Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №214/4426/20 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4426/20

2/214/1655/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Собченко Н.А.,

за участю:

представника позивача – Попова Є.В.,

представника відповідача – Мальцева В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року, яка станом на 16 жовтня 2018 року становить за кредитом – 145396 грн. 65 коп., за відсотками – 186500 грн. 56 коп., за пенею – 515775 грн. 56 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір за №0307/1007/88-558, згідно якого останній було надано кредит у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 80000 грн. зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 14% річних, строком до 15 жовтня 2017 року. Разом з тим, в забезпечення зобов`язань, взятих на себе ОСОБА_3 , між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір №0307/1007/88-558-Z-1 від 16.10.2007 року, згідно якого останні передали банку в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Однак, відповідач ОСОБА_3 своїх обов`язків по своєчасному погашенню кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконує, в результаті чого станом на 16 жовтня 2018 року утворилась вказана вище сума заборгованості.

Позивач набув право вимоги стягнення заборгованості за вказаним Кредитним договором в результаті відступлення кредитором свого права вимоги до боржника. Зокрема, 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено Договір факторингу №15, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» відступило на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до позичальників, в тому числі до відповідачів. Разом із тим, 28 листопада 2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи»було укладено Договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відступило на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до позичальників, в тому числі до відповідачів. Таким чином, внаслідок укладання вказаних договорів відбулась заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.11.2007 року.

У зв`язку з тим, що відповідачі не виконують свої зобов`язання, позивач вимушений був звернутись до суду із даним позовом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6588 грн. 78 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_3 виконала всі вимоги позивача та сплатила заборгованість за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року у примусовому порядку, що підтверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про закінчення виконавчого провадження №64659867 від 11.04.2025 року.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення чи розгляд справи без їх участі до суду не надали.

Разом з тим, матеріали справи містять наданий попереднім представником відповідачів відзив на позов, згідно якого відповідачі заперечують проти пред`явлених позовних вимог у повному обсязі. Зазначено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.11.2019 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року станом на 18 лютого 2016 року в загальному розмірі 209128 грн. 91 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 145396 грн. 65 коп. та заборгованості по відсоткам у розмірі 63732 грн. 26 коп. Отже, внаслідок дострокового стягнення всієї кредитної заборгованості строк дії кредитного договору закінчився та між сторонами існують лише невиконані зобов`язальні правовідносини, у зв`язку з чим вимога про включення до складу заборгованості відсотків за користування кредитом та пені за період, що починається після вступу в законну силу вказаного рішення суду суперечить закону. Окрім того, зазначено, що позивачем не надано суду доказів щодо неможливості виконання вказаної вище постанови суду, у зв`язку з чим відповідачі вважають даний позов передчасним. Зазначено, що спірна квартира не була придбана за рахунок отриманого кредиту та є єдиним житлом відповідачів, іншого житла вони у власності не мають, наголошують при цьому, що згідно з відомостями, розміщеними в інтернеті, вартість подібних квартир знаходиться в ціновому діапазоні від 900000 грн. та більше, а відтак заявлені позивачем вимоги є неспівмірними.

Окрім того, матеріали справи містять надану попереднім представником відповідачів заяву про застосування до виниклих правовідносин строків позовної давності та відмову у зв`язку з цим у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, 16 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №0307/1007/88-558, відповідно до якого останній було надано кредит у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 80 000 грн. 00 коп., строком до 15 жовтня 2017 року, зі сплатою 14,00% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Додатковими угодами №1 від 28.03.2008 року та №2 від 11.11.2008 року до Кредитного договору, укладеними між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», п.п.1.1, 3.1 Кредитного договору викладено в новій редакції, зокрема, збільшено кредит до 146 230 грн. 00 коп. та розмір щомісячного платежу до 1 405 грн. 00 коп.

Договорами про внесення змін та доповнень №№3, 4, 5 від 13.11.2009 року Кредитний договір викладено в новій редакції, зокрема, кредит визначено на рівні 134 800 грн. 00 коп., збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 14,5% річних.

Крім того, п.п.3.1.1 договору (в редакцій від 21.01.2010 року, з урахуванням останніх змін згідно договору №6) передбачено, що починаючи з 10 червня 2010 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за користування ним шляхом здійснення фіксованого щомісячного ануїтетного платежу в розмірі 2 618 грн.07 грн. в термін 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору, а також додатково в рахунок проведення реструктуризації заборгованості починаючи з 10 грудня 2009 року додатково позичальник здійснює погашення заборгованості у сумі 801 грн.07 коп. до 10 листопада 2010 року включно, щомісячними платежами.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 .

Так, у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року, 16 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір №0307/1007/88-558-Z-1, за умовами якого відповідачі передали банку в іпотеку придбане нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 .

21 січня 2010 року між ВАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк»та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено Договір про внесення змін №2 до Іпотечного договору №0307/1007/88-558-Z-1 від 16.10.2007 року.

Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_3 за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року за період з 16 жовтня 2007 року по 11 травня 2020 року становить 1 038 082 грн. 60 коп., яка складається з: 145 396 грн. 65 коп. – заборгованість за кредитом, 220 729 грн. 39 коп. – заборгованість по відсотках, 671 956 грн. 56 коп. – заборгованість по пені.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено Договір факторингу №15, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» відступило на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року.

28 листопада 2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відступило на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року.

28 листопада 2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір про передачу прав за іпотечним договором, згідно з яким ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відступило на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за іпотечними договорами до позичальників.

Відповідно до Додатку №1 до Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 року, до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги до відповідачів за Іпотечним договором №0307/1007/88-558-Z-1 від 16.10.2007 року.

03 листопада 2016 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №214/1281/16-ц, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» та ухвалено стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року станом на 18 лютого 2016 року у розмірі 273 859 грн. 65 коп., яка включає заборгованість: за кредитом - 145 396 грн. 65 коп., по процентам за користування кредитом - 28 463 грн. 00 коп., а також стягнуто судовий збір у сумі 4 107 грн. 89 коп.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.11.2019 року у цивільній справі №214/1281/16-ц, частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 , скасовано заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2016 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково, а саме постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість за Кредитним договором №0307/11007/88-558 від 16.10.2007 року станом на 18 лютого 2016 року у загальному розмірі 209 128 грн. 91 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 145 396 грн. 65 коп. та заборгованості по відсоткам у розмірі 63 732 грн. 26 коп., а також стягнуто судові витрати.

27 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64659867 з примусового виконання виконавчого листа №214/1281/16-ц, виданого 29 вересня 2020 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за Кредитним договором №0307/11007/88-558 від 16.10.2007 року станом на 18 лютого 2016 року у загальному розмірі 209 128 грн. 91 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 145 396 грн. 65 коп. та заборгованості по відсоткам у розмірі 63 732 грн. 26 коп., а також стягнуто судових витрат у розмірі 3 136 грн. 92 коп.

11 квітня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №64659867 у зв`язку з тим, що вимоги виконавчого документа виконані у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством (постанови від 18.09.2018 року у справі №921/107/15-г/16 (пункт 8.6), від 19.05.2020 року у справі №361/7543/17 (пункт 40)).

Судом установлено та не заперечується сторонами, що 16 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №0307/1007/88-558, в забезпечення виконання зобов`язань за яким цього ж дня було укладено між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Іпотечний договір №0307/1007/88-558-Z-1, за умовами якого відповідачі передали банку в іпотеку придбане нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 .

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з невиконанням позичальником – відповідачем у цій справі - ОСОБА_3 умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та наявністю у зв`язку з цим простроченої заборгованості, ТОВ «Кредитні ініціативи» 02 березня 2016 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року, за наслідками розгляду якого заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2016 року на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» було стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року станом на 18 лютого 2016 року у розмірі 273 859 грн. 65 коп., яка включає заборгованість: за кредитом - 145 396 грн. 65 коп. та по процентам за користування кредитом - 28 463 грн. 00 коп.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.11.2019 року скасовано вказане вище заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2016 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково, а саме постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за Кредитним договором №0307/11007/88-558 від 16.10.2007 року станом на 18 лютого 2016 року у загальному розмірі 209 128 грн. 91 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 145 396 грн. 65 коп. та заборгованості по відсоткам у розмірі 63 732 грн. 26 коп., а також стягнуто судові витрати.

Так, на виконання вказаного судового рішення ТОВ «Кредитні ініціативи» було отримано виконавчий лист, який було пред`явлено до примусового виконання, на підставі якого 27 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64659867.

Між тим, оскільки як убачається з матеріалів справи зазначене судове рішення станом на час звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» з даним позовом до суду виконано не було, визначена у ньому до стягнення сума кредитору не повернута, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року, позаяк, ураховуючи той факт, що боржник ОСОБА_3 основне зобов`язання, визначене умовами Кредитного договору №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року не виконала, суму боргу, визначену судовим рішенням у розмірі 209 128 грн. 91 коп., кредитору не повернула, іпотекодержатель – ТОВ «Кредитні ініціативи» вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у один із способів, визначених договором іпотеки, зокрема, за рішенням суду.

Разом з тим, враховуючи заяву представника відповідачів про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд приходить до наступного.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно із ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 року у справі №755/13805/16-ц підтримала висновок, згідно з яким слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки.

Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо) (постанова Верховного Суду від 22.02.2022 року у справі №755/5440/18 (провадження №61-8385св21)).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений такий обов`язок позичальника, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Так, судом установлено, що остаточна дата повернення кредиту за Кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року є 15 жовтня 2017 року.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_3 своїх зобов`язань щодо повернення чергової частини кредитних коштів, використовуючи своє право згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, шляхом пред`явлення у березні 2016 року позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк змінив строк виконання зобов`язання.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

За таких обставин, оскільки з позовом про стягнення заборгованості кредитор звернувся у березні 2016 року, то строк на звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки сплив у березні 2019 року.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду лише у червні 2020 року, при тому, що з березня 2016 року позивачу було достеменно відомо про порушення позичальником умов кредитного договору, тобто позивач звернувся до суду з даним позовом із пропуском установленої законом трирічної позовної давності. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про об`єктивні перешкоди у зверненні із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у межах позовної давності позивач не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, виходячи зі встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази кожен окремо та у їх сукупності, беручи до уваги заяву сторони відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд приходить до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.

Повне рішення складено 17 березня 2026 року.