Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №641/1238/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/204/2026 Справа № 641/1238/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Ткач О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 53 490 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн., витрати на проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 4500 грн., та витрати га правову допомогу.

08.12.2025 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просив стягнути з ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 майнову шкоду у розмірі 101320,00грн. та 50000,00грн. у якості відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири, стягнути з ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 витрати на сплату судового збору в сумі 1689,50грн., витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у сумі 4500,00грн. та витрати на надання правової допомоги.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, що підтверджується витягом з Державного рестру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Так 18.12.2023 року близько 13-00 годині вона виявила, що вищевказана квартира залита водою, на підлозі спостерігалась суцільна калюжа, мокрі стіни та міжкімнатні двері, обвалена натяжна стеля, не працювала електрика. Внаслідок залиття квартири їй було завдано майнової шкоди, а саме пошкоджено: у приміщені коридору загальною площею 8,4 кв.м. - натяжна стеля площею 8,4 кв.м. та стіни площею 28,24 кв.м. оздоблювальні шпалерами високої цінової категорії; у приміщені житлової кімнати - стіни загальною площею 40,11 кв.м. оздоблювальні шпалерами високої цінової категорії, підлога загальною площею 16,6 кв.м. оздоблювальна ламінатом; у приміщені кухні - стіни оздоблювальні шпалерами високої цінової категорії загальною площею 21,41 кв.м.

Крім того вказала, що 18.12.2023 року комісією Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Металіст-2016» було проведено обстеження її квартири з метою виявлення причини і розміру заподіяної вищезгаданим залиттям шкоди. Згідно з актом головного інженера Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Металіст-2016» при огляді квартири АДРЕСА_2 виявлено затоплення всієї натяжної, вода у кімнатах досягла рівня 5-7 см., міжкімнатні двері, електропроводка, ламінат в кімнаті, меблі (диван, тумба, шкаф та стіл), шпалери у всій квартирі зверху на 20 см., а з низу на 15 см. - мокрі. Причина затоплення - у квартирі АДРЕСА_3 (13 поверх) лопнула колба фільтру у ванній кімнаті. Згідно відомостям з державного реєстру речових прав власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 . Так відповідач ОСОБА_2 заподіяну позивачу майнову шкоду відшкодовувати відмовився.

Також відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна № У102/24 спричинених квартирі АДРЕСА_1 заподіяна позивачу майнова шкода складає 53 490 гривень.

Окрім того, вказала, що діями відповідача їй заподіяна моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, що порушило звичний спосіб життя позивача та членів її родини, яких вона зазнала у зв?язку із пошкодженням її майна, яку вона оцінює в 50 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 була вимушена звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 04.03.2024 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 28.01.2025 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 було призначено судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Після надання до суду висновку експерта провадження у справі ухвалою від 07.11.2025 року було поновлено.

До судового засідання позивач не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги в редакції уточненої позовної заяви підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

До судового засідання відповідач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В наданому до суду відзиві на позов відповідач проти позову заперечував в повному обсязі та пояснив, що 18.12.2023 року позивачкою було виявлено, що квартира АДРЕСА_1 залита водою. Причина затоплення у квартирі АДРЕСА_3 було те, що лопнула колба фільтру у ванній кімнаті, власником вказаної квартири є відповідач - ОСОБА_2 .

Також вказав, що твердження позивачки про те, що відповідач відмовився відшкодовувати майнову шкоду є неправдивими, оскільки сестрою відповідача ОСОБА_6 , виконувались дії спрямовані на відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджується копією платіжної інструкції про переказ коштів за ремонт натяжної стелі, а також товарним чеком за ремонт журнального столика. Крім того, спілкування щодо затопленої квартири велося з чоловіком на ім?я ОСОБА_7 який назвався чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується перепискою яка додається до матеріалів відзиву.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, заданого власнику нерухомого майна № У102/24, дата обстеження відбулась 05.02.2024, дата оцінки 19.12.2023. В розділі 2 «Припущення, обстеження та застереження, які супроводжують процедури та використання результатів оцінки» в графі «Особливі уточнення» вказано, що в якості дати оцінки прийнята дата події, а саме 19.12.2023, що є неточною, оскільки події відбулися 18.12.2023. Зазначена дата - 19.12.2023 прийнята на підставі даних, що вказані заявником оцінки, а також вказані в Акті огляду житлового приміщення вих. № 32 від 19.12.2023 Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «МЕТАЛІСТ-2016».

В розділі 4 Звіту «Ідентифікація та опис об?єкту оцінки», а саме в пункті 4.1 «Технічний огляд та ідентифікація об?єкту оцінки» зазначено, що огляд проводився 05.02.2024 року в світлий час доби при штучному освітленні в присутності представника заявника. Проте, події по затопленню квартири відбулись 18.12.2023, про що і зазначає сам позивач, огляд спеціалістом відбувся 05.02.2024 після спливу 48 днів з моменту затоплення.

З огляду на те, що у квартирі позивачки зазначений проміжок часу проживають люди, квартирою користуються, Звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, заданого власнику нерухомого майна № У102/24 не може бути об?єктивним та допустимим доказом у даній справі.

Стосовно моральної шкоди, яку просить стягнути позивачка у розмірі 50 000 грн. вказана позовна вимога не підтверджується жодними належними доказами, не наведено обґрунтувань, чим саме мотивується позивачка коли оцінює свою моральну шкоду в даному розмірі.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив. що його довіритель визнає факт залиття квартири відповідача, так він самостійно звертався до позивача і намагався вирішити спір в позасудовому порядку. Однак, позивачем були вказані завищені розміри заподіяної шкоди, у зв`язку з чим вони не прийшли до домовленості. Зазначені позивачем обсяги робіт щодо заміни ламінату, шпалер не відповідають дійсній завданій шкоді.

Також вказав, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а сам в розмірі 20 000 грн., оскільки було вже відновлено пошкодження ламінату і шпалери.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі сертифікату ДАБІ, серія та номер: ХК122200814399, видавник: Харківська міська рада; довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, серія та номер 88, виданий 16.10.2020, видавник Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив «Металіст-2016» (а.с. 8).

З акту огляду житлового приміщення головного інженера Обслуговуючого кооперативу «Металіст - 2016» ОСОБА_8 № б/н від 19.12.2023 року вбачається, що 18.12.2023 року були проведені огляди квартири номер АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 , огляд проводився у присутності власників квартири. При огляді квартири АДРЕСА_2 (12-й поверх) було виявлено затоплення всієї натяжної стелі, вода у кімнатах досягла рівня 5-7 см., міжкімнатні двері, електро проводка, ламінат в кімнаті, меблі (диван, тумба, шкаф та стіл), шпалери у всій квартирі зверху на 20 см., а знизу на 15 см. – мокрі. При огляді квартири АДРЕСА_6 (11-й поверх) було виявлено затоплення всієї натяжної стелі та електропроводки. Причина затоплення – у квартирі АДРЕСА_3 (13-й поверх) лопнула колба фільтру у ванній кімнаті (а.с. 7).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна № У102/24 вартість матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна (однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ) на дату оцінки 19.12.2023 року складає 53 490 грн. (а.с. 15-60).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 364410713 від 04.02.2024 року підтверджується, що власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 , на підставі договору асоційованого членства в обслуговуючому кооперативі № 73 В, серія та номер: 73 В, виданий 10.02.2017 (а.с. 61).

Крім того, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1546 за матеріалами цивільної справи № 641/1238/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди від 30.10.2025 року розмір матеріальної шкоди, який завдано власниці ОСОБА_1 внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 18.12.2023 року, станом на 18.12.2023 року, становив 74 949 грн. з урахуванням ПДВ. Розмір матеріальної шкоди який завдано власниці ОСОБА_1 внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 18.12.2023 року, станом на дату проведення цього дослідження, становить 101 320 грн. з урахуванням ПДВ.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 пояснив суду, що він проводив експертне дослідження квартири АДРЕСА_1 . Обстеження у зазначеній квартирі він проводив два рази. Перший раз обстеження проводилось у присутності квартирантки, та явних пошкоджень не було виявлено. Так огляд проводився візуально без розкриття конструкцій, при цьому здійснювалось фотографування і візуальний огляд. Після чого він прийшов до висновку про необхідність проведення огляду з розкриттям конструкцій. Крім того вказав, що причиною повторного огляду було те, що він мав мало часу для проведення огляду, у зв`язку із відсутністю вільного часу у квартирантки та відсутністю спеціальних засобів для розкриття конструкцій. Так квартирантка взяла його особистий номер телефону через який вони зв`язувалися, та ніхто інший на зв`язок не виходив.

Так 21.08.2025 року було проведено другий огляд вищевказаного житлового приміщення, у присутності квартирантки, інших осіб не було, чи повідомлялось іншим особам про дату огляду йому не відомо. Під час огляду було здійснено відкриття шпалери, знімалися фонарі на натяжній стелі, ламінат не розкривався, але візуально в одному місці були видимі сліди деформації. Він проводив фотографування, та під шпалерами були виявлені пошкодження завдані залиттям, а саме відшарування. Також було виявлені сліди залиття – підняття ламінату в одній кімнаті. На натяжній стелі проводився огляд із зняттям підвісних ліхтарів.

Окрім того вказав, що звітом від 08.02.2024 він користувався тільки як джерелом опису пошкоджень безпосередньо після залиття, оскільки пройшов тривалий час з моменту залиття і проведення ним огляду.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно положень ст. 151 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Суд зауважує, що цивільне законодавство в делікатних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тож якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Крім того, правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Відповідно до акту огляду житлового приміщення головного інженера Обслуговуючого кооперативу «Металіст - 2016» ОСОБА_8 № б/н від 19.12.2023 року вбачається, що 18.12.2023 року були проведені огляди квартири номер АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 , огляд проводився у присутності власників квартири. При огляді квартири АДРЕСА_2 (12-й поверх) було виявлено затоплення всієї натяжної стелі, вода у кімнатах досягла рівня 5-7 см., міжкімнатні двері, електро проводка, ламінат в кімнаті, меблі (диван, тумба, шкаф та стіл), шпалери у всій квартирі зверху на 20 см., а знизу на 15 см. – мокрі. При огляді квартири АДРЕСА_6 (11-й поверх) було виявлено затоплення всієї натяжної стелі та електропроводки. Причина затоплення – у квартирі АДРЕСА_3 (13-й поверх) лопнула колба фільтру у ванній кімнаті.

У даному випадку факт залиття квартири позивача підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані відповідачем в ході розгляду справи. Останнім не доведено, що майнова шкода, завдана залиттям приміщення позивача, заподіяна не з його вини. Жодних доказів в обґрунтування цього матеріали справи не містять. Крім того представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував факт залиття квартири позивача з вини відповідача.

Згідно з п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 року № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Крім того, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, натомість відповідачем жодним доказом у розумінні положень ст. 76 ЦПК України не доведено того, що залиття сталося не з вини відповідача.

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

За таких обставин, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, врахувавши акт про залиття квартири та висновок експерта, обставини та тривалість часу, протягом якого позивач вживає заходи для відновлення своїх порушених прав, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди станом на час розгяду справи.

В свою чергу відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у завданні матеріальної шкоди позивачу внаслідок залиття належного позивачу житлового приміщення з квартири відповідача, а тому з відповідача підлягають стягненню майнова шкода у вигляді витрати на ремонт житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 в розмірі 101 320 грн, тобто у розмірі який визначено у висновку експерта № 1546 від 30.10.2025 року, проведеної за клопотанням представника відповідача.

Стосовно стягнення з відповідача завданої позивачу моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вивчивши зібрані у справі письмові докази та встановивши обставини справи, суд приходить до висновку,що факт завдання позивачу моральної шкоди є очевидним, та що позивачу завдано моральної шкоди у зв`язку із пошкодженням належного їй майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для відновлення стану пошкодженого майна. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням її майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 101 320 грн., витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку завданого власнику нерухомого майна № У102/24 у розмірі 4500 грн., та відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, то представником позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні було зроблено заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про подання доказів сплати судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, з огляду на що для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне призначити судове засідання на 26.03.2026 року о 14- 30 год. та встановити представнику позивача ОСОБА_3 строк для надання таких доказів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 101 320 (сто одна тисяча триста двадцять) грн. 00 коп., витрати на проведення експертних досліджень в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 (три тисячі) грн., а всього в розмірі 108 820 ( сто вісім тисяч вісімдесят двадцять ) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правову допомогу на 26 березня 2026 року о 14-30 год в приміщенні Слобідсського районного суду м. Харкова. Встановити ОСОБА_1 та представнику позивача ОСОБА_3 строк до 24.03.2026 року для подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони та учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Суддя М.Ю. Онупко