Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №205/6219/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне вбивство

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №205/6219/25

Суддя: Таус М. М.

Єдиний унікальний номер 205/6219/25

Номер провадження1-кп/205/107/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів Новокодацького районного суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042120000259 внесеного 28.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Кодаки, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не працевлаштованого, маючого не повну середню освіту непрацездатних та малолітніх осіб на утриманні не маючого, не одруженого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 13.06.2013 Амур-Нижньодніпровським РС м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурорів – ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника – адвоката: ОСОБА_8

обвинуваченого – ОСОБА_5

потерпілого – ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову чинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи.

28.02.2025 у нічний час доби, ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає разом зі своєю матір?ю ОСОБА_10 та рідним братом ОСОБА_9 . Так, у ОСОБА_5 , у невстановлений час, на ґрунті неодноразових попередніх конфліктів які виникали між ним та його рідним братом ОСОБА_9 , виник злочинний умисел направлений на заподіяння смерті іншій людині, а саме рідному брату ОСОБА_9 .

Після чого ОСОБА_5 , 28.02.2025 близько 01 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, а саме рідному брату ОСОБА_9 , вийшов на кухню, де зі столу взяв кухонний ніж, який він визначив знаряддям вчинення злочину та повернувся до кімнати, де в той момент спав його рідний брат ОСОБА_9 . Далі реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, маючи намір позбавити життя рідного брата, утримуючи ніж в правій руці, наніс два удари в область шиї та правого плеча.

Проте ОСОБА_5 не зміг виконати усі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки його злочинні дії були припинені свідком, а саме матір?ю ОСОБА_10 , яка прибігла на голосні прохання про допомогу свого сина ОСОБА_9 .

Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 , тілесні ушкодження відповідно до висновку експерта №581е від 05.03.2025 у вигляді: дві колото - різані рани - шиї справа та зовнішньої поверхні правого плеча. За своїм характером виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?ю, а саме розлад здоров`я понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день), згідно п. 2.3.3 «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Таким чином, ОСОБА_5 не зміг виконати усі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки його злочинні дії були припинені свідком ОСОБА_10 , яка зупинила ОСОБА_5 , чим завадила в подальшому наносити удари ножем потерпілому ОСОБА_11 .

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винними у вчиненні якого визнаються обвинувачені.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково, визнавши себе винуватим у спричинені потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. По суті обставин кримінального правопорушення пояснив, що в ніч на 28.02.2025 року він прокинувся та пішов на кухню, де знаходиться туалет. Після того, як він сходив в туалет, він побачив на тумбочці кухонний ніж та взяв його в руки і пішов до спальної кімнати, де в цей час спав його молодший брат ОСОБА_9 . Далі він почав наносити удар кухонним ножем ОСОБА_9 , проте, не бачив куди саме він наносить удар, оскільки в кімнаті було дуже темно. Далі, у кімнату зайшла їх мати ОСОБА_10 та забрала ніж, а його відвели на кухню, де він перебував до приїзду поліцейських та лікарів швидкої допомоги. Зазначив, що не мав наміру спричинити смерть своєму братові ОСОБА_9 , а лише хотів доставити йому фізичну біль, оскільки з братом у нього останнім часом були погані стосунки.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що проживає в одній квартирі разом з матір`ю ОСОБА_10 та старшим братом ОСОБА_5 . При цьому, він проживає разом з братом в одній кімнаті, а їх мати в іншій. Зазначив, що його брат ОСОБА_5 часто проявляє агресію до нього та до матері, грубив, ображав, неодноразово погрожував фізичною розправою, вдавався до застосування насильства за допомогою гострих предметів, у зв`язку з чим вони вимушені були ховати від нього всі ножі та виделки. По суті обставин кримінального правопорушення потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що в ніч на 28.02.2025 року він спав в своєму ліжку. В цій же кімнаті знаходився його брат ОСОБА_5 . Серед ночі він прокинувся від різкого болю і побачив, як над ним стоїть його брат ОСОБА_5 , та тримав у правій руці ніж, який заніс над ним. Також він відчув, що з його горла тече рідина, імовірно кров. Він відштовхнув брата в кут кімнати і останній впав на підлогу. В цей момент в кімнату забігла мати ОСОБА_10 та вихватила з рук ОСОБА_5 ніж. Приблизно через 30 хвилин приїхали працівники поліції та лікарі швидкої допомоги. Спочатку йому надавали допомогу працівники поліції, а потім лікарі швидкої допомоги. Далі його відвезли у міську лікарню № 4 де надали медичну допомогу, обробили та зашили поранення, після чого відпустили додому. Його брата ОСОБА_5 затримали працівники поліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона проживає разом з двома синами – старшим сином ОСОБА_5 та молодшим – ОСОБА_9 . В їх квартирі дві житлові кімнати, в одній проживає вона, в іншій проживають два її сина. Старший син ОСОБА_5 за характером агресивний, постійно ініціює сварки та скандали, виганяє з дому, погрожує фізичною розправою, погрожував зарізати, намагається нападати з ножем або іншими гострими предметами, вимагав гроші на алкогольні напої тощо. У зв`язку з особливою агресивністю ОСОБА_5 вона на ніч ховає від нього гострі предмети – ножі, виделки, тощо. Увечері 27.02.2025 року в сім`ї було все спокійно, ніхто не сварився, після вечері всі полягали спати. Серед ночі вона почула, як хтось ходить по квартирі. По характерним звукам кроків вона зрозуміла, що це встав її старший син ОСОБА_5 і пішов до туалету. Через деякий час вона почула крики молодшого сина ОСОБА_12 , який її кликав. Вона зайшла у спальну кімнату синів і побачила, що ОСОБА_12 весь в крові, а ОСОБА_13 стояв поруч з ножем в руках. ОСОБА_12 ногами відштовхнув ОСОБА_13 від себе і останній впав, а вона забрала у нього з рук ніж. Після цього вона викликала поліцію і швидку допомогу. Коли приїхали працівники поліції вони надали ОСОБА_12 допомогу та затримали ОСОБА_13 . Вона видала їм ніж, який відібрала у ОСОБА_13 . Далі приїхали лікарі швидкої допомоги, які госпіталізували ОСОБА_12 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що працює лікарем невідкладних станів. Свідок показав, що 27.02.2025 заступив на добове чергування. 28.02.2025 у нічний час (точний час назвати не може у зв`язку зі значною кількістю викликів) надійшов виклик за адресою: АДРЕСА_1 , щодо чоловіка з колото-різаними пораненнями. Згідно з картою виклику, заявником був оператор служби «102». Після отримання виклику свідок разом із бригадою виїхав за вказаною адресою. По прибуттю встановлено, що в одній із кімнат будинку на дивані перебував чоловік із значною кровотечею та слідами крові на тілі та одязі. Зі слів присутніх на місці осіб свідку стало відомо, що тілесні ушкодження потерпілому спричинив його брат ножем під час сну потерпілого. Оглянувши потерпілого, свідок надав йому невідкладну медичну допомогу, а саме: провів обробку ран дезінфікуючим розчином та наклав асептичну пов`язку. Після цього було прийнято рішення про госпіталізацію потерпілого, на що останній погодився. Потерпілого було доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР за адресою: м. Дніпро, вул. Ближня, 31. Під час транспортування потерпілому проводилася інфузійна терапія. Після доставлення до медичного закладу свідок передав потерпілого лікарям приймального відділення. Подальші обставини свідку невідомі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що працює інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області. Свідок показав, що в ніч з 27.02.2025 на 28.02.2025 він спільно з інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_16 , ніс службу з охорони громадського порядку на території Новокодацького району м. Дніпра. Під час патрулювання 28.02.2025 близько 01 год. 40 хв. на службовий планшет надійшов виклик «тяжкі тілесні ушкодження» за адресою: АДРЕСА_1 . Заявником була ОСОБА_10 , яка повідомила, що її старший син ножем поранив свого молодшого брата. Прибувши за вказаною адресою, свідок разом із напарником виявили у будинку на ліжку чоловіка зі значною кровотечею, якого було встановлено як ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На іншому ліжку перебував чоловік лише у спідній білизні, який представився як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з наявністю у потерпілого сильної кровотечі та до прибуття бригади екстреної медичної допомоги потерпілому було надано домедичну допомогу в межах наявних можливостей. Зі слів свідка, ОСОБА_5 одразу повідомив, що саме він спричинив ножові поранення своєму брату, пояснивши це тим, що останній постійно його ображав. У подальшому на місце події прибула слідчо-оперативна група ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП, а також бригада швидкої медичної допомоги, яка госпіталізувала потерпілого до медичного закладу. Свідок також зазначив, що всі події фіксувалися на нагрудні відеореєстратори (боді-камери) працівників поліції.

Крім цього, на підтвердження висунутого обвинувачення прокурором було надано письмові докази та висновки експертів, які були безпосередньо досліджені судом.

-28 лютого 2025 року на підставі заяви потерпілого ОСОБА_9 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025042120000259 про те, що 28.02.2025 року близько 01 год. 30 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , його рідний брат — ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив незакінчений замах на його вбивство, а саме намагався нанести удар ножем у життєво важливу частину тіла — шию, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани привушної ділянки праворуч та правого плеча (ЄО № 7329).

-протоколом огляду місця події від 28.02.2025 року, згідно з яким у період часу з 02 год. 50 хв. до 04 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено: змив ПЖР з рукоятки ножа, слід папілярних ліній, наволочку жовтого кольору зі слідами РБК, простирадло зі слідами РБК, ніж, які належним чином упаковані;

-довідкою № 23 від 28.02.2025 року, виданою НКП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР, відповідно до якої у ОСОБА_9 діагностовано колото-різані непроникаючі рани привушної ділянки праворуч та правого плеча;

-висновком експерта № 561е від 03.03.2025 року, згідно з яким у потерпілого виявлено п`ять саден правого колінного та правого ліктьового суглобів, що утворилися від дії тупих твердих предметів у час, на який вказує потерпілий, та відносяться до легких тілесних ушкоджень з незначними скороминущими наслідками;

-висновком експерта № 581е від 05.03.2025 року, відповідно до якого у потерпілого виявлено дві колото-різані рани шиї праворуч та зовнішньої поверхні правого плеча, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. При цьому локалізація та характер ран виключають можливість їх спричинення власноруч;

-протоколом обшуку особи від 28.02.2025 року, згідно з яким на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України проведено обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого вилучено чоловічі чорні труси, які належним чином упаковано.

-протоколом огляду від 06.03.2025 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого проведено огляд оптичного носія інформації (диска), на якому міститься один відеофайл під назвою «export-n6vct.mp4». Під час відкриття відеофайлу «export-n6vct.mp4» встановлено, що відеозапис датований 28.02.2025 року, час початку відеозапису — 01 год. 49 хв. 38 сек.. На відеозаписі у нижньому лівому куті відображається номер нагрудної камери № 470325, а також координати місцезнаходження. Із змісту відеозапису встановлено, що камера закріплена на працівникові поліції чоловічої статі, який пересувається. Події відбуваються у нічний час доби, у зв`язку з чим якість зображення на вулиці є обмеженою. На відеозаписі зафіксовано, що працівники патрульної поліції, прибувши за викликом, прямують до приватного будинку. Після входу до приміщення будинку встановлено, що на дивані знаходиться чоловік зі значними слідами крові на тілі та одязі, а на протилежному дивані перебуває інший чоловік, одягнений лише у нижню білизну. Працівники поліції надають потерпілому домедичну допомогу. Чоловік, який перебував на дивані, представився як ОСОБА_5 . Під час спілкування з працівниками поліції встановлено, що чоловіки є рідними братами. ОСОБА_5 повідомив, що між ним та братом тривалий час виникали конфлікти, у зв`язку з чим раніше неодноразово викликалися працівники поліції. Надалі на відеозаписі зафіксовано прибуття слідчо-оперативної групи, яка встановлює обставини події. Під час спілкування ОСОБА_5 повідомив, що саме він наніс ножове поранення своєму брату під час його сну. Також на відеозаписі зафіксовано прибуття бригади екстреної медичної допомоги, яка здійснила госпіталізацію потерпілого. Крім того, на відеозаписі присутня жінка, яка представилась матір`ю братів, та повідомила, що старший син систематично вчиняв конфлікти в сім`ї, погрожував їй та молодшому сину. За її словами, у ніч події вона прокинулась від крику молодшого сина, після чого побачила, що ОСОБА_5 стоїть над потерпілим із ножем у руці, тоді як потерпілий лежав на ліжку зі слідами крові. Приблизно з 18 хвилини відеозапису фіксується зміна нагрудної камери на № 470863, після чого події відображаються з камери іншого працівника поліції, що підтверджує безперервність фіксації подій з різних ракурсів.

-висновком експерта № СЕ-19/104-25/9904-Д від 12.03.2025 року, відповідно до якого встановлено, що слід папілярного узору розміром 14?15 мм, вилучений 28.02.2025 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , з поверхні рукоятки ножа, є придатним для ідентифікації особи. За результатами проведеного порівняльного дослідження встановлено, що зазначений слід папілярного узору пальця руки залишений особою, дактилоскопічна карта якої оформлена на ім`я ОСОБА_5 .

-висновком експерта № 1430/1563-БД від 17.03.2025 року, відповідно до якого встановлено, що у результаті дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

-висновком експерта № 1431/1564-БД від 17.03.2025 року, відповідно до якого встановлено, що у результаті дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.

-висновком експерта № 1433/1566-БД від 28.03.2025 року, відповідно до якого встановлено наступне. На наволочці (об`єкт № 1) виявлено наявність крові людини з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні сліду крові на наволочці встановлено наявність антигену А, що не виключає можливості походження крові від особи (осіб) групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі від потерпілого ОСОБА_9 . Водночас антиген В, характерний для крові підозрюваного ОСОБА_5 , у сліді крові об`єкта № 1 не виявлено, у зв`язку з чим даних щодо наявності його крові у вказаному сліді не отримано. На простирадлі (об`єкти №№ 2, 3) також встановлено наявність крові людини з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні слідів крові виявлено антиген А, що не виключає можливості походження крові від особи (осіб) групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі від потерпілого ОСОБА_9 . При цьому антиген В, характерний для крові підозрюваного ОСОБА_5 , у слідах крові об`єктів №№ 2, 3 не виявлено, а тому даних про наявність його крові у зазначених слідах не отримано. На трусах ОСОБА_5 (об`єкт № 4) наявність крові не встановлена.

-висновком експерта № 1432/1565-БД від 04.04.2025 року, відповідно до якого встановлено наступне. На клинку ножа встановлено наявність крові без домішки поту, при цьому визначено гемоглобін людини. Клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. На рукоятці ножа встановлено наявність поту без домішки крові. Клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. Статева та групова належність крові не встановлена у зв`язку з відсутністю її формених елементів та невиявленням антигенів ізосерологічної системи АВ0. Групова належність поту не визначена через невиявлення антигенів ізосерологічної системи АВ0. У зв`язку з тим, що групова та статева належність крові на клинку ножа, а також групова належність поту на рукоятці ножа не встановлені, зробити висновок щодо походження зазначених слідів від будь-яких конкретних осіб не є можливим. Крім того, на змиві з рукоятки ножа, наданому на дослідження, встановлено наявність поту без домішки крові. Клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. Групова належність поту на змиві з рукоятки ножа не визначена через невиявлення антигенів ізосерологічної системи АВ0, у зв`язку з чим встановити походження слідів поту від будь-яких конкретних осіб не є можливим. У змивах з обох рук підозрюваного ОСОБА_5 наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. У піднігтьовому вмісті рук підозрюваного ОСОБА_5 наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2025 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_9 , відповідно до якого потерпілий відтворив та детально описав обставини вчинення щодо нього кримінального правопорушення. Зокрема, потерпілий пояснив, що у ніч з 27.02.2025 на 28.02.2025 року він прокинувся від різкого болю. Відкривши очі, він побачив, що над ним стоїть його брат — ОСОБА_5 , у якого в руках знаходився ніж. Після цього потерпілий відчув, як по його тілу тече тепла рідина, та зрозумів, що це кров. Потерпілий також пояснив, що перший удар було нанесено з правого боку в районі вуха (шиї). За його словами, після першого удару він прокинувся саме в той момент, коли брат замахувався для нанесення другого удару. Надалі у медичному закладі потерпілому стало відомо, що у нього виявлено два ушкодження, які, на його думку, спричинені ножем в ділянці шиї та плеча. Вказані обставини зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 19.03.2025 року та на оптичному носії (DVD-диску), долученому до матеріалів кримінального провадження.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2025 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого свідок відтворила та детально описала обставини вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_9 . Зокрема, свідок продемонструвала механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, послідовність дій особи, яка їх заподіювала, а також обстановку та розташування учасників події у момент її вчинення. Вказані обставини зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 19.03.2025 року та на оптичному носії (DVD-диску), який долучено до матеріалів кримінального провадження.

-висновком судово-психіатричного експерта № 163-к від 04.04.2025 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв, як і на теперішній час, психічний розлад у формі органічного емоційно лабільного розладу. Разом із тим, у період інкримінованого діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. На час проведення експертного дослідження ОСОБА_5 також здатний усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. За висновком експерта, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребується.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

При цьому суд критично оцінює позицію обвинуваченого в частині відсутності у нього умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_9 та твердження про намір лише спричинити тілесні ушкодження, і розцінює таку позицію як обрану лінію захисту від пред`явленого обвинувачення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Умисне вбивство відрізняється від умисного заподіяння тілесних ушкоджень спрямованістю умислу винного, його суб`єктивним ставленням до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті потерпілого охоплюється умислом винного, тоді як при заподіянні тілесних ушкоджень ставлення винного до смерті потерпілого характеризується необережністю.

Питання про спрямованість умислу вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема з урахуванням способу та знаряддя злочину, кількості, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, причин припинення злочинних дій, поведінки винного до та після події, характеру взаємовідносин між винним і потерпілим.

З аналізу положень кримінального закону також вбачається, що при відмежуванні замаху на умисне вбивство від умисного заподіяння тілесних ушкоджень визначальним є саме суб`єктивне ставлення винного до можливих наслідків своїх дій.

Згідно з ч. 1 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на злочин як стадія його вчинення передбачає наявність прямого умислу та цілі досягнення конкретного суспільно небезпечного результату. Наслідки, які фактично не настали, інкримінуються особі за умови, що вони входили до її наміру та були об`єктивно охоплені її умислом.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_5 використав ніж — предмет, об`єктивно небезпечний для життя людини. При цьому удари були нанесені у життєво важливу частину тіла — ділянку шиї, де розташовані життєво важливі судини та органи, що об`єктивно створює високий ризик настання смерті.

Характер дій обвинуваченого, кількість нанесених ударів, їх локалізація, спосіб вчинення діяння, зокрема нанесення ударів потерпілому під час його сну, коли останній перебував у безпорадному стані, свідчать про усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечного характеру своїх дій та бажання настання смерті потерпілого.

Суд також враховує, що злочинні дії обвинуваченого були припинені не з його власної волі, а у зв`язку із втручанням сторонньої особи — свідка ОСОБА_10 , яка, почувши крики потерпілого, втрутилась у подію та викликала працівників поліції.

Той факт, що смерть потерпілого не настала, обумовлений обставинами, які не залежали від волі обвинуваченого, а саме своєчасним наданням потерпілому медичної допомоги.

Сукупність досліджених судом доказів, зокрема висновки експертів, показання свідків, результати слідчих експериментів, узгоджуються між собою, є взаємодоповнюючими та підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті.

За таких обставин суд приходить до переконання, що обвинувачений діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілого, а його дії обґрунтовано кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинувачених.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

5. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вплив призначеного покарання на виправлення особи та на попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Колегія суддів виходить з того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 раніше засуджувався за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі, тобто раніше вже вчиняв злочин проти життя та здоров`я особи. Незважаючи на це, він знову вчинив особливо тяжкий злочин, пов`язаний із посяганням на життя людини, що свідчить про стійку антисоціальну спрямованість його поведінки.

Колегія суддів також враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він: на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, а також недієздатних осіб не має; офіційно не працевлаштований; за місцем проживання характеризується посередньо, зловживає алкогольними напоями; неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства; систематично вступав у конфлікти із сусідами та членами сім`ї; вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав.

Також суд враховує стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , який страждає на неврологічні порушення, які є наслідком пережитого ним інсульту.

Окрім того, колегія суддів також бере до уваги, що обвинувачений у судовому засіданні не висловив щирого каяття у вчиненому, не висловив жалю з приводу заподіяного потерпілому, не вжив заходів до відшкодування заподіяної шкоди, що свідчить про відсутність належної критичної оцінки власної протиправної поведінки та її наслідків.

Оцінюючи сукупність наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, відсутності пом`якшуючих та наявності обтяжуючих обставин, а також враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, який переніс тяжку хворобу, в результаті чого страждає на її наслідки у вигляді порушень роботи опірно-рухового апарату тощо, суд, реалізуючи принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений ч. 2 ст. 115 КК України.

При цьому, колегія суддів не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, оскільки виняткових обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, судом не встановлено.

Також судом враховуються положення ст. 68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин.

На переконання колегії суддів, призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, а також забезпечить досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У межах даного кримінального провадження цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 не заявлено.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено судову трасологічну експертизу (дактилоскопічні дослідження), витрати на проведення якої становлять 1591 гривню 80 копійок, що підтверджується відповідними документами, наявними у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експерта.

Згідно зі ст.ст. 122, 124, 126 КПК України процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз, підлягають відшкодуванню за рахунок засудженого у разі постановлення обвинувального вироку.

З огляду на те, що судом ухвалюється обвинувальний вирок, а витрати на проведення експертизи є документально підтвердженими та безпосередньо пов`язаними з проведенням досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави витрат на залучення експерта у розмірі 1591 гривня 80 копійок.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Речові докази:

-змив ПЖР на марлевий тампон з поверхні рукоятки ножа; слід папілярних ліній на 1 л/с; наволочка жовтого кольору зі слідами РБК; простирадло зі слідами РБК; ніж; чоловічі чорні труси; залишки змиву з рукоятки ножа; змиви з правої та лівої руки ОСОБА_5 ; зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки ОСОБА_5 ; зразок крові підозрюваного; зразок крові потерпілого; залишки змивів; слід папілярного візерунка, вилучений 28.02.2025 року під час огляду місця події; дактилоскопічна карта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , — підлягають знищенню.

-оптичний носій інформації (диск), на якому міститься відеофайл під назвою «export-n6vct.mp4», — залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з моменту фактичного затримання, тобто з 28 лютого 2025 року, до дня набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/9904-Д від 12.03.2025 року у розмірі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) гривня 80 копійок.

Речові докази:

-змив ПЖР на марлевий тампон з поверхні рукоятки ножа; слід папілярних ліній на 1 л/с; наволочка жовтого кольору зі слідами РБК; простирадло зі слідами РБК; ніж; чоловічі чорні труси; залишки змиву з рукоятки ножа; змиви з правої та лівої руки ОСОБА_5 ; зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки ОСОБА_5 ; зразок крові підозрюваного; зразок крові потерпілого; залишки змивів; слід папілярного візерунка, вилучений 28.02.2025 року під час огляду місця події; дактилоскопічна карта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , — підлягають знищенню.

-оптичний носій інформації (диск), на якому міститься відеофайл під назвою «export-n6vct.mp4», — залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді:

ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19

Оригінал: reyestr.court.gov.ua