про прийняття умов (підписання), щодо укладення Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі). Таким чином, Договір оренди між Орендодавцем і Боржником був укладений у спосіб, визначений статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідно до статті 12 цього ж Закону. За умовами Договору оренди Орендодавець надав Орендарю у строкове платне володіння та користування Об?єкт оренди (Тип товару : Смартфон; Модель товару : Smar/tel Samsung Galaxy A32 4/64GB Violet (SM-A325FLVDSEK)) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду, які є невід`ємною частиною Договору та на момент укладення договору були розміщені на веб-сайті Орендодавця у вільному доступі для необмеженого кола осіб. Орендар у свою чергу зобов`язався прийняти Об`єкти оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Орендодавець відповідно до умов Договору оренди передав Об`єкти оренди шляхом відправлення на адресу Орендаря оператором поштового зв`язку ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується транспортною накладною (експрес-накладною) оператора поштового зв`язку. Таким чином, передавши Об`єкти оренди Орендареві, Орендодавець свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі. Сторонами відповідно до умов Договору оренди, погоджено строк оренди майна на 24 місяці (-в) та щомісячним платежем у розмірі 1 289,00 гривень, а також вартість Об`єктів оренди: при викупі за 24 місяці (-в) складатиме 30 936,00 гривень. Сплата Орендної плати у розмірі 1 289,00 грн. (в тому числі ПДВ 214,83 грн.) здійснюється Орендарем до 21-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення Договору протягом усього строку оренди, який становить 12 місяця, де днем внесення останнього платежу є 21.09.2023 р. Орендар в свою чергу виконував свої зобов`язання за договором неналежним чином, у зв`язку із чим починаючи із 21.11.2021 за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платежами. Також відповідно до пункту 4 Договору оренди та пункту 8.4 Правил до договору оренди за прострочення Орендних платежів Орендодавець має право нараховувати Орендарю пеню в розмірі до 3% (трьох відсотків) від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених Орендних платежів за цим Договором оренди.

03.07.2023 між ТОВ «Будинок Комфорту», та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» передає (відступає) Фактору, а Фактор набуває Права вимоги Клієнта за Договорами та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору, у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу (станом на дату відступлення права вимоги) склала 41 876,00 грн. Відповідачка добровільно взятих на себе зобов`язань не виконує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 16.10.2025 справа передана за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи з викликом ( повідомленням) учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду не отриманим.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23) -довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

В постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 752/5046/22 вказано, що: «Аргументи заявника про те, що суд не повідомив його про розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки кореспонденція, а саме судова повістка-повідомлення про розгляд справи була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на те що кореспонденція, яка була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він є таким, що її отримав».

Аналогічна правова позиція викладена 05 лютого 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 128/240/20, провадження № 61-10183св24 (ЄДРСРУ № 125005548) та 24 березня 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 706/208/15-ц, провадження № 61-11296св23 (ЄДРСРУ № 126088362).

Відповідач в судове засідання до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.09.2021 між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210921040 у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію». 21.09.2021 відповідачка через веб-сайт Орендодавця (https://domcomfort.ua), на якому станом на момент укладення договору була розміщена публічна оферта договору оренди майна з правом викупу з усіма його істотними умовами, в особистому кабінеті подала заявку на укладення договору з наданням необхідної інформації та копій документів для вчинення електронного правочину. Після цього відповідачка здійснила послідовність дій в особистому кабінеті у порядку визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (вхід до особистого кабінету за допомогою ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі, ознайомлення з офертою договору, вибрала опцію «підписати» та підписала одноразовим ідентифікатором із отриманого на її телефон НОМЕР_2 електронного повідомлення про прийняття умов (підписання), щодо укладення Договору в інформаційно-телекомунікаційній системі). Таким чином, Договір оренди між Орендодавцем і Боржником був укладений у спосіб, визначений статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідно до статті 12 цього ж Закону.

За умовами Договору оренди Орендодавець надав Орендарю у строкове платне володіння та користування Об?єкт оренди (Тип товару : Смартфон; Модель товару : Smar/tel Samsung Galaxy A32 4/64GB Violet (SM-A325FLVDSEK)) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду, які є невід`ємною частиною Договору та на момент укладення договору були розміщені на веб-сайті Орендодавця у вільному доступі для необмеженого кола осіб. Орендар у свою чергу зобов`язався прийняти Об`єкти оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Орендодавець відповідно до умов Договору оренди передав Об`єкти оренди шляхом відправлення на адресу Орендаря оператором поштового зв`язку ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується транспортною накладною (експрес-накладною) оператора поштового зв`язку. Таким чином, передавши Об`єкти оренди Орендареві, Орендодавець свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі.

Сторонами відповідно до умов Договору оренди, погоджено строк оренди майна на 24 місяці (-в) та щомісячним платежем у розмірі 1 289,00 гривень, а також вартість Об`єктів оренди: при викупі за 24 місяці (-в) складатиме 30 936,00 гривень. Сплата Орендної плати у розмірі 1 289,00 грн. (в тому числі ПДВ 214,83 грн.) здійснюється Орендарем до 21-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення Договору протягом усього строку оренди, який становить 12 місяця, де днем внесення останнього платежу є 21.09.2023.

Окрім того, 21.09.2021 між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди майна з правом викупу № 1144210921040, відповідно до умов якої орендодавець зобов`язується надати орендареві послуги відносно об`єкту оренди в межах сервісу, визначеного в п. 2 цієї угоди, а орендар зобов`язується оплатити такий сервіс.

Орендар в свою чергу виконував свої зобов`язання за договором неналежним чином, у зв`язку із чим починаючи із 21.11.2021 за договором виникла прострочена заборгованість за орендними платежами.

Відповідно до пункту 4 Договору оренди та пункту 8.4 Правил до договору оренди за прострочення орендних платежів, орендодавець має право нараховувати орендарю пеню в розмірі до 3% (трьох відсотків) від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за цим Договором оренди.

03.07.2023 між ТОВ «Будинок Комфорту» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» передає (відступає) Фактору, а Фактор набуває права вимоги Клієнта за Договорами та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Також судом встановлено, що відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» №1 від 25.03.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС".

Згідно з підпунктом 3.1.3 Договору факторингу сторони погодили, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання Договору факторингу після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за договорами оренди. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували у клієнта (орендодавця) на момент переходу цих прав та передбачених Договором оренди.

Відповідно до п. 2.2 Договору факторингу передбачено, що загальний розмір заборгованостей складається з заборгованості зі сплати сум орендної плати за Договорами оренди, сум неустойки, обов`язок сплати яких виникає у зв`язку з невиконанням умов Договорів оренди та сум вартості викупу орендованого майна, що фактор матиме право самостійно нарахувати боржникам за Договорами оренди у зв`язку із розірванням Договорів оренди внаслідок прострочення сплати боржниками орендної плати за Договорами оренди. Заборгованості, що зазначені у цьому пункті Договору, передаються Фактору з правом подальшого самостійного нарахування (отримання) Фактором майбутніх орендних платежів, штрафних санкцій, вартості викупу орендованого майна, комісій та інших платежів, що передбачені Договорами оренди.

Відповідно до Додатку 1 (витягу з Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03.07.2023, загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу (станом на дату відступлення права вимоги) складала - 41 876,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1144210921040 від 21.09.2021 ОСОБА_1 має заборгованість в загальному розмірі 41 876 грн., яка складається з заборгованості за простроченими орендними платежами в розмірі 29 636,00 грн. та заборгованості за пенею за договором в розмірі 12 240,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору.

В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, по електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію "визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

У справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася».

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Також з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 12 січня 2021 р. розглянув справу № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20): «Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині...».

Відповідно до статті 705ЦК України за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою статті 764 ЦК України.

Таким чином договір оренди з правом викупу №1144210921040 від 21.09.2021 між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису за допомогою одноразових ідентифікаторів, які направлялися на мобільний номер телефону відповідачки, що підтверджуєьбся додікою про послідовність дій в ІТС.

ТОВ «Будинок Комфорту» свої зобов`язання виконав, передав вказане майно у строкове платне володіння та користування відповідачки, що підтверджується Експрес-накладною «Нова пошта» № 20450443793862.

Відповідно до пункту 4 Договору за прострочення орендних платежів орендодавець має право нарахувати орендарю пеню в розмірі 3% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за цим договором. Орендодавець залишає за собою право нараховувати орендарю пеню в розмірі меншому, ніж 3 % на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу № 1144210921040 від 21.09.2021.

Відповідачкою ОСОБА_1 розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру, суду не надано. На час розгляду справи судом відповідачкою не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, що відповідачка не належним чином виконує свої зобов`язання, суд позовні вимоги задовольняє і стягує з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором оренди з правом викупу №1144210921040 від 21.09.2021.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що з відповідачки підлягає стягненню сума заборгованості за договором оренди з правом викупу в розмірі 41 876,00 грн. та 3028 грн. сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст. ст. 5,10-13, 81, 83, 141, 264-265, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором оренди з правом викупу № 1144210921040 від 21 вересня 2021 року в загальному розмірі 41 876 (сорок одна тисяча вісімсот сімдесят шість) гривень 00 копійок та в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 18.03.2026

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела, будинок № 6, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя: