Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №201/903/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

УКРАЇНА

СОБОРНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13

№ 201/903/26

провадження 3/201/319/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., розглянувши питання виправлення описки у постанові Соборного районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року

В С Т А Н О В И В:

Соборним районним судом міста Дніпра 04 березня 2026 року винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та провадження по справі закрити.

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

З аналізу вказаної норми вбачається, що в порядку ст. 304 КУпАП також може бути виправлена описка допущена в судовому рішенні, винесеному за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, у разі виявлення помилки у вигляді описки або очевидної арифметичної помилки у тексті судового рішення суд з метою виправлення цих описки або помилки з власної ініціативи або за заявою заінтересованої особи виносить відповідну постанову.

Оскільки положення КУпАП не регулюють порядок виправлення описки в постанові суду, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про виправлення описки керуватися ст. 379 КПУ України.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КПК України, суд за власною ініціативою або за заявою сторін провадження чи іншої заінтересованої особи має право виправити допущені в судовому рішенні описки чи очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду з яких вбачається, що судом була допущена описка, через що можуть виникнути сумніви та протиріччя при виконанні постанови суду, приходжу до висновку, що допущена описка підлягає виправленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 304 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Виправити описку в другому абзаці резолютивної частини постанови Соборного районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року у справі № 201/903/26, а саме: замість: «На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та провадження по справі закрити.», вказати вірно «Накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.».

Виправити описку в останніх двох абзацах мотивувальної частини постанови, а саме замість «При визначені виду і розміру стягнення, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року, суд враховує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, а тому, з огляду на характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також те, що вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, оскільки не заподіяло скільки-небудь значної шкоди суспільним чи державним інтересам, так само як і правам та свободам громадян або іншим, охоронюваним законом цінностям, разом з цим особа, яка притягається до адміністративної відповідальності усвідомила протиправність своєї поведінки та є обґрунтовані підстави, що останній не буде допускати подібного надалі, вважаю за необхідне у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням, у зв`язку з чим згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 283, 284, суд», вказати вірно «При визначені виду і розміру стягнення, враховую характер скоєного правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини та обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року, суд враховує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, а тому, з огляду на характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності усвідомила протиправність своєї поведінки та є обґрунтовані підстави, що останній не буде допускати подібного надалі, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

Крім того статтею 40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, 283, 284, 299 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд».

Постанова оскарженню не підлягає..

Суддя О.А. Антонюк