Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №192/33/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/33/26

Провадження № 1-кп/192/149/26

В И Р О К

Іменем України

"19" березня 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025042110002691, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2025 року відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Військове Солонянського району Дніпропетровської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, має повну середню освіту, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, громадянин України, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення – нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1157 о/с від 16 жовтня 2024 року старшого сержанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1.

Поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1, старший сержант поліції ОСОБА_5 , відповідно до ст. ст. 1, 17 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1.3 розділу 1 Посадової інструкції поліцейського відділу реагування патрульної поліції Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 16 січня 2025 року, п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є особою, яка постійно здійснює функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв?язку з чим він є службовою особою.

22 листопада 2025 року ОСОБА_5 під час виконання службових обов?язків, а саме: несення служби у добовому чергуванні з оперативного обслуговування Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області, що розташований на блокпосту «Солонянський», на 440 км а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, спільно із капітаном поліції ОСОБА_6 та старшим сержантом поліції ОСОБА_7 , приблизно о 23 годині 30 хвилин побачив автомобіль марки «ВАЗ 21101», номерний знак НОМЕР_1 , який в?їхав у перешкоду по типу «Габіон», тим самим скоївши ДТП.

Під час перевірки документів, було встановлено особу водія автомобіля марки «ВАЗ 21101», номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час спілкування з ОСОБА_3 поліцейськими було виявлено ознаки явного алкогольного сп?яніння ОСОБА_3 , та останньому було запропоновано пройти до службового приміщення блок-посту для складання відповідних адміністративних матеріалів за скоєння ДТП та керування транспортними засобами у стані сп?яніння, на що ОСОБА_3 погодився та самостійно пройшов до службового приміщення блоку посту.

Знаходячись у службовому приміщенні на блок-посту «Солонянський», на 440 км а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший сержант поліції ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_3 , що на нього будуть складені відповідні адміністративні матеріали за вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено ст. ст. 124, 130 КУпАП.

Однак ОСОБА_3 , перебуваючи в тому ж місці 23 листопада 2025 року, приблизно о 00 годині 01 хвилині, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі - поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшому сержанту поліції ОСОБА_5 , за не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 130 КУпАП, діючи умисно та цілеспрямовано, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_5 є особою, яка постійно здійснює функції представника влади - службовою особою, висловив пропозицію надання неправомірної вигоди у розмірі 20 000 гривень готівкою

особисто поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшому сержанту поліції ОСОБА_5 , тим самими висловив пропозицію неправомірної вигоди.

Про вказаний факт 23 листопада 2025 року о 02 годині 34 хвилин поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший сержант поліції ОСОБА_5 повідомив на лінію «102» та викликав слідчо-оперативну групу відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 22 листопада 2025 року в стані алкогольного сп`яніння він керував автомобілем марки «ВАЗ 21101», номерний знак НОМЕР_1 та в?їхав у перешкоду по типу «Габіон» на блок-посту «Солонянський». Після того, які працівники поліції стали складати відносно нього протоколи, він повідомив що має вдома 20 000 гривень, які надасть за те, щоб такі матеріали не складалися, а також для відшкодування завданої ДТП шкоди.

Враховуючи те, що прокурор та обвинувачений не оспорюють всі інші обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, постановив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 в сукупності з відомостями про предмет кримінального правопорушення і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття. Вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставин, які пом`якшують покарання вказано щире каяття, а обставини, які обтяжують покарання не зазначені.

Суд, оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного вважає, що в даній справі наявна така обставина, яка пом`якшує покарання, як щире каяття, оскільки обвинувачений щиро визнав свою вину. Також суд вважає, що в даній справі відсутні обставини, які обтяжують покарання.

При призначенні покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває в реєстрі наркологічних хворих та психіатрично-хворих, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку можливе без його ізоляції від суспільства. Підстави для застосування правил ст. ст. 69, 69? КК України відсутні.

На підставі викладеного, суд враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції та ч. 1 ст. 369 КК України у виді мінімального штрафу, оскільки обвинувачений щиро каявся.

Тому, призначення більш суворого виду покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі є недоцільним з огляду на обставини вчиненого нетяжкого злочину та даних про особу обвинуваченого.

При вирішенні долі речових доказів суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно постанови про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 10 грудня 2025 року, інформаційний диск – DVD-R диск з відеозаписом визнаний речовим доказом. Суд вважає, що такий доказ слід залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по справі – відсутні.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , а саме – запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не застосовувався.

Речовий доказ - інформаційний диск – DVD-R диск з відеозаписом залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1