Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №450/1590/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №450/1590/25

Суддя: Левик Я. А.

Справа №450/1590/25 Головуючий у 1 інстанції:Кукса Д. А.

Провадження №22-ц/811/2419/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Кукси Д.А. від 04 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» – задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за договором №06318-05/2023 від 05.05.2023 в розмірі 66875,00 (шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн. 00 коп.) гривень.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221 судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) гривень.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» повністю.

Зазначає, що в розрахунку, який наявний в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок щодо нарахування відсотків. Звертає увагу, що графік платежів надано не в повному обсязі, вирізана частина таблиці з Excel, а вся інша інформація не відома відповідачці, не була відома і суду. Зазначає, що відповідно Графіку платежів перший кредит виданий 05.05.2023 в розмірі 15000,00 грн, а всі інші платежі мали надходити в період з 03.06.2023 по 29.03.2024 – рівними частинами 11250 грн, останнє надходження мало бути 28.04.2024 у розмірі 26250,00 грн. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється. Таким чином, кредитодавець не міг нараховувати проценти за кредитом з 05.06.023. Однак, судом першої інстанції не враховано дані факти, необґрунтовано і не вивчено в достатній мірі питання нарахування процентів за кредитом, що призвело до прийняття неправомірного рішення. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували одержання відповідачкою від Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Окрім того, зазначає, що в реєстрі боржників не міститься прізвища відповідачки, а відтак можна зробити висновок, що надані позивачем докази не є достовірними. Звертає увагу, що позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження перерахування коштів по кредитному договору – розрахункового документа, платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо або виписки з банківського рахунку. Крім того, доданий до позовної заяви лист №2919_250318185347 від 18.03.2025 є листуванням між двома фінансовими установами та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Вважає, що лист не може свідчити про перерахування кредитних коштів. Зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 141, 178, 247, 279 ЦПК України, ст.ст. 6, 509, 512, 514, 525-526, 536, 626, 629, 638, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. 3 Закон України «Про електронну комерцію», ст. 5 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та задовольняючи позов, виходив з того, – що між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено кредитний договір №06318-05/2023 від 05.05.2023. Відповідно до п.1.1. Договору, Товариство надало ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Згідно п.1.2. Договору, кредит надається строком на 360 днів, тобто до 28.04.2024. Відповідно до п.1.4.1 Договору, процента ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 Договору. Договір укладено в електронній формі. ТОВ «ФК «Інвеструм» на номер телефону ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему надіслали одноразовий ідентифікатор W8851, котрий у свою чергу відповідачкою було введено/відправлено ТОВ «ФК «Інвеструм» у відповідному розділі сайту, чим вона прийняла пропозицію укладення Договору про надання фінансового кредиту №06318-05/2023. ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, шляхом перерахування грошових коштів на картку позичальника, що підтверджується довідкою від 18.03.2025. З розрахунку заборгованості за кредитним Договором №06318-05/2023 від 05.05.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним Договором №06318-05/2023 складає: 66875,00 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту – 15000,00 грн, заборгованість по відсотках – 51875,00 грн. 03.07.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір факторингу №3072023, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ФК «Інвеструм» передав ТОВ «Стар Файненс Груп», а ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у ТОВ «ФК «Інвеструм» за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «ФК «Інвеструм». Відповідно Договору, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних ТОВ «ФК «Інвеструм» за основними договорами, та їх перехід від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «Стар Файненс Груп» відбувається у дату складення Договору та акту приймання-передачі. Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №3072023 від 03.07.2023 та Акту прийому-передачі, було відступлено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №06318-05/2023. 29.11.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (теперішня назва ТОВ «СВЕА ФІНАНС», підтверджується копією нотаріально посвідченого рішення єдиного учасника про зміну назви) було укладено Договір факторингу №01.02-79/23, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуває права вимоги від ТОВ «Стар Файненс Груп» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «Стар Файненс Груп» за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно Договору, права вимоги переходять ТОВ «Росвен Інвест Україна» з моменту підписання договору, після чого ТОВ «Росвен Інвест Україна» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договір факторингу №01.02-79/23 від 29.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним Договором №06318-05/2023 (станом на дату цього відступлення права вимоги) складає: 66875,00 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту – 15000,00 грн., заборгованість по відсотках – 51875,00 грн, неустойка – 0,00 грн. Таким чином, ТОВ «Свеа Фінанс» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного Договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 . За таких обставин, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного Договору, у добровільному порядку ухилялася від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 66875,00 грн відповідно, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи; частина висновків суду обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; також частина обставин, які суд вважав встановленими, – не доведена, а тому рішення суду підлягає зміні.

У квітні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №06318-05/2023 від 05.05.2023 у розмірі 66875,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 05.05.2023 ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» договір про надання фінансового кредиту №06318-05/2023. Договір був укладений в електронній формі. Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://www.zecredit.com.ua/, ТОВ «ФК «Інвеструм» 05.05.2023 направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір про надання фінансового кредиту №06318-05/2023 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору. В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником ТОВ «ФК «Інвеструм» здійснив ідентифікацію і верифікацію особи. ТОВ «ФК «Інвеструм» на номер телефону ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему надіслали одноразовий ідентифікатор W8851, котрий у свою чергу відповідачем було введено/відправлено ТОВ «ФК «Інвеструм» у відповідному розділі сайту, чим вона прийняла пропозицію укладення Договору про надання фінансового кредиту №06318-05/2023. ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, шляхом перерахування грошових коштів на картку позичальника. 03.07.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу №3072023, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «ФК «Інвеструм» передав ТОВ «Стар Файненс Груп», а ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у ТОВ «ФК «Інвеструм» за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «ФК «Інвеструм». Відповідно до Додатку 1 (Реєстру Боржників) до договору факторингу №3072023 від 03.07.2023, в тому числі було відступлено і заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №06318-05/2023. 29.11.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (на даний час назва ТОВ«СВЕА Фінанс») було укладено договір факторингу №01.02-79/23, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуває Права вимоги від ТОВ «Стар Файненс Груп» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «Стар Файненс Груп» за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договір факторингу №01.02-79/23 від 29.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №06318-05/2023 складає: 66875,00 грн., з них: заборгованість по тілу кредиту – 15000,00 грн., заборгованість по відсотках – 51875,00 грн., неустойка - 0,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, – між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» (первісний кредитор) укладено Договір про надання фінансового кредиту №06318-05/2023 від 05.05.2023. (а.с.9-12).

Відповідно до п.1.1. договору, Товариство надало ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно п.1.2. Договору, кредит надається строком на 360 днів, дата погашення кредиту 28.04.2024.

Відповідно до п.1.4.1 Договору, процента ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору.

Вказаний Договір укладено в електронній формі. ТОВ «ФК «Інвеструм» на номер телефону ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему надіслали одноразовий ідентифікатор W8851, який у свою чергу відповідачкою було введено/відправлено ТОВ «ФК «Інвеструм» у відповідному розділі сайту, чим вона прийняла пропозицію укладення Договору про надання фінансового кредиту №06318-05/2023.

ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» свої зобов?язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальниці грошові кошти шляхом їх перерахування на її картку НОМЕР_2 , яку позичальниця вказала при оформленні кредиту, що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку №21/788-рк від 01.05.2023 року видана Національним Банком України (а.с.30).

03.07.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу №3072023, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «ФК «Інвеструм» передав ТОВ «Стар Файненс Груп», а ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у ТОВ «ФК «Інвеструм» за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «ФК «Інвеструм» (а.с.31-32).

Відповідно до вказаного Договору факторингу до ТОВ «Стар Файненс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором про надання фінансового кредиту №06318-05/2023 від 05.05.2023.

Відповідно до п.1.4 Договору факторингу №3072023, відступлення права грошової вимог і всіх інших прав, належних ТОВ «ФК «Інвеструм» за основними договорами, та їх перехід від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «Стар Файненс Груп» відбувається у дату кладення договору та акту приймання-передачі.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №3072023 від 03.07.2023 та Акту прийому-передачі, було відступлено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №06318-05/2023.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №3072023 від 03.07.2023, сума заборгованості відповідачки за основним кредитним договором №06318-05/2023 від 05.05.2023 складає: 15000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 18500,00 – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею. (а.с.35).

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 33500,00 грн.

Згодом, 29.11.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (теперішня назва ТОВ «СВЕА ФІНАНС», підтверджується копією нотаріально посвідченого рішення єдиного учасника про зміну назви) було укладено Договір факторингу №01.02-79/23, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає ТОВ «Свеа Фінанс», а ТОВ ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Стар Файненс Груп» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «Стар Файненс Груп» за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. (а.с. 36-42).

Відповідно до п.3.1.3 Договору факторингу №01.02-79/23, право вимоги переходить до ТОВ «Свеа Фінанс» з моменту підписання договору, після чого ТОВ «Свеа Фінанс» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.

Відповідно до вказаного Договору факторингу до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором про надання фінансового кредиту №06318-05/2023 від 05.05.2023.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-79/23 від 29.11.2023, заборгованість відповідачки за основним кредитним договором №06318-05/2023 (станом на дату цього відступлення права вимоги) складає: 66875,00 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту - 15000,00 грн., заборгованість по відсотках - 51875,00 грн., неустойка - 0,00 грн. (а.с.49).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , за власним волевиявленням, з повним розумінням умов кредитування та усвідомлення рівня відповідальності, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписано та укладено Договір про надання фінансового кредиту №06318-25/2023 від 05.05.2023, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

В Заявці-анкеті Клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «ФК «Інвеструм» відповідачка зазначила свої особисті дані: прізвище, ім?я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту, місце роботи (зазначила що працює на себе), щомісячні доходи та номер картки. (а.с.8).

Отримання коштів ОСОБА_1 також підтверджується, наявними у матеріалах справи доказами, а саме листом від 18.03.2025, шляхом перерахування коштів на суму 15000,00 грн. 05.05.2023 09:20:15 на надану нею платіжну картку НОМЕР_2 (а.с.30).

В матеріалах справи, в свою чергу, відсутні докази про те, що на вказаний номер платіжної картки не були перераховані кошти чи такий номер не надавався відповідачкою.

Таким чином, доведеним є факт укладення між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору та те, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав кредит у розмірі, погодженому сторонами.

Також, за положенням ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ч. 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Однак, вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції помилково не врахував обставин, що мають істотне значення.

Так, колегія суддів звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в розмірі 66875,00 грн, однак така сума заборгованості за кредитним договором не відповідає умовам цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з реєстру боржників до договору Факторингу № 3072023 від 03.07.2023, станом на день відступлення права грошової вимоги ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «Стар Файненс Груп» сума заборгованості становила 33500,00 грн. (а.с.35).

Однак, згідно з витягу реєстру боржників до Договору Факторингу від 29.11.2023 №01.02-79/23 вбачається, що ТОВ «Старфайненс» безпідставно продовжило нарахування відсотків, що первісним кредитним договором не передбачено (а.с.49).

Враховуючи вказане, доводи позову та апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та такі позов та апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Оскаржуване ж рішення суду слід змінити в частині вирішення позовних вимог та стягнення судового збору.

А саме слід зменшити суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 66875,00 грн. до 33500,00 грн. В задоволенні решти позову слід відмовити. Також, слід зменшити розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача з 2422,4 грн. до 1003,12 грн. за розгляд справи судом першої інстанції змінивши рішення і в цій частині, зважаючи на зменшення розміру стягнення за позовними вимогами.

Також, відповідно, слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 2266,45 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, зважаючи на задоволення апеляційної скарги на 49,9 %.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Пустомитівсткого районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року в частині вирішення позовних вимог та стягнення судового збору – змінити, зменшивши суму заборгованості за кредит ним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» з 66875,00 грн. до 33500,00 грн.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Зменшивши суму судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» з 2422,4 грн. до 1003,12 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 2266,45 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 березня 2026 року.

Судді: Я.А. Левик

Н.П. Крайник

М.М. Шандра

Оригінал: reyestr.court.gov.ua