Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №447/2457/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/2457/24 Головуючий у 1 інстанції: Друзюк М.М.

Провадження № 22-ц/811/2431/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив розстрочити виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24 про стягнення боргу на 36 рівних платежів.

Заяву обґрунтував тим, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24 з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №1001558574801 у розмірі 86 538,02 грн. У зв`язку з настанням пенсійного віку, ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 3 255 грн щомісячно, інших джерел доходу не має, а тому просив розстрочити виконання рішення суду на 36 рівних платежів, оскільки не має змоги виконати рішення суду одразу у повному обсязі.

Оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Розстрочено відповідачу ОСОБА_1 виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 86538 (вісімдесят шість тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн 02 (дві) коп., шляхом сплати платежу рівними частинами по 14 423 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн щомісячно.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Зазначає, що ОСОБА_1 є пенсіонером, розмір його пенсії складає лише 3 255,03 грн на місяць, інших джерел доходів у нього немає, рухомого чи нерухомого майна, продаж якого дозволив би погасити борг, також немає. ОСОБА_1 не оскаржував рішення суду у справі, відтак має намір виконати його у повному обсязі, однак з поважних причин не має об`єктивної можливості здійснити сплату боргу одноразово. Вважає, що надане судом першої інстанції розстрочення на 6 місяців (по 14 423,00 грн щомісячно) неспівмірне з пенсією заявника.

Просить ухвалу скасувати та розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24, шляхом сплати боргу 12-ма рівними частинами по 7 211,50 грн щомісячно.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про можливий розгляд справи без їхньої участі, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без їх участі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 (у справі №447/2457/24) позов АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованість за у розмірі 86 538 грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 1 463 грн 36 коп.

11.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення та просив розстрочити виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі 447/2457/24 про стягнення боргу на 36 рівних платежів. Заяву обгрунтовував тим, що у нього існують обставини, що істотно ускладнюють виконання вищезазначеного рішення суду, а саме настання пенсійного віку, відповідно до якого він отримує пенсію у розмірі 3 255 грн на місяць, відсутність інших джерел доходу та нерухомого майна.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), установити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Норми ч. 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Отже, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10).

Також під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Відстрочуючи виконання судового рішення на шість місяців, районний суд не врахував, що розмір пенсії заявника, яка становить 3 255 грн на місяць є його єдиним доходом, відтак виконувати рішення у визначеному судом розмірі в сумі по 14 423,00 грн щомісячно не дасть йому можливості виконати рішення суду за шість місяців.

Відтак, розстрочення заявнику ОСОБА_1 виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24 на шість місяців, на думку колегії суддів, не відповідатиме меті інституту відстрочення і розстрочення виконання судового рішення, який покликаний сприяти боржнику у виконанні судового рішення.

Враховуючи, що ч.5 ст.435 ЦПК України передбачено максимальний строк для розстрочення виконання судового рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду слід змінити, розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24 на 12 місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено13 березня 2026 року.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволити частково.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року змінити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07.01.2025 у справі №447/2457/24 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 86538 (вісімдесят шість тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн 02 (дві) коп. на 12 місяців шляхом сплати платежу рівними частинами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено13 березня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра