Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №462/917/25 — Львівський апеляційний суд

Справа №462/917/25 Головуючий у 1 інстанції:Ліуш А.І

Провадження №22-ц/811/2468/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» на рішення Залізничного районного суду м.Львова в складі судді Ліуша А.І. від 16 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 16 червня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 / на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» /ЄДРПОУ: 40842831, 08135, Київська область Києво-Святошинський район село Чайки, вулиця Антонова, 8А/ заборгованість в розмірі 13398 /тринадцять тисяч триста дев`яносто вісім/ гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 / на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» /ЄДРПОУ: 40842831, 08135, Київська область Києво-Святошинський район село Чайки, вулиця Антонова, 8А/ судовий збір в розмірі 748 /сімсот сорок вісім/ гривень 33 копійки.

Вказане рішення оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок».

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 червня 2025 року повністю та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» задовольнити в сумі 30423,60 грн.

Зазначають, що п.18 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦК України визначає, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеною статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Тобто, законодавець визначає обмеження стягнення неустойки за неналежне виконання кредитних зобов`язань боржником. Однак, законом не визначено обмеження на вимоги кредитора стосовно нарахування процентів за користування кредитними коштами протягом такого періоду. Вважають, що проценти за користування кредитними коштами є правомірною платою за таке користування, оскільки відповідно до згаданих в оскаржуваному рішенні суду положення пункту 18 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦК України не має обмежень нарахування процентів за користування кредитними коштами, яке передбачено договором. Зазначають, що на момент подання позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позичкою у розмірі 8700,00 грн. (тіло кредиту) + 4506,60 грн. (відсотки за початковий строк користування позичкою) + 17226,00 грн. (відсотки за продовжений строк користування позичкою) = 30432,60 грн. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції стосовно заборони нарахування відповідальності, передбаченої положеннями ст.625 ЦК України апелянт не оскаржує рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст.514, 516, 526, 527, 530, 1077 ЦК України, ст.ст. п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, п.36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» та задовольняючи позов частково, – виходив з того, що 27 січня 2022 року, між ОСОБА_1 , та ТОВ «Кошельок» укладено договір № 3445410704-598033. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 , кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 8 700,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 28 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); відсоткова ставка, становить 1,85% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 28 днів, становить 13 206,60 грн. (8 700,00 грн. тіло кредиту + 4 506,60 грн. відсотки за користування позикою за перші 28 днів, р. 4. Паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків). Матеріали справи також містять паспорт споживчого кредиту до Договору № 3445410704-598033, Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , що стверджується повідомленням про підтвердження платежу №35643/47.1 від 25 листопада 2024 року АТ «Таскомбанк». Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання коштів в позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту за період з 27 січня 2022 року по 24 травня 2025 року, заборгованість відповідачки становить 43 304,96 грн., та складається з заборгованості за сумою кредиту: 8 700,00 грн.; заборгованістю за відсотками за користування позикою: 21 732,60 грн.; інфляційних збитків за період з 24.05.2022 по 15.01.2025 року: 10 453,60 грн.; 3% річних за період з 24.05.2022 по 15.01.2025 року: 2 418,77 грн. В той же час, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року й діє станом на день розгляду справи. 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, оскільки у період з 24 лютого 2022 року по час ухвалення рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан, а відтак, відповідно до п.18 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦК України, відповідачка звільнена від сплати заборгованості за відсотками за користування позикою, 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат починаючи з 24 лютого 2022 року, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи; частина висновків суду обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; також частина обставин, які суд вважав встановленими, – не доведена, а тому рішення суду підлягає зміні.

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3445410704-598033 від 27.01.2022 в розмірі 43304,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 27 січня 2022 року між сторонами було укладено договір про надання коштів у позику в розмірі 8 700 грн., в тому числі і на умовах фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Однак, відповідачка не виконала свої зобов`язання за укладеним договором – не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідачки утворилась заборгованість в розмірі 43 304,96 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту – 8700,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою – 21732,60 грн., інфляційні збитки за період з 24.05.2022 по 15.01.2025 – 10453,60 грн., 3% річних за період з 24.05.2022 по 15.01.2025 – 2418,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до стаття 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, пунктом 18 розділу прикінцевих та перехідних положень ЦК України, період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, – 27.01.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» укладено Договір № 3445410704-598033. (а.с.10-15).

Відповідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 8700,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до розділу 3 Паспорту споживчого кредиту до Договору №3445410704-598033 мета отримання кредиту – на споживчі цілі, строк кредитування – 28 днів. (а.с.9).

Відповідно до п.2.1. Договору кредит надається строком на 28 днів ( «Лояльний період»), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Відповідно до розділу 4 Паспорту споживчого кредиту до Договору № 3445410704-598033, відсоткова ставка становить 1,85 % на добу за початковий строк кредитування.

Відповідно до п.2.2. Договору Сторони погодили, що встановлений в п.2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Відповідно до п.3.6. Договору Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.

Так, згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 24.02.2022 року до 24.05.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.

Відповідно в період з 27.01.2022 по 23.02.2022 ставка становила 1,85%, як початкова ставка за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором № 3445410704-598033 від 27.01.2022, починаючи з 27.01.2022 по 23.02.2022, тобто за початковий строк кредитування, сума нарахованих відсотків становила 4506,60 грн. (160,95 грн. (денна ставка нарахування відсотків) ? 28 ( кількість днів). (а.с.16).

Починаючи з 24.02.2022 по 24.05.2022 відсоткова ставка була збільшена, а саме 2,2% на добу, відповідно денна ставка нарахування відсотків за продовжений строк користування позикою становила 191,40 грн. Загальна сума нарахованих відсотків за цей період становила 17226,00 грн. (191,40 грн. (денна ставка нарахування відсотків за період з 24.02.2022 по 24.05.2022) ? 90 ( кількість днів). (а.с.16-17).

Відповідно загальна сума нарахування відсотків за весь період користування кредитними коштами, а саме з 24.02.2022 по 24.05.2022, становить 21732,60 грн. (4506,60 грн. (сума нарахованих відсотків за початковий строк кредитування) + 17226,00 грн. (сума нарахованих відсотків за продовжений строк кредитування).

Відповідно до розрахунку інфляційних збитків та 3% річних, вбачається, що інфляційні збитки за період з 24.05.2022 по 15.01.2025 становить 10453,60 грн., 3% річних за період з 24.05.2022 по 15.01.2025 становить 2418,77 грн. (а.с.18).

Разом з тим, враховуючи п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України та зважаючи на введення в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 звільняється від сплати 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат починаючи з 24.02.2022.

Проте, відповідачка не звільняється від сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 24.02.2022 по 24.05.2022 за вказаною нормою закону, як помилково вважав суд першої інстанції.

Відповідно за період з 24 лютого 2022 року по 24 травня 2022 року з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню вся сума, яка є відсотками за користування кредитними коштами, а не штрафними санкціями чи нарахованою сумою за порушення грошового зобов`язання, стягнення яких заборонено згаданим пунктом 18 розділу прикінцевих та перехідних положень до ЦК України.

Відтак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків у розмірі 21732,60 грн. підлягали до задоволення в повному обсязі та помилково не були задоволені судом першої інстанції.

Так, загальна сума боргу згідно Договору № 3445410704-598033 від 27.01.2022 станом на 24.05.2022 становить 30432,60 грн. (8700,00 грн. (сума боргу) + 4506,60 грн. (сума нарахованих відсотків за початковий строк кредитування) + 17226,00 грн. (сума нарахованих відсотків за продовжений строк кредитування).

Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги (у якій апелянт просить рішення суду скасувати) слід визнати частково обґрунтованими та апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Оскаржуване ж рішення суду слід змінити в частині вирішення позовних вимог та стягнення судового збору.

А саме слід збільшити суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача з 13398 грн. до 30432,60 грн. В задоволенні решти позову слід відмовити.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» – задоволено частково, рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 червня 2025 року – змінено, збільшивши суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» з 13398 грн. до 30432,60 грн, а в задоволенні решти позову відмовлено, – слід пропорційно до задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позов задоволено на 70,27%, стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 1702,22 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, відповідно змінивши рішення і в цій частині.

Також, слід стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, зважаючи на фактично повне задоволення вимог скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» – задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 червня 2025 року – змінити, збільшивши розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» з 13398 грн. до 30432,60 грн.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Збільшити розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» за розгляд справи судом першої інстанції з 748,33 грн. до 1702,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 березня 2026 року.

Судді : Я.А. Левик

Н.П.Крайник

М.М.Шандра