Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №686/2508/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2508/26

Провадження № 3/686/1022/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Марцинкевич С.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561081, ОСОБА_1 07 січня 2026 року о 10:48 год. керуючи автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , на 3 км. + 500 м. автодороги Т2311 Хмельницький – Волочиськ, на порушення п.п. 2.3б, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого втратив керування транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із транспортним засобом «Рено», номерний знак НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив зазначені обставини та визнав свою провину.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується зібраними доказами, а саме: його зізнавальними поясненнями в суді, даними протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовані дорожня обстановка, місце розташування транспортних засобів після зіткнення, слідова інформація, місце зіткнення та пошкодження; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 .

Оцінюючи зібрані та досліджені докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 2.3б, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, доведена і його дії кваліфіковано вірно за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561051 ОСОБА_1 інкримінується те, що він, повторно протягом року, 07 січня 2026 року о 10:48 год., за вказаних вище обставин, на 3 км. + 500 м. автодороги Т2311 Хмельницький – Волочиськ, на порушення п. 2.1а Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом.

Такі дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Заслухавши ОСОБА_1 , який заперечив свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Разом з цим, диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність виключно за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 мав при собі посвідчення водія, тобто п. 2.1а Правил дорожнього руху не порушував.

При цьому, долучена до матеріалів справи копія постанови поліцейського серії ЕНА №4477990 від 11.04.2025 року, складена відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, не доводить належним чином повторність вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки з її змісту вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за невиконання вимог д.з. 4.10, що не підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Отже, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом не є тотожними поняттями, а інкриміноване ОСОБА_1 порушення п. 2.1а Правил дорожнього руху (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії) не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справі "Малофєєва проти Росії" та справі "Карелін проти Росії" зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу "Пол і Одрі Едвардз проти Об`єднаного Королівства" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Інші об`єктивні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо недоведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ст. 126 ст. 245, п. 1 ч. 1 ст.247, 251, 283, 285 КУпАП, п. 2.1а Правил дорожнього руху України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницькоїобласті.

Після набрання постановою законної сили:

-стягувач штрафу – Хмельницьке районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. О. Скоблі, 15);

-стягувач судового збору – Державна судова адміністрація України (м. Київ, вул. Липська, 18/5);

-боржник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу в добровільному порядку: Призначення платежу: 21081300; Отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; в призначенні платежу зазначити серію і номер протоколу: ЕПР1 №561081.

Реквізити для сплати судового збору в добровільному порядку: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Пункт ставок судового збору: 5.

Суддя: