Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №337/3067/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 17.03.2026 Справа № 337/3067/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/3067/24

Провадження №22-ц/807/678/26

Головуючий в 1-й інстанції - Салтан Л.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Кочеткової І.В., Полякова О.З.

секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 24 грудня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 217145,38 грн., судового збору - 2605,75 грн., посилаючись на неналежне виконання зобов`язань збоку відповідача. В обґрунтування позову зазначив, що 25.08.2023 року між сторонами укладено договір № 473303-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», на підставі якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 50000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності процентів за кожен день користування кредитом у розмірі 1.14957034%. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 26.05.2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором № 473303-КС-001 в розмірі 217 145,38 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн, нарахованих в межах строку дії договору, що підлягають стягненню за рішенням суду.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2025 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 473303-КС-001 про надання кредиту від 25.08.2023 року, в розмірі 158 145,38 грн., судовий збір в розмірі 1897,77 грн., а всього 160 043 грн. 12 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду у частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, позивачем не надано належних та достовірних доказів надання кредиту, переказу коштів відповідачу, наданий позивачем розрахунок заборгованості та загальна сума заборгованості не відповідає умовам договору, матеріли справи не містять належних та допустимих доказів щодо істотних умов укладеного договору. Розгляд справи по суті відбувся без участі сторони відповідача, в результаті чого відповідача позбавлено можливості висловити свою позицію по справі.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справі, що 25.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 473303-КС-001 про надання кредиту.

При цьому, при підписанні договору відповідач зазначив свої дані: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 паспорт: НОМЕР_2 виданий Хортицьким РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій обл. 22.02.2011, РНОКПП НОМЕР_3 , номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_4 , засоби зв`язку з позичальником: телефонний: НОМЕР_5 , Електронний: ІНФОРМАЦІЯ_3, поштовий: АДРЕСА_1, та підписав акцептовані умови електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора UA3588 25.08.2023 13:44:44.

Під час укладення кредитного договору відповідач ОСОБА_1 проходив відео-верифікацію, де на поставлені питання надав відповіді, що він самостійно подав заявку на отримання кредиту; надав повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з його зображенням та зображенням документів, яким були надані ним під час здійснення відео-верифікації на підтвердження своєї особи; підтвердив, що на нього не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту; зазначив свій номер телефону НОМЕР_5 ; зазначив серію та номер свого паспорта НОМЕР_2 та дату його видачі; зазначив свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , продемонстрував оригінали документів. При цьому, як вбачається з оглянутого відео ОСОБА_1 поводив себе природньо та розкуто, був один, його конклюдентні дії однозначно підтверджують спрямованість волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору передбачений п.7.11.укладеного договору №473303-КС-001 про надання кредиту, а саме: спочатку договір підписує позичальник одноразовим ідентифікатором, який був згенерований та надісланий на фінансовий номер позичальника кредитодавцем, потім договір підписує уповноважений представник кредитодавця кваліфікованим електронним підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу.

За умовами укладеного договору №473303-КС-001 про надання кредиту сторони погодилися, що:

2.1. Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

2.3. Строк, на який надається кредит: 24 тижнів.

2.4. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована.

Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,14957034, фіксована.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

2.5. Комісія за надання кредиту: 7 500,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

2.6. Загальний розмір наданого кредиту: 50 000,00 грн.

2.7. Термін дії договору: до 09.02.2024 року.

2.8. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 129 960,00 грн.

2.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9151,89 процентів.

2.10. Дата видачі кредиту 25.08.2023.

2.11. Дата повернення кредиту 09.02.2024.

Підписанням договору відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що до (7.3.1) укладання договору отримав від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця, а також (7.4.2.), що обраними позичальником для комунікації та взаємодії за цим Договором засобами зв`язку є: телефонний (інформування за номерами телефонів будь-якими доступними каналами, в тому числі через SMS-повідомлення, через сервіси передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо) та шляхом використання програмного забезпечення або технологій без залучення працівників кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії); електронний (з використанням електронної адреси та/або особистого кабінету), поштовий (за адресою проживання/перебування/реєстрації); усі обрані позичальником засоби зв`язку є рівноцінними та жоден з них не визначений позичальником як пріоритетний; надав дозвіл використовувати обрані засоби зв`язку кредитодавцю (колекторським компаніям, новому кредитору) для взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості з позичальником з дотриманням обмежень щодо взаємодії, які визначені в статті 25 Закону України «Про споживче кредитування»; вказаний в розділі 8 даного договору номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий в користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватися позичальником при виконанні даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним, вказана в розділі 8 даного договору банківська платіжна карта /поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником; ( 7.4.4.), що він ознайомлений з договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням, (7.4.5) до моменту укладення цього договору отримав всю необхідну інформацію про кредитного посередника кредитодавця відповідно до ст. 6 Закону України «Про споживче кредитування».

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальником було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Зазначене підтверджено витребуваною на підставі ухвали суду від 26 серпня 2024 року інформації з АТ «Універсал Банк», відповідно до якої на ім`я відповідача ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_6 , 25.08.2023 року об 13:45:22 зараховано 25000,00 грн, а також об 13:45:34 ще 25 000 грн.

Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі активно користувався отриманими грошовими коштами в кредит, однак свої зобов`язання виконував неналежним чином, що привело до утворення заборгованості, яка на час закінчення строку договору та станом на 26.05.2024 року становить 217 145,38 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.

Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції, виходив з того, що ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та додаткової угоди до кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо. Таким чином, 25.08.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 473303-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». При цьому позивачем надані докази щодо виконання узятих на себе зобов`язань та підтвердження успішності проведених операцій у вигляді копії договору № 4108423914/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів укладений між ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» та ТОВ «Бізнес Позика» від 14.12.2017 року, двох довідок, які сформовані ТОВ «ФК«ЕЛАЄНС», з яких вбачається, що позичальнику на його картку було здійснено перерахування кредитних коштів двома платежами у розмірі 25 000,00 грн та 25 000,00 грн, а також відповіді АТ «Універсал Банк». Доказів того, що банківська картка № НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_6 не належить ОСОБА_1 , або на спростування факту надходження грошей на його банківську картку стороною відповідача не надано та не спростовано. Розрахунок заборгованості за договором наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом, на підтвердження факту надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування банком відсотків, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором. Зокрема вказаним розрахунком підтверджується те, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, при цьому проценти нараховані в межах строку дії договору - 09.02.2024 року. Однак ОСОБА_1 13.12.2023 року був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено військовим квитком та довідками, наявними в матеріалах справи. Оскільки, ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації з 13.12.2023 року, відповідно нарахування процентів з цього періоду суперечить ч. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», а тому позовні вимоги щодо стягнення процентів, нарахованих за період з 13.12.2023 року по 09.02.2024 року задоволенню не підлягають. Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягають стягненню сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 100645,38 грн ( нарахованих за період до 12.12.2023 року включно); сума прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн., що у загальному розмірі становить 158145,38 грн.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується частково, зважуючи на таке.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

25.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 473303-КС-001 про надання кредиту.

За умовами укладеного договору №473303-КС-001 про надання кредиту сторони погодилися, що:

2.1. Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

2.3. Строк, на який надається кредит: 24 тижнів.

2.4. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована.

Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,14957034, фіксована.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

2.5. Комісія за надання кредиту: 7 500,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

2.6. Загальний розмір наданого кредиту: 50 000,00 грн.

2.7. Термін дії договору: до 09.02.2024 року.

2.8. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 129 960,00 грн.

2.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9151,89 процентів.

2.10. Дата видачі кредиту 25.08.2023.

2.11. Дата повернення кредиту 09.02.2024.

При цьому, при підписанні договору відповідач зазначив свої дані: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 паспорт: НОМЕР_2 виданий Хортицьким РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій обл. 22.02.2011, РНОКПП НОМЕР_3 , номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_4 , засоби зв`язку з позичальником: телефонний: НОМЕР_5 , Електронний: ІНФОРМАЦІЯ_3 , поштовий: АДРЕСА_1, та підписав акцептовані умови електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора UA3588 25.08.2023 13:44:44.

Під час укладення кредитного договору відповідач ОСОБА_1 проходив відео-верифікацію, де на поставлені питання надав відповіді, що він самостійно подав заявку на отримання кредиту; надав повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з його зображенням та зображенням документів, яким були надані ним під час здійснення відео-верифікації на підтвердження своєї особи; підтвердив, що на нього не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту; зазначив свій номер телефону НОМЕР_5 ; зазначив серію та номер свого паспорта НОМЕР_2 та дату його видачі; зазначив свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , продемонстрував оригінали документів. При цьому, як вбачається з оглянутого відео ОСОБА_1 поводив себе природньо та розкуто, був один, його конклюдентні дії однозначно підтверджують спрямованість волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій кредитний договір не був би укладений між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі кредитора та відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до умов укладеного кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до реквізитів договору зазначено платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 . Відповідачем не спростовано факту належності йому картки з відповідними реквізитами, як і не спростовано перерахунок коштів у відповідних сумах згідно кредитного договору на таку банківську картку.

Зазначене підтверджено витребуваною на підставі ухвали суду від 26 серпня 2024 року інформації з АТ «Універсал Банк», відповідно до якої на ім`я відповідача ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_6 , 25.08.2023 року об 13:45:22 зараховано 25000грн, а також об 13:45:34 ще 25000грн.

Про вчинення шахрайських дій, заволодіння персональними даними, мобільним номером телефону та адресою електронної пошти, їх використання третіми особами з метою заволодіння грошовими коштами відповідач не вказував.

Саме по собі ненадання позивачем до позовної заяви первинних документів, які підтверджують перерахування суми кредиту на вказані у кредитному договорі реквізити, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту його підписання обома сторонами, а надання кредитних коштів є виконанням кредитного договору з боку кредитора.

Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі активно користувався отриманими грошовими коштами в кредит, однак свої зобов`язання виконував неналежним чином, що привело до утворення заборгованості, яка на час закінчення строку договору та станом на 26.05.2024 року становить 217 145,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку (іншої фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі N 496/3134/19.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту №473303-КС-001 від 25.08.2023 року у розмірі 50000,00 грн., а також комісії у розмірі 7500,00 грн.

Що стосується заборгованості за відсотками, то слід зазначити наступне.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, виданими в рамках кредитних договорів, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

Відповідно до умов Договору про надання кредиту №473303-КС-001 від 25.08.2023 року реальна річна процентна ставка за договором складає : 9151,89 процентів.

Нараховані та пред`явлені до стягнення відсотки за весь період кредитування більше ніж у тричі перевищують розмір заборгованості за основною сумою кредиту.

Колегія суддів вважає, що дана умова договору є непропорційно високою, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику, суперечить нормам ЗУ «Про захист прав споживачів», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, які викладені в постановах №132/1006/19 від 07.10.2020, 910/719/19 від 19.05.2020 та №363/1834/17 від 13.07.2022 та №910/12876/19 від 01.06.2021.

З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення з відповідача відсотків у відповідності до умов про надання кредиту №473303-КС-001 від 25.08.2023 року підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 50000,00 грн. Вказана сума буде справедливою та співмірною з огляду на суму основного боргу.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позову.

Відповідно до п.п. б,в п. 4 ч. 1 ст 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з нормами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що вимоги позову підлягають задоволенню частково у загальній сумі 107500,00 грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору сплачена за подання позову у розмірі 1290,00 грн.

Враховуючи те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового збору сплачена за подання апеляційної скарги у розмірі 2418,77 грн.

З огляду на зазначене, у відповідності до вимог ч.10 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1128,77 грн.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2025 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 473303-КС-001 про надання кредиту від 25.08.2023 року, в розмірі 107500,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1128,77 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 19 березня 2026 року.

Головуючий С.В. Кухар

Судді: І.В. Кочеткова

О.З. Поляков