Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №613/298/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/298/26 Провадження №-2-а/613/13/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

представника позиача - Жукової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові в режимі відеоконференції адміністративну справу № 613/298/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача – адвокат Жукова В.М., звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить : 1) визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 56/220-п від 05.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 665 грн 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснила, що 02.02.2026 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, йому зателефонував дільничний офіцер поліції та повідомив, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку, і він повинен терміново доставити позивача до ТЦК та СП. 02.02.2026 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та складено стосовно нього протокол за ч.3 ст.210-1 КУпАП. За змістом протоколу, ОСОБА_1 не з`явився за викликом у строк 14.01.2026 о 09.00 год., зазначений у повістці, яка була надіслана через відділення Укрпошти, для уточнення даних. Розгляд справи було призначено на 05.02.2026 о 10.30 год. Повідомлення позивача про те, що він перебуває на стаціонарному лікуванні, було проігноровано.

05.02.2026 о 10.30 год. позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив, що жодної повістки йому не було направлено, повідомлення про надходження поштової кореспонденції від Укрпошти йому також не надходило, пояснив, що уже прибував за повісткою від 10.11.2025 для уточнення даних, іншої повістки не отримував, та надав довідку про перебування на стаціонарному лікуванні.

05.02.2026 розгляд справи фактично не відбувся, оскільки був відсутній начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , постанову позивачу вручено не було. ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив йому, що він може прийти за постановою наступного дня, коли її підпише начальник ТЦК та СП. Того ж дня ОСОБА_1 подав до канцелярії ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідну заяву щодо порушення процедури розгляду адміністративної справи.

06.02.2026 позивачем було отримано постанову № 56/220-п від 05.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінстративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Представник позивача вважає, що відповідачем при складенні адміністративного матеріалу допущено грубі порушення та не досліджено усіх обставин справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою і незаконною.

Так, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 19.02.1999, оновив свої військово-облікові дані у 2024 році, щорічно проходив ВЛК, за результатами проходження ВЛК 17.09.2025 визнаний придатним до служзби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах, медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ЩЗ, охорони. За вищевказаний період часу військово-облікові дані позивача не змінювались. Разом з тим, позивачу було знову надіслано повістку про виклик для уточнення даних, хоча ані фактичних, ані правових підстав для цього не було.

Так, частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов`язані з`влятися за викликом до ТЦК та СП за повісткою для взяття на військовий облік в період мобілізації, визначення призначення на особливий період або проходження медичного огляду; у відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військової спеціальності; призову на військову службу, проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів; відповідно до п.32 Порядку організації та ведення військового оліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №; 1487 – для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу, участі у підготовці, проходження зборів військовозоов`язаних та резервістів. Пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердежного постановою КМУ № 560, передбачена можливість виклику громадян за повісткою для уточнення своїх персональних або військово-облікових даних. Щодо осб, які вже виконали свій обов`язок щодо уточнення даних, перебувають на обліку, подальший виклик до ТЦК та СП може здійснюватися виключно для цілей, прямо передбчених Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (взяття на облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу, визначення призначення на осообливий період), а направлення повістки «для звірки» з метою «уточнення даних» є незаконним. Враховуючи, що позивач виконав свій обов`язок щодо уточнення персональних та військово-облікових даних, що підтверджено доказами і не спростовано відповдіачем, підстав для повторного його виклику з метою уточнення даних не існувало, відповідно, мета виклику за повісткою на 14.01.2026 не узгоджується з вимогами п.27 Порядку № 560. Мети, яка б відповідала вичерпному переліку підстав, визначених ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1 ст.10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.32 Порядку ведення військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 1487, вказана повістка не містить. Формування та направлення повістки позивачу з метою, яка не передбачена законодавством, а також за відсутності правових підстав для повторного уточнення його персональних та військово-облікових даних, слід визнати протиправним, а занесення відомостей про неприбуття за таким викликом і пов`язані з цим дії ТЦК та СП – такими, що вчинені на підставі документу, який не породжує правових наслідків.

Також вказала, що ОСОБА_1 не отримував ані повістки, ані письмового повідомлення пошти про її надходження, ані телефонного повідомлення про необхідність отримати повістку, хоча ІНФОРМАЦІЯ_2 був відомоий актуальний номер телефону позивача, і саме за цим номером ОСОБА_1 повинен був бути поінформований про необхідність отримання повістки. Оскільки вимог щодо належного повідомлення позивача про направлення рекомендованого листа з повісткою отримано не було, відповідно, відсутні докази належного оповіщення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виключає порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З огляду на викладене, представник позивача стверджує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-21 КУпАП.

Ухвалою суду від 18.02.2026 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.02.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 було направлено повістку № 6117372, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що була надіслана через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.01.2026 о 09.00 год. для уточнення даних.

Вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», а отже, ОСОБА_1 вважається належним чином оповіщеним у розумінні п.41 Порядку № 560.

ОСОБА_1 на виклик по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначені у повістці дату і час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим 30.01.2026 було подано звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 до органів Національної поліції стосовно ОСОБА_1 про доставлення осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.201, 210-1 КУпАП.

02.02.2026 ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення № 56 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Протокол був складений у присутності позивача, його було ознайомлено з правами та обов`язками відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, зі змістом протоколу позивач ознайомився, жодних пояснень не надав, другий примірник протоколу отримав під особистий підпис.

05.02.2026 на розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 прибув, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за наявними матеріалами було розглянуто справу про адміністративне правопорушення і винесено стосовно позивача постанову № 56/220-п, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до аджміністративної відповідалності та накладжено штраф у розмірі 17000,00 грн. Копію постанови позивач отримав особисто.

Абзацом 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.21 Порядку № 560 визначено, що у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та час. Отже, ОСОБА_1 допустив порушення п.21 Порядку № 560 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак, оскаржувана постанова є обґрунтованою та правомірною, винесеною з дотриманням чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Предстанвик позивача в судовому засіданні позовній вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у поданому до суду письмовому відзиві просила розглядати справу за її відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши пояснення предстанвика позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 02.02.2026 начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 56 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 02.02.2025 о 13 год. 30 хв. у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку, визначеному п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» при перевірці документів у ІНФОРМАЦІЯ_5 у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. А саме, відповідно до наявних у ІНФОРМАЦІЯ_5 документів було встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом у строк 14.01.2026 на 09.00 год., зазначений у повістці № 6117372, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, ОСОБА_1 був належним чином оповіщений у розумінні п.41 Порядку № 560, але за викликом згідно з повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначений дату і час не з`явився, про причини неприбуття не повідомив. У зв`язку з цим було подано звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.01.2026 № 4577222 до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області щодо доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП.

02.02.2026 ОСОБА_1 було супроводжено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч.1, абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У протоколі зазначена дата розгляду справи про адміністративне правопорушення – 05.02.2026 о 10 год. 30 хв.

Згідно з довідкою КНП Богодухівська ЦРЛ від 03.02.2026 та випискою з медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.01.2026 по 09.02.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП Богодухівська ЦРЛ.

05.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 56/220-п, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення п.21 Порядку № 560, абз. 2 ч.1, абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним у розумінні п.41 Порядку № 560, не з`явився за викликом для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк 14.01.2026 о 09.00 год., зазначений у повістці № 611772, сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього, зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

05.02.2026 ОСОБА_1 було подано заяву, в якій позивач зазначив, що перебуває на стаціонарному лікуванні. Вказав, що розгляду справи 05.02.2026 не відбулося у зв`язку з відсутністю начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому повідомили, що сьогодні розгляду справи не відбудеться, дату наступного розгляду не повідомили.

Вказав на відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідланості, оскільки жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.01.2026 він не отримував, як і повідомлення від АТ «Укрпошта» про надходження на його адресу рекомендованного листа.

Поснив, що йому було вручено повістку № 5340608 від 27.10.2025 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10.11.2025 він зявився за цією повісткою, інших повісток йому не надходило.

Зазначив, що йому було вручено ще одну поавістку на 06.02.2026 - № 6533709 від 02.02.2026 для проходження ВЛК, оскільки він перебуває на лікуванні у стаціонарі, він не може з`явитися за цією повісткою 06.02.2026.

Вказав, що повістка про направлення його на ВЛК є протиправною, як і вимога пройти ВЛК, оскільки він проходжив ВЛК 17.09.2025, дата повторної ВЛК – 17.09.2026, як зазначено у військово-обліковому документі. Отже, оскільки військовозобов`язані під час воєнного стану проходять ВЛК 1 рах на рік, датою наступного огляду є 17.09.2026.

Разом з вказаною заявою позивач надав копію довідки КНП Богодухівська ЦРЛ від 03.02.2026.

Не погодившись з постановою від 05.02.2026 № 56/220-п, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті – за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абз. 8 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі по тексту – Порядок № 560) повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.11.2024 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади та відповідає відомостям електронного військово-облікового документу.

Як вбачається з електронного військово-облікового документу (витягом із застосунку «Резерв+») від 03.02.2026 та витягу з АІТС «Оберіг», позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , має номер в реєстрі Оберіг 020220211455719400018.

Як вбачається зі змісту військово-облікового документу, у ньому наявні номер мобільного телефону ОСОБА_1 , РНОКПП, дата проходження ВЛК – 17.09.2025, позивачем останній раз уточнені персональні дані 02.02.2026.

Відповідно до витягу з АІТС «Оберіг», відомості про ОСОБА_1 внесені в систему 02.02.2021, 21.05.2025 відбулася звірка контактних даних, 16.10.2025 – звірка даних підприємствами та ВНЗ, 10.11.2025 – звірка даних при осоистій явці.

Таким чином, персональні та військово-облікові дані ОСОБА_1 були уточнені останній раз 10.11.2025 при особистій явці.

22.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 була створена повістка № 6117372 на ім`я ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.01.2026 на 09.00 год. для уточнення даних.

Приймаючи постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідач виходив з того, що позивач є належним чином оповіщеним про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.01.2026 на 09 год. 00 хв., однак, не з`явився за викликом без поважних причин.

В силу п.41 Порядку № 560 датою належного оповіщення призовника, військовозобов`язаного або резервіста, у разі, якщо останній оновив свої персональні дані і повістка була направлена поштою - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Разом з тим, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості про дату, коли була проставлена відмітка Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою (з наданого конверту цього неможливо встановити), а у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові відповідач цього не зазначив.

Таким чином, відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не було встановено факту належного оповіщення ОСОБА_1 у відпоівдності до п.41 Порядку № 560.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, відповідачем не доведено ані фактичного, ані у розумінні п.41 Порядку № 560 належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик для уточнення даних на 14.01.2026 о 09.00 год., та, як наслідок – не доведено порушення ОСОБА_1 абз. 2 ч.1, абз. 8 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 Порядку № 560, відповідно, наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Як зазначалось вище, позивачем було двічі звірено персональні дані, 10.11.2025 ці дані було уточнено, в електронному військово-обліковому документі наявні відомості про номер телефону, адресу фактичного проживання позивача, відомості про проходження ним ВЛК, результати якої станом на дату направлення повістки були чинними.

З наданих відповідачем копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вбачається, які саме персональні дані позивача були відсутні, а також що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних даних ОСОБА_1 , і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.

Відповідних відомостей у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено.

Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи недовіеденість наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн, сплаченого згідно з квитанцією АТ «Таскомбанк» № 2672-4605-7837-1167 від 16.02.2026.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 лютого 2026 року № 56/220-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 19.03.2026.

Суддя О.С. Сеник