Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №346/666/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/666/26

Провадження № 2/346/1398/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого - судді Васильковського В.В.,

з участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 року, звернувшись до суду із даним позовом, позивач посилається на те, що між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 198, серія НОМЕР_1 . Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження видане Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, серія НОМЕР_2 , актовий запис №136, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження видане Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), серія НОМЕР_3 , актовий запис №562. Не зважаючи на наявність спільних дітей, протягом останнього часу стосунки між сторонами розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага один до одного. На цей час подружні стосунки між ними не підтримуються, у сторін різні характери, також вони не можуть дійти спільної точки зору у спірних питаннях, мають різні сімейні цінності. Шлюбні відносини фактично припинені. Зараз кожен живе своїм життям та своїми інтересами. Подальше спільне життя, з Відповідачем, як подружжя, і збереження шлюбу суперечить її інтересам, так як спільне життя між ними не склалося. Шлюб фактично припинив існування, у зв?язку з чим наполягає на його розірванні. Примирення неможливе. Тому, просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , та неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - залишити проживати разом із нею.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.02.2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Від позивача надійшло клопотання, в якому просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розірвати шлюб.

Від представника відповідача поступила заява, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2015 року між сторонами зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 198, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 21.03.2015 року (а.с. 5).

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 17.01.2017 року, в сторін, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька – ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 136 (а.с. 9).

Згідно з копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 від 16.07.2021 року, в сторін, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась донька – ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис № 562 (а.с. 10).

Відповідно до ч.2ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Згідно з правилами частин 1 та 2ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч.1ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Оскільки подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін, то суд вважає, що їх шлюб слід розірвати.

Що стосується позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, то суд вважає, що у її задоволенні слід відмовити, оскільки якщо батьки, які проживають окремо, дійшли згоди щодо того, з ким проживатиме малолітня дитина, і відповідач не заперечує проти фактичного проживання дитини з позивачем, відсутні правові підстави для задоволення позову про визначення місця проживання дитини, оскільки права позивача не є порушеними, невизнаними чи оспорюваними.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 104, 110, 112,160, 161 СК України, керуючись ст.ст. ч.2 ст.141, 247 ч.2, 263-265, 268, 354ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.03.2015 року у відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 198- розірвати.

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Васильковський В. В.