Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №642/1960/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/1960/26

Провадження № 1-кп/642/353/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026222030000013 від 26.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща. Пісочин, Харківського району, Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а саме:

1) 05.04.2017 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

2) 25.10.2017 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, ст. 1 п. «В» Закону України про амністію 2016 звільнено від відбування покарання;

3) 30.07.2019 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

4) 30.10.2019 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

5) 24.05.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, зазначених у даному вироку і вироку Ленінського району суду м. Харкова від 30.07.2019 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

6) 22.09.2025 року Холодногірським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком 3 роки.

7) 17.12.2025 року Холодногірським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року , строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України , на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України , відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, будучи раніше неодноразово судимим за кримінальні правопорушення проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власностіна території Холодногірського району м. Харкова.

Так, 03.10.2025, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи біля паркану домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , побачив що у дворі на ґрунті лежить бензопила. В подальшому маючи умисел спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити скоєнню задуманого злочину, переліз через паркан на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином проник на територію вищезазначеного домоволодіння.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , підійшов до бензопили марки «STIHL» модель MS 291, в корпусі помаранчевого кольору, що на праві власності належить потерпілому ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав бензопилу марки «STIHL» модель MS 291, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 10.02.2026 № 1191 становить 10100 гривень 00 копійок.

У подальшому, ОСОБА_6 разом із викраденою бензопилу марки «STIHL» модель MS 291, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 10100 гривень 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року , строк дії якого в подальшому продовжувався, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України , на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України , відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, будучи раніше неодноразово судимим за кримінальні правопорушення проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власностіна території Холодногірського району м. Харкова.

Так, 15.10.2025, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи біля паркану домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити скоєнню задуманого злочину, переліз через паркан на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , таким чином проник на територію вищезазначеного домоволодіння.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 підійшов до сараю, двері якого були відчинені, та побачив на підлозі перфоратор марки «Metabo» UHE 2250 multi, в корпусі зеленого кольору, який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав перфоратор марки «Metabo» UHE 2250 multi, в корпусі зеленого кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 18.02.2026 № 2170 становить 5181 гривня 30 копійок.

У подальшому, ОСОБА_6 разом із викраденим перфоратором марки «Metabo» UHE 2250 multi, залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 5181 гривня 30 копійок.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

13 березня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника адвоката ОСОБА_8 , та прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно такої угоди ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим та беззастережно, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а саме призначення йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно, надав згоду на призначення обумовленого сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_8 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які надали прокурору письмову заяву про згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим по даному кримінальному провадження, підтвердили свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості, та не заперечували проти призначення покарання узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений ОСОБА_4 без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, а саме за сукупністю кримінальних правопорушень, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, до постановлення вироку Холодногірського районного суду м. Харкова від 17.12.2025, тому суд призначає покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_4 .

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду від 13 березня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 17.12.2025, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання частково відбуте покарання за вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 17.12.2025, а саме: з 19.11.2025 по дату набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 2170 від 18.02.2026 у розмірі 3392 (три тисячі триста дев`яносто дві) грн. 96 коп. і за проведення судової експертизи товарознавчої № 1191 від 10.02.2026 у розмірі 3392 (три тисячі триста дев`яносто дві) грн. 96 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_9