Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №175/16332/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/16332/25

Провадження № 2/175/819/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та з урахування уточненого позову просила суд постановити рішення, яким стягнути на її користь з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Заочним рішенням від 11 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у зв`язку з продовженням навчання, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 14 жовтня 2025 року і до 30 червня 2028 року (за умови продовження навчання).

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2025 року по цивільній справі №175/16332/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задоволено. Заочне рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2025 року по цивільній справі №175/16332/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - скасовано і призначено справу в спрощеному провадженні.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала щодо стягнення 1/7 частки з доходу.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши сторони ,повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Лише за наявності усіх передбачених ст. 199 СК України, умов, суд за приписами ст.ст. 182, 200, СК України, має визначити розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Встановлено, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара позивачка є студентом І курсу денної форми здобуття освіти, група ЕГ-25у1 факультету економіки. Загальний термін навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2028 року, навчання за рахунок бюджетного фінансування, переведена на бюджет з 03 жовтня 2025 року наказом №1208ос від 03 жовтня 2025 року.

Відповідно до наказу №39-г від 15 серпня 2025 року «Про організацію проведення навчальних занять у 2025/2026 навчальному році» та наказу №220 від 22 серпня 2025 року «Про введення в дію Інструкції щодо організації освітнього процесу в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара з використанням технологій дистанційного навчання» розміщених на офіційному сайті Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара встановлено, що навчання здійснюється в дистанційній формі.

Згідно відповіді №2461645 від 16 березня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів встановлено, що позивача отримує стипендію з Фахового коледжу економіки та бізнесу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Згідно із ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно Постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року, справа № 521/16268/18, зроблено висновок, що конструкція даної статті передбачає обов`язок батьків утримувати своїх дітей, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, надавати таку допомогу до досягнення ними двадцяти трьох років або до припинення навчання.

Згідно ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сам по собі факт навчання повнолітньої дитини до досягнення 23-річного віку не є підставою для стягнення аліментів, оскільки закон пов`язує обов`язок батьків надавати матеріальну допомогу повнолітнім дочці, сину саме з потребою у такій допомозі, яка виникла у зв`язку із витратами, пов`язаними з навчанням, а також за наявності юридичного факту - наявності у батьків можливості надання такої допомоги.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Встановлено, що ОСОБА_1 , яка є дочкою ОСОБА_2 , на день звернення до суду не досягла 23 років, навчається на денній формі в дистанційному форматі, не працює та не заміжня, отримує дохід у вигляді стипендії, потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до відповіді №2472069 від 17 березня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів встановлено, що мати позивачки ОСОБА_3 працює в ПРАТ «НКМЗ» та отримує дохід, розмір якого за 2025 рік склав 205067,45 грн. (середній дохід на місяць приблизно 17088,95 грн.)

Відповідно до відповіді №2472056 від 17 березня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів встановлено, відповідач є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 та отримує дохід розмір якого за 2025 рік склав 719185,02 грн. (середній дохід на місяць приблизно 59932,08 грн.)

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Позивачка навчається на денній формі за рахунок державного бюджету в дистанційному форматі та витрати на оплату навчання та проїзд до навчального закладу не несе. Витрати на вартість підручників та інших матеріалів для навчання суд врахувати не має можливості, оскільки позивачем не вказано та не долучено доказів понесення таких витрат.

Позивачем надано до суду договір оренди квартири від 04 квітня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 . При цьому з наданого договору вбачається, що термін оренди був встановлений на 1 місяць з 04 квітня 2022 року по 04 травня 2022 року. У зв`язку з чим, суд позбавлений можливості встановити витрати позивача на оренду квартири.

Однак, враховуючи, що позивачка є внутрішньо-переміщеною особою та проживає разом з матір`ю в місті Дніпро, для врахування вартості оренди житла суд бере до уваги середню вартість оренди у місті Дніпро у розмірі 10000 грн.

Для розрахунку базових загальних потреб доцільним є також врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Таким чином, батько та матір зобов`язані рівнозначно брати участь у забезпеченні матеріальних потреб дитини.

Оцінюючі з`ясовані обставини у справі в контексті наведених вище правових норм регулювання предмету спору, суд доходить наступних висновків.

Відповідач має фінансову можливість допомагати повнолітній доньці, яка продовжує навчання.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що аліменти у розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) відповідача, що будуть становити приблизно 8500 грн. (за умови наявності у відповідача того ж доходу) є достатнім для забезпечення потреб позивачки.

При цьому суд зауважує, що згідно ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тому у разі зміни матеріального стану позивачки, остання не позбавлена права на збільшення розміру аліментів.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки, яка продовжує навчання, аліментів в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до закінчення навчання, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом тобто з 14 жовтня 2025 року і до 30 червня 2028 року (за умови продовження навчання), враховуючи той факт, що відповідач має можливість надавати таку допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 1211 грн. 20 коп., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. 199-200 СК України, ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 430 ЦПК Україна, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 ) аліменти на її утримання у зв`язку з продовженням навчання, у розмірі 1/7 частини зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 14 жовтня 2025 року і до 30 червня 2028 року (за умови продовження навчання).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.