Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 12 березня 2026 р.
Справа: №686/33461/25
Суддя: Чевилюк З. А.
Справа № 686/33461/25
Провадження № 2/686/1949/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2026 року
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Чевилюк З.А.
при секретарі Томашівській А.Т.
за участі представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія`Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №273263131 в розмірі 71 898,70 грн., з яких 12000 грн.-сума заборгованості по основному боргу, 29898,70 грн.-сума заборгованості по відсоткам та судові витрати.
31 липня 2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №273263131.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
20.10.2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до Договору факторингу№20102022 від 20.10.22, ТОВ «ФК`ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача в сумі 41 898,70 грн., з яких:
-12000 грн.-сума заборгованості по основному боргу;
-29898,70 грн.-сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №№273263131 ві розмірі 41 898,70грн., з яких:
-12000 грн.-сума заборгованості по основному боргу;
-29898,70 грн.-сума заборгованості по відсоткам.
Неможливість досудового врегулювання спору зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не направив представника, просив здійснити розгляд справи за відсутності, позов підтримав. Відповідач направив представника,який підтримав письмовий відзив в судовому засіданні, зробив заяву про застосування строку позовної давності. Відповідно до п.1.3. та п.1.7 договору термін надання кредиту та процентів за користування кредитом є 27.08.2021 року; кредит надається на 27 днів. Заявлені вимоги не обґрунтовані первинними документами. Розрахунок заборгованості не є належним доказом та, є одностороннім документом. Уступка вимоги за кредитним зобов`язанням не обгрунтована в установленому порядку, шляхом представлення доказів на підтвердження оплати здійсненої уступки.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
31 липня 2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №273263131.
Відповідно до п.1.3. та п.1.7 договору термін надання кредиту та процентів за користування кредитом до 27.08.2021 року; кредит надається на 27 днів. Можливість автоматичної пролонгації нарахування відсотків в односторонньому порядку є нікчемною умовою, відповідно до ч.7 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Нарахування відсотків понад встановлений в договорі термін неправомірне.
Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 11100 грн. та у розмірі 900 грн. підтверджено платіжним дорученням від 31.07.2021 року та платіжним дорученням від 11.08.2021р.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
20.10.2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Здійснення оплати позивачем за уступкою підтверджено платіжним дорученням №18921 від 25.10.2022 року за Реєстром прав вимоги у сумі 3011843,88 грн.
Факт здійснення уступки права вимоги та оплата по договорам факторингувід 28.11.2018 року не обґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами. Зокрема, враховуючи оплатність здійсненої уступки, відсутні докази перерахування коштів по факторингу конкретно за Кредитним договором №273263131.
Крім того, зважаючи на хронологію укладення договорів, можливість уступки 28.11.2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» по Договору факторингу №28/1118-01 за кредитним договором№273263131 від 31 липня 2021 року не вбачається можливою.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Разом з тим згідно з частиною першою статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом статей 256, 261 і 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.
Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Пунктами 12,19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), воєнного стану до 3.09.2025 року зупиняються перебіг строків позовної давності. Підстави для застосування строку позовної давності відсутні.
Враховуючи викладене, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що зважаючи на недоведеність здійсненої уступки права вимоги, беручи до уваги хронологію укладених договорів, відсутність беззаперечних доказів фактичної оплати здійсненої уступки, необґрунтованість заявлених до стягнення відсотків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265, ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 629, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія`Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 41 898,70 грн. за Кредитним договором №273263131.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 19 березня 2026 року.
Суддя З.А.Чевилюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua