Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №606/450/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/450/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, у якій просить суд видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покладення на нього обов`язків, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) із заявницею; заборонити переслідувати заявницю та в будь-який спосіб спілкуватися з нею особисто і через третіх осіб без її згоди.

Обгрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 зазначила, що 21.12.1999 вона з ОСОБА_2 уклала шлюб, який зареєстрований Озернянською сільською радою Зборівського району Тернопільської області. 02.07.2024 на підставі рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області шлюб розірвано. Заявниця вказала, що вона зареєстрована та проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 разом із дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та колишнім чоловіком ОСОБА_2 . Також зазначила, що ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чинить на неї психологічне насильство, висловлюється нецензурною лайкою, ображає її та погрожує фізичною розправою. У зв"язку із вчиненням відносно неї протиправних дій вона неодноразово зверталася до поліції, за наслідками чого стосовно ОСОБА_2 було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст 173-2 КУпАП. Так, згідно із листом повідомленням ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області № 5815-2026 від 19.01.2026 зареєстровано ряд звернень щодо вчинення насильства в сім`ї по відношенню до ОСОБА_1 , зокрема: № 3495 від 21.06.2025, № 3623 від 30.06.2025, № 3624 від 30.06.2025, № 3625 від 30.06.2025, № 3626 від 30.06.2025, 3627 від 30.06.2025, № 3662 від 30.06.2025, № 3995 від 14.07.2025, № 7089 від 02.09.2025, № 8241 від 08.11.2025, № 9415 від 26.12.2025, № 9431 від 27.12.2025 та по одному факту внесені відомості до ЄРДР за № 12026211080000016 за ч.1 ст.126-1 КК України. Постановами Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 КУпАП. У зв`язку із наведеним та з метою уникнення подальшого домашнього насильства у майбутньому ОСОБА_1 просить винести щодо кривдника ОСОБА_2 обмежувальний припис.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання заявниця не з`явилася, однак у поданій заяві висловила прохання проводити розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання заінтересовані особи ОСОБА_2 , представник відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце справи.

Згідно із частиною першою статті 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Враховуючи вказане, розгляд справи проведено за відсутності заявниці та заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступні обставини.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.12.1999 укладено шлюб, зареєстрований Озернянською сільською радою Зборівського району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , яке видано Озернянською сільською радою Зборівського району Тернопільської області, актовий запис №26. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_8 ».

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02.07.2024 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 розірвано.

Заявниця зареєстрована та проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 разом із трьома дітьми: дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та колишнім чоловіком ОСОБА_2 . Вказане підтверджується довідкою про склад сім`ї від 26.02.2026 № 44, виданою Микулинецькою селищною радою.

Згідно із листом – повідомленням відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 19.01.2026 у вказаному відділенні поліції зареєстровано 13 звернень ОСОБА_1 про вчинення насильства в сім`ї щодо неї ОСОБА_2 , зокрема: № 3495 від 21.06.2025 року, № 3623 від 30.06.2025 року, № 3624 від 30.06.2025 року, № 3625 від 30.06.2025 року, № 3626 від 30.06.2025 року, № 3627 від 30.06.2025 року, № 3662 від 30.06.2025 року, № 3995 від 14.07.2025 року, № 3996 від 14.07.2025 року, № 7089 від 02.09.2025 року, № 8241 від 08.11.2025 року, № 9415 від 26.12.2025 року та № 9431 від 27.12.2025 року.

За вказаними фактами домашнього насильства працівниками поліції складено протоколи за ст.173-2 КУпАП та направлено до Теребовлянського районного суду Тернопільської області для прийняття рішення, а за одним фактом внесені відомості до ЄРДР за ст.126-1 КК України.

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі № 606/1020/24 від 27.05.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, зокрема за те, що 17.05.2024 близько 20 год. 30 хв., 15.05.2024 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_2 за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 .

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі № 606/1123/24 від 12.06.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, зокрема за те, що 09.05.2024 близько 19 год. 05 хв., 10.05.2024 близько 20 год. 00 хв., 13.05.2024 близько 18 год. 20 хв., 12.05.2024 близько 21 год. 15 хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання порушив заборонний припис, контактував із постраждалою особою дружиною ОСОБА_1 .

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі № 606/1182/25 від 28.07.2025, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., зокрема за те, що 11.07.2025 близько 18 год. 00 хв., 11.07.2025 близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_2 за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 .

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі № 606/1941/25 від 12.01.2026, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб, зокрема за те, що 08.11.2025 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_2 за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 .

Із довідки Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 26.02.2026 № 44 слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає ОСОБА_1 та має такий склад сім`ї: чоловік ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 .

До даних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до частини першої статті350 - 2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі - Закон). Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

До переліку осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти) (частина друга статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функції і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вказано, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Згідно з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 листопада 2019 року у справі №753/23624/18, від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 754/9263/19, від 14 січня 2019 року у справі № 754/6995/19, від 06 лютого 2020 року у справі № 753/8626/19, під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Також у цих постановах Верховний суд виходив з того, що звернення заявника до органів поліції самі по собі, не підтверджують факт вчинення насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 202/267/21 зазначено, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що заявник просила заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак таке обмеження не буде пропорційним втручанням у права і свободи особи, з урахуванням того, що жодних доказів, кому на праві власності належить вказаний будинок, чи наявне у ОСОБА_2 інше місце проживання не додано.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога заявниці в частині заборони ОСОБА_2 перебувати у місці спільного проживання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо заявниці домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що підтверджується не лише її зверненнями до правоохоронних органів, а й постановами суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, а також наявністю кримінального провадження за ст. 126-1 КК України.

Вказані обставини свідчать про наявність реальних ризиків повторного вчинення домашнього насильства щодо заявниці, зокрема шляхом переслідування, психологічного тиску, залякування та нав`язування спілкування.

З огляду на викладене, з метою забезпечення безпеки заявниці, запобігання подальшому насильству та мінімізації ризиків його повторення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 обмежувальний припис у частині заборони контакту із заявницею.

Керуючись ст.2,4,12,13,76-78,258-268,350-1,350-8,352-355 ЦПК України, ст.1, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 .

Встановити ОСОБА_2 захід тимчасового обмеження прав у виді переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, заборони вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення), контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб на строк 2 (два) місяці.

В решті вимог заяви відмовити.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявниця: ОСОБА_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області (місцезнаходження: вулиця Січових Стрільців, 13, місто Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область).

Суддя Л.С. Ромазан