Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №593/286/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/286/26

Провадження № 2/593/307/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Ольшанській Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд із позовом до Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

У поданому позові позивач зазначив, що після смерті його тітки -мами двохрідної сестри ОСОБА_2 , яка проживала одна та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, що знаходиться в селі Лапшин та присадибної земельної ділянки, на якій він розміщений, а також земельної ділянки площею 1.03га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території села Лапшин, яка в даний час належить до Нараївсьської територіальної громади, і на яку спадкодавиці був виданий Державний акт на землю, і хоч його тітка на випадок смерті розпорядилася своїм майно та склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла йому, однак він не має можливості прийняти спадщину, бо нотконтора відмовила йому у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з пропуском ним строку, встановленого законом на її прийняття. У поданому позові позивач зазначив, що строк на прийняття спадщини ним був пропущений із поважних причин через те, що тітка хоч склала на його ім`я заповіт, однак пізніше вона склала ще один заповіт на користь своєї дочки ОСОБА_3 , яка проживає в Росії, і остання прийняла спадщину, а тому він вважав, що у зв`язку з існуванням другого заповіту, який по часу був складений пізніше, він вже не має права на спадшину, а так як він нещодавно дізнавшись текст другого заповіту, зрозумів, що він складений на дочку спадкодавиці лише на певне майно, а саме : на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку, на якій він розміщений, а решта майна, яке не охоплене другим заповітом по заповіту від 10 липня 2002 року мав успадкувати саме він, а так як через вказане строк на прийняття спадшини ним пропущений із поважних причин, тому звернувся до суду з позовом, яким просив визначити йому додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Прийдун В.М. не з`явилися, подали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, подані вимоги підтримують, просять їх задоволити.

Представник Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання також не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення позову Нараївська сільська рада заперечень не має.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги письмові заяви сторін та дослідивши долучені до справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

У відповідності із ст. ст. 1217, 1220, 1223ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтями 1270 та 1272 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви на прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавиця ОСОБА_2 , яка була двохрідною сестрою матері позивача, постійно проживала в селі Лапшин Бережанського району Тернопільської області, була власником житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки, на якій він розміщений, а також земельної ділянки площею 1.03га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території села Лапшин, яка в даний час належить до Нараївсьської територіальної громади, і на яку їй 24 вересня 2004 року був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР 034257. Спадкодавиця хоч на випадок своєї смерті розпорядилася належним їй майном та 10 липня 2002 року у Лапшинській сільській раді склала заповіт на позивача, яким все належне їй майно вона залишила позивачу, однак пізніше, а саме 12 березня 2004 року спадкодавиця склала другий заповіт, яким належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та присадибну земельну ділянку, на якій він розміщений, вона заповіла своїй дочці ОСОБА_4 .

Вказаний факт підтверджується оглянутими у судовому засіданні документами, а саме:

- Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР № 034257, який свідчить, що спадкодавиця ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1.03га із кадастровим номером 6120483000:01:001:0297, яка розміщена на території с.Лапшин ;

- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 29 січня 2026 року Бережанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, з якого видно, що спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заповітом, складеним спадкодавицею ОСОБА_2 та посвідченим секретарем Лапшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області 10 липня 2002 року під реєстровими № 17, з якого видно, що спадкодавиця все належне їй майно, де воно не було і з чого б не складалося і на що вона на день смерті буде мати право, заповіла ОСОБА_1 ;

-заповітом, складеним спадкодавицею ОСОБА_2 та посвідченим секретарем Лапшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області 12 березня 2004 року, з якого видно, що спадкодавиця належний їй житловий будинок, що знаходиться в селі Лапшин та присадибну земельну ділянку, на якій він розміщений, вона заповіла своїй дочці ОСОБА_4 ;

- заявою ОСОБА_3 , адресованої 16 лютого 2005 року Бережанській державній нотаріальній конторі про її бажання прийняти спадщину по заповіту після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- довідкою № 3/31, виданою 11 лютого 2026 року Лапшинським старостинським округом Нараївської сільсьької ради, яка свідчить про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті була зареєстрована та проживала одна;

- постановою № 48/02-31 державного нотаріуса, якою 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із пропуском строку подання заяви на прийняття спадщини.

Із пояснень позивача, викладених ним у позовній заяві, які підтверджені долученими до заяви документами, видно, що оскільки його тітка на випадок своєї смерті хоч розпорядилася належним їй майном та 10 липня 2002 року склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла йому, однак він, як спадкоємець останньої за заповітом у визначений законодавцем шестимісячний строк не звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, так як вважав, що він вже усунений він спадкування існуванням другого заповіту, тому після смерті своєї тітки пропустив строк для прийняття спадщини із поважних причин. А так як спір щодо спадкового майна відсутній, тому просив його позов задоволити і надати йому додатковий трьохмісячний строк для прийняття спадщини.

Письмові пояснення позивача підтвержуються оглянутими в судовому засіданні доказами, а саме: заповітами, постановою Бережанської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином, поскільки в судовому засіданні доведено, що позивач строк на прийняття спадкового майна, що залишилося після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , пропустив з поважних причин так як вважав, що заповіт, який був складений спадкодавицею на його користь, втратив свою чинність, оскільки спадкодавиця після складання цього заповіту склала ще один заповіт на користь своєї дочки, а так як він нещодавно дізнався про те, що вказаний другий заповіт складений лише на певне майно, а тому він з поважних причин пропустив строк на прийняття спадщини та спір щодо спадкового майна відсутній, що підтверджується письмовою заявою відповідача представника Нараївської сільської ради, який визнав позов та не заперечував проти його задоволення, а тому із зазначених підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги у відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України слід задоволити та надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 4, 12, 19, 76-81, 89, ч.4 ст. 206, ст.ст. 247, 258-269, 264-268, 354, 355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, ст. ст. 1217, 1220, 1223, 1270, 1272 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Надати ОСОБА_1 додатковий трьохмісячний строк для прийняття спадщини за заповітом, що залишилася після смерті його тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 березня 2026 року.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.