Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №607/3766/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2026 Справа №607/3766/26 Провадження №1-кп/607/1248/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №12025211040001932 від 27.11.2025 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Пологи, Запорізької області, громадянин України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, військовослужбовець за контрактом, який обіймає посаду кулеметника 3 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , неодружений, на утриманні нікого не має, раніше судимий – востаннє вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2024 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, із відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 26.12.2023 до призначеного покарання за цим вироком, остаточно призначено покарання у вигляді у вигляді 4 років 5 місяців позбавлення волі, із штрафом у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень ухвалено виконувати самостійно,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 (бере участь у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

26.11.2025 приблизно о 17:30 за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , проходило святкування дня народження неповнолітнього сина останнього.

Надалі, у ході святкування 27.11.2025 приблизно о 02:20 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 раптово розпочався словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , 27.11.2025 приблизно о 02:20 ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, а також те, що протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, наніс декілька ударів по тулубу та обличчю ОСОБА_7 , таким чином, поваливши останнього на підлогу. Надалі, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_6 витягнули ОСОБА_7 з приміщення квартири АДРЕСА_3 до приміщення загального коридору вказаного будинку, де ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , умисно наніс йому один удар кулаком в ділянку обличчя. Після чого, ОСОБА_3 спільно із братом ОСОБА_6 витягли потерпілого ОСОБА_7 із під`їзду будинку, де ОСОБА_3 , не припиняючи свої протиправні дії, перебуваючи на прилеглій території до будинку АДРЕСА_4 , між другим та третім під`їздом, наніс ОСОБА_7 , який перебував у лежачому положенні, декілька ударів ногами та руками в ділянку голови та тулуба.

Внаслідок нанесених ОСОБА_3 ударів потерпілому ОСОБА_7 , останньому заподіяно наступні тілесні ушкодження, а саме:

- закриту черепно-мозкову травму у вигляді поширених крововиливів у м`які тканини голови, невеликого за об?ємом крововиливу під тверду мозкову оболонку та вогнищево-дифузного і плямистого крововиливів у м`яку мозкову оболонку;

- рани потиличної ділянки, лівої брови, перенісся, правої половини чола, повік правого ока, верхньої губи;

??- розрив шкіри лівої вушної раковини;

??- тріщини шкіри лівої надбрівної ділянки;

??- закритий перелом кісток носа;

??- садна шиї, проекції тіла нижньої щелепи з поширенням на підщелепну ділянку, правої підключичної ділянки, грудей, живота, лівого ліктя, правого передпліччя, проекції крила правої здухвинної кістки, лівих сідниці, коліна та гомілки, правого коліна, лівої надлопаткової і крижової ділянок;

- синці чола і обличчя, шиї, правої підключичної ділянки, грудей, лівих надпліччя і плеча, лівого ліктя, правого плеча, кистей та лівої гомілки;

- крововиливи у слизові оболонки губ.

Закрита черепно-мозкова травма у вигляді поширених крововиливів у м`які тканини голови, невеликого за об`ємом крововиливу під тверду мозкову оболонку та вогнищево-дифузного і плямистого крововиливів у м`яку мозкову оболонку; закритий перелом кісток носа; рани потиличної ділянки, лівої брови, перенісся, правої половини чола, повік правого ока, верхньої губи; розрив шкіри лівої вушної раковини та тріщини шкіри лівої надбрівної ділянки тягнуть за собою розлад здоров`я понад 6 але менше як 21 добу і за цією ознакою у живих осіб належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.

Інші тілесні ушкодження (садна, синці та крововиливи, за виключенням саден і синців на грудях) мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість діб та за ступенем тяжкості стосовно живих осіб мають ознаки легких.

Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок закритої тупої травми грудей із переломом тіла грудини, чисельними двобічними переломами ребер з ушкодженнями пристінкової плеври і тканини легень та виливом крові у плевральні порожнини та назовні – через дихальні шляхи, яка ускладнилася розвитком плевро-пульмонального шоку. Вказана травма грудей за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, стосовно живих осіб, належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Під час допиту, по суті провадження обвинувачений надав показання про те, що в день події приблизно о 02:00 – 02:30 в час, коли він був не у квартирі, йому зателефонував його дванадцятилітній племінник та повідомив, що на нього кидається дядько з пляшкою, тобто потерпілий. Тому він піднявся у вказану квартиру, де побачив, що племінник тікає від потерпілого, який стояв із скляною пляшкою. В цей час в квартирі брата ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_4 , номера будинку та квартири обвинувачений не пригадує, перебували ще брат з дружиною та їх кума. Потерпілого до цього він не знав, знав лише його ім`я « ОСОБА_8 », вони перед цим познайомились в гостях у брата і випивали. Після того, як обвинувачений зайшов у вказану квартиру після дзвінка племінника, він, щоб захистити останнього, почав бити потерпілого руками і ногами по обличчю та тулубу, однак, як він пояснив «переборщив і сталось те, що сталось». Потім він з братом витягли потерпілого з квартири на «сходову», де він, тобто обвинувачений, так само наносив потерпілому удари по тулубу та обличчю. Потім витягнув потерпілого з коридору на проїжджу частину дороги, що біля будинку, де продовжив наносити йому удари ногами по голові та тулубу. Потерпілий не висловлював прохання зупинитись. Він зрозумів, що потерпілий помер уже тоді, коли приїхала поліція. Також, обвинувачений підтвердив, що перед цим він курив марихуану та вживав алкоголь. Згідний із тілесними ушкодженнями і причиною смерті потерпілого, що зазначені в обвинувальному акті.

Прокурор у судових дебатах просив визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та, з урахуванням того, що він щиро кається та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має намір продовжити військову службу, призначити йому покарання за вказаною статтею у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднати до вказаного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 8 років 5 місяців позбавлення волі. Також, просив стягнути з обвинуваченого вартість витрат за проведені експертизи та вирішити питання про скасування арешту майна і долю речових доказів (зокрема, речі, вилучені з квартири, повернути ОСОБА_6 ).

Обвинувачений у судових дебатах зазначив, що згідний з прокурором. Також просив повернути речові докази дружині брата ОСОБА_9 , оскільки сам брат перебуває на військовій службі.

У судових дебатах захисник просив врахувати те, що ОСОБА_3 визнав вину, що є пом`якшуючою покарання обставиною, є військовослужбовцем та має намір проходити військову службу. Згідний із позицією прокурора щодо покарання.

В останньому слові обвинувачений просив суд суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та час судового розгляду. Відповідно до заяви від 04.03.2026, вона просить здійснювати судовий розгляд даного кримінального провадження без її участі, з приводу виду та міри покарання просить призначити найсуворіше покарання ОСОБА_3 , оскільки він своїми діями наніс непоправиму втрату її сім`ї.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, з огляду на прийняте рішення та враховуючи наведені обставини кримінального правопорушення, показання обвинуваченого, приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним тяжким злочином; фактичні обставини кримінального правопорушення, а саме смерть потерпілого; конкретні обставини кримінального провадження, а саме визнання вини обвинуваченим та його відмова від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві, позиція сторін щодо покарання; наявність обставини, яка обтяжує покарання, – вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів; наявність обставини, яка пом`якшує покарання, – активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відомості про особу обвинуваченого – раніше судимий, на утриманні нікого не має, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога за місцем реєстрації і проживання не звертався та під динамічним спостереженням не перебуває.

Суд не може визнати наявність обставини, яка пом`якшує покарання, про яку зазначено в обвинувальному акті та на яку вказує прокурор, - щире каяття.

Так, згідно сформованої судової практики (наприклад, постанова Верховного Суду у справі № 761/942/23), щире каяття передбачає, крім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль із цього приводу та осуд своєї поведінки.

У цій справі такої поведінки обвинуваченого під час судового розгляду суд не спостерігав.

Аналізуючи наведені обставини у сукупності, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.

При цьому, як встановлено у цьому провадженні, обвинувачений ОСОБА_3 вже судимий, зокрема востаннє згідно вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2024 (набрав законної сили 05.08.2024) за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2023 до призначеного покарання за цим вироком, остаточно призначено покарання у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі, із штрафом у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн, виконувати самостійно.

Як повідомив в даному судовому засіданні обвинувачений, вказаний розмір штрафу він не сплатив повністю, у зв`язку із перебуванням на військовій службі.

Крім цього, ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08.05.2025 ОСОБА_11 умовно-достроково звільнено від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом на не відбутий строк 3 роки 2 місяці 25 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 81-1 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно із ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Тому, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити відповідно до положень ст.ст. 71, 72 КК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його затримання – 27.11.2025.

Також у строк покарання слід зарахувати термін із його фактичного затримання та подальшого перебування ОСОБА_3 під вартою у цьому кримінальному провадженні згідно з положеннями ст. 72 КК України, тобто із розрахунку: один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, який востаннє був продовжений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.02.2026 до 23:59 19.04.2026, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не пізніше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.

Процесуальні витрати за проведення експертиз в кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2024, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі та штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, який виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання – 27.11.2025.

Зарахувати, на підставі ст. 72 КК України, у строк призначеного покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув`язнення з моменту затримання та подальшого перебування під вартою, тобто з 27.11.2025, по дату ухвалення вироку включно, тобто по 18.03.2026, з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не пізніше 23:59 16.05.2026.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів:

- 3565,60 грн – вартість судової дактилоскопічної експертизи №CE-19/120-25/15642-Д від 26.12.2025;

- 6239,80 грн – вартість судової комп?ютерно-технічної експертизи №CE-19/120-25/15336-КТ від 30.01.2026;

- 8425,69 грн – вартість біологічної експертизи №CE-19/120-25/15376-БД від 10.02.2026;

- 13480,17 грн – вартість біологічної експертизи №CE-19/120-25/15370-БД від 10.02.2026;

- 10 577,92 грн – вартість біологічної експертизи №CE-19/120-25/15371-БД від 11.02.2026;

- 8 425,69 грн – вартість біологічної експертизи №CE-19/120-25/15365-БД від 10.02.2026;

???- 13480,17 грн – вартість біологічної експертизи №CE-19/120-25/15373-БД від 10.02.2026;

???- 13319,90 грн – вартість біологічної експертизи №CE-19/120-25/15375-БД від 11.02.2026;

???- 4457 грн – вартість судової комп?ютерно-технічної експертизи №CE-19/120-25/15644-КТ від 11.02.2026,

усього на суму 81 971,94 грн (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна гривня 94 копійки).

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.11.2025 у справі №607/24945/25 на:

- речі та предмети вилучені, в ході проведеного 27.11.2025 огляду проїжджої частини догори за адресою: бульвар Д. Галицького у м. Тернополі з лицевої сторони будинку № 22 вказаного бульвару між 2 та 3 під`їздами, а саме на об`єкт №1 – змив із слідами РБК, що поміщено в паперовий конверт;

- речі та предмети вилучені, в ході проведеного 27.11.2025 огляду під`їзду будинку та приміщення квартири АДРЕСА_3 , а саме на: об`єкт №1 – змив із слідами РБК, що поміщено в паперовий конверт; об`єкт №2 – змиви із слідами РБК, які поміщено у паперовий конверт; об`єкт №3 – черевики комбінованого сірого та білого кольорів із надписом «WSSPORT» із слідами РБК, що поміщено в спецпакет NPU6260261; об`єкт №4 – один лівий кросівок, комбінованого темно-сірого та білого кольорів із надписом «Staff», із слідами РБК, що поміщено в спецпакет NPU6260260; об`єкт №5 – змив із слідами РБК, що поміщено в паперовий конверт; об`єкт №6 – мобільний телефон «Redmi», корпус якого синьо-фіолетового кольору із чохлом голубого кольору, що поміщено в спецпакет CRI1238186; об`єкт №7 – змиви із слідами РБК, які поміщено у паперовий конверт; об`єкт №8 – три дерев`яні ніжки стола із нашаруванням РБК, що поміщено в поліетиленовий мішок, горловина якого скріплена пломбою NPUВ055230; 8 липких стрічок типу «скотч», із слідами, що перенесені на аркуш білого паперу у вигляді «Додатку» та які в свою чергу поміщені в паперовий конверт;

- речі та предмети вилучені 27.11.2025 в ході затримання та обшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон торговельної марки «Xiaomi», сірого кольору, який упаковано у сейф пакет №PSP1193772; кросівки, що поміщено у сейф пакет №WAR1862540; светр сірого кольору, що поміщено у сейф пакет №WAR1725834; штани чорного кольору, що поміщено у сейф пакет №HYQ0148617; зв`язку ключів у кількості 3 шт. та магнітний брелок, поміщено у сейф пакет NPU5201151, – скасувати.

Речові докази, які поміщено в кімнату для зберігання речових доказів ГУНП в Тернопільській області, квитанція №016582 від 24.02.2026, а саме:

- об`єкт №1 – змив із слідами РБК, що поміщено в паперовий конверт, об`єкт №2 – змиви із слідами РБК, які поміщено у паперовий конверт, об`єкт №5 – змив із слідами РБК, що поміщено в паперовий конверт, об`єкт №7 – змиви із слідами РБК, які поміщено у паперовий конверт, – знищити;

- черевики комбінованого сірого та білого кольорів із надписом «WSSPORT», що поміщено в спецпакет NPU6260261, один лівий кросівок комбінованого темно-сірого та білого кольорів із надписом «Staff», що поміщено в спецпакет NPU6260260, мобільний телефон «Redmi», корпус якого синьо-фіолетового кольору із чохлом голубого кольору, що поміщено в спецпакет CRI1238186, – повернути ОСОБА_6 або ОСОБА_9 ;

- три дерев`яні ніжки стола із нашаруванням РБК, що поміщено в поліетиленовий мішок, горловина якого скріплена пломбою NPU В 055230, – знищити;

- 8 липких стрічок типу «скотч», із слідами, що перенесені на аркуш білого паперу у вигляді «Додатку» та які в свою чергу поміщені в паперовий конверт, – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон торговельної марки «Xiaomi», сірого кольору, який упаковано у сейф пакет №PSP1193772, кросівки, що поміщено у сейф пакет №WAR1862540; светр сірого кольору, що поміщено у сейф пакет №WAR1725834, штани чорного кольору, що поміщено у сейф пакет №HYQ0148617, зв`язку ключів у кількості 3 шт. та магнітний брелок, що поміщено у сейф пакет NPU5201151, – повернути ОСОБА_3 ;

- відеофайли, які були вилучені в КП «Тернопіль Інтеравіа» із приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, які знаходяться на будинку АДРЕСА_4 , за період часу з 00:00 год. по 03:00 год 27.11.2025, які відкопійовано на DVD-R диск, – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- 3 (три) DVD-R диски із записами з нагрудних камер працівників УПП ДПП в Тернопільській області, на яких відображено обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_7 , – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддяОСОБА_1